Рішення
від 08.08.2024 по справі 464/1527/24
СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1527/24

пр.№ 2/464/828/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.Б.

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації,

в с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ РУХУ СПРАВИ.

На адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (надалі - позивачка, ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 (надалі - відповідач, ОСОБА_4 ) про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою від 04.03.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 13.03.2024 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 про визнання спільним майном подружжя автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 та виділення цього автомобіля у власність ОСОБА_4 ; стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половини вартості автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 498 500,00 (чотириста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот гривень), половини вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , тип - легковий універсал, що становить 319 400,00 грн (триста дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень) та половини вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , що становить 606 500,00 грн (шістсот шість тисяч п`ятсот гривень). Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 10 квітня 2024 року.

Ухвалою від 17.04.2024 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. Ухвалою від цього ж дня клопотання представника позивачки про витребування доказів задоволено, витребувано у Головного управління ДПС у Львівській області інформацію щодо доходів відповідача за період з 01.01.2018 по 30.06.2023.

Ухвалою від 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.05.2024.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивачки.

Позивач зазначає, що у період перебування у шлюбі із відповідачем ними було набуто у власність рухоме майно, зокрема автомобілі марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (зареєстрований на її ім`я); VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 (зареєстрований на ім`я відповідача); MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 (зареєстрований на ім`я відповідача). У жовтні 2023 відповідач без згоди позивачки відібрав у неї свідоцтво про реєстрацію та ключі від автомобіля марки TESLA MODEL 3. У лютому 2024 року автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були відчужені відповідачем без згоди і відома позивачки. При цьому позивачка звертає увагу на те, що із листопада 2023 вони із відповідачем проживають окремо, а шлюбні відносини фактично припинилися, про що зазначено у рішенні про розірвання шлюбу (цивільна справа №464/8814/23).

Позивачка покликається на те, що згідно із висновком про вартість майна ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» станом на 12.02.2024 ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT становила 638 800,00 грн; MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 - 1 213 000,00 грн; TESLA MODEL 3 - 997 000,00 грн. Позивачка зазначає, що оскільки відповідач відчужив автомобілі без її згоди, вона має право на грошову компенсацію половини їх вартості, виходячи із дійсної ринкової вартості аналогічних транспортних засобів на час подання позову. Крім того, оскільки автомобілем марки TESLA MODEL 3 користується відповідач, з метою поділу неподільної речі, вважає доцільним виділити цей автомобіль у власність відповідача та стягнути з нього на її користь відповідну грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності на цей автомобіль.

Щодо тверджень відповідача про те, що згадані вище автомобілі були набуті у власність за рахунок отриманих на підставі договору позики коштів, позивачка вказує, що вона не була обізнана про укладення цього договору. Натомість транспортні засоби були придбані за рахунок заощаджень подружжя та коштів, отриманих позивачкою у позику від батьків.

У судовому засіданні представниця позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі, додатково зауваживши, що потреби у отриманні позики для придбання подружжям автомобілів не було. Окрім цього, представниця позивачки звертала увагу також на те, що надані відповідачем Акти оцінки транспортних засобів не можна брати до уваги, оскільки експерт, який їх складав, не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав відзив, у якому проти позову заперечує та звертає увагу на те, що транспортні засоби (MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 та VOLKSWAGEN PASSAT) були відчужені ним у період перебування у шлюбі із позивачкою та за її згодою. ОСОБА_4 стверджує, що автомобіль марки TESLA MODEL 3 був придбаний за час перебування сторін у шлюбі, зареєстрований на ім?я позивачки та перебуває у її користуванні. Враховуючи фактичний порядок користування майном, який склався між сторонами, зазначений автомобіль, на переконання відповідача, слід залишити у власності позивачки, стягнувши із останньої компенсацію половини його вартості. Відповідач повідомляє про те, що автомобілі справді були придбані за час перебування у шлюбі, в інтересах сім`ї, однак кошти на придбання двох із них були надані у позику на підставі укладеного із його знайомим договором. Відтак відповідач при поділі майна подружжя просить врахувати і згадане боргове зобов`язання. Окрім цього, відповідач не погоджується із вартістю автомобілів, яка зазначена у позові, та надає на підтвердження своєї позиції Акти оцінки транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 та VOLKSWAGEN PASSAT, виконані суб`єктом оціночної діяльності.

Представник відповідача у судовому засіданні зайняв позицію, тотожну висловленій у відзиві на позовну заяву. Ствердив, що автомобіль TESLA MODEL 3 перебуває не в користуванні відповідача та просив постановити рішення, яким виділити позивачці у власність автомобіль марки TESLA MODEL 3, призначивши йому компенсацію у розмірі 498 500,00 грн, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено, що 02.09.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20.02.2023 (яке набрало законної сили 22.03.2024) у справі №464/8814/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 є власницею автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації - 15.02.2023.

Як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , дата реєстрації - 06.11.2021, був ОСОБА_4

13.02.2024, згідно із інформацією РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, згаданий вище автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT було відчужено та зареєстровано за новим власником.

Окрім цього, на ім`я ОСОБА_4 18.05.2023 було зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 . 08.02.2024, згідно із інформацією РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, цей автомобіль було відчужено та зареєстровано за новим власником.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 12.02.2024, складеного на замовлення позивачки ТОВ «ГАЛ-СВІТ», ринкова вартість автомобілів станом на 12.02.2024 становила: VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_6 - 638 800,00 грн без ПДВ; MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, реєстраційний номер НОМЕР_7 - 1 213 000,00 грн без ПДВ; TESLA MODEL 3 - 997 000,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України). Положення майже тотожного змісту міститься і у Сімейному кодексі України, згідно із ч. 1 ст. 60 якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

Відповідно до статті 61 СК України спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абз. 2 ч. 1 ст. 71 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

За період шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність три транспортні засоби: VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 (надалі - автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT), MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 (надалі - автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500) та TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автомобіль марки TESLA MODEL 3), з приводу поділу яких і виник спір.

Як було встановлено судом, автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були відчужені відповідачем 13.02.2024 та 08.02.2024 відповідно.

В силу припису ч. 1 ст. 65 СК України відповідач міг розпорядитися вищевказаними автомобілями (як об`єктами права спільної сумісної власності) за взаємною згодою із позивачкою. Водночас ч. 2 цієї ж статті внормовано, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого із подружжя.

Вирішуючи питання про те, чи було відчуження автомобілів марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 погоджено відповідачем (як титульним власником) із позивачкою (як співвласницею), суд бере до уваги аргументи позивачки про те, що в цей період у провадженні суду перебував позов про розірвання шлюбу із відповідачем. При цьому у рішенні Сихівського районного суду м. Львова від 20.02.2024 у справі №464/8814/23 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено: «з`ясовано, що сторони з листопада 2023 року не проживають разом, фактично припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, втратили почуття любові та поваги одне до одного».

Таким чином, оцінюючи суперечливі твердження сторін цього спору з приводу того, чи знала позивачка про відчуження відповідачем згаданих вище автомобілів і чи надавала на це згоду, суд приходить до висновку про те, що встановлена ч. 2 ст. 65 СК України презумпція спростована.

Окрім цього, ч. 3 ст. 65 СК України передбачено, що для укладення одним із подружжя договору стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути надана письмово, а така у матеріалах справи не міститься.

Важливим у контексті вирішення цього спору є те, що докази отримання позивачкою коштів від реалізації автомобілів VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 не надавалися. Підтверджень того, що кошти від продажу цих автомобілів були витрачені на потреби сім`ї відповідачем теж не наведено.

Враховуючи, що на час звернення позивачки до суду спірні автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були відчужені без її згоди, вимоги останньої щодо стягнення із відповідача половини (однієї другої) їх вартості є цілком обґрунтованими.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.10.2018 у справі №127/7029/15-ц, від 15.10.2020 у справі №483/812/19.

Вирішуючи питання вартості спірних автомобілів марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, суд бере до уваги Звіт про оцінку майна від 12.02.2024, згідно із яким ринкова вартість автомобілів станом на цей день становила: 638 800,00 грн та 1 213 000,00 грн без ПДВ відповідно. Звіт про оцінку майна сформульований ОСОБА_5 - суб`єктом оціночної діяльності та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №42/2092 т (надалі - Методика товарознавчої експертизи). Ринкова вартість визначена суб`єктом оціночної діяльності шляхом використання порівняльного підходу, який в силу п. 3.1. розділу ІІІ Методики товарознавчої експертизи є основним підходом до визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів.

Щодо Актів оцінки транспортних засобів (надалі - Акти) марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, наданих відповідачем, то такі не беруться судом до уваги з огляду на наступне. Згідно із цими Актами, власником оцінюваних транспортних засобів є ОСОБА_4 , а суб`єкт оціночної діяльності визначив їх вартість, провівши огляд. Однак, станом на момент складення згаданих Актів 03.04.2024, оцінювані транспортні засоби уже вибули із власності ОСОБА_4 , що ставить під сумнів можливість проведення їх огляду. Окрім цього, згадані Акти не містять усієї інформації, яку повинен містити звіт (акт) про оцінку КТЗ згідно із положеннями п. 4.4. розділу ІV Методики товарознавчої експертизи. Серед іншого, виконавець оцінки не зазначає, який методичний підхід був ним застосований у процесі оцінки. До того ж, зі світлини, які містяться у Додаткові до Акту оцінки VOLKSWAGEN PASSAT, неможливо однозначно ідентифікувати, що на них зображено саме спірний транспортний засіб. Так, тільки одна зі світлин містить ідентифікаційний номер транспортного засобу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачкою вимоги про стягнення із відповідача компенсації вартості згадуваних вище та відчужених останнім транспортних засобів у розмірі однієї другої від їх ринкової вартості підлягають задоволенню. Так, підстав відступати від презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності судом не встановлено.

Щодо позовних вимог про визнання автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 (надалі - автомобіль марки TESLA MODEL 3) спільною сумісною власністю та виділення цього автомобіля у власність ОСОБА_4 , стягнення із нього половини його вартості, що становить 498 500,00 грн, необхідно зауважити наступне.

Відповідач не заперечує, що автомобіль марки TESLA MODEL 3 належить йому і позивачці на праві спільної сумісної власності. Позивачка покликається на те, що згаданий автомобіль був примусово відібраний у неї відповідачем та перебуває у його користуванні, а відповідач зазначає, що це не відповідає дійсності. За словами відповідача, автомобілем марки TESLA MODEL 3 користується саме позивачка, яка до того ж є його титульним власником, і тому це майно слід виділити їй, зобов`язавши сплатити на його користь компенсацію вартості його частки.

На підтвердження правдивості своєї позиції позивачка подала до суду талон-повідомлення єдиного обліку №6760 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення (подію), з якого вбачається, що 17.04.2024 вона звернулась до правоохоронних органів із заявою про те, що її колишній чоловік користується автомобілем марки TESLA MODEL 3 та не повертає його.

Оцінюючи вищенаведений талон-повідомлення, слід зазначити, що сама по собі реєстрація працівниками поліції заяви про вчинення кримінального правопорушення не є доказом його вчинення: цей факт підлягає встановленню в рамках відповідного кримінального провадження, інформація про відкриття якого відсутня. Суд звертає увагу на те, що відповідач як співвласник спірного автомобіля марки TESLA MODEL 3, не обмежений у праві користуватися ним. Разом з цим, предметом цього спору є поділ (виділ) майна, а не встановлення порядку користування ним. Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовуються при цьому ч. 3 ст. 370 ЦК України, відповідно до якої виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу. Так, задоволення позовної вимоги про виділення спірного автомобіля у власність відповідача де-факто призводить до одночасної втрати позивачкою статусу співвласниці та, відповідно, породжує право на отримання компенсації вартості своєї частки.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци 1 і 2 ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Неподільні речі, яким в силу ч. 2 ст. 183 ЦК України є автомобіль, присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошовоїкомпенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч. 2,4 та 5 статті 71 СК України).

Досліджуючи питання потреби у отриманні згоди відповідача на стягнення із нього компенсації, суд бере до уваги правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20, згідно із яким згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом ч. 4 ст. 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. (див. п. 50).

За таких умов, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання автомобіля марки TESLA MODEL 3 спільною сумісною власністю, виділення його у власність відповідача та стягнення із нього на користь позивачки половини вартості цієї неподільної речі. У цьому контексті слід звернути увагу на те, що відповідач не висловлював заперечення щодо вартості спірного автомобіля, який визначений у поданому позивачкою Звіті про оцінку.

Суд принагідно звертає увагу на те, що відповідач є власником автомобіля марки TESLA MODEL 3 як такої, яку він придбав разом із позивачкою у шлюбі, тобто у спільну сумісну власність. Тому не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з нього компенсації на користь позивачки, яка відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоби врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження нею. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси двох співвласників, які не дійшли згоди щодо долі неподільної речі. Вирішення спору про поділ майна, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

В контексті аргументів відповідача про те, що транспортні засоби марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 та TESLA MODEL 3 були придбані за рахунок позичених ним у інтересах сім`ї коштів, а тому у рамках цієї справи слід пропорційно розподілити і відповідне боргове зобов`язання, суд зауважує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2023 р. між ОСОБА_4 (як Позичальником) та ОСОБА_6 (як Позикодавцем) було укладено договір позики, відповідно до п. 1 та п. 4 якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти у сумі 80 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на момент укладення Договору становить еквівалент у національній валюті України 2 925 600,00 грн, із розрахунку 36,57 гривень за один долар США, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю отриману позику у строк до 31.12.2023. Питання про стягнення заборгованості за згаданим Договором позики вирішується Сихівським районним судом м. Львова у межах цивільної справи №464/969/24, провадження у якій відкрито за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 .

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

В результаті укладення відповідачем цитованого вище Договору позики він отримав грошові кошти, однак достовірно встановити, на що саме, коли та чи були вони витрачені, неможливо. Так, саме по собі зазначення у п. 1 цього Договору, що цільовим призначенням позики є купівля транспортних засобів, які в подальшому будуть оформлені на праві власності за позичальником чи членами його сім`ї, ні до чого останнього не зобов`язує та не може використовуватися як неспростовне підтвердження того, що саме за рахунок цих коштів відповідач та позивачка придбали у подальшому автомобілі.

Так, із наявних матеріалів справи вбачається, що спірні транспортні засоби могли бути придбані як за рахунок позичених відповідачем коштів, так і за рахунок грошових коштів, які позивачка позичила у своїх батьків та (або) заощаджень сторін, в тому числі і доходів відповідача. Неможливо достовірно встановити походження коштів, сплачених за спірні транспортні засоби, на підставі наявної в матеріалах справи сукупності доказів. Відтак підстави для пропорційного зменшення компенсації вартості транспортних засобів, що стягується на користь позивачки із відповідача, відсутні.

Резюмуючи, за результатами аналізу матеріалів справи, оцінки та дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений ОСОБА_3 позов слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частин 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 9 084,80 грн. З огляду на задоволення позову у повному обсязі, судовий збір в сумі 9 084,80 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивачки.

Окрім цього, представницею позивачки подано до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн (що узгоджується із наведеним у позові попереднім (орієнтовним) розрахунком витрат на професійну правничу допомогу). До цієї заяви представницею додано:

1) Договір №10-01/24 від 10 січня 2024 року про надання правової допомоги (далі - Договір), укладений між позивачкою та АО «АДЖАСТ ЛЕКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 44419573), яке станом на момент ухвалення цього рішення було перейменовано на АО «Лілія Оприск і партнери».

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правничу допомогу (далі - послуги), а саме здійснити повний супровід Клієнта, включаючи консультування, запити, і інше щодо підготовки усіх необхідних документів для подачі позову до Сихівського районного суду м. Львова про поділ спільного майна подружжя (а саме за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя), а також представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях по такій справі, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвокатського об`єднання, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору Сторони погодили, що винагорода Адвокатського об`єднання, за надання (правової) правничої допомоги відповідно до умов Договору становить 20 000, 00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ, яку Клієнт зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання протягом 10 (десяти) днів від дати проголошення Сихівським районним судом міста Львова рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Згідно із частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.11.2021 по справі №910/7520/20.

Окрім цього, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №766/7206/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На переконання суду, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу:

- не відповідає складності справи, яка належить до категорії загальнопоширених в українському судочинстві. Судова практика щодо вирішення відповідних спорів є сформованою та широко застосовною судами. Правове регулювання спірних правовідносин фактично зводиться до окремих норм СК України і ЦК України та не вимагає застосування будь-якого іншого спеціального законодавства;

- є неспівмірним зі складністю наданих адвокатом послуг та їх обсягом. Так, представником позивачки подано лише дві заяви по суті спору. Решта документів є звичайними заявами (клопотаннями), зміст яких свідчить про їх незначну складність, а отже і незначну кількість часу для їх підготовки і подання до суду. До того ж, обсяг цих документів є невеликим та здебільшого складається із цитування норм права.

Оцінюючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, який становлять 20 000,00 грн на предмет їх відповідності критеріям, визначеним ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд звертає увагу його непропорційність предмету спору, невідповідність складності справи та витраченому адвокаткою часу.

Підсумовуючи викладене вище, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, враховуючи складність справи, витрачений адвокаткою час, існуючі ринкові ціни адвокатських послуг, встановив, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним щодо відповідача, а також необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, а тому вважає за необхідне зменшити його до 15 000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, виділити автомобіль марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 у власність ОСОБА_4 .

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половину (одну другу) вартості автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 498 500,00 (чотириста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половину (одну другу) вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , тип - легковий універсал, що становить 319 400,00 грн (триста дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половину (одну другу) вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , що становить 606 500,00 грн (шістсот шість тисяч п`ятсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч) витрат на правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 9 084,80 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено та підписано суддею 08 серпня 2024 року.

Головуючий Борачок М.В.

СудСихівський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення08.08.2024
Оприлюднено09.08.2024
Номер документу120888641
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них:

Судовий реєстр по справі —464/1527/24

Ухвала від 12.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Шандра М. М.

Ухвала від 03.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Шандра М. М.

Ухвала від 17.09.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Шандра М. М.

Рішення від 13.08.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Рішення від 08.08.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Ухвала від 07.05.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Ухвала від 17.04.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Ухвала від 17.04.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Ухвала від 17.04.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

Ухвала від 17.04.2024

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Борачок М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні