Постанова

від 31.07.2024 по справі 2-290/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 2-290/11

провадження № 61-18714св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

особа, яка звернулася із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2023 року в складі судді Турченко Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви та судових рішень у справі

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс») звернулося до суду із заявою, в якій просило: замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 22ц-1389/11 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк»), правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 ;

замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №22ц-1389/11 у справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_4 .

На обґрунтування заяви зазначало, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором № 20/32/07-Склв в сумі 539 959,95 грн, на виконання якого 12 серпня 2011 року виданий виконавчий лист і постановою старшого державного виконавця ВДВС Зінківського районного управління юстиції від 04 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

10 лютого 2021 року замінено сторону виконавчого провадження ВАТ «Кредитпромбанк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору № 10-03/23 відступило право вимоги за кредитним договором №20/32/07-Склв на користь ТОВ «Кампсіс».

26 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс» на підставі договору № 26-05/23 відступило право вимоги за кредитним договором №20/32/07-Склв на користь ТОВ «Дебт Форс».

З огляду на наведене, ТОВ «Дебт Форс» просило заяву задовольнити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, заяву задоволено.

Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 22ц-1389/11 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1

Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 22ц-1389/11 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_4 .

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що без заміни сторони у виконавчих документах правонаступник позбавлений процесуальної можливості реалізовувати свої права згідно із Законом України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим заява ТОВ «Дебт Форс» підлягає задоволенню.

Зі змісту виконавчого листа від 12 серпня 2011 року вбачається, що 01 лютого 2023 року він повернутий на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», залишок боргу складає 455 705,59 грн.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Виконавчий лист перебував на виконанні, але повернутий стягувачу за його заявою, строк його пред`явлення до виконання був перерваний і його перебіг розпочався з 02 лютого 2023 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс».

На обґрунтування касаційної скарги зазначала, що в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутня будь-яка інформація по виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі № 22ц-1389/11 є безпідставною, оскільки строк пред'явлення виконавчих листів до виконання сплив у 2014 року, заявник не порушував питання про поновлення такого строку.

Суди не врахували, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 2-290/11 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до примусового виконання.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Полтави.

04 березня 2024 року справа № 2-290/11 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

У справі, яка переглядається, встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2011 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2011 року скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 539 959,95 грн.

12 серпня 2011 року Київський районний суд м. Полтави видав виконавчий лист № 2-290/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Зінківського районного управління юстиції від 04 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

10 лютого 2021 року ухвалою Київського районного суду м. Полтави замінено сторону виконавчого провадження ВАТ «Кредитпрормбанк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до примусового виконання.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно наявних у матеріалах справи доказів виконавчий лист перебуває на виконанні в ВДВС Зіньківського РУЮ, тому підстави для видачі його дубліката та поновлення строку його пред`явлення до виконання відсутні.

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс» уклали договір № 10-03/23 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампіс», а ТОВ «Кампіс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №20/32/07-Склв.

26 травня 2023 року ТОВ «Кампіс» уклало з ТОВ «Дебт Форс» договір № 26- 05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги заборгованості за кредитним договором №20/32/07-Склв.

Апеляційний суд встановив, що виконавчий лист № 2-290/11 був повернутий стягувачу 01 лютого 2023 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», залишок боргу складає 455 705,59 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Зважаючи на наведені норми та приймаючи до уваги, що виконавчий лист перебував на виконанні, але повернутий стягувачу за його заявою, строк його пред`явлення до виконання був перерваний, і його перебіг почався з 02 лютого 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Оскільки рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2011 року в цивільній справі № 2-290/11 набрало законної сили, тому є обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, а заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, суди дійшли правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Дебт Форс».

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов