Ухвала

від 08.08.2024 по справі 908/587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/50/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.08.2024 Справа № 908/587/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши без виклику представників сторін заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" адвоката Задорожного Олександра Вікторовича (вх. № 15698/08-08/24 від 06.08.2024) про відвід судді у справі № 908/587/24

за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" (вул. Слобідська, буд. 49, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 43712111)

про стягнення 143 001 грн 02 коп.

УСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" про стягнення 143 001 грн 02 коп. заборгованості за договором оренди землі № 202103000100148 від 23.12.2021 за період з 23.12.2021 по 31.12.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/587/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/587/24, присвоєно справі номер провадження 27/50/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

22.03.2024 відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, проти позову заперечує у повному обсязі.

01.04.2024 позивач сформував в системі "Електронний суд" відповідь на відзив.

05.04.2024 від відповідача надішли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 08.04.2024 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.04.2024.

В судовому засіданні 29.04.2024 в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в підготовчому провадженні до 27.05.2024 о 12 год. 00 хв.

20.05.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" адвоката Литвина О.О. надійшов лист № 180324/11 від 15.05.2024 до якого додані:

- лист Головного управління ДПС у Запорізькій області на адресу ТОВ "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" від 13.05.2024 (оригінал);

- лист Головного управління ДПС у Запорізькій області на адресу ТОВ "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" від 21.03.2024;

- витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 18.03.2024;

- витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 03.04.2024;

- витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 26.04.2024.

Ухвалою суду від 27.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 08.07.2024, відкладено підготовче засідання на 01.07.2024.

01.07.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" адвокатом Литвиним О.О. поданий до суду лист № 180324/3 від 18.03.2024, до якого додано копію звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" до нового керівництва Запорізької міської ради щодо зняття позову, у зв`язку із фактичними втратами заводу від бойових дій, знаходження у скрутному фінансовому становищі.

В судовому засіданні 01.07.2024 судом в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 08.07.2024 об 11 год. 00 хв.

08.07.2024 представники сторін, звернулися до суду з письмовою заявою про зупинення провадження у справі № 908/587/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/2803/23 у випадку перегляду справи у суді вищої інстанції.

Також, у заяві представник позивача зазначив, що не заперечує проти зупинення провадження у справі № 908/587/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 908/2803/24.

Ухвалою суду від 08.07.2024 зупинено провадження у справі № 908/587/24 до набрання законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2023 у справі № 908/2803/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

11.07.2024 через підсистему "Електронний суд" Запорізькою міською радою подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 06.08.2024.

24.07.2024 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» частину вступної промови щодо судової практики апеляційного суду з аналогічного питання (вх. № 14922/08-08/24 від 25.07.2024).

02.08.2024 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» доповнення до частини вступної промови щодо входження м. Запоріжжя до Запорізького району Запорізької області (вх. № 15416/08-08/24 від 02.08.2024) та доповнення до частини вступної промови щодо усталеності позиції профільного Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з питання того, що місто Запоріжжя входить до складу території Запорізької територіальної громади, яку (територію громади) включено до складу Запорізького району Запорізької області (вх. № 15508/08-08/24 від 05.08.2024).

У судовому засіданні 06.08.2024 розпочато розгляд справи по суті заслухано вступне слово учасників справи в порядку статті 208 ГПК України.

Представник відповідача усно заявив відвід головуючому судді - доповідачу Дроздовій С.С.

За вказаних обставин, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву до 08.08.2024 о 10-45 год.

06.08.2024 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» заяву про відвід судді Дроздовій С.С. (вх. № 15698/08-08/24 від 06.08.2024).

Заяву про відвід заявник обґрунтовує тим, що у судовому засіданні 06.08.2024 (яке проводилось в режимі відеоконференцзв`язку з відео та звукозаписом) представник відповідача адвокат Задорожий О.В. під час оголошення вступного слова зазначав про наявну судову практику, дотичну до спірних правовідносин по справі, вказуючи, на Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024р по справі № 520/27710/23, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області про стягнення орендної плати за орендовані земельні ділянки на підставі підпункту 69.14 «Підрозділ 10. Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. При цьому адвокат звертав увагу суду на те, що НЕ МОЖЕ БУТИ СИТУАЦІЇ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ при якій, У ПОЗОВАХ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ З ТАКОГО САМОГО ПИТАННЯ ПРО СТЯГНЕННЯ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ОРЕНДОВАНІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ СУДИ ВІДМОВЛЯТЬ, А ТАКІ САМІ ПОЗОВИ МІСЬКИХ РАД ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ (!!!). Тобто, на думку адвоката, не може бути ситуація в правовій державі при якій задоволення чи не задоволення позову залежить від того хто подав позов: податковий орган чи міська рада та до яких судів (господарських чи адміністративних) (!!!). Водночас під час проголошення вищезначеного адвокатом Задорожним О.В. головуючий суддя Дроздова С.С. перервала адвоката Задорожного О.В., вказавши, що це є пояснення не по суті спору і відповідно, що не треба про це розповідати. Вважаємо, що зазначене є проявом упередженості та необ`єктивності. Також впадає в око і дуже дивне, на наш погляд, як зупинення провадження по цій справі ухвалою від 08.07.2024р, так і його поновлення через 4 дні ухвалою від 12.07.2024р Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.08.2024 3 Так, ухвалою від 08.07.2024р. було зупиниено провадження у справі № 908/587/24 до набрання законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку Запорізького інструментального заводу» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2023 у справі № 908/2803/23. Тобто на момент зупинення провадження по справі 08.07.2024р вже набрала законної сили постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 Не менш дивним та сумнівним, на наш погля, є і поновлення провадження по справі через 4 днів, тобто 12.07.2024р. ЗА КЛОПОТАННЯМ ПОЗИВАЧА - Запорізької міської ради, через набрання законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 Все це в сукупності викликає, на погляд відповідача, обґрунтовані сумніви в упередженості та об`єктивності головуючого судді Дроздової С.С. представник відповідача зазначив, що ігнорування і нехтування головуючим суддею Дроздовою С.С. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», чисельних рішень ЄСПЛ та ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завдань та основних засад господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), об`єктивно ставить під сумнів його упередженість та безсторонність. Відтак, цитовані вище дії та бездіяльність судді Дроздовою С.С. є зовнішнім виразом нехтуванням основоположними правами, тобто в термінах ЄСПЛ є "демонстрацією" сумніву в упередженості судді Дроздової С.С.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України заявник просить суд відвести суддю Дроздову С.С. від розгляду справи № 908/587/24.

Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд приймає доводи, що підстави для відводу заявнику стали відомі лише під час судового засідання 06.08.2024, під час проголошення адвокатом Задорожним О.В. вступної промови

В порядку ст. 119 ГПК України суд поновлює заявнику пропущений строк для подання цього відводу як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді (колегії суддів) господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Разом з тим, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). При цьому істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, з приводу суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей стосовно однієї зі сторін у справі.

В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач по справі посилається на те, що у судовому засіданні 06.08.2024 під час під час проголошення адвокатом Задорожним О.В. головуючий суддя Дроздова С.С. перервала адвоката Задорожного О.В., вказавши, що це є пояснення не по суті спору і відповідно, що не треба про це розповідати.

Технічна фіксація судового процесу свідчить про те, що головуючий суддя зазначив, що в порядку статті 208 ч.2 ГПК України - у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета спору, дають необхідні пояснення щодо них.

Суд зауважив що під час порядку з`ясування обставин та перевірки їх доказами детально будуть досліджуватися докази для повного та всебічного розгляду справи по суті..

Заявник відводу розцінив слова суду на свій розсуд і відразу заявив усне клопотання про відвід судді.

В якості правової підстави для відводу заявник посилається на пункти 4, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи та є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з підпунктом 1.1.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 2.3.1. цього Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2 Положення).

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (підпункт 2.3.4. цього Положення).

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ (підпункт 2.3.5. цього Положення).

Автоматизований розподіл у справі № 908/587/24 відбувся з дотриманням наведених вище вимог та оформлений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024, яким визначено суддю Дроздову С.С.

Оцінюючи доводи заявника суд враховує, що незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах "Білуха проти України", пункт 53, "Де Куббер проти Бельгії", пункт 26).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ "Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy", постанова від 7 серпня 1996 року, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", № 33958/96, параграф 44).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

У рішенні у справі "Castillo Algaro v. Spain" (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Подібна позиція висловлена Радою суддів України у рішенні від 7 вересня 2017 року № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Доводи заявника щодо необхідності відводу судді Дроздової С.С. від розгляду справи № 908/587/24 прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частина. 4 ст. 35 ГПК України, якою прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, що свідчить про подання завідомо безпідставного відводу та також має ознаки зловживання процесуальними правами.

Висловлена у судовому засідання 06.08.2024 думка судді Дроздової С.С. не містять обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді та не є підставою для відводу.

Крім того, сумніви представника відповідача щодо зупинення та поновлення провадження у справі № 908/587/24, суд відхиляє, оскільки 08.07.2024 представники позивача та відповідача скористалися своїм правом та звернулися до суду із заявою про зупинення провадження у справі № 908/587/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/2803/23 у випадку перегляду справи у суді вищої інстанції, представник позивача у даній заяві зазначив, що не заперечує проти зупинення.

Так само, як і представник позивача скористався своїм правом на поновлення провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справа до якої було зупинено провадження у справі за заявою сторін № 908/2803/23 вже набрала законної сили, оскільки розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами суддею Ярешко О.В.

Таким чином, постанова Центрального апеляційного господарського суду набрала законної сили 05.07.2024 у справі 908/2803/23.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48; Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, § 124).

Господарський процесуальний кодекс України допускає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про зупинення провадження у справі, сторони цим правом не скористалися, а скористалися правом на поновлення провадження у справі в найкоротші строки, що свідчить також в свою чергу про не затягування розгляду спору у справі № 908/587/24.

З огляду на викладене, розглянувши заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" про відвід судді у справі № 908/587/24, суд вважає заяву необґрунтованою, так як відсутні будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а всі доводи, що викладені у заяві про відвід є по суті виключно незгодою заявника із думкою судді.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Запорізького інструментального заводу" про відвід судді господарського суду Запорізької області Дроздової С.С. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 08.08.2024.

Суддя С.С. Дроздова