Постанова

від 07.08.2024 по справі 910/1000/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа№ 910/1000/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024

у справі № 910/1000/24 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний"

про стягнення 85 751,12 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" звернулося до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний" про стягнення 85751,12 грн, з яких 60521,59 грн основного боргу, 16703,96 грн інфляційних втрат, 4290,94 грн 3% річних, 4234,63 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т від 23.10.2019 в частині оплати поставленого відповідачу газу у встановлений цим правочином строк.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" інфляційні втрати у сумі 4 789 грн 47 коп, 3% річних у розмірі 1 393 грн 74 коп та судовий збір у розмірі 758 грн 11 коп. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі №910/1000/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 286,09 грн основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" 03.06.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти її до розгляду. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/1000/24 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД» задовольнити, та стягнути з ОСББ «ДІМ РАЙДУЖНИЙ» на користь ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД» 45 235,50 грн основного боргу; 4 234,63грн. - пені; 4 290,94 грн. - 3% річних; 16 703,96грн. - інфляційних втрат, та судового збору у розмірі 3 028,00грн; закрити провадження у справі № 910/1000/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 286,09 грн основного боргу. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/1000/24; призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

24.06.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який приймається судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

02.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу у даній справі.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вказав, що місцевий господарський суд не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам. А тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з урахуванням наступного.

Так, за доводами скаржника, судом першої інстанції не вірно визначена правова природа укладеного між сторонами договору (оскільки позивач не є надавачем комунальних послуг за договором постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими). Місцевим господарським судом не було з`ясовано обставин щодо повідомлення споживача про зміну ціни на газ.

Крім цього, скаржник зазначив про неправомірне застосування судом положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" як підстави для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення пені. А також невірно визначив підстави для перерахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позивач просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення суду першої інстанції (в частині відмови в позові) - скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення з наступних підстав.

Так, зазначив, щодо встановлення ціни на природний газ за грудень 2021 то жодних належних та допустимих доказів направлення відповідачу ані листа від 29.11.2021 №;384/01, ані авансового рахунку від 29.11.2021 № 211738/14435 на грудень із новою ціною газу 31719,9093 грн матеріали справи не містять. Тоді як направлення на електронну адресу: «ІНФОРМАЦІЯ_2» - не є належним повідомленням про зміну ціни.

Щодо нарахуванням пені, річних та інфляційних втрат, зазначив, що оскільки пеня нарахована під час карантину - таке нарахування правильно було визнано судом першої інстанції неправомірним.

Окрім цього, зазначив, що природний газ, що постачався відповідачу на підставі договору, використовувався ним виключно для забезпечення потреб мешканців будинку в опаленні під час опалювального сезону. А тому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд", як постачальником, та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний", як споживачем, був укладений договір постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (далі - газ) в об`ємах і порядку, передбачених цим договором, а споживач - прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим договором (п.1.1).

Відповідно до п.2.7 договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Згідно з п.2.7.4 договору у випадку відмови від підписання акту приймання - передачі газу споживачем, об`єм постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ/оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу об`ємів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, об`ємів спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Ціна газу, що постачається споживачеві за цим договором, становить 6738,2280 грн за 1000 куб.м, в тому числі ПДВ 20% та тариф за розподіл потужностей АТ "Укртрансгаз" (п.4.1 договору).

У п.4.2 договору визначено, що ціна газу, встановлена у п.4.1 цього договору, може бути змінена у разі ринкового коливання цін на газ, зміни бази для нарахування ПДВ, а також інших змін у податковому законодавстві. Сторони домовились, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну та дату початку її застосування.

Відповідно до п.4.3 договору визначена на основі ціни, встановленої у п.4.1 договору, вартість газу за розрахунковий період буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та при розрахунках споживача за поставлений газ згідно з умовами договору.

Згідно п.4.4 договору розрахунковий період за договором становить однин місяць - з 7.00 години першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу (п.4.1 договору) на загальний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що визначений згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума вартості газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

За змістом п.4.6 договору остаточний розрахунок за поставлений природний газ проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.6 договору датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У п.9.3 договору сторони погодили, що строк, в межах якого кожна з сторін може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав у зв`язку з порушенням цього договору, в тому числі про стягнення пені, штрафу, відсотків річних, інфляційних втрат (строк позовної давності) становить 5 (п`ять) років.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу з 01.11.2019 до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

У розділі 11 договору визначено реквізити сторін, в т.ч. email споживача: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Додатковими угодами №1 від 04.12.2019 та №1-2 від 21.12.2020 до договору вносилися зміни, зокрема, в частині строку його дії та середньодобових/місячних планових об`ємів постачання газу у 2020 та 2021 роках.

Так, у додатковій угоді №1-2 від 21.12.2020 сторони погодили, що в частині постачання газу договір діє до 31.12.2021.

В подальшому, дію договору продовжено не було, з січня 2022 року постачання природного газу відповідачу здійснює інший постачальник, тобто договір постачання природного газу №211738/Т діяв у період з 23.10.2019 по 31.12.2021.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов зазначеного договору позивач у період з січня 2021 року по грудень 2021 року (включно) передав, а відповідач - прийняв природний газ, що підтверджується підписаними актами прийому - передачі газу за період з січня 2021 року по листопад 2021 року (включно), відомостями операторами ГРМ про фактично спожитий обсяг природного газу у грудні 2021 року, які внесені до інформаційної платформи оператора ГТС та довідкою позивача про ціну на газ у грудні 2021 року.

При цьому, за отриманий природний газ у грудні 2021 року у кількості 1,590 тис.куб.м на суму 60521,59 грн відповідач, за твердженнями позивача, станом на дату звернення з позовом, не сплатив. У зв`язку з чим позивач просив стягнути основний боргу у наведеному розмірі, пеню, 3% річних та інфляційні втрати за заявлені періоди.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд", як кредитором, та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний", як боржником, був укладений договір №211738/Т/Р про погашення заборгованості (договір про реструктуризацію), в якому вказано, що боржник порушив виконання зобов`язання зі здійснення оплат послуг кредитора по діючому договору постачання природного газу №211738/Т від 23.10.2019, у зв`язку з чим утворилася заборгованість станом на 10.11.2020 у розмірі 31641,46 грн (п.1.1).

У п.2.1 договору про реструктуризацію погоджено, що боржник зобов`язується виплатити суму боргу кредитору в порядку, передбаченому графіком платежів, що наведений в цьому пункті договору, а саме: 6328,29 грн - до 22.11.2020, 6328,29 грн - до 22.12.2020, 6328,29 грн - до 22.01.2021, 6328,29 грн - до 22.02.2021, 6328,30 грн - до 22.03.2021.

Відповідно до п.2.2 договору про реструктуризацію у випадку не погашення або неповного погашення боржником заборгованості по даному договору, в тому числі прострочення одного платежу, передбаченого графіком платежів, наведеним у п.2.1 договору, кредитор має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати від боржника погашення всієї суми боргу, або здійснити у встановленому порядку примусове стягнення боргу.

Згідно п.3.3 договору про реструктуризацію договір про погашення заборгованості не звільняє від відповідальності по поточним зобов`язанням за діючим договором постачання природного газу №211738/Т від 23.10.2019.

У разі прострочення боржником виконання грошових зобов`язань, що випливають з п.п.1.1, 2.1 договору, боржник сплачує на користь кредитора крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ на період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад п`ятнадцять календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.4.1 договору про реструктуризацію).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання боржником своїх зобов`язань за договором перед кредитором (п.5.1 договору про реструктуризацію).

Договір може бути розірваний кредитором в односторонньому порядку, у випадку невиконання боржником своїх обов`язків, передбачених розділами 1, 2 договору; в такому випадку кредитор надсилає боржнику цінного листа з повідомленням про розірвання договору із зазначенням дати розірвання (п.5.3 договору про реструктуризацію).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач прострочив платежі за договором про реструктуризацію, що підтверджується довідкою АТ "Банк "Кліринговий дім" від 16.01.2024 №02-01/01/243 про надходження коштів, у зв`язку з чим, за твердженнями позивача, станом на 01.01.2021 відповідач мав заборгованість перед позивачем на суму 39650,80 грн, на яку позивачем нараховано пеню та 3%.

Спір у справі виник внаслідок того, що після припинення дії укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41DP417-960-20 від 31.12.2020 в частині постачання газу позивачу з 01.07.2022, кошти, які сплачені позивачем в якості попередньої оплати за цим договором, не були повернуті відповідачем на вимогу позивача.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У пункті 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" зазначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.173, 174, 175 ГК України, ст.11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

Згідно з п.2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (Правил постачання природного газу) постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п.11 розділу ІІ Правил постачання природного газу розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

У п.20 розділу ІІ Правил постачання природного газу зазначено, що споживач зобов`язується дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

Як встановлено судом, за умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т позивач зобов`язується передати у власність споживачу природний газ в об`ємах і порядку, передбачених цим договором, а відповідач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим договором.

Щодо доводів апелянта про неповне з`ясування судом першої інстанції розміру основної заборгованості та обставин повідомлення (неповідомлення) відповідача про зміну ціни на газ.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у період з грудня 2020 року по квітень 2021 року в рамках договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ, про що між сторонами підписано такі акти приймання-передачі природного газу: від 31.12.2020 на суму 14337,64 грн (за грудень 2020 року); від 31.01.2021 на суму 45395,89 грн (за січень 2021 року); від 28.02.2021 на суму 46916,47 грн (за лютий 2021 року); від 31.03.2021 на суму 30284,53 грн (за березень 2021 року), від 30.04.2021 на суму 10104,20 грн (за квітень 2021 року), а всього на загальну суму 147038,73 грн.

Крім того, між сторонами 10.11.2020 було укладено договір №211738/Т/Р про погашення заборгованості, в якому вказано, що боржник порушив виконання зобов`язання зі здійснення оплати послуг кредитора по діючому договору постачання природного газу №211738/Т від 23.10.2019, у зв`язку з чим утворилася заборгованість станом на 10.11.2020 у розмірі 31641,46 грн, яку боржник зобов`язався виплатити в порядку, передбаченому графіком платежів, а саме: 6328,29 грн - до 22.11.2020, 6328,29 грн - до 22.12.2020, 6328,29 грн - до 22.01.2021, 6328,29 грн - до 22.02.2021, 6328,30 грн - до 22.03.2021.

Згідно даних, що містяться у довідці АТ "Банк "Кліринговий дім" за №02-01/01/243 від 16.01.2024, у період з 10.11.2020 (дата укладення договору про реструктуризацію) по 08.09.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Райдужний" в рахунок оплати за поставлений природний газ перерахувало на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 196968,47 грн, а саме: 21.12.2020 - 6328,30 грн за договором про реструктуризацію, 23.12.2020 - 18378,28 грн з призначенням платежу "оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 30.11.2020", 12.01.2021 - 6328,30 грн за договором про реструктуризацію, 23.02.2021 - 14337,64 грн з призначенням платежу "оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.12.2020", 23.02.2021 - 6328,29 грн за договором про реструктуризацію, 25.02.2021 - 30000,00 грн з призначенням платежу "часткова оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.01.2021", 22.03.2021 - 15395,89 грн з призначенням платежу "доплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.01.2021", 22.03.2021 - 6328,29 грн за договором про реструктуризацію, 22.03.2021 - 33000,00 грн з призначенням платежу "часткова оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 28.02.2021", 08.04.2021 - 13916,47 грн з призначенням платежу "оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 28.02.2021", 16.04.2021 - 6328,27грн за договором про реструктуризацію, 22.04.2021 - 10000,00 грн з призначенням платежу "часткова оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.03.2021", 25.06.2021 - 20284,54 грн з призначенням платежу "дооплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.03.2021", 31.08.2021 - 6800,00 грн з призначенням платежу " оплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.04.2021", 3304,20 грн з призначенням платежу "доплата по договору 211738/Т згідно акту б/н від 31.04.2021".

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідачем повністю сплачено заборгованість, яка була предметом договору про реструктуризацію 16.04.2021, повністю сплачено вартість природного газу на суму 18378,28 грн за листопад 2020 року та 147038,73 грн згідно підписаних між сторонами актів за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року.

При цьому, в подальшому, постачання природного газу позивачем за договором здійснювалося у грудні 2021 року.

В якості доказу на підтвердження обсягу та вартості поставленого у грудні 2021 року природного газу позивач посилається на акт прийому-передачі від 31.12.2021 на суму 60521,59 грн, який підписаний ним в односторонньому порядку, за змістом якого у грудні 2021 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ у кількості 1,590 тис.куб.м за ціною 31719,9093 грн без ПДВ, а всього на суму 60521,59 грн з ПДВ. Саме вказаний обсяг відповідає даним оператора ГРМ - ПАТ "Київгаз".

Водночас, щодо ціни газу, який було поставлено, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п.4.1 договору ціна газу, що постачається споживачеві за цим договором, становить 6738,2280 грн за 1000 куб.м, в тому числі ПДВ 20% та тариф за розподіл потужностей АТ "Укртрансгаз". Пунктом 4.2 договору визначено, що ціна газу, встановлена у п.4.1 цього договору, може бути змінена у разі ринкового коливання цін на газ, зміни бази для нарахування ПДВ, а також інших змін у податковому законодавстві. Сторони домовились, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну та дату початку її застосування.

Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, належних та допустимих доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України направлення відповідачу ані листа від 29.11.2021 №384/01, ані авансового рахунку від 29.11.2021 №211738/14435 на грудень 2021 із зазначеною у них ціною газу 31719,9093 грн без ПДВ за 1000 куб.м рекомендованою або цінною кореспонденцією (як це передбачено договором) позивач не надав, так як і не надав належних та допустимих доказів надсилання зазначених документів на електронну пошту відповідача у справі. Тоді як доводи скаржника про надсилання вказаних документів на електронну адресу відповідача, а саме на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 - не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що вказана електронна пошта належить відповідачу у справі, тоді як в договорі зазначена зовсім інша електронна адреса.

Не приймаються також доводи скаржника з посиланням на листи відповідача, в який останній ніби-то заперечував проти підвищення ціни, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (в силу приписів ст. 77 ГПК України). А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Таким чином, враховуючи положення укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що визначення позивачем ціни за поставлений у грудні 2021 року природний газ у сумі 31719,9093 грн без ПДВ за 1000 куб.м є неправомірним, у зв`язку з недотриманням позивачем визначеного договором порядку повідомлення про зміну такої ціни. Також в матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем будь-яких додаткових угод про збільшення ціни природного газу за договором.

Разом з цим, згідно останнього підписаного між сторонами акту прийому-передачі природного газу від 30.04.2021 ціна газу за 1000 куб.м визначена сторонами на рівні 8011,5760 грн без ПДВ за 1000 куб.м. А тому обґрунтованим є визначення ціни поставленого у грудні 2021 року газу за останньою погодженою сторонами ціною, внаслідок чого сума, що підлягала оплаті за природний газ у кількості 1,590 тис.куб.м, що був поставлений у грудні 2021 року, становить 15286,09 грн.

Саме вказана сума і була сплачена відповідачем на користь позивача згідно платіжної інструкції №36 від 15.03.2024 на суму 15 286,09 грн. Отже, із врахуванням того, що грошові кошти у розмірі 15 286,09 грн перераховані відповідачем на користь позивача після відкриття провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі №910/1000/24 в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 286,09 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Водночас, доводи скаржника про необхідність додатково стягнення основного боргу в розмірі 45 235,50 - відхиляються судом апеляційної інстанції через встановлене вище.

Щодо доводів скаржника про неправомірну відмову суду першої інстанції у частині стягнення пені у сумі 4234,63 грн, яка нарахована позивачем як за порушення зобов`язань з оплати газу за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т від 23.10.2019, так і за договором про реструктуризацію за період з 01.01.2021 по 23.02.2022, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням тієї обставини, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців за тарифами для населення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у стягненні з відповідача пені на суму 4234,63 грн, яка нарахована позивачем як за порушення зобов`язань з оплати газу за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т від 23.10.2019, так і за договором про реструктуризацію за період з 01.01.2021 по 23.02.2022. Так, пеня нарахована у період дії карантину, що суперечить наведеним вище положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Доводи скаржника в цій частині як підстава для задоволення апеляційної скарги - відхиляються через необґрунтованість.

Щодо незгоди апелянта із розрахунком річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що, перевіривши здійснений судом розрахунок, - останній є арифметично вірним в частині стягнення інфляційних втрат (за порушення зобов`язань з оплати газу за грудень 2021 року на суму 15286,09 грн за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т від 23.10.2019 за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року) стягненню з відповідача підлягає 4789,47 грн.

Щодо розрахунку 3% як за порушення зобов`язань з оплати газу за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №211738/Т від 23.10.2019, так і за договором про реструктуризацію за період з 01.01.2021 по 15.01.2024, суд першої інстанції правомірно зазначив, що зазначений розрахунок не враховує кінцевий строк оплати за поставлений природний газ згідно умов договору, а також те, що позивачем не було розірвано договір про реструктуризацію у встановленому цим правочином порядку, з огляду на що 3% річних за вказаним договором необхідно нараховувати з урахуванням графіку платежів, а також часткових оплат відповідача у відповідний період. А тому в частині стягнення річних, обґрунтованим є розмір стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у загальному розмірі 1393,74 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4 789 грн 47 коп та 3% річних у розмірі 1 393 грн 74 коп. та закриття провадження у справі №910/1000/24 в частині стягнення 15 286,09 грн основного боргу. В решті задоволення позову правомірно відмовлено, через що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з урахуванням ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог у даній справі. Інші доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи із вказаних норм права та з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/1000/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/1000/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/1000/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім