Постанова

від 06.08.2024 по справі 462/6440/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6440/20

Провадження № 88-ц/811/6/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Людмили Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в особі їхнього законного представника ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_10 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

У жовтні 2020 року позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в особі їх законного представника ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_10 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н.М., ПАТ «ВБР» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно С.С. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування вимог покликалася на те, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л.О., вчиняючи виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не перевірила на підставі поданих документів, що майно, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора та на яке звернуто стягнення в якості предмета іпотеки, відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки №ZXR019521.51924.002, посвідченого приватним нотаріусом Львіського міського нотаріального округу Мухою М.Т., 23.08.2012 за реєстровим № 1732 від 04.06.2013, знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Також звертає увагу, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений за відсутності безспірної заборгованості та перевірки дійсного розміру заборгованості, оскільки рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23.11.2015, яке набрало законної сили 03.12.2015 у справі № 464/2502/15-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором №IKIPG3.51924.001, від 23.08.2012 у розмірі 267173,22 грн, яка виникла станом на 03.03.2015.

Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки вчинено щодо розміру грошової вимоги кредитора до боржника, яка не є безспірною, оскільки загальна сума боргу 836598,91 грн, яка вказана в виконавчому написі, станом на 03.11.2019 складається із процентів за користування кредитом, штрафів та пені, які нараховані після припинення дії кредитного договору, що не відповідає приписам ст. 1050 ЦК України.

Зважаючи на викладене, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. 04 вересня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 836. Судові витрати у справі стягнути з відповідача.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. 04 вересня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 836.

Стягнуто з ОСОБА_7 користь ОСОБА_5 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення оскаржив представник ОСОБА_7 адвокат Дяків В.Б., вважав рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки, не відповідають обставинам справи.

Просив врахувати, що виконавчий напис вчинений не на кредитному договорі № IKIPG3.51924.001 від 23.08.2012, укладеному між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (право попередником відповідачів) на ОСОБА_5 , а на договорі іпотеки квартири № ZXR019521.51924.002, за яким в забезпеченя виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець (позивач) надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м.

Звертав увагу, що згідно із пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачена можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечних договорах, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, що й було вчинено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. 04.09.2018.

З врахуванням наведеного, вважав безпідставним висновок суду першої інстанції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із ненаданням нотаріусу нотаріально посвідченого кредитного договору.

Також, звертав увагу, що незважаючи на ухвалення рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23.11.2015 у справі № 464/2502/15-ц, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «ВБР» (первісного кредитора) станом на 03.03.2015 заборгованість за кредитним договором № IKIPG3.51924.001 від 23.08.2012 у розмірі 267173,22 грн, існуюче між сторонами кредитне зобов`язання не припинилося, що дало можливість нарахування відсотків за користування кредитом та погоджених у договорі штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язання.

Просив скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , вирішити питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката Дяківа Володимира Богдановича задоволено частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

Врешті рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року залишено без змін.

09 травня 2024 року третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Людмила Олександрівна подала апеляційному суду заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року за нововиявленими обставинами, як на підставу перегляду зазначеного судового рішення покликається на п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не буди і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Зокрема зазначає, що позивачка ОСОБА_5 26.03.2014 зверталася із позовом до ОСОБА_11 , третьої особи приватного нотаріуса Мухи М.Т. про визнання договору іпотеки недійсним, визнання додатку до договору удаваним. Як на підставу позову ОСОБА_5 посилалася на те, що предметом іпотеки є квартира по АДРЕСА_1 . При укладенні договору про внесення змін до договору іпотеки від 04.06.2013 предметом іпотеки зазначена квартира по АДРЕСА_2 , яка є майном, що їй не належить, а тому є підстави вважати цей договір, вчинений між ОСОБА_12 та Газіним для приховання іншого договору, удаваним, який насправді укладений.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року у справі №466/1894/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_11 , третя особа приватний нотаріус Муха М.Т. у позові відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 вересня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_5 повернута апелянту.

Під час розгляду вказаної справи третя особа приватний нотаріус Муха М.Т. надала пояснення, в яких повідомила, що зазначення в змісті договору від 04 червня 2013 року про внесення змін до договору іпотеки адреси іпотеки АДРЕСА_2 , то вказана інформація є помилковою, оскільки опис Витягу про державну реєстрацію прав від 12.09.2012 стосується квартири АДРЕСА_3 , а тому на усунення даної помилки вона надіслала повідомлення позивачці та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» від 14.04.2014 за вих. № 24 з проханням її усунення.

Звертає увагу, що такі пояснення приватного нотаріуса підтверджуються Витягом про державну реєстрацію прав номер 35471519 від 12.09.2012 щодо квартири в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 4616387, виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», копія якого міститься в матеріалах справи № 466/1894/14-ц, а також листом № 24/01-16 від 14.04.2014 «Про надання інформації», в якому нотаріус зазначає, що при посвідченні договору про внесення змін до договору іпотеки допущено помилку в пункті, що стосується місцезнаходження предмета іпотеки, копія якого міститься в матеріалах цієї ж справи.

На переконання заявника, вищевказані документи підтверджують, що предметом іпотеки згідно із договором іпотеки від 23 серпня 2012 року була, та з урахуванням договору про внесення змін до договору іпотеки від 04 червня 2013 року залишалася, квартира АДРЕСА_4 , яка належала на праві власності ОСОБА_5 , як іпотекодавцю, і була придбана нею за кредитні кошти. Зазначена в договорі про внесення змін до договору іпотеки адреса квартири АДРЕСА_2 є технічною помилкою нотаріуса, який посвідчував вказаний правочин.

Зазначені обставини існували на час розгляду справи Львівським апеляційним судом. Разом з тим, такі обставини не були та не могли бути відомі приватному нотаріусу Ростовій Л.О. з об`єктивних причин, оскільки заявник не була учасником нотаріальних дій з посвідчення договору про внесення змін до договору іпотеки від 04.06.2013, що вчинялися приватним нотаріусом Мухою М.Т, не була учасником спірних правовідносин між ОСОБА_5 та ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», а відповідно до участі у справі № 466/1894/14-ц, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Львова, залучена не була.

Вважає, що такі обставини можуть вплинути на висновок апеляційного суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі, а саме на висновок Львівського апеляційного суду, викладений у постанові від 23 травня 2023 року про те, що нотаріусом звернуто стягнення на майно за відсутності підстав іпотекодержателя на таке майно, що вказує на вчинення нотаріальної дії з порушенням вимог статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки спростовують факти, покладені в основу такого рішення.

З врахуванням наведеного, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 травня 2024 року відкрито провадженнязазаявою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Людмили Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Витребувано із Залізничного районного суду м. Львова цивільну справу №462/6440/20.

Призначено заяву приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Людмили Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року до розгляду в судовому засіданні на 10год.00хв.18червня 2024року у приміщенні Львівського апеляційного суду.

Цивільна справа № 462/6440/20 надійшла на адресу апеляційного суду 01.05.2024, однак судді Приколоті Т.І., для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року.

Листом від 17.06.2024, справу № 462/6440/20 витребувано у судді Приколоти Т.І. для розгляду заяви.

17.06.2024 представник ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами в якій, покликаючись на те, що у заяві відсутні будь які істотні для справи обставини, що можуть впливати на прийняте у ній рішення, з яким погодився касаційний суд, просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву необхідно задовольнити частково виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 статті 423 ЦПК України.

Яку роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Тобто нововиявлені обставини мали існувати на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявникові на момент ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Зважаючи на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року змінено, шляхом викладення мотивувальної частини рішення у редакції постанови апеляційного суду, колегія суддів перевіряючи підставність доводів заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року за нововиявленими обставинами, виходить із висновків, яких апеляційний суд дійшов у такій постанові, тобто у зв`язку з чим рішення змінено, при цьому наголошує на тому, що рішенням суду першої інстанції позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Так, судом констатовано, що 04.09.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №836. Згідно із вказаним виконавчим написом, звернено стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м. Вищевказана квартира належить іпотекодавцю ОСОБА_5 , яку вона передала в іпотеку ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на підставі договору іпотеки квартири посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М.Т. 23.08.2012 за реєстровим №1732, зі змінами, відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченому 04.06.2013 приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М.Т. за реєстровим №956, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_5 , за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 із додатками №1, 2 перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної квартири, пропонується задоволити вимоги ОСОБА_6 , який є новим кредитором та іпотекодержатилем, в розмірі 836598,91 грн, з яких станом на 03.11.2017: 177705,79 грн поточна заборгованість за кредитом; 2935,06 грн поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 202 грн заборгованість за комісією; 484333,37 грн штрафи, пеня; 17758,54 грн прострочена заборгованість за кредитом; 136476,15 грн прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 8888 грн прострочена заборгованість за комісією; 8300 грн плата за вчинення виконавчого напису (т. 1 а.с. 11).

22.11.2018 постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. закінчено виконавче провадження № 57646330. У вказаній постанові встановлено, що відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 08.11.2018 № 368186, виданого ДП «Сетам», було реалізовано квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м. Ціна продажу предмета іпотеки 605021,90 грн. Сума коштів за придбаний предмет іпотеки перерахована переможцем на депозитний рахунок приватного виконавця у відповідності до протоколу №368186 у розмірі 574770,80 грн., дата перерахування 14.11.2018. Встановлено, що коштів, які надійшли від реалізації майна, предмета іпотеки, недостатньо для задоволення вимог стягувача - іпотекодержателя ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 170).

Розділяючи висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, апеляційний суд вказав на те, що виконавчий напис вчинено на погашення заборгованості, яка не є безспірною, оскільки кредитор продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом після реалізації свого права на дострокове стягнення цього кредиту.

Крім цього, колегією суддів констатовано, що вчиняючи оспорюваний виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , нотаріус не перевірив на підставі поданих документів те, що майно, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора та на яке звернуто стягнення як предмет іпотеки, не є тотожним за договором іпотеки квартири від 23.08.2012 за реєстровим номером № 1732 та договором про внесення змін до договору іпотеки квартири від 04.06.2013 за реєстровим номером № 956, з врахуванням того, що адреса майна є відмінною між собою.

При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин п. 1 Постанови № 1172, з огляду на те, що виконавчий напис вчинявся не на кредитному договорі, а на іпотечному.

Відповідні висновки апеляційного суду були предметом правової оцінки та аналізу Верховного Суду за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката Дяківа Володимира Богдановича, при цьому, касаційний суд погодився з такими та дійшов висновку, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимогстатті 88 Закону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є підставою для задоволення позову.

Крім цього, касаційний суд не прийняв до уваги доводи касаційної скарги про те, що боржнику не могла належати квартира за адресою: АДРЕСА_2 , а тому вона не могла передати її в іпотеку, оскількиз інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що чинним власником вказаної квартири є ОСОБА_13 .

Звернуто увагу на те, що заявник не подавав до судів першої та апеляційної інстанцій відповідних інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча у позові позивачка посилалася на те, що звернено стягнення на майно, яке не було предметом іпотеки, вони не були предметом оцінки цих судів, тому не можуть оцінюватися й судом касаційної інстанції.

Як зазначалося вище, як на нововиявлену обставину заявник покликається на те, що у справі №466/1894/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_11 , третьої особи приватного нотаріуса Мухи М.Т. про визнання договору іпотеки недійсним, визнання додатку до договору удаваним, де рішення суду про відмову у задоволенні позову набрало законної сили, приватний нотаріус Муха М.Т. надала пояснення, в яких повідомила, що зазначена в змісті договору від 04 червня 2013 року про внесення змін до договору іпотеки, адреса іпотеки АДРЕСА_2 , вказана помилковою, оскільки опис Витягу про державну реєстрацію прав від 12.09.2012 стосується квартири АДРЕСА_3 , тому на усунення даної помилки вона надсилала повідомлення позивачці та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» від 14.04.2014 за вих. № 24 з проханням її усунення. Такі обставини підтверджуються Витягом про державну реєстрацію прав номер 35471519 від 12.09.2012 щодо квартири в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 4616387, виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», копія якого міститься в матеріалах справи № 466/1894/14-ц, а також листом № 24/01-16 від 14.04.2014 «Про надання інформації», в якому нотаріус зазначає, що при посвідченні договору про внесення змін до договору іпотеки допущено помилку в пункті, що стосується місцезнаходження предмета іпотеки, копія якого міститься в матеріалах цієї ж справи.

На переконання колегії суддів, зазначені обставини підтверджують, що предметом іпотеки згідно із договором іпотеки від 23 серпня 2012 року була, та з урахуванням договору про внесення змін до договору іпотеки від 04 червня 2013 року залишалася, квартира АДРЕСА_4 , яка належала на праві власності ОСОБА_5 , як іпотекодавцю, і була придбана нею за кредитні кошти. Вказана в договорі про внесення змін до договору іпотеки адреса квартири АДРЕСА_2 є технічною помилкою нотаріуса, який посвідчував вказаний правочин.

Такі обставини існували на час розгляду справи Львівським апеляційним судом, однак не були та не могли бути відомі третій особі приватному нотаріусу Ростовій Л.О. з об`єктивних причин.

З метою об`єктивного розгляду справи апеляційний суд листом від 21.06.2024 витребував із Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 466/1894/14 для огляду у судовому засіданні.

09.07.07.2024 на адресу апеляційного суду надійшла цивільна справа № 466/1894/14.

З матеріалів справи слідує, що у березні 2014 року ОСОБА_5 зверталася до суду із позовом до ОСОБА_11 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мухи Марії Теодозіївни, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання додатку до договору удаваним, зобов`язання до вчинення дій, у якому просила визнати сторонами у договорі іпотеки квартири від 23.08.2012, у якому предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та визнати вказаний договір недійсним; визнати, що у договорі про внесення змін до договору іпотеки від 23.08.2012, сторонами є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та визнати вказаний договір удаваним, зобовязати приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_14 зняти з реєстрації заборону на кв. АДРЕСА_4 та з кв. АДРЕСА_5 .

Відмовляючи узадоволенні позову,суд дійшоввисновку,що підстави для визнання договору іпотеки від 23.08.2012 недійсним відсутні, також позивачка не надала доказів удаваності оспорюваного правочину.

Крім цього, суд зазначив, що не вправі зобов`язувати до вчинення дій особу, яка не є відповідачем по справі, при цьому, у позові ОСОБА_5 визначила приватного нотаріуса ЛМНО Муху М.Т. як третю особу, про зміну статусу нотаріуса на відповідача вимогу не ставила.

Поряд з цим, у межах розгляду цієї справи третя особа приватний нотаріус ЛМНО Муха М.Т. позовні вимоги заперечувала та пояснила, що сторонами посвідчених нею договорів були позивачка ОСОБА_5 та ПАТ «ВБР», договори укладені нею відповідно до вимог чинного законодавства і підстав визнавати їх недійсними чи удаваними немає, щодо вказаної у договорі адреси АДРЕСА_2 це допущена технічна помилка, для виправлення якої нотаріус направила повідомлення сторонам, відтак вказана квартира немає жодного відношення до укладених між банком та позивачкою договорів.

Дійсно, з метою усунення помилки допущеної 04.06.2013 у Договорі про внесення змін до договору іпотеки квартири від 23.08.2012, приватний нотаріус Муха М.Т. 14.04.2014 надсилала повідомлення позивачці ОСОБА_5 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Іншими словами, ще у 2014 році під час розгляду цивільної справи № 466/1894/14 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_11 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мухи Марії Теодозіївни, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання додатку до договору удаваним, зобов`язання до вчинення дій та з врахуванням встановлених та повідомлених обставин нотаріусом, позивачці було відомо, що у договорі про внесення змін до договору іпотеки від 23.08.2012 в адресі АДРЕСА_2 допущена технічна помилка.

Разом з цим, звертаючись у жовтні 2020 року з позовом до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в особі їх законного представника ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_10 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н.М., ПАТ «ВБР» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно С.С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивачка ОСОБА_5 обґрунтовуючи свої вимоги покликалася, у тому числі на те, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л.О., вчиняючи виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не перевірила на підставі поданих документів, що майно, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора та на яке звернуто стягнення в якості предмета іпотеки, відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки №№ZXR019521.51924.002,посвідченого приватним нотаріусом Львіського міського нотаріального округу Мухою М.Т., 23.08.2012 за реєстровим № 1732 від 04.06.2013 року, знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином, добре розуміючи, що не є та ніколи не будучи власником майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , позивачка ОСОБА_5 оспорюючи виконавчий напис нотаріуса, фактично вводила суд в оману задля досягнення своєї мети та задоволення судом позовних вимог.

Як зазначено вище, відповідні доводи сторони позивача та зроблені на підставі таких висновки апеляційного суду, у тому числі, покладені в основу постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Поряд з цим, враховуючи наведене, колегія суддів приходить беззаперечного висновку про те, що зазначені обставини існували на час розгляду справи Львівським апеляційним судом, однак, дійсно не були та не могли бути відомі приватному нотаріусу Ростовій Л.О., оскільки остання не була учасником нотаріальних дій з посвідчення договору про внесення змін до договору іпотеки від 04.06.2013, що вчинялися приватним нотаріусом Мухою М.Т., не була учасником спірних правовідносин між ОСОБА_5 та ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», а відповідно до участі у справі № 466/1894/14-ц, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Львова, залучена не була.

Разом з цим, повідомлені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Людмилою Олександрівною та встановлені апеляційним судом обставини, на переконання колегії суддів, дають підстави для констатації того, що висновки апеляційного суду у постанові від 23 травня 2023 року про те, що вчиняючи оспорюваний виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , нотаріус не перевірив на підставі поданих документів те, що майно, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора та на яке звернуто стягнення як предмет іпотеки, не є тотожним за договором іпотеки квартири від 23.08.2012 за реєстровим номером № 1732 та договором про внесення змін до договору іпотеки квартири від 04.06.2013 за реєстровим номером № 956, з врахуванням того, що адреса майна є відмінною між собою, а відтак, нотаріусом звернуто стягнення на майно, за відсутності правових підстав іпотекодержателя на таке майно, як підстави для задоволення позову, необхідно виключити із змісту постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, оскільки такі не відповідають спірним правовідносинам та спростовані заявником ОСОБА_3 .

Разом з тим, інший висновок апеляційного суду про те, що виконавчий напис було вчинено щодо стягнення заборгованості, яку не можна вважати безспірною, оскільки з виконавчого напису слідує, що заборгованість за відсотками, комісії та пені стягнута за період, за який право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом та неустойку припинилося, не спростовуються доводами заявника, відтак встановлені обставини не є підставою та не свідчать про необхідність скасування у цілому постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 372, 389, п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Людмили Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в особі їхнього законного представника ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_10 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року змінити.

Виключити із мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року висновки апеляційного суду про те, що вчиняючи оспорюваний виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , нотаріус не перевірив на підставі поданих документів те, що майно, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора та на яке звернуто стягнення як предмет іпотеки, не є тотожним за договором іпотеки квартири від 23.08.2012 за реєстровим номером № 1732 та договором про внесення змін до договору іпотеки квартири від 04.06.2013 за реєстровим номером № 956, з врахуванням того, що адреса майна є відмінною між собою, а відтак, нотаріусом звернуто стягнення на майно, за відсутності правових підстав іпотекодержателя на таке майно, що вказує на вчинення нотаріальної дії з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Врешті постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в особі їхнього законного представника ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_10 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити в силі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк