Ухвала

від 06.08.2024 по справі 904/6043/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6043/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Індрі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 (колегія суддів: Дармін М. О., Кощеєв І. М., Чус О. В.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Індрі" про стягнення 37 187,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Індрі" (далі - ПрАТ "Індрі"), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 37 187,37 грн, з яких: 24 656,25 грн плата за понаднормативне водокористування та водовідведення, інфляційні втрати в розмірі 10 450,63 грн, 3 % річних на суму в розмірі 2 080,49 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 позов залишено без задоволення.

28.06.2024 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, про скасування цього рішення та ухвалив нове - про задоволення позову.

18.07.2024 ПрАТ "Індрі" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що: «судом апеляційної інстанції безпідставно проігноровано той факт, що ПрАТ "Індрі" здійснювалися усі можливі заходи, спрямовані на отримання у позивача інформації щодо розмірів сум оплати за надані послуги, та здійснювалася їх повна оплата, що було підтверджено, зокрема, і самим позивачем». Також скаржник посилається на відхилення судом апеляційної інстанції його доводів стосовно того, що Миргородський Є. В. не є представником або уповноваженою особою ПрАТ "Індрі".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з приписами частин п`ятої та сьомої статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 цього ж Кодексу встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 37 187,37 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто справа є малозначною.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у цій справі, суд, з огляду на ціну позову визнав справу малозначною та розглянув спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Як зазначено вище, у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за яких судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.

ПрАТ "Індрі" як підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції не навело визначених у підпунктах "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадків щодо можливості оскарження судового рішення у малозначній справі, а також не зазначило жодного пункту частини другої статті 287 ГПК України.

Необхідно враховувати, що передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки не є тотожними з поняттям підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1- 4 частини першої статті 287 ГПК України.

Отже, скаржник не дотримався умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження оскільки не обґрунтувало наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Європейський Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховним Судом під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що не перевіряє викладені доводи скаржника у касаційній скарзі по суті щодо прийняття судами оскаржуваних судових рішень, адже скаржник не вказав та не довів виключних випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі може бути предметом розгляду Верховним Судом відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Зважаючи на те, що ПрАТ "Індрі" не зазначило підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6043/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Індрі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач