Ухвала

від 08.08.2024 по справі 903/135/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"08" серпня 2024 р. Справа № 903/135/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Коломис В.В.

розглянувши заяву арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Миханюк М.В. та судді Тимошенка О.М.

за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20 листопада 2023 року (повний текст складено 22.11.2023) у справі № 903/135/23 (суддя Дем`як В.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена"

до Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1

про банкрутство (клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна по справі №903/135/23)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.11.2023 у справі №903/135/23 арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича відсторонено від виконання обов`язків розпорядника майна Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 за його заявою.

Розпорядником майна Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Масюка Олександра Володимировича.

Зобов`язано арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича передати розпоряднику майна Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 Масюку Олександру Володимировичу усі без виключення документи та матеріали, що стосуються справи про банкрутство товариства, а саме матеріали, сформовані та зібрані арбітражним керуючим, в процесі здійснення процедури розпорядження майном Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, арбітражний керуючий Василюк Ігор Миколайович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в частині призначення розпорядником майна Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 арбітражного керуючого Масюка Олександра Володимировича скасувати, та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Василюка Ігора Миколайовича.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.11.2023 у справі №903/135/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12 березня 2024 року об 10:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №903/135/23 закрито апеляційне провадження у справі №903/135/23 за апеляційною скаргою Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.11.23 у справі №903/135/23.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №903/135/23 касаційну скаргу Василюка Ігоря Миколайовича задоволено. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №903/135/23 скасовано. Справу №903/135/23 направлено для продовження розгляду апеляційної скарги Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.11.2023.

30.07.2024 матеріали справи №903/135/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/135/23 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/611 від 31.07.2024, на підставі службової записки головуючого судді від 31.07.2024, призначено проведення повторної реєстрації даної судової справи та її новий авторозподіл.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2024 у справі №903/135/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2024 №01-05/630 "Щодо призначення заміни судді-члена колегії у судовій справі", у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 903/135/23 - Юрчука М.І. у період з 29 липня 2024 р. по 30 серпня 2024 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/135/23.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №903/135/23 визначено колегію суддів у складі: Миханюк М.В. - головуючий суддя, судді Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 прийнято справу №903/135/23 до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03 вересня 2024 року об 12:00 год.

06.08.2024 від арбітражного керуючого Василюка Ігора Миколайовича до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про відвід судді Миханюк М.В. та судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №903/135/23.

Вказана заява обгрунтована тим, що апеляційний розгляд справи призначено за наслідками скасування згідно постанови Верховного Суду від 11.06.2024 ухвали апеляційного суду від 12.03.2024 про закриття апеляційного провадження.

Справу передано для розгляду колегії суддів в складі: головуючий суддя - Миханюк М.В., судді - Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.

В свою чергу, скасовану ухвалу апеляційного суду від 12.03.2024 постановлено колегією суддів в складі: головуючий суддя - Миханюк М.В., судді - Юрчук М.І., Тимошенко О.М.

Враховуючи викладене, оскільки окремими суддями зі складу колегії висловлено позицію щодо заявлених по відношенню до оскаржуваної ухвали суду вимог, доказів у справі та застосування норм права, наявні обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності у розгляді справи суддів Миханюк М.В. та Тимошенка О.М.

Вказує, що скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження не є безпосередньою підставою недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Разом з тим, наведені вище обставини в їх сукупності та висловлена позиція суддів свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливостей суддів здійснювати апеляційний перегляд справи об`єктивно та неупереджено, не керуватися при повторному прийнятті рішення вже сформованими висновками, можливостей забезпечення права апелянта на справедливий суд.

Вказане, на думку заявника, викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності суду, що є підставою для відводу суддів на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі №903/135/23 заяву арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича про відвід суддів Миханюк М.В., Тимошенка О.М. у справі №903/135/23 залишено без задоволення як необґрунтовану. Передано справу №903/135/23 до відділу документального обігу та організаційного забезпечення для вирішення питання про відвід суддів Миханюк М.В., Тимошенка О.М. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 заяву арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича про відвід суддів Миханюк М.В., Тимошенка О.М. у справі №903/135/23 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Миханюк М.В. та судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №903/135/23, не вбачаю підстав для її задоволення з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України.

Згідно з ч.3 цієї статті суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участь у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

У рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно слід зазначити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №903/135/23 закрито апеляційне провадження у справі №903/135/23 за апеляційною скаргою Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу господарського суду Волинської області від 20.11.23 у справі №903/135/23.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №903/135/23 касаційну скаргу Василюка Ігоря Миколайовича задоволено. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №903/135/23 скасовано. Справу №903/135/23 направлено для продовження розгляду апеляційної скарги Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.11.2023.

Передаючи справу для продовження розгляду, колегія суддів касаційного суду зазначила про помилковість висновку апеляційного суду про відсутність у заявника апеляційної скарги права на оскарження ухвали місцевого суду, і як наслідок закриття апеляційного провадження.

Згідно пп.А п.7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду №1 від 04.10.2018 (з подальшими змінами), передача судової справи раніше визначеному судді (колегії суддів) проводиться щодо судових справ, що надійшли із суду касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження, відкриття провадження у справі про банкрутство, відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, перехід до наступної судової процедури, затвердження плану санації, визнання недійсними правочинів, укладених боржником, результати розгляду грошових вимог кредиторів, звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, результати розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, закриття провадження у справі про банкрутство; постанов про визнання боржника банкрутом) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

При цьому слід враховувати, що закриття апеляційного провадження, підстави та порядок якого регламентовано ст.264 Господарського процесуального кодексу України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено ст.231 названого Кодексу.

Так, закриття провадження у справі стосується усієї справи в цілому, тому, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі, він одночасно переглядає й судовий акт місцевого господарського суду, за наслідками чого виносить постанову.

Між тим, закриття апеляційного провадження, за наслідками якого постановляється ухвала, що мало місце у даному випадку, стосується лише однієї зі стадій розгляду справи, і суд, у разі закриття такого провадження, не здійснює апеляційного перегляду прийнятих по суті справи судових рішень першої інстанцій.

Згідно з ч.3 ст.36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участь у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку, судом касаційної інстанції справу після скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Господарський процесуальний кодекс України не містить положень, що зобов`язують суд здійснити автоматизований розподіл справи у разі скасування судом касаційної інстанції ухвал про закриття апеляційного провадження та направлення справи Верховним Судом для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, обставини, визначені положеннями ч.3 ст.36 ГПК України, за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, після скасування судом касаційної інстанції постанови суду апеляційної інстанції, прийнятою за його участю, відсутні.

Так, після скасування Верховним Судом ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №903/135/23 про закриття апеляційного провадження та надходження матеріалів справи №903/135/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями у справі №903/135/23 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А.

Відповідно до п.3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суд, редагування інформації в автоматизованій системі здійснюється уповноваженими на це користувачами автоматизованої системи в разі виявлення неточностей, технічних описок або неповноти даних.

Згідно абз.3 п.9.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді якщо автоматизований розподіл судової справи проведено до активації електронного табелю КП "ДСС" або допущено помилку, що призвела до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи - проводиться повторна реєстрація судової справи та її новий авторозподіл на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду згідно службової записки уповноваженої особи апарату суду або за службовою запискою головуючого судді (судді-доповідача) чи службовою запискою секретаря судової палати.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/611 від 31 липня 2024 року відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 3.5, 9.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторну реєстрацію судової справи №903/135/23 та її новий авторозподіл.

Підстава здійснення повторної реєстрації судової справи та її нового авторозподілу: службова записка головуючого судді Крейбух О.Г. від 31.07.2024.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №903/135/23 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І.

З урахуванням вищенаведеного, справу №903/135/23 передано для продовження розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., що відповідає вимогам ст.32 ГПК України та пп.А п.7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Отже, автоматизований розподіл судової справи проведено правомірно, а тому твердження заявника, що передача справи колегії суддів в складі Миханюк М.В. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Юрчук М.І. (з подальшою зміною на Крейбух О.Г.) здійснена безпідставно та є свідченням сумнівів щодо повноважності складу суддів, є його припущенням та спростовується матеріалами справи.

Крім того, враховуючи наведене вище, колегія суддів зауважує, що згідно ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому, незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати касаційну скаргу, обґрунтувавши у ній в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (ст. 287, п. 5 ч. 1 ст. 290 ГПК України).

Як зазначалося вище, скаржником у справі №903/135/23 було подано касаційну скаргу та Верховним Судом ухвалено відповідне судове рішення. При цьому, скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження не є безпосередньою підставою недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Враховуючи викладене вважаю, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Миханюк М.В. та судді Тимошенка О.М. у справі №903/135/23 не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для їх відводу від розгляду даної справи.

Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, свідчать про незгоду заявника із процесуальним рішенням суддів, тоді як доводи заявника щодо необ`єктивності суддів є необґрунтованими, оскільки не свідчать про упередженість та необ`єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, не вмотивовані та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки зводяться лише до оцінки процесуальних дій суду (відкриття апеляційного провадження після скасування ухвали про закриття апеляційного провадження судом касаційної інстанції), з огляду на що, в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 35-38, ч.11 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Миханюк М.В. та судді Тимошенка О.М. від розгляду справи №903/135/23 - відмовити.

Суддя Коломис В.В.