Рішення

від 08.08.2024 по справі 212/6277/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6277/24

2/212/2935/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районнийсуд містаКривого РогуДніпропетровської областів складі:головуючого суддіДехти Р.В.,за участюсекретаря судовогозасідання ЛапінаА.В.,в порядкуч.2ст.247ЦПК України,розглянувши завідсутності сторін безфіксації судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобув порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариств а «СУХАБАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-

встановив:

19 червня 2024 року представник позивача адвокат Заборський Олександр Валентинович,який представляє інтереси ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «СУХАБАЛКА» провідшкодування моральноїшкоди,заподіяної втратою працездатностівнаслідок професійногозахворювання,в обґрунтуванняякого вказав,що ОСОБА_1 працював уПриватному акціонерномутоваристві «СУХАБАЛКА» тривалийчас ушкідливих умовахпраці,а самез 17.07.2001р.по 09.04.2004 р.підземним горно-робочімта прохідником у цеху в умовах впливу шкідливих факторів.

На підставі медичного висновку лікарсько експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» № 120 від 23.01.2024 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання: Радикулопатія поперекова-крижова L5 S1, та шийна С6,С7,С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженими перефиричним нейросудиним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у виглядідвобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня), остоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Сидеоросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого другого ступеня, внаслідок яких втрата професійної працездатності Позивача складає 40% (відсотків)-(25% радикулопатія, 15% - ХОЗЛ)

Внаслідок отримання професійного захворювання Позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується, відчуває постійний біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділі хребта, з ірадіацією в ліву руку та ногу, порушення ходу біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, болі і оніміння кінцівок, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель з утрудненням відходження мокротиння, переважно в ранці, важкість у грудях, втому. Життя Позивача змінилося назавжди, повна реабілітація неможлива і перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль та незручності, постійно лікуватись, спричиняє йому моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, Позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я. У зв`язку із чим Позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 320 000 (триста двадцять тисяч) грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.07.2024р. від представника Відповідача, ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач не погоджується з позовною заявою та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, в обґрунтування чого зазначає наступне:

«… робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами… При укладенні з ПрАТ «Суха Балка» трудового договору, Позивача було ознайомлено з умовами праці…Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував… Умови праці, у яких працював Позивач не створювались шахтою «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка», а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом. Тому ймовірно причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосуванням ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі…»

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідност.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.07.2001р. по 09.04.2004 р. працював у ПАТ «Суха Балка» підземним гірником, з 26.04.2004р. по 04.04.2014р. працював підземним проходчиком у Акціонерному Товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», з 16.04.2014 р. по 16.06.2014 р. працював прохідником у Акціонерному Товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ « Український науково -дослідний інститут промислової медицини» від 23.01.2024 №120 підставою для встановлення професійного характеру захворювання є професійний маршрут:

З 15.05.2002 року по 09.04.2004 рік прохідник ш. Ювілейна відкритого акціонерного товариства «Суха Балка».

На підставі медичного висновку лікарсько експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» № 120 від 23.01.2024 року, Позивачу встановлено професійне захворювання: Радикулопатія поперекова-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу, у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Сидеросилікоз першої стадії (s/t; 1.1; em), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійні внаслідок яких втрата професійної працездатності Позивача складає 40% (сорок відсотків).

Відповідно до п. 12 інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 28.11.2022 року, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом МОЗ України від 08.04.2014 року №248 умови праці ОСОБА_3 3 класу 3 ступеня «Шкідливі».

Відповідно до Акту Форма П-4 розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26 лютого 2024 року, виходячи з п.17 Акту хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничого обладнання підпадав під вплив параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що перевищували нормативні значення.

Відповідно до п.18 Акту причиною виникнення професійного захворювання Позивача слугувало наступне: - Важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну перевищувала на 10 кг і складала 40 кг при нормі до 30 кг; періодичне перебування у незручній робочій позі стоячи 63% тривалості зміни при допустимій до 60%, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 року №248.

Концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,82-1,94 рази (3,65-3,89 м3), згідно Наказу МОЗ України від 14.07.2020 №1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони».

Таким чином, комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що в наслідок тривалої праці в шкідливих умовах на ПрАТ «Суха Балка» Позивач втратив своє здоров`я та працездатність і набув професійні захворювання.

За довідкою МСЕК від 13.06.2024 року серії 12 ААА №144333, Позивачу первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 40% (сорок) відсотків.

Згідно рекомендацій МСЕК Позивач потребує забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, наглядом у сімейного лікаря.

Статтею 3Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті46Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1,3 ст.3 Закону УкраїниПро охорону праці, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідност.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст.2371КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності Позивача настала внаслідок роботи у шкідливих умовах, під час виконання Позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок Відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількист.237-1КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Так, судом встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача під час його роботи на підприємстві відповідача, а тому ПрАТ «Суха Балка» повинно нести відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, що спричинена професійним захворюванням.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями Позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 40 %, внаслідок чого він не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується, відчуває постійний біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділі хребта, з ірадіацією в ліву руку та ногу, порушення ходу біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, болі і оніміння кінцівок, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель з утрудненням відходження мокротиння, переважно в ранці, важкість у грудях, втому.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди№ 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних,душевних,психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі 40 %.

Суд також приймає до уваги тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, і вважає необхідним, доцільним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 120000 грн, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Вищезазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») та Практичною інструкцією по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженою Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Щодо вимог Позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 320000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Крім того, відповідно до пп.Ап.164.2.14ст.164Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Позивача, згідно п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що, у разі часткового задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1200 гривень.

Ст.59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009)

За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:

1.складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2.часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3.обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4.ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правничої допомоги та на представлення інтересів від 16.06.2024, укладеним між Позивачем та адвокатом Забоським Олександром Валентиновичем, розрахунок витрат на правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги та на представлення інтересів від 19.06.2024 на загальну суму 9000 гривень, акт прийму передачі наданих послуг від 19.06.2024 на загальну суму 9000 гривень, прибутковий касовий ордер про оплату 9000 гривень адвокату Заборському О.В. на підставі договору від 16.06.2024, квитанцію до прибуткового ордеру.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У той же час, надані послуги, щодо попереднього опрацювання матеріалів та законодавчої бази, не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається судом, а тому згідно з процесуальним законом, не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог та зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 гривень, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

Керуючись ст. ст.4,5,76-81,89,133,141,258-259,263-265,354ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СУХАБАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворюваннязадовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА», код ЄДРПОУ 00191329 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в розмірі 120000 (Сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА», код ЄДРПОУ 00191329 на користь держави України судовий збір в розмірі 1200 (Одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА», код ЄДРПОУ 00191329 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (Три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА», адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄДРПОУ 00191329.

Повний текст рішення складено та підписано08 серпня 2024 року.

Суддя: Р. В. Дехта