Постанова

від 26.11.2024 по справі 212/6277/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9484/24 Справа № 212/6277/24 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 212/6277/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому РозіДніпропетровської області,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року, яке ухвалено суддею Дехта Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 серпня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював у Приватному акціонерному товаристві «СУХА БАЛКА» тривалий час у шкідливих умовах праці, а саме з 17.07.2001 р. по 09.04.2004 р. підземним гірничоробочим тапрохідником у цеху в умовах впливу шкідливих факторів.

На підставі медичного висновку лікарсько експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» № 120 від 23.01.2024 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання: Радикулопатія поперекова-крижова L5 S1, та шийна С6,С7,С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженими перефиричним нейросудиним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у виглядідвобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня), остоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Сидеоросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого другого ступеня, внаслідок яких втрата професійної працездатності Позивача складає 40% (відсотків)-(25% радикулопатія, 15% - ХОЗЛ)

Внаслідок отримання професійного захворювання, позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується, відчуває постійний біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділі хребта, з ірадіацією в ліву руку та ногу, порушення ходу біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, болі і оніміння кінцівок, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель з утрудненням відходження мокротиння, переважно в ранці, важкість у грудях, втому. Життя Позивача змінилося назавжди, повна реабілітація неможлива і перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль та незручності, постійно лікуватись, спричиняє йому моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, Позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я.

У зв`язку з наведеним вище позивач вважає, що йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 320000,00 грн, яку просить стягнути з відповідача на свою користь без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 1200,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема зазначає, що при укладенні трудового договору позивач був повідомлений про умови праці, наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та усвідомлював можливість ушкодження здоров`я. Тож позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та його наслідки. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди та судом не враховано відсутність вини підприємства у спричиненні шкоди позивачу. На думку представника відповідача, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим.

Вважає, що судом залишено поза увагою роз`яснення, викладені в п. 3 Пленуму Верховного Суду України у Постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».

Судом надано перевагу доказам позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду про задоволення позовних вимог щодо покладення на відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПрАТ «Суха Балка» - адвоката Заклецького В.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щопозивач ОСОБА_1 з 17 липня 2001 року по 09 квітня 2004 року працював у ПАТ «Суха Балка» підземним гірником, з 26 квітня 2004 року по 04 квітня 2014 року працював підземним проходчиком у Акціонерному Товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», з 16 квітня 2014 року по 16 червня 2014 року працював прохідником у Акціонерному Товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ « Український науково -дослідний інститут промислової медицини» від 23 січня 2024 року № 120 підставою для встановлення професійного характеру захворювання є професійний маршрут: з 15 травня 2002 року по 09 квітня 2004 рік - прохідник ш. Ювілейна Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка».

На підставі медичного висновку лікарсько експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» № 120 від 23 січня 2024 року, позивачу встановлено професійне захворювання: Радикулопатія поперекова-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу, у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Сидеросилікоз першої стадії (s/t; 1.1; em), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійні внаслідок яких втрата професійної працездатності позивача складає 40% (сорок відсотків).

Відповідно до п. 12 інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 28 листопада 2022 року, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом МОЗ України від 08 квітня 2014 року № 248 умови праці ОСОБА_1 3 класу 3 ступеня «Шкідливі».

Відповідно до Акту Форма П-4 розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26 лютого 2024 року, виходячи з п.17 Акту хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничого обладнання підпадав під вплив параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що перевищували нормативні значення.

Відповідно до п.18 Акту причиною виникнення професійного захворювання позивача слугувало наступне: важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну перевищувала на 10 кг і складала 40 кг при нормі до 30 кг; періодичне перебування у незручній робочій позі стоячи 63% тривалості зміни при допустимій до 60%, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08 квітня 2014 року № 248.

Концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,82-1,94 рази (3,65-3,89 м3), згідно Наказу МОЗ України від 14.07.2020 № 1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони».

Таким чином, комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що внаслідок тривалої праці в шкідливих умовах на ПрАТ «Суха Балка» позивач втратив своє здоров`я та працездатність і набув професійні захворювання.

За довідкою МСЕК від 13 червня 2024 року серії 12 ААА № 144333, Позивачу первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 40% (сорок) відсотків з переоглядом 10 березня 2025 року.

Згідно рекомендацій МСЕК позивач потребує забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, наглядом у сімейного лікаря.

Судом встановлено, що через працю позивача у шкідливих умовах на підприємстві відповідача позивачу встановлено хронічні професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності у розмірі 40 %, внаслідок чого у позивача порушено звичний спосіб життя.

Встановивши, що позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність внаслідок отриманих професійних захворювань, у зв`язку з роботою на ПрАТ «Суха Балка»в умовах шкідливих виробничих факторів, що характеризувалися підвищеним рівнем пилу та фізичного навантаження, суд першої інстанції, керуючись вимогамист.ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов висновку щодо завдання позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди,у зв`язку з отриманим ним на виробництві відповідача професійним захворюванням,таобов`язку відповідачаПрАТ «Суха Балка»відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, оскільки саме останній є особою, винною в ушкодженні здоров`я позивача на виробництві, яке потягло за собою втрату ним професійної працездатності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першоїст. 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з п. 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 26 лютого 2024 року, затвердженого 26 лютого 2024 року, причиною професійного захворювання позивача є важкість праці та пил в повітрі робочої зони, що перебільшував гранично-допустимий рівень.

Отже, роботодавецьПрАТ «Суха Балка», під час роботи позивача, допустив важкість праці та перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з виниПрАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідачаПрАТ «Суха Балка»про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 26 лютого 2024 року, затвердженого 26 лютого 2024 року встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи.

Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

При цьому, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.153 КЗпП Українитаст. 13 Закону України «Про охорону праці»й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідачаПрАТ «Суха Балка»щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманими ним професійними захворюваннями, встановлений судом та підтверджений матеріалами справи. Так, позиваччас від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійні захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 120000,00 грн, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов без повного та всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача.

Зокрема, колегія суддів дійшла висновку, що розмір моральної шкоди, визначений судом до стягнення з відповідача на користь позивача без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

При цьому, суд констатував у цій справі, що характер отриманої позивачем травми, що спричинила повну втрату ним професійної працездатності, звільнення з роботи через виявлену невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров`я, визнання позивача особою з інвалідністю І групи безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність щорічної реабілітації, надають йому право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 275 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, на теперішній час, втратив професійну працездатність у загальному розмірі 40 %, його не визнано особою з інвалідністю, що свідчить протяжкість та незворотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також неможливість відновлення попереднього стану.

Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавленийможливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки його постійно турбує біль та він періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров`я не спостерігається.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, працю в шкідливих умовах праці на ПрАТ «Суха Балка» протягом 03 років 04 місяців, з 12 років 07 місяців на іних підприємствах, якимне було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що потягло втрату працездатності у загальному розмірі 40 %, без визнання позивача особою з інвалідністю,що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача та відсутність можливості поліпшення його стану, зважаючи на встановлення інвалідності безстроково,вважає справедливим в його ситуаціївизначити розмір моральної шкоди у 60000,00 грн без урахування податків та інших платежів

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 120000,00 грн до 60000,00 грн,щовідповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - задовольнити частково.

РішенняЖовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 , змінити, зменшивши цей розмір з 120000,00 гривень до 60000,00 (шістдесят тисяч) гривень, без урахування податків та інших платежів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: