ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
08.08.2024Справа № 910/7267/24
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС"
про стягнення 1 305 696,00 грн
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
УСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач, АТ "Українська залізниця") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС" (далі - відповідач, ТОВ "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС") про стягнення штрафних санкцій за Договором № ПК/ВЧД-11/23575/Ю від 20.09.2023 у розмірі 1 305 696,00 грн, з яких: 911 736,00 грн пені за порушення строків виконання зобов`язання; 393 960,00 грн штрафу у розмірі 7 % від ціни договору за прострочення надання послуг понад 30 (тридцять) днів.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач не надав послуги з ремонту прально-прасувального обладнання для позивача, чим порушив взяті на себе зобов`язання за Договором № ПК/ВЧД-11/23575/Ю від 20.09.2023, у зв`язку з чим позивачем застосовано до відповідача штрафні санкції.
Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 11.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
19.06.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/7267/24, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
19.07.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Відповідно до наведеного клопотання позивач просив суд перейти від розгляду справи № 910/7267/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи № 910/7267/24 у порядку загального позовного провадження.
23.07.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та 24.07.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву. Безпосередньо у відзиві на позовну заяву відповідачем викладено клопотання про проведення розгляду справи з проведенням судового засідання з повідомленням сторін.
27.07.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та 29.07.07.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про надання доступу до електронної справи № 910/7267/24. Заява судом задоволена.
29.07.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та 30.07.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відповідь на відзив.
У період з 22.07.2024 по 05.08.2024 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.
Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов наступного висновку.
В обгрунтування наведеного клопотання позивач зазначив, що враховуючи пасивну поведінку та бездіяльність відповідача, а також ціну позову, значення справи для позивача, він вважає за недоцільне розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження. На думку позивача, враховуючи предмет, ціну позову й обставини справи, справа № 910/7267/24 не є малозначною, як визначив суд, у зв`язку з чим її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою незначної складності, визнаною судом малозначною. При цьому судом враховано, що ціна позову в у даній справі (1 305 696,00 грн) не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000,00 грн), а також те, що дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Твердження позивача про те, що враховуючи предмет, ціну позову й обставини справи, дана справа не є малозначною, судом відхиляються, оскільки такі твердження не відповідають приписам статті 12 ГПК України, частиною 5 якої передбачено, які справи визнаються малозначними для цілей цього Кодексу. Твердження позивача про те, що дана справа не є малозначною, мають суб`єктивний характер.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору.
Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Отже, наведені обставини та приписи ГПК України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданого позивачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі, обсягу та характеру доказів у справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання відповідача про проведення розгляду справи з проведенням судового засідання з повідомленням сторін, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обгрунтування наведеного клопотання відповідач зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Наведені твердження відповідача мають загальний характер.
Водночас суд наголошує, що дотримання судом основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, не залежить від порядку розгляду справи.
Суд звертає увагу, що згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7267/24 зобов`язано учасників справи пояснення по суті спору, заяви з процесуальних питань та копії доказів у справі обов`язково направляти всім учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі № 910/7267/24 не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись ст. 12, 232-235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС" про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.08.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120886768 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні