Рішення

від 05.08.2024 по справі 193/795/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/795/24

Провадження 2/193/278/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Томинця О.В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Мудраченко Віктора Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Софіївський ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

10.05.2024 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з вищевказаним позовом, за яким просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26882, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 25419,98 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що на початку березня 2022 року позивач отримала листа з повідомленням про відкриття виконавчого провадження № 68694072 з виконання виконавчого напису, вчиненого 21.12.2021 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за № 26882 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором. Представник позивача вважає, що зазначений виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням норм законодавства України, внаслідок чого він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду тавідкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувановід приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., належним чином завірені копії виконавчого напису та всіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 21.12.2021, зареєстровано в реєстрі за № 26882. Окрім того, витребувано у державного виконавця Софіївськоого ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали виконавчого провадження № 68694072 щодо примусового виконання виконавчого напису № 26882 від 22.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М..

05.08.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді. В обґрунтування даного клопотання відповідачем зазначено, що на його думку, даний спір можливо вирішити в мировому порядку за умов взаємних поступок, оскільки наявність заборгованості за кредитним договором позивачем не спростовується, а лише міститься посилання щодо надмірно великої суми заборгованості. Тому відповідач пропонує вирішити спір на наступних умовах: у разі сплати коштів у розмірі 4575,6 грн. на розрахункові рахунки відповідача у строк до 18:00 год. 27.09.2024, частина заборгованості у розмірі 20844,38 грн. буде списана, а заборгованість за кредитним договором № SAMDN51000116845283 від 01.11.2013 та виконавчим написом № 26882 вважатиметься такою, яка погашена в повному обсязі. В разі погодження позивачем вищевказаних умов, відповідач гарантує підписання на вказаних умовах мирову угоду та/або вважати вищевказані умови договором часткового прощення боргу.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились, представник позивача надав до суду заяву у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Щодо клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді він не погоджується на умови відповідача про врегулювання спору та просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на електронну адресу направив заяву, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису № 26882, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. 21.12.2021, таким що не підлягає виконанню визнав, просив стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 50 % сплаченого позивачем судового збору за подання позову.

Представник третьої особи Софіївський ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та приватний нотаріус Київського міського нотарілаьного округу Солонець Т. М. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв від неї не надходило.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 201 ЦПК Україниврегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Однак, позивач не надав своєї згоди на врегулювання спору за участю судді.

Згідно із п. 4 ч. 1ст. 201 ЦПК Україниврегулювання спору за участю судді припиняється: у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

З наведеного випливає, що усі сторони мають надати свою згоду для можливості врегулювання спору за участю судді.

Оскільки заява ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не є спільною, позивачем у своїй заяві не надано згоди на таке врегулювання, суд залишає клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді без задоволення, оскільки наведені обставини виключають можливість застосування процедури врегулювання спору за участю судді.

Щодо позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за № 26882, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором № SAMDN51000116845283 від 01.11.2013 у загальному розмірі 25419,98 грн. (а.с. 12).

Постановою головного державного виконавця Софіївського ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Костирею О. В. від 17.02.2022 відкрито виконавче провадження № 68694072, на виконання виконавчого напису № 26882 від 22.12.2021 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріальнього округу Солонець Т. М. (а.с. 9).

В рамках вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 27.02.2024 накладено арешт на коштим боржника ОСОБА_1 (а.с. 14) .

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.34ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси є виконавчий напис.

Відповідно до ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 3.1-3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5із змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 залишено без змін.

Визнано незаконною та не чинною постанову КабінетуМіністрівУкраїнивід26листопада2014року№662«Провнесеннязміндоперелікудокументів,заякимистягненнязаборгованості провадитьсяубезспірномупорядку напідставі виконавчихнаписівнотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід26листопада2014року№662«Провнесеннязміндоперелікудокументів,заякимистягненнязаборгованостіпровадитьсяубезспірному порядкунапідставівиконавчихнаписівнотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Відповідно до ст.46ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Так, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 591/3779/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 511/2748/17.

Також, з правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, видно, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Так, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонецоь Т. М. не виконано ухвалу суду 14.05.2024 про витребування належної чином завіреної копії нотаріальної справи із посвідчення виконавчого напису від 21.12.2021, зареєстрованого в реєстрі за №26882.

Також відповідачем не надано суду доказів, а саме, що направлялась претензія ТОВ «ФК управління активами» з вимогою до ОСОБА_3 про усунення порушення стосовно зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформована про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК управління активами», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20).

Окрім цього, приватним нотаріусом не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем для вчинення виконавчого напису надавався нотаріусу оригінал кредитного договору, який був нотаріально посвідченим.

Крім того, у відповідності до ст.88ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Однак, нотаріус не переконався чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі з дотриманням строків давності заборгованості, на підставі якого приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження № 68694072.

За ч. ч. 2, 3 ст.12ЦПКУкраїни учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст.81ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, представником відповідача не надано до відзиву на позовну заяву належних та допустимих доказів для спростування вимог позивача, водночас матеріали справи не містять доказів того, що нотаріус при вчиненні оскаржуваного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню визначений у виконавчому написі з часу настання у відповідача права на звернення з вимогами про стягнення заборгованості по кредиту в межах строку позовної давності, та не переконався чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості по кредиту, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», приймаючи до уваги відсутності в матеріалах справи доказів надання нотаріусу нотаріально посвідченого кредитного договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на що суд вирішує питання з приводу судових витрат понесених позивачем, так враховуючи сплату судового збору позивачем при зверненні до суду у розмірі 1211,20 грн (а.с. 1), що підтверджено квитанцією до платіжної інструкції № 58, а також сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн., що підтверджено квитанцією до платіжної інструкції № 59 (а.с. 26), враховуючи задоволення позову, визнання позову відповідачем, та відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Українисуд доходить до висновку, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі заяви про забезпечення позову у сумі 302,80 грн., а інші 302,80 грн стягнути із відповідача на користь позивача, окрім того повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 605,60 грн., а інші 50 % сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.15-16,18 ЦК України, ст.50,87-88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.4,12,13,77-82,141,142,206,247,258-259,263-266,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Софіївський ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 26882, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 25 419 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 98 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 50% від суми сплаченого судового збору за позовну заяву, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, а також 50 % сплаченого судового збору за заяву про забезпечення позову, що становить 302 (триста дві) гривні 80 коп..

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору за позовну заяву, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, згідно квитанції до платіжної інструкції № 58 від 09.05.2024, а також 50 % сплаченого судового збору за заявою про забезпечення позову, що становить 302 (триста дві) гривні 80 копійок, згідно квитанціє до платіжної інструкції № 59 від 09.05.2024.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, застосовані ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2024, продовжують свою дію протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ: 35017877 юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Софіївський ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місце знаходження: вул. Карпенка, 10, сел. Софіївка, Криворізький район Дніпропетровська область, 53100.

Повний текст рішення складений 05 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Томинець