Ухвала

від 07.08.2024 по справі 916/3398/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"07" серпня 2024 р.м. Одеса № 916/3398/24

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 3472/24 від 02.08.2024)

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона (селище Чкалова, № 37, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 08294952)

до відповідача: АТ «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, № 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 05396638)

про скасування повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення),

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача АТ «Херсонобленерго», в якому просить суд скасувати повідомлення №21/09-007374 від 16.07.2024 про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона.

В обґрунтування позовних вимог Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона посилається на те, що АТ «Херсонобленерго» в період 01.03.2022 11.11.2022 (під час окупації м. Херсона) на мав права здійснювати господарську діяльність за послугами розподілу електричної енергії.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Проте, в порушення наведених вимог позивачем замість повного найменування відповідача вказано: АТ «Херсонобленерго».

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у учасників справи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Окрім того, згідно п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Додатково, положення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України передбачають, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позивач у позові не зазначив доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також не зазначив щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, як встановлено судом, заявником до позовної заяви не надано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, в позовній заяві Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона просить відстрочити сплату судового збору посилаючись на те, що КЕВ м. Херсона є юридичною особою, веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, також інші печатки та штампи, необхідні для забезпечення діяльності установи та самостійно несе відповідальність за свою діяльність. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. На даний час у КЕВ м. Херсона відсутні кошти, призначені для сплати судового збору, на підтвердження цієї обставини надається виписка з рахунка за 01.08.2024 КЕВ м. Херсона з системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.

До того ж, у вищезазначені постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок про те, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду.

При цьому, у вказані постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені заявником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Предметом позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, заявник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», і не підпадає під дію статті 8 Закону за предметом справи.

Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи наведені положення Закону, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати заявником судового збору, оскільки заявлений Квартирно-експлуатаційним відділом міста Херсона позов не підпадає під вище визначені умови, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору, у т.ч. позивач не надав доказів, що він входить до кола осіб, які наділені таким правом. Також наведені позивачем підстави, не є достатніми критеріями за положеннями Закону України «Про судовий збір» для відстрочення позивачу сплати судового збору за поданий позов.

Посилання заявника на фінансову неможливість сплатити судовий збір на даний час судом, з огляду на положення пунктів 1-3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», відхиляється, оскільки рівність сторін є основною засадою господарського судочинства не залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.

За таких обставин, клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню судом. Отже, судовий збір за подачу даного позову підлягає сплаті заявником на загальних підставах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовною заявою певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені перед законом в рівних умовах в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона містить вимогу немайнового характеру судовий збір за яку складає 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, за подання вищезазначеної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн (2422,40 грн у разі застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона (вх.№3472/24 від 02.08.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона (вх.№3472/24 від 02.08.2024) залишити без руху.

3. Встановити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачам заяви про усунення недоліків позовної заяви від 02.08.2024 за вх.№3472/24.

5. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 07.08.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський