Ухвала

від 10.05.2024 по справі 296/340/16-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/340/16-ц

4-с/296/9/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Шалоти К. В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І. В.,

представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні скаргу представника стягувача Акціонерного товариства Укрсиббанк адвоката Гладиша Ярослава Миколаївна на дії та рішення головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Товкача Руслана Володимировича; боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СКАРГИ

1. 21.09.2020 представник Акціонерного товариства Укрсиббанк (далі - АТ Укрсиббанк) адвокат Гладиш Я.М. подала до Корольовського районного суду м. Житомира скаргу, в якій просила визнати неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси АТ «Укрсиббанк» дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Товкача Р.В., які полягають у винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №5971422 від 29.08.2020; визнати неправомірними та скасувати вказані постанови про закінчення виконавчих проваджень, винесені 29.08.2020 в рамках виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 з примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира.

2. Скарга обґрунтовувалась тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018 у справі №296/340/16-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Укрсиббанк заборгованість за кредитним договором №06/2005/фи-ТТ68 від 28.07.2005 у загальному розмірі 16078 дол США 91 центів, що у гривневому еквіваленті станом на 12.01.2016 складає 377 924 грн 57 коп. та по пені у розмірі 119 грн 91 коп., а також судові витрати по 2835 грн 34 коп. з кожного. На примусовому виконанні в Корольовському ВДВС у місті Житомирі ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №59713940 та №59714220 з примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ПАТ Укрсиббанк заборгованість за кредитним договором №06/2005/фи-ТТ68 від 28.07.2005 у загальному розмірі 16078 доларів США 91 центів, що у гривневому еквіваленті станом на 12.01.2016 складає 377924 грн 57 коп. та по пені у розмірі 119 грн 91 коп.

3. 29.08.2020 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Товкачем Р.В., в рамках виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 винесено постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

4. Посилаючись на те, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018 у справі №296/340/16-ц в повному обсязі не виконано, оскільки в порядку примусового виконання виконавчого провадження №59713940 та №59714220 на рахунок АТ Укрсиббанк надійшли кошти в загальній сумі 13642,23 дол. США, постанови про закінчення виконавчих проваджень є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси стягувача, представник АТ Укрсиббанк звернувся до суду із скаргою у порядку ст. 447 ЦПК України.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

5. 25.09.2020 ухвалою суду (в складі судді Сингаївського О.П.) прийнято до провадження скаргу АТ Укрсиббанк, яку призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

6. Відповідно до розпорядження керівника апарату Т. Яковишиної від 17.04.2024 №64, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №296/340/16-ц між суддями та визначено для розгляду скарги головуючого суддю Шалоту К.В.

7. 18.04.2024 ухвалою суду (в складі судді Шалоти К.В.) скаргу АТ Укрсиббанк призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

8. Старший державний виконавець Корольовського ВДВС у м. Житомирі Товкач Р. подав до суду клопотання, в якому посилаючись на пропуск представником стягувача строку звернення до суду із скаргою, просив залишити скаргу без розгляду та провести розгляд справи без участі представника Корольовського ВДВС у м. Житомирі.

9. Представник АТ Укрсиббанк Гладиш Я. М. надіслав до суду заперечення на клопотання державного виконавця, в якому посилаючись на дотримання стягувачем строку звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця просив у задоволенні клопотання державного виконавця відмовити та задовольнити вимоги скарги стягувача; у надісланому до суду клопотанні від 06.05.2024 просив розглядати справу за відсутності представника банку.

10. Боржник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, неодноразово повідомлялись про розгляд скарги шляхом надіслання судових повісток на адресу зареєстрованого місця їх проживання, які повернулись до суду з причин "адресат відсутній за вказаною адресою".

11. Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти скарги стягувача заперечував та просив її повернути, посилаючись на пропуск строку її подання.

12. Відповідно до частини 2 статті 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби у судове засідання, не перешкоджають розгляду скарги.

ІІІ. НОРМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

13. За змістом частини 1 статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

14. Відповідно до частини 1 статті 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

15. Частиною 2 статті 451 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби [...] усунути порушення (поновити порушене право заявника).

ІV. МОТИВИ СУДУ

16. У поданій скаргі представник стягувача АТ Укрсиббанк оскаржує дії головного державного Корольовського ВДВС у місті Житомирі Товкача Р.В., які полягають у винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №5971422 від 29.08.2020 з примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира, які просить визнати неправомірними та скасувати їх.

(і) Щодо дотримання строків звернення до суду зі скаргою

17. З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2020 головним державним виконавцем Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Товкачем Р.В. винесено дві постанови про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 з примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира у зв"язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

18. У поданій скарзі представник стягувача вказував про отримання банком оскаржуваних постанов про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 - 07.09.2020, що стверджується реєстраційним штампом банку на супровідному листі виконавчої служби (а.с.8,10).

19. Державний виконавць та представник боржника ОСОБА_1 обставини отримання стягувачем оскаржуваних постанов про закінчення виконавчих проваджень 07.09.2020 не оспорювали, будь-яких доказів на спростування наданих стягувачем відомостей суду не надали.

20. Суд звертає увагу, що саме з дати отримання стягувачем АТ Укрсиббанк оскаржуваних постанов про закінчення виконавчих проваджень, банк дізналася про порушення його права.

21. За правилами ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

22. Верховний Суд у постановах від 04.11.2022 у справі № 761/38464/20, від 11.10.2023 у справі № 354/357/21, від 14.02.2024 у справі № 1718/2-302/11 сформулював позицію, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

23. З матеріалів справи вбачається, що представник стягувача АТ Укрсиббанк звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 шляхом надіслання скарги рекомендованим листом 17.09.2020.

24. За вказаних обставин слід дійти висновку, що представником стягувача дотримано строк на подання скарги на дії та рішення державного виконавця, а тому клопотання державного виконавця про залишення скарги стягувача без розгляду слід залишити без задоволення.

(іі) Щодо обґрунтованості вимог скарги

25. Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018 у справі №296/340-16-ц позов ПАТ Укрсиббанк задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Укрсиббанк заборгованість за кредитним договором №06/2005/фи-ТТ68 від 28.07.2005 у загальному розмірі 16078 дол США 91 центів, що у гривневому еквіваленті складає 377 924 грн 57 коп. та по пені у розмірі 119 грн 91 коп., а також витрати зі сплати судового збору по 2835 грн 34 коп. з кожного (а.с. 4-5).

26. На примусове виконання вказаного рішення суду, 04.03.2019 Корольовським районним судом м. Житомира було видано: 1) виконавчий лист № 1, боржником в якому є ОСОБА_1 та 2) виконавчий лист № 2, боржником в якому є ОСОБА_3 (а.с.6, 7).

27. 29.08.2020 головним державним виконавцем Корольовського ВДВС у місті Житомирі Товкачем Р.В. винесено дві постанови про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 з примусового виконання виконавчих листів № 1 та № 2 №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

28. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

29. Представник стягувача АТ Укрсиббанк у поданій скарзі як підставу для визнання скасування оскаржуваних постанов вказував, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018 у справі №296/340/16-ц в повному обсязі не виконано, оскільки за цим рішенням суду вирішено стягнути солідарно з боржників на користь стягувача 16078,91 дол США, однак в порядку примусового виконання виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 на рахунок стягувача надійшли кошти в загальній сумі 13642,23 дол. США.

30. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

31. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

32. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

33. Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

34. Положенням частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

35. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

36. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

37. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

38. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

39. Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

40. За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

41. Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

42. У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

43. Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

44. При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

45. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404, відповідно до частини третьої якої у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця.

46. Порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті, визначений у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 є аналогічним тому, що містився у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який втратив чинність.

47. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, зокрема висновки щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, у яких вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження № 14-134цс18)).

48. У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

49. Зі змісту рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018 вбачається, що позивач ПАТ Укрсиббанк звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 просило стягнути заборгованість за кредитним договором №06/2005/фи-ТТ68 від 28.07.2005 у загальному розмірі 16078,91 дол США, пеню у сумі 119,91 грн та судові витрати, а суд ухвалюючи рішення у справі №296/340/16-ц, визначив суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з боржників у солідарному порядку в іноземній валюті із зазначенням його еквіваленту в національній валюті, а також окремо пені у національній валюті (а. с. 4, 5).

50. Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржників, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржників, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

51. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

52. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.

53. Враховуючи викладене, державний виконавець зобов`язаний був під час примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.05.2018, керуватися положеннями статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов`язання і заборгованість за кредитним договором №06/2005/фи-ТТ68 від 28.07.2005 була стягнута судом в іноземній валюті - доларах США, як того просив позивач у позовній заяві.

54. При цьому погашення суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.

55. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 лютого 2020 року у справі №750/2000/18.

56. За вказаних обставин слід дійти висновку, що скарга стягувача в частині визнання неправомірними та скасування постанов головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Товкача Р.В. від 29.08.2020 про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №59714220 з примусового виконання виконавчих листів №296/340/16-ц, виданих 04.05.2019 Корольовським районним судом м. Житомира з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" є обґрунтованою, оскільки зазначені постанови прийняті державним виконавцем у порушення статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

57. Разом з тим, суд вважає, що скарга стягувача в частині визнання неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси АТ «Укрсиббанк» дії головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Товкача Р.В., які полягають у винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень №59713940 та №5971422 від 29.08.2020 задоволенню не підлягають, оскільки є неефективним способом захисту порушених прав стягувача та не призводить до поновлення порушеного права стягувача.

58. За вказаних обставин скаргу представника АТ Укрсиббанк слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 260, 261, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Товкача Руслана Володимировича про залишення без розгляду скарги Акціонерного товариства Укрсиббанк залишити без задоволення.

2. Скаргу представника Акціонерного товариства Укрсиббанк адвоката Гладиша Ярослава Миколаївна, задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Товкача Руслана Володимировича від 29.08.2020 про закінчення виконавчого провадження №59713940 із примусового виконання виконавчого листа №1 №296/340/16, виданого 04.03.2019 Корольовським районним судом міста Житомира.

4. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Товкача Руслана Володимировича від 29.08.2020 про закінчення виконавчого провадження №59714220 із примусового виконання виконавчого листа №2 №296/340/16, виданого 04.03.2019 Корольовським районним судом міста Житомира.

5. У задоволенні решти вимог скарги, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Суддя КостянтинШАЛОТА