Ухвала

від 08.08.2024 по справі 285/4798/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 285/4798/23

провадження № 2/0285/187/24

08 серпня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……..………….....Літвин О. О.,

секретаря…………………………....Клечковської М. М.,

з участю:

позивача............................................. ОСОБА_1 ,

представника позивачки................... ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖБК-1»,

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути на свою користь з відповідача заподіяні внаслідок залиття її квартири АДРЕСА_1 майнові збитки в сумі 30464,47 грн, 5000 грн відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення експертного дослідження в сумі 5000 грн та витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні, після закінчення з`ясування обставин у справі та перевірку їх доказами, перед судовими дебатами представником позивача було заявлено клопотання про оголошення п`ятихвилинної перерви для узгодження позиції з позивачем у судових дебатах, яке судом було задоволено.

Після оголошеної перерви ні позивач, ні представник позивача до зали судового засідання не повернулись, натомість через канцелярію суду подали письмову заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідач, її представник та ІІІ особа в судове засідання не прибули.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зі змісту наведеної статті можна дійти висновку, що право на подання позивачем заяви про залишення його позову без розгляду обмежене встановленим законом строком до початку розгляду справи по суті.

Разом з тим ЦПК передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

При цьому питання наслідків пропуску процесуальних строків та поновлення пропущеного процесуального строку врегульовані ст.ст.126,127 ЦПК.

Виходячи з наведеного, у випадку подання заяви про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті наявні правові підстави для застосування ст.ст.126,127 ЦПК.

Подана заява ОСОБА_1 не містить обґрунтувань поважності пропуску нею строку подання заяви про залишення позовних вимог без розгляду. Суд зауважує, що провадження у даній справі було відкрито 08.08.2023 та у ній було призначено сім судових засідань, допитані свідки.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки воно є мірою свободи та можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Особи, які беруть участь у справі, повинні добросовісно користуватися процесуальними? ? правами та не допускати їх зловживання (ст.44 ЦПК України).

У даній справі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду після закінчення з`ясування усіх обставин у справі та перед судовими дебатами, суд розцінює, як зловживання нею своїми правами. Такі дії ОСОБА_1 та її представника, на думку суду, є недобросовісними, які залишають відповідача в стані абсолютної невизначеності.

При цьому суд звертає увагу на те, що після початку розгляду справи по суті передбачено право позивача відмовитись від позову.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку на подання заяви про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті, а таку її заяву розцінює як відмову від позову та приймає її.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Таким чином, резюмуючи викладене, провадження у даній справі слід закрити. Підстав для повернення судового збору немає.

Керуючись статтями 255, 260-261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду її позову до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та закрити провадження у даній цивільній справі.

Роз`яснити позивачу, що в разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Головуюча суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин