Ухвала

від 08.08.2024 по справі 591/7766/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/7766/24

Провадження № 1-кп/591/276/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні №12024200480001441 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Від Окружної прокуратури м.Суми до Зарічного районного суду м.Суми надійшов вказаний обвинувальний акт та ухвалою суду призначено підготовче провадження.

07 серпня 2024 року через канцелярію суду від захисника надійшло клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 05.08.2024.

У підготовчому судовому засіданні захисник, обвинувачений та потерпілий та його представник просили затвердити угоду про примирення.

Прокурор заперечив проти затвердження угоди, оскільки узгоджене покарання не відповідає вимогам ст. 69 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання примирення, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Потерпілий ОСОБА_6 підтримав затвердження угоди про примирення.

Крім того, з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винним; вид та міру покарання, яке буде призначено йому у разі затвердження угоди судом та на яке він погодився; наслідки невиконання угоди.

Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

В угоді про примирення сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд, заслухавши думку учасників провадження та перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону, приходить до наступних висновків.

Відповідно до правової позиції ВС України, викладеної в постанові від 31.03.2016 року у справі № 5-27 кс16, на забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають складні зв`язки між принципами публічності і диспозитивності. Як зазначено в цьому рішенні, суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв`язок, і вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», прийнятим ВР України 16.02.2021 року, з метою більш жорстокого дотримання учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, КК України доповнено ст. 286-1, санкція якої передбачає більш суворе покарання, ніж санкція ст. 286 КК України.

Таким чином, законодавцем виокремлено в окремий склад кримінального правопорушення порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з його підвищеною суспільною небезпечністю порівняно з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 286 КК України. Для задоволення інтересу суспільства (публічного інтересу), який полягає у суворому покаранні осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Санкція ч.1 ст. 286-1 КК України, передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Як вже зазначалося вище, сторони угоди узгодили покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Однак, визначене в угоді покарання явно не узгоджується із вимогами ст. 65 КК України та не враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,тому такі умови угоди не відповідають інтересам суспільства, у зв`язку з чим у затвердженні угоди про примирення необхідно відмовити.

Враховуючи ст. 474 КПК України судове провадження продовжується у загальному порядку.

Також суд роз`яснює, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (ч.8 ст. 474 КПК України).

Крім того, судом не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 2-4 ч.3 ст.314 КПК України, тому необхідно призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , викликавши учасників в судове засідання.

Крім того, КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 15579,06 грн.

Відповідно до ст.128 КПК України цивільний позов має право пред`явити особа, якій завдано злочином майнової шкоди. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України.

Поданий позов відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР необхідно визнати цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 - цивільним відповідачем по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 473, 474, 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у затвердженні угоди про примирення від 05.08.2024, укладеної між потерпілим та обвинуваченим.

Розгляд кримінального провадження №12024200480001441 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 286-1 КК України, продовжити у загальному порядку.

Цивільний позов КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР до ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 15579,06 грн. прийняти до провадження та розглядати разом з кримінальним провадженням щодо обвинувачення ОСОБА_4 .

Визнати КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_4 - цивільним відповідачем.

Призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12024200480001441 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке відбудеться 14 серпня 2024 року о 14-00 год., з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілого, представника потерпілого, обвинуваченого та захисника та представника цивільного позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1