Вирок

від 04.10.2024 по справі 591/7766/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/7766/24

Провадження № 1-кп/591/276/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року Зарічний районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

представника цивільногопозивачаОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСуми обвинувальнийакт укримінальному провадженні№12024200480001441від 09.05.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, українець, громадянин України, з базовою вищою освітою, одружений, працює на посаді водія у ТОВ «Профібілд» (код ЄДРПОУ 45206247), зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , виключений з військового обліку 24.03.23, не судимий в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 ,близько 19год.20хв.09.05.2024,перебуваючи устані наркотичногосп`яніння,керуючи автомобілем«PeugeotBoxer»реєстраційний номер НОМЕР_2 по вулиціСумської артбригади(вул.20років Перемоги)в напрямкуперехрестя звул.ГерасимаКондратьєвау м.Сумиперебуваючи впершій смузіруху,у районішляхопроводу, ОСОБА_4 знехтував безпекоюдорожнього руху,не дотримавсябезпечного інтервалу,під часвиникнення небезпекине вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху рухався в попутному з ним напрямку.

Унаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого травматичного вивиху акроміального кінця лівої ключиці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 24.07.2024 №1231 не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Відповідно довисновку судовоїавтотехнічної експертизивід 31.07.2024№122/106 ОСОБА_4 ,при керуванніавтомобілем «PeugeotBoxer»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,порушив вимогиПравил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10.10.2001(далі- ПДР),що передбаченіпунктами:2.9Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; 13.3 Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Допущені порушення пунктів 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху ОСОБА_4 , знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_4 по порушенню Правил дорожнього руху умисні, а форма вини до наслідків необережна.

Вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та його покази повністю відповідають фактичним обставинам справи, тому суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України за клопотанням прокурора визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобам у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Статтею 50 КК Українивстановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є тяжким злочином, особу винного, його поведінку, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До пом`якшуючих покарання обставин слід віднести: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обтяжуючих вину обставин в ході судового розгляду не встановлено.

Характеризуючи особу обвинуваченого слід зазначити, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, вчинив необережний злочин, потерпілий не має до нього жодних претензій та просив не позбавляти права керування та суворо не карати обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудженняза корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної,призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

У п. 8 вище вказаної постанови Пленуму зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за конкретний злочин може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286-1 КК України, не відноситься до кримінальних правопорушень, щодо яких встановлено застереження для застосування положень ст. 69 КК України.

Судом встановлено кілька обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого - повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому та відсутність претензій зі сторони потерпілого, що в свою чергу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням зазначених вище характеризуючих особу винного даних, суд приходить до висновку про можливість застосування положення ч.1 ст.69 КК України при призначенні покарання та перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини статті, а саме штрафу, так як таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим враховуючи, що санкція статті за скоєний злочин передбачає додаткове покарання, злочин скоєно в стані наркотичного сп`яніння, слід застосувати додаткове покарання позбавлення права керувати транспортними засобами на строк в межах санкції статті.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Департаментом фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 221 грн. 90 коп.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні надав квитанцію про сплату витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 221 грн. 90 коп. на рахунок Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради. Від представника Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради надійшла заява про відмову від позову.

Враховуючи такі обставини слід прийняти відмову від позивача від вказаного позову та на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК провадження у справі за вказаними позовами слід закрити.

Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 15579,06 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є потерпілим від злочину, перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради з 20.05.2024 по 27.05.2024, де на його лікування закладом охорони здоров`я витрачено 15579,06 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком лікарні № 01-22/1г/2600 від 17.07.2024.

Захисником подановідзив напозовну заяву,який підтримавобвинувачений,в якомупрохав відмовитив задоволенніпозову КНПЦентральна міськаклінічна лікарня»Сумської міськоїради узв`язку зтим,що позивачему довідці-розрахунку№01-22/1г/2600від 17.07.2024включено витрати:на предмети,матеріали таінвентар,всупереч вимогамПостанови КМУкраїни від16.07.1993року №545,якою затверджено«Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»; на оплату праці медичних працівників всупереч вимогам Постанови КМ України від 13 січня 2023 року № 28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я» на оплату праці медичних працівників; без надання доказів використання на лікування потерпілого включені витрати на медикаменти та перев`язувальні матеріали. Крім того зазначив, що на лікування хворого КНП Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради повинна отримати кошти НЦЗУ, а у позові не зазначено про їх отримання, також зазначив, що КНП Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської з врахування положень ч.3 ст. 1206 ЦК України не має правових підстав для подання позову, так , як кошти повинні бути зараховані на рахунок Державного бюджету.

Цивільним позивачем надановідповідь навідзив,в якомувін прохавзадовольнити позовв повномуобсязі,посилаючись нате,що довідку-розрахунок№01-22/1г/2600від 17.07.2024складено відповіднодо вимогПостанови КМУкраїни від16.07.1993року №545якою затверджено«Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання».

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно із ч.3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Так, у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 17 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зазначено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради з 20.05.2024 по 27.05.2024, де на його лікування закладом охорони здоров`я витрачено 15579,06 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком лікарні № 01-22/1г/2600 від 17.07.2024.

Згідно довідки-розрахунку суми оплати за пролікований випадок згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №3312-Е124-Р000 від 13.02.2024, укладеного між Національною службою здоров`я України та КНП «ЦМКЛ`СМР від 12.09.2024 вих. №01-22/1г/3377, вартість наданої медичної послуги по лікуванню ОСОБА_6 в ортопедично-травматологічному відділенні №1 КНП «ЦМКЛ`СМР з 20.05.2024 по 27.05.2024 становить 13376,78 грн., які повинні перераховуватися до державного бюджету.

Таким чином, кошти в сумі 13376,78 грн. повинні зараховуватись до Державного бюджету України, а не на рахунок Комунального некомерційного підприємства «Сумська міська клінічна лікарня» Сумської міської ради.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства «Центральна міськаклінічна лікарня»Сумської міськоїради КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» слід стягнути 2202,2 грн. різницю (15579,06-13376,78) коштів, витрачених лікувальним закладом на лікування потерпілого та суми коштів, яка підлягає зарахуванню до Державного бюджету України.

Тобто, цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, на підставі ст.100, ст.174 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів та скасувати накладений на них арешт.

Згідно із ст.ст.118, 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експертів у справі, на суму 4543,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 118, 124,368-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят однієї тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Провадження у справі за цивільним позовом Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди в розмірі 221 грн. 90 коп. закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства «Сумська міська клінічна лікарня» Сумської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства «Сумська міська клінічна лікарня» Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 05519480, IBANUA603375460000026003055036770 В АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО337546) кошти у сумі 2202,28 грн., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 4543,68 грн.

Арешт майна,накладений ухвалоюслідчого суддіКовпаківського районногосуду м.Сумивід 14травня 2024щодо позбавленняправа відчуженнята розпорядженняавтомобілемPeugeotBoxer»реєстраційний номер НОМЕР_2 скасувати - автомобіль після набрання вироком законної сили залишити власнику ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.

Суддя ОСОБА_1