УХВАЛА
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16249/19 (757/56287/17-ц)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024
у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц)
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Фортуна-Банк»
про стягнення заборгованості
в межах справи № 910/16249/19
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченко В.Г. про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до моменту фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц).
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 19 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну» та мотивоване відсутністю підстав, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчиняються дії направлені на ухилення від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц), оскільки приватним виконавцем було надано документи, які дійсно вказують на відсутність у ОСОБА_1 майна та грошових коштів за рахунок якого боржником могло б бути виконане зобов?язання перед стягувачем.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислав Геннадійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про обмеження у праві виїзду за межі України. Тимчасово обмежено право виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до повного виконання зобов?язань, покладених на нього відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц), без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
26.07.2024 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №910/16249/19 (757/56287/17-ц) до суду касаційної інстанції, в якій скаржник просить суд продовжити строк на касаційне оскарження, скасувати вказану постанову, а справу №910/16249/19 (757/56287/17-ц) направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/19 (757/56287/17-ц) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.
Касаційний господарський суд, розглянувши подану касаційну скаргу вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі №910/16249/19 (757/56287/17-ц) необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у ви-значених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в каса-ційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.
Ухвала суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (пункт 29 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.
Суд звертає увагу, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи викладене суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої ін-станції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обме-женням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на зве-рнення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Як вбачається з матеріалів скарги, предметом касаційного оскарження у справі №910/16249/19 (757/56287/17-ц) є постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц), прийняту за результатами розгляду подання про обмеження у праві виїзду за межі України, можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ОСОБА_1 на вказане судове рішення суду попередньої інстанції, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
Оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №910/16249/19 (757/56287/17-ц), якою переглянуто та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц), прийняту за результатами розгляду подання про обмеження у праві виїзду за межі України, яка виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному скарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуально-го кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/16249/19 (757/56287/17-ц) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В. Г. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120887480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні