Рішення

від 08.08.2024 по справі 905/683/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 905/683/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія"

вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, м. Київ,01133

ел. пошта:jffice@untk.com.ua

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Власовця Петра Романовича

АДРЕСА_1

про стягнення 56540 грн 79 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи - підприємця Власовця Петра Романовича про стягнення 56540 грн 79 коп. заборгованості, з якої: 41 142 грн 50 коп. - основна заборгованість, 2717 грн 67 коп. - 3% річних та 12 680 грн 62 коп. інфляційних втрат.

Окрім того, до позовної заяви позивач подав клопотання від 01.05.2024 (вх.№4916/24) про витребування у Головного управління ДПС у Донецькій області інформації та доказів.

06.05.2024 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу про направлення вищевказаної позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області в порядку ст. 31 ГПК України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №905/683/24 передано на розгляд судді Рочняк О. В.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2024, суд залишив подану заяву без руху та встановив позивачу строк на усунення недоліків.

05.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 04.06.2024 (вх.№9261/24 від 05.06.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення, а також задовольнив клопотання ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" від 01.05.2024 (вх.№4916/24 від 29.05.2024) про витребування доказів та зобов`язав Головне управління ДПС у Донецькій області надати суду:

- інформацію, чи відображено фізичною особою-підприємцем Власовцем Петром Романовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у податковій декларації з податку на додану вартість податкову накладну №104 від 21.01.2022, яка складена та зареєстрована ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) на покупця, у зв?язку з поставкою нафтопродуктів;

- належним чином завірену копію податкової декларації з податку на додану вартість з усіма додаткам до неї, за період у якому фізичною особою підприємцем Власовцем Петром Романовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відображено податкову накладну №104 від 21.01.2022, яка складена та зареєстрована ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) на покупця, у зв?язку з поставкою нафтопродуктів;

- інформацію, чи сформовано фізичною особою-підприємцем Власовцем Петром Романовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) податковий кредит на підставі складеної та зареєстрованої ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) податкової накладної №104 від 21.01.2022;

- належним чином завірені копії доказів, що підтверджують формування фізичною особою-підприємцем Власовцем Петром Романовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) податкового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) податкової накладної №104 від 21.01.2022.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.06.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Відповідачу копія цієї ухвали направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 19.06.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2024 про відкриття провадження у справі є 19.06.2024.

01.07.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду, на виконання вимог ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2024 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов лист №2666/5/05-99-24-14 від 25.06.2024 (вх.№10787/24) та витребувані судом документи.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Власовцем Петром Романовичем (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №132, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти (товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно з п. 1.2 договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюється сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього договору.

За змістом п. 2.4 договору, товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по якості - відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника), по кількості - відповідно до товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі), у відповідності з вибраним базисом поставки товару.

В п. 3.1. договору визначено, що загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець зобов`язується здійснити 100% попередню оплату (в тому числі ПДВ), за поставку кожної окремої партії товару не пізніше 1-го (одного) робочого дня з моменту виставленого постачальником рахунка-фактури (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), якщо інше не зазначено в додатках до цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору, право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі).

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п. 3.4 договору).

На підтвердження виконання договірних зобов`язань з поставки відповідачу товару на суму 171 142 грн 50 коп. позивач надав суду рахунок на оплату №ТД00-000103 від 20.01.2022, видаткову накладну №177 від 21.01.2022 та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №178 від 21.01.2022, які підписані та скріплені печаткою лише зі сторони постачальника.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №270 від 01.02.2022 на суму 15 000 грн, №271 від 02.02.2022 на суму 40 000 грн, №280 від 09.02.2022 на суму 15 000 грн, №281 від 10.02.2022 на суму 19 000 грн, №283 від 11.02.2022 на суму 15 000 грн, №286 від 14.02.2022 на суму 15 000 грн, №290 від 16.02.2022 на суму 11 000 грн, (призначення платежу: оплата за паливо дизельне згідно з рахунком на оплату №ТД00-000103 від 20.01.2022), відповідач здійснив оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 130 000 грн.

21.10.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією вих.№18/10-7 від 18.10.2022 про сплату 41 142 грн 50 коп. заборгованості за поставлені позивачем нафтопродукти.

Головне управління ДПС у Донецькій області у листі №2666/5/05-99-24-14 від 25.06.2024 (вх.№10787/24 від 01.07.2024) повідомило суду, що фізична особа - підприємець Власовець Петро Романович включив до складу податкового кредиту за січень 2022 року податкову накладну постачальника ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579, індивідуальний податковий номер 420735726544).

Так, в додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2022 за звітний період - січень 2022 року зазначено: індивідуальний податковий номер постачальника - 420735726544; обсяг постачання без ПДВ - 142 618 грн 75 коп., сума ПДВ - 28 523 грн 75 коп., що разом становить 171 142 грн 50 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець зобов`язується здійснити 100% попередню оплату (в тому числі ПДВ), за поставку кожної окремої партії товару не пізніше 1-го (одного) робочого дня з моменту виставленого постачальником рахунка-фактури (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), якщо інше не зазначено в додатках до цього договору.

Як встановлено судом, на підтвердження поставки відповідачу товару на суму 171 142 грн 50 коп. позивач надав суду видаткову накладну №177 від 21.01.2022 та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №178 від 21.01.2022, які не підписані зі сторони покупця (відповідача).

Разом з тим, за встановлених судом обставин, відповідно до рахунку на оплату №ТД00-000103 від 20.01.2022, відповідач частково оплатив за отримане ним дизельне паливо загальну суму в розмірі 130 000 грн.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц.

Також, як встановлено судом, відповідач подав до ГУ ДПС у Донецькій області податкову декларацію з ПДВ за січень 2022 року, відповідно до якої відобразив зокрема, господарську операцію у січні 2022 року з контрагентом ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579, індивідуальний податковий номер 420735726544) на суму обсягу постачання без ПДВ - 142 618 грн 75 коп., сума ПДВ - 28 523 грн 75 коп., що разом становить 171 142 грн 50 коп. та включив до складу податкового кредиту за січень 2022 року податкову накладну постачальника ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" на суму 28 523 грн 75 коп.

Отже, у податковому обліку відповідача відображено господарську операцію з контрагентом ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" щодо поставки у січні 2022 року товару на суму 171 142 грн 50 коп., яка повністю відповідає розміру вартості товару а також даті (місяці) поставки, вказаних у видатковій накладній №177 від 21.01.2022, що також свідчить про здійснення такої поставки.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань суду не надав, частково сплативши заборгованість суму боргу визнав.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що на виконання умов договору №132 від 18.08.2021 у січні 2022 року за видатковою накладною №177 від 21.01.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 171 142 грн 50 коп., за який відповідач відповідно до ст.692 ЦК України повинен був розрахуватися 21.01.2022, проте розрахувався частково в розмірі 130000 грн впродовж лютого 2022 року.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 142 грн 50 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, прострочення виконання зобов`язання виникло у відповідача 22.01.2022.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотки річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов`язання на суму боргу 41 142 грн 50 коп. за період з 17.02.2022 по 30.04.2024 позивачем нараховано відповідачу 2 717 грн 67 коп. 3% річних та за період з березня 2022 по березень 2024 року 12 680 грн 62 коп. інфляційних втрат.

При здійсненому судом перерахунку 3% річних та інфляційних втрат за наведений позивачем період суд встановив, що розмір 3% річних становить 2 714 грн 30 коп., а розмір інфляційних втрат - 12 680 грн 62 коп.

Отже, за перерахунком суду, заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є обґрунтованою та арифметично правильною, а сума 3% річних становить 2 714 грн 30 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку із простроченням оплати товару слід стягнути 2 714 грн 30 коп. 3% річних та 12 680 грн 62 коп. інфляційних втрат.

За наведених обставин у їх сукупності, позов належить до задоволення частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Власовця Петра Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42073579) 56 537 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 42 коп. заборгованості, з яких: 41 142 (сорок одну тисячу сто сорок дві) грн 50 коп. основного боргу, 2 714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн 30 коп. 3% річних, 12 680 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 62 коп. інфляційних втрат та 3027 (три тисячі двадцять сім) грн 68 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 08.08.2024

Суддя О. В. Рочняк