Ухвала

від 06.01.2025 по справі 910/16249/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"06" січня 2025 р. Справа№ 910/16249/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Шапрана В.В.

Розглянувши заяву Національного банку України

про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М.

за апеляційною скаргою Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024

у справі № 910/16249/21 (Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 17.09.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 26.07.2024; продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025; затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн; залишено без розгляду заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 01.02.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 910/16249/21 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16249/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/874/24 від 25.11.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16249/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

05.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16249/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/16249/21 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16249/21 за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21; розгляд апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 призначено на 05.03.2025.

13.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4860/24 від 16.12.2024 у зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16249/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Як зазначалось вище, від Національного банку України надійшла заява про відвід суддів, у відповідності до якої заявник просить суд відвести суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21, посилаючись на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у даній справі було задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О., продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 910/16249/21 апеляційну скаргу Національного банку залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16249/21 залишено без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 07.08.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024.

Проте, зазначена постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у даній справі була прийнята колегією суддів у складі: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Остапенка О.М. Пантелієнка В.О., а тому враховуючи положення ч. 2 ст. 36 ГПК України недопустимо повторна участь суддів у розгляді справи, оскільки оскаржуваними ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та від 11.09.2024 вирішується одне з центральних питань у справі про банкрутство - задоволення інтересів забезпеченого кредитора.

Також, в заяві про відвід скаржник посилається на те, що Національний банк України подав апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду 24.09.2024, а перше судове засідання було призначене на 05.03.2025, тобто з порушенням приписів ст. 262 ГПК України та ч. 3 ст. 273 ГПК України, оскільки між датою подання апеляційної скарги до суду та датою призначеного судового засідання в апеляційній інстанції різниця становить 162 дні або 5,5 місяців.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 заяву Національного банку України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. визнано необґрунтованою. Матеріали справи № 910/16249/21 передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024, автоматичний розподіл не відбувся, в зв`язку з нестачею потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 заяву Національного банку України про відвід суддів Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Владимиренко С.В., Шапран В.В.

Згідно з ч. ч. 7 та 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Дослідивши наведені у заяві Національного банку України про відвід суддів Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. аргументи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Водночас, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

У пунктах 49, 50 та 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02), яке згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Поряд з цим, відповідно до суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

За критеріями об`єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Отже, як убачається з вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява №16695/04, рішення від 15.07.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Колегія суддів зауважує на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Північний апеляційний господарський суд також відмічає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Статтею 36 ГПК України визначені випадки щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, зокрема за змістом ч. 2 цієї передбачено, що суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

У відповідності до вищевикладеного, слід зазначити, що прийняту постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 910/16249/21 за участю суддів Отрюха Б.В. та Остапенка О.М., не скасовано судом касаційної інстанції.

Разом з тим, слід звернути увагу, що Національний банк України подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 24.09.2024, проте матеріали справи № 910/16249/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду лише 05.12.2024 та ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16249/21 за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024, тобто в межах строку передбаченого ч. 3 ст. 262 ГПК України.

Призначення на 05.03.2024 зумовлено завантаженістю та неукомплектованістю складу третьої судової палати, до якої входять судді Отрюх Б.В. та Остапенко О.М., оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024, суддю Полякова Б.М., який також входив до складу третьої судової палати було звільнено у відставку.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Тому, колегія суддів критично сприймає дані доводи заявника в якості підстав для відводу суддів, оскільки у поданих заявах не наведено жодних доводів у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України для існування підстав для відводу суддів.

Проте, як було зазначено вище, відповідно до 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене та те, що у заяві не наведено будь-яких доказів упередженості суддів Отрюха Б.В. та Остапенко О.М., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу суддів.

Згідно з ч. ч. 7 та 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Національного банку України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. у справі № 910/16249/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.В. Владимиренко

В.В. Шапран