Ухвала

від 07.08.2024 по справі 910/16249/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/16249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024

у справі №910/16249/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 задоволено клопотання розпорядника майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 09.02.2024; продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі №910/16249/21 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 16.08.2024; затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн (з яких 54 000,00 грн відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн; залишено без розгляду заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 9 Конституції України, ст.ст. 3, 5, 11 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 30, 49, 58 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», абз. 4 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства і мотивоване наявністю протоколів зборів кредиторів та комітету кредиторів ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» від 09.02.2024, відсутністю рішення зборів кредиторів щодо подальшої процедури у справі про банкрутство, а також неможливістю розпорядника майна та керівника боржника провести інвентаризацію усіх активів боржника та необхідністю надання розпоряднику майна додаткового часу для вжиття заходів.

Крім того, з огляду на протоколи зборів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» від 08.09.2023 та від 09.02.2024 та враховуючи відсутність зауважень стосовно роботи розпорядника майна збоку кредиторів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» узгоджуються з нормами КУзПБ, а відтак підлягають затвердженню.

Також, суд першої інстанції залишив без розгляду заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває у заставі, оскільки така заява подана передчасно з урахуванням продовженого мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 16.08.2024.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 16.08.2024 та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн (з яких 54 000,00 грн відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн та ухвалити нове рішення «В затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн (з яких 54 000,00 грн відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн відмовити».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 залишено без змін.

22.07.2024 Національний банк України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить суд: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 16.08.2024 та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн (з яких 54 000,00 грн відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн та ухвалити нове рішення «В затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн (з яких 54 000,00 грн відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн відмовити»; скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/16249/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.

26.07.2024 до Верховного Суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі №910/16249/21 за касаційною скаргою Національний банк України, обґрунтоване тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/16249/21, враховуючи частину третю статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, не підлягають касаційному скарженню.

Дослідивши касаційну скаргу та зазначене заперечення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/16249/21 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, залишення без розгляду заяви про надання згоди на реалізацію майна боржника та задоволення заяви про стягнення з кредиторів грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника у поточній справі та в частині затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна, можливість касаційного оскарження яких не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Національного банку України на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/16249/21 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням викладеного та керуючись, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/16249/21 за касаційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков