Постанова

від 08.08.2024 по справі 910/15574/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. Справа№ 910/15574/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Русанівський бульвар 4"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 (повний текст складено 22.12.2023)

у справі № 910/15574/23 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Русанівський бульвар 4"

до Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Київська міська рада,

про стягнення 42 896,47 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У жовтні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» (далі - ОСББ «Русанівський бульвар 4», ОСББ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва (далі - Центр) 42 896,47 грн, з яких 38108,68 грн відшкодування вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території, 3846,97 грн інфляційних втрат та 940,82 грн 3 % річних.

На обґрунтування заявлених вимог ОСББ посилається на неналежне виконання Центром зобов`язань в частині відшкодування вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 по 01.08.2023.

Позивач зазначає, що з 01.11.2017 утримання будинку, у якому знаходиться належне територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нежитлове приміщення частини 1-го поверху в літ «А» площею 244, 6 кв. м, та прибудинкової території здійснюється ОСББ «Русанівський бульвар 4» за рахунок відповідних внесків співвласників. Центр є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 244,6 кв. м за адресою: м. Київ, бул. Русанівський, 4, а власником - територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. Центр у період з 01.01.2022 по 01.08.2023 не виконує своїх зобов`язань співвласника будинку щодо сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що оскільки у договорі №1184 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території від 11.06.2018 погоджено порядок сплати (відшкодування) та розмір внесків, згідно з яким орендар відшкодовує балансоутримувачу кожного місяця витрати зі сплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які балансоутримувач перераховує на користь ОСББ «Русанівський бульвар, 4», у орендаря приміщення відсутній обов`язок зі сплати таких платежів на користь позивача - ОСББ «Русанівський бульвар, 4». За відсутності у договорі оренди та у договорі №1184 такого прямого обов`язку у орендаря сплачувати витрати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на користь позивача примусове стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку з орендаря приміщення є безпідставним, а отже Центр є неналежним відповідачем у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСББ "Русанівський бульвар 4" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15574/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

ОСББ вважає, що суд не захистив його порушені права через помилкове тлумачення норм матеріального права та зробив помилковий висновок про необхідність укладення ОСББ договору для отримання внесків співвласника на утримання будинку та прибудинкової території з орендарем - відповідачем у справі та одночасно дійшов другого хибного висновку про необхідність стягнення такої заборгованості з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (належного відповідача), з яким, згідно із застосованою судом правовою позицією Верховного Суду, позивачу теж необхідно мати договірні відносини, чого не може бути апріорі.

Позиції учасників справи.

Від учасників справи відзивів, пояснень або інших заяв по суті щодо апеляційної скарги не надійшло.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15574/23.

08.02.2024 матеріали справи №910/15574/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу ОСББ "Русанівський бульвар 4" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15574/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Від ОСББ "Русанівський бульвар 4" надійшла заява з доданими до неї доказами направлення копії апеляційної скарги Територіальному центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва та Київській міській раді у встановленому порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 заяву суддів: Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. про самовідвід від розгляду справи №910/15574/23 за апеляційною скаргою ОСББ "Русанівський бульвар 4" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 задоволено. Матеріали справи №910/15574/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 поновлено ОСББ "Русанівський бульвар 4" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15574/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Русанівський бульвар 4" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15574/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Постанову ухвалено 08.08.2024 після виходу колегії суддів з відпустки.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №152428704 від 11.01.2019 свідчить, що територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником нежитлового приміщення частини підвалу в літ. "А" площею 320,3 кв. м та частини І-го поверху в літ. "А" площею 244,6 кв. м, яке розташоване у житловому будинку за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 4.

20.10.2008 Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» (орендодавець) та Територіальний центр соціального обслуговування одиноких малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів Дніпровського району м. Києва (орендар) уклали договір №777 оренди нерухомого майна, за умовами якого орендодавець на підставі Рішення №129 від 15.06.2007, розпорядження №595-р від 02.07.2008 Дніпровської районної у м. Києві ради передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) (далі - об`єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівський бул., 4. Об`єктом оренди є нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 257,30 кв. м, в т.ч. перший поверх 257,30 кв. м.

11.05.2017 співвласники багатоквартирного будинку 4 по Русанівському бульвару у м. Києві зареєстрували ОСББ «Русанівський бульвар 4», згідно з п. 1.1 розділу 1 Статуту якого, затвердженого рішенням загальних зборів від 29.05.2018, об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, Русанівський бул., 4, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 2.1 розділу 2 Статуту).

Відповідно до п. 2.4 розділу 2 Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

24.10.2017 на підставі акта приймання-передачі багатоквартирний будинок №4 по Русанівському бульвару у м. Києві передано з балансу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" на баланс ОСББ "Русанівський бульвар 4".

11.06.2018 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) та Центр (орендар) уклали договір №1184 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за умовами якого балансоутримувач на підставі окремого доручення №4879/43/1/103 від 04.06.2018 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зобов`язується приймати від орендаря кошти згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, та перераховувати їх ОСББ «Русанівський бульвар, 4» за (відповідним) призначенням платежу за адресою Русанівський бульвар, буд. 4, пропорційно до загальної площі 257,30 кв. м нежитлового приміщення, яке обліковується на балансі балансоутримувача та перебуває в орендному користуванні орендаря на підставі договору № 777 від 20.10.2008 «Оренди нежилого приміщення».

23.06.2021 Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація (орендодавець), Центр (орендар) та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) уклали договір №777/1 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов (нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 244,60 кв. м за адресою: Русанівський бульвар, буд. 4), вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.

31.05.2021 сторони уклали договір про внесення змін №777/1-2зм до договору оренди №777/1.

Також 31.05.2021 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) та Центр (орендар) уклали Додаткову угоду до договору №1184 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, якою змінили п. 2.1 договору та погодили, що балансоутримувач на підставі Окремого Доручення №4879/43/1/103 від 04.06.2018 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зобов`язується приймати від орендаря кошти згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною цього договору, та перераховувати їх ОСББ «Русанівський бульвар, 4» за (відповідним) призначенням платежу за адресою Русанівський бульвар, буд. 4, пропорційно до загальної площі 244,60 кв. м нежитлового приміщення, яке обліковується на балансі балансоутримувача та перебуває в орендному користуванні орендаря на підставі договору №777 від 20.10.2008 «Оренди нежилого приміщення».

Рішенням загальних зборів ОСББ "Русанівський бульвар 4", оформленим протоколом від 22.10.2021, зокрема затверджено з 01.01.2022 щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8,20 грн за кв. м, з яких 2,00 грн за кв. м вирішено спрямовувати на поточне наповнення ремонтного фонду.

ОСББ у позовній заяві зазначає, що оскільки Центр є орендарем нежитлового приміщення на першому поверсі загальною площею 244,60 кв. м за адресою: Русанівський бульвар, 4, у м. Києві, утримання та обслуговування якого здійснює ОСББ «Русанівський бульвар 4», то відповідно Центр зобов`язаний щомісяця оплачувати затверджені органами управління ОСББ «Русанівський бульвар 4» внески і платежі за утримання будинку та його прибудинкової території.

ОСББ вважає, що у зв`язку з несплатою внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 по 01.08.2023 заборгованість Центру складає 38 108,68 грн. На цю заборгованість ОСББ нарахувало 3 846,97 грн інфляційних втрат та 940,82 грн 3 % річних.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у т.ч. допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Цей Закон, згідно з його ст. 2, регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. ст. 4 та 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим законом та статутом об`єднання.

За приписами ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 цього Закону).

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у т.ч. відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у т.ч. відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За змістом ст. 1, 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ст. 23 Закону), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 Закону).

Суд встановив, що 23.06.2021 Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація (орендодавець), Центр (орендар) та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) уклали договір №777/1 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов (нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 244,60 кв. м за адресою: Русанівський бульвар, буд.4).

У подальшому 31.05.2021 сторони уклали договір про внесення змін №777/1-2зм до договору оренди №777/1.

23.06.2021 за актом приймання-передачі Київська міська рада передала нежитлового приміщення у користування Територіальному центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва.

Отже, спірне приміщення передано в користування Центру на підставі договору оренди.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 щодо зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (за відсутності прямого договору оренди між орендарем і ОСББ) виснував, що чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема, не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна. Виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто, обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. У зв`язку з цим орендар нежитлового приміщення зобов`язаний сплачувати внески на утримання орендованого ним приміщення тільки за умови, якщо такий обов`язок встановлений відповідним правочином (договором).

Так, за умовами п. 6.5 договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, у редакції договору про внесення змін №777/1-2зм, протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання зокрема два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Суд встановив, що 11.06.2018 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) та Центр (орендар) уклали договір №1184 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого (в редакції додаткової угоди від 31.05.2021) балансоутримувач на підставі Окремого Доручення № 4879/43/1/103 від 04.06.2018 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зобов`язується приймати від орендаря кошти згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, та перераховувати їх ОСББ за (відповідним) призначенням платежу пропорційно до загальної площі 244,60 кв. м нежитлового приміщення, яке обліковується на балансі балансоутримувача та перебуває в орендному користуванні орендаря на підставі договору № 777 від 20.10.2008.

Пунктом 2.2 договору №1184 (у редакції додаткової угоди від 31.05.2021) встановлено, що розмір щомісячної плати з відшкодування вартості понесених балансоутримувачем витрат за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 1 516,52 грн.

Орендар зобов`язаний відшкодовувати балансоутримувачу кожного місяця вартість понесених балансоутримувачем витрат за послуги з утримання будинку та прибудинкової території нежитлового приміщення за адресою: Русанівський бул., буд. 4, площею 257,30 кв. м, що обліковується на балансі в балансоутримувача та перебуває в його господарському віданні (п. 4.1. договору №1184).

Відповідно до п. 4.6 договору №1184 сплата орендарем відшкодування здійснюється на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків-фактур та актів приймання-передачі, які повинні бути надані не пізніше ніж за три дні до настання строку сплати орендарем відшкодування вартості понесених балансоутримувачем відповідних витрат.

Водночас Додатковою угодою №1 від 25.01.2021 до договору №1184 передбачено, що відшкодування вартості понесених витрат зі сплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 18 198,24 грн (в т.ч. ПДВ - 3 033,04 грн).

Додатковою угодою №2 від 09.02.022 до договору №1184 сторони погодили зменшити розмір відшкодування вартості понесених витрат з оплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на суму 18 198,24 грн (в т.ч. ПДВ - 3 033,04 грн). Розмір відшкодування вартості понесених витрат за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 00,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 00,00 грн).

Отже, умови договору оренди та договору про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території передбачають обов`язок орендаря нежитлового приміщення відшкодовувати ОСББ витрати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території через балансоутримувача - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГК України під правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Згідно з ч. 2 ст. 137 ГК України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Отже, балансоутримувачі майна - це установи, організації, які на праві оперативного управління отримали нерухоме та рухоме майно та обліковують його на балансі.

Відповідно, на особу, у господарському віданні або оперативному управлінні якої (тобто на балансі) перебуває майно, покладені права та обов`язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.

Оскільки нежитлове приміщення перебуває на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", саме це підприємство зобов`язане в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, зокрема, внески на утримання будинку та прибудинкової території.

Центр як орендар за договором оренди може бути зобов`язаний сплачувати внески на утримання орендованого ним приміщення лише за умови, що такий обов`язок встановлений відповідним правочином (договором).

Суд встановив, що у договорі №1184 про відшкодування вартості понесених витрат на сплату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території від 11.06.2018 погоджено порядок сплати (відшкодування) та розмір внесків, згідно з яким орендар відшкодовує балансоутримувачу кожного місяця відповідні витрати, які балансоутримувач перераховує на користь ОСББ «Русанівський бульвар, 4», що свідчить про відсутність у орендаря приміщення (Центру) обов`язку сплачувати такі платежі на користь безпосередньо ОСББ.

За відсутності у договорі оренди та у договорі №1184 такого прямого обов`язку у орендаря компенсувати витрати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на користь позивача, примусове стягнення таких витрат з орендаря приміщення є безпідставним, а отже Центр є неналежним відповідачем у справі.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (в цій справі - ГПК України). За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Апеляційний суд відзначає, що ОСББ вже зверталось з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, визначивши відповідачем Київську міську раду.

За результатами апеляційного перегляду справи Північний апеляційний господарський суд у постанові від 28.03.2023 у справі №910/10550/22 зазначив, що на особу, у господарському віданні або оперативному управлінні якої (тобто на балансі) перебуває майно, покладені права та обов`язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.

Встановивши обставини укладення договорів №777, №777/1-2зм, №1184 (з додатковою угодою №1), апеляційний суд виснував, що умовами договору оренди та договору про відшкодування понесених витрат зі сплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території передбачено обов`язок орендаря приміщення відшкодовувати ОСББ "Русанівський бульвар 4" такі витрати через балансоутримувача.

Апеляційний суд у справі №910/10550/22 зауважив на такому. Враховуючи, що спірне приміщення перебуває на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", вказана особа зобов`язана в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, зокрема, внески на утримання будинку та прибудинкової території.

Оскільки Київська міська рада не є особою, що має відповідати за позовом, і позивач не звертався до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача апеляційний суд погодився (постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/10550/22) з висновком суду першої інстанції (рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023) про відсутність підстав для задоволення заявленого ОСББ позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, бул. Русанівський, 4.

Оскільки у задоволенні вимог ОСББ до Центру про стягнення заборгованості відмовлено з підстав їх необґрунтованості, відповідно, підстави для стягнення з Центру інфляційних нарахувань та 3% річних, як похідних вимог, відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Русанівський бульвар 4" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/15574/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/15574/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/15574/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак