Рішення

від 08.08.2024 по справі 904/1768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1768/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

позивач: Ситник О.Ю.,

від відповідача: не з`явились,

розглянувши клопотання Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ"про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/1768/24

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ"

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Господарським судом Дніпропетровської області 25.07.2024 було прийнято рішення у справі №904/1768/24, яким позовні вимоги задоволено частково:

зобов`язано Приватне підприємство "ФІРМА ЗЕТ" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 54; ідентифікаційний код 19150587) протягом 10 днів з дати набранням рішенням законної сили надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності на все майно Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" станом 06.12.2023, акти інвентаризації за 2022 - 2023 роки;

провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" надати належним чином засвідчені копії фінансових та бухгалтерських документів за 2022-2023 роки, а саме: балансів, звітів, головних книг закрито;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" надійшло клопотання, у якому відповідач просить стягнути з позивача - ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ФІРМА ЗЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29.625,00 грн, понесені Приватним підприємством «ФІРМА ЗЕТ» у зв`язку із розглядом справи №904/1768/24, у пропорційній частині з урахуванням незадоволеної частини позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі №904/1768/24 ухвалено в судовому засіданні, то ухвалою від 26.07.2024 розгляд заяви позивача про розподіл судових витрат призначений у судове засідання на 08.08.2024.

У судовому засіданні 08.08.2024 представник позивача, надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що витрати на правничу допомогу, які заявлені адвокатом у цій справі, не є розумними та виправданими, а, відтак, співмірними. Справа має немайновий характер, позов є обґрунтованим і відповідач частково з ним погодився, надавши під час розгляду справі частку документів. Проте ці документи не мають інформаційних характеристик щодо переліку майна та права власності. Справа не складна ні за фактичними обставинами, ні за юридичною кваліфікацією, а тому розцінки адвоката, зазначені ним у документах є завищеними. Крім того, доводи адвоката у цій справі майже не відрізняються від його ж доводів в іншій аналогічній справі з таким же предметом до відповідача з іншою назвою, але з тим самим директором (справа 904/267/24). За таких обставин має місце невідповідність витрат фактично наданим послугам, що є підставою для їх скасування.

Стислий виклад позиції відповідача

Для представництва своїх інтересів у суді відповідач отримав професійну правову допомогу на суму 29.625,00 грн, які і просить суд стягнути з позивача.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Суд встановив, що 15.05.2024 між відповідачем (далі - відповідач, клієнт) та Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» в особі директора Потапова Костянтина Олександровича (далі - адвокат, виконавець) був укладений договір №1505/24-УЗ про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 згідно даного договору бюро зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу (у подальшому - «правнича допомога»), а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного договору. Обчислення розміру гонорару (винагороди) виконавця за правничу допомогу здійснюється відповідно до правил пунктів 4.1. (4.1.1., 4.1.2), 4.2. договору та інших умов угоди».

В цілях встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) виконавця сторони визначили, що (п. 4.1. договору):

Ціна 1 (однієї) години участі представника чи захисника клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, або у заходах реалізації прав чи виконання обов`язків, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 3.000,00 грн (п. 4.1.1 договору).

Ціна 1 (однієї) години надання правничої допомоги згідно даного договору, за виключенням тієї, що передбачена підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. договору - становить 2.500,00 грн (п. 4.1.2 договору).

За результатами надання правничої допомоги згідно даного договору виконавець складає акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги (у подальшому - «акт»), у якому зазначається надана правнича допомога, витрачений виконавцем на надання правничої допомоги час та сума оплати. Акт підписується сторонами даного договору (п. 5.1. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (п. 7.1. договору).

26.07.2024 між сторонами укладено акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги, відповідно до якого:

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву представником Клієнта - адвокатом Зубревим В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання заяви клієнта про ознайомлення з матеріалами справи №904/1768/24, витрачено 0,25 години (п`ятнадцять хвилин), вартість роботи становить - 625 гривень 00 копійок - із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 0,25 години = 625,00 грн).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву представником клієнта - адвокатом Потаповим К.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання заяви клієнта про ознайомлення з матеріалами справи №904/1768/24, витрачено 0,25 години (п`ятнадцять хвилин), вартість роботи становить - 625 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 0,25 години - 625,00 грн).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області відзив Клієнта на позовну заяву у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання відзиву клієнта на позовну заяву у справі №904/1768/24 втрачено 3,5 години (три години 30 хвилин), вартість роботи становить - 8750 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 3,5 години = 8750,00 грн).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву Клієнта про подання доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання заяви Клієнта про подання доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі №904/1768/24, витрачено 0,25 години (п 'ятпадщть хвилин), вартість роботи становить - 625 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 0,25 години = 625,00 грн.).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заперечення клієнта на відповідь на відзив (в порядку статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України) у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання заперечення Клієнта на відповідь на відзив у справі №904/1768/24 витрачено 2,5 години (дві години тридцять хвилин), вартість роботи становить - 6250 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 2,5 години - 6250,00 грн).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву клієнта про ознайомлення з матеріалами справи №904/1768/24 (шляхом надання доступу представнику Клієнта - адвокату Зубреву В.О. до матеріалів справи (документів у справі) №904/1768/24 за допомогою підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» ЄСІТС).

З метою складення та підписання заяви клієнта про ознайомлення з матеріалами справи №904/267/24 шляхом надання доступу представнику Клієнта - адвокату Зубреву В.О. до матеріалів справи (документів у справі) №904/1768/24 за допомогою підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» ЄС1ТС), витрачено 0,25 години (п`ятнадцять хвилин), вартість роботи становить - 625 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 0,25 години = 625,00 грн.).

Складено, підписано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання Клієнта про залишення без розгляду відповіді на відзив, неприйняття судом до розгляду долучених до неї доказів, застосування до позивача заходу процесуального примусу у справі №904/1768/24.

З метою складення та підписання клопотання клієнта про залишення без розгляду відповіді на відзив, неприйняття судом до розгляду долучених до неї доказів, застосування до позивача заходу процесуального примусу у справі №904/1768/24, витрачено 1,25 години (1 година п`ятнадцять хвилин), вартість роботи становить - 3125 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 гри. х 1,25 години = 3125,00 грн).

Забезпечено представництво Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 29.05.2024.

З метою забезпечення представництва Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 29.05.2024 року, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 3000 гривень 00 копійок із розрахунку 3000 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (3000,00 гри. х І годину = 3000,00 грн).

Забезпечено представництво Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 10.07.2024.

З метою забезпечення представництва Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 10.07.2024 року, витрачено 1 Садна) година. вартість роботи становить - 3000 гривень 00 копійок із розрахунку 3000 гривень 00 копійок за І (одну) годину роботи (3000,00гри. х 1 годину = 3000,00 грн).

Забезпечено представництво Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 25.07.2024.

З метою забезпечення представництва Клієнта в судовому зсіданні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1768/24, яке відбулось 25.07.2024 року, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 3000 гривень 00 копійок і:ї розрахунку 3000 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (3000,00 грн. х 1 годину - 3000,00 грн).

Клієнт приймає надану виконавцем вищевикладену професійну правничу допомогу в повному обсязі, визнає факт її дійсного надання, претензій і зауважень за термінами, умовами, обсягом, змістом та вартістю робіт та/або послуг не має, узгоджений сукупний розмір вартості наданої правничої допомоги, пов`язаної із розглядом справи у суді першої інстанції, наданої на підставі Договору №1505/24-УЗ про надання правничої допомоги від 15.05.2024 року згідно даного Акту становить 29625 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, який клієнт визнає таким, що відповідає ринковим цінам.

Наведені вище обставини і зумовили звернення відповідача до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 15 ГПК України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Водночас у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позов задоволено частково, тобто рішення частково відбулось на користь відповідача, витрати у справі в даному випадку підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6.672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3.000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).

Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 позовні вимоги задоволено частково:

зобов`язано Приватне підприємство "ФІРМА ЗЕТ" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 54; ідентифікаційний код 19150587) протягом 10 днів з дати набранням рішенням законної сили надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності на все майно Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" станом 06.12.2023, акти інвентаризації за 2022 - 2023 роки;

провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" надати належним чином засвідчені копії фінансових та бухгалтерських документів за 2022-2023 роки, а саме: балансів, звітів, головних книг закрито;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Слід зазначити, що засвідчені копії фінансових та бухгалтерських документів за 2022-2023 роки (а саме: баланси, звіти, головні книги), щодо яких закрито провадження, надані відповідачем лише після звернення позивачем з позовом до суду.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Також суд виходить із того, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21).

З огляду на специфіку та складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі є завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 29.625,00 грн у суді першої інстанції у даній справі.

Оцінивши зміст наданих позовних вимог, суд вважає, що обґрунтованою є вартість послуг у розмірі 14.812,50 грн (тобто 50% від заявленої суми).

З урахуванням викладеного витрати відповідача на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 14.812,50 грн суд вирішив не розподіляти та покласти на відповідача.

Таким чином на позивача суд покладає витрати відповідача на професійну правову допомогу у розмірі 4.937,01 грн, з урахуванням того, що 33,33% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Клопотання відповідача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "ФІРМА ЗЕТ" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 54; ідентифікаційний код 19150587) 4.937,01 грн (чотири тисячі дев`ятсот тридцять сім грн 01 к.) витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 08.08.2024.

Суддя С.А. Дупляк