Рішення

від 02.07.2024 по справі 361/4792/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4792/23

Провадження № 2/361/1041/24

02.07.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства ?Красилівське?, третя особа ОСОБА_2 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просив суд стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське на користь його користь 3 % річних за період з 16.06.2020 р. по 15.06.2023 р. у розмірі 8995 грн. 53 коп., інфляційні збитки за період з 16.06.2020 р. по 15.06.2023 р. у розмірі 48728 грн. 04 коп., сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Позов обґрунтовував тим, що між ним та Колективним сільськогосподарським підприємством Красилівське в особі ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) Носача Олександра Олексійовича, укладений Договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16.04.2018 р.

Відповідно до предмету Договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги у розмірі, встановленому Договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сума фінансової допомоги за Договором становить 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

16 квітня 2018 року позикодавець передав позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №01 від 16.04.2018 р.

17 квітня 2018 року позикодавець передав позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02 від 17.04.2018 р.

Згідно п. 4.1 Договору в будь-якому разі, термін повернення позичальником фінансової допомоги не може перевищувати 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту надання Позикодавцем суми фінансової допомоги.

В лютому 2021 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 100000 грн. 00 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/1283/21 від 09.09.2021 р. судом позов задоволено та вирішено стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 1000 гривень. Рішення суду набрало законної сили 12.10.2021 р.

09 листопада 2021 року позивач направив виконавчий лист від 21.10.2021 р. №361/1283/21 для примусового виконання до Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

19.11.2021р. було відкрите виконавче провадження № 67442196.

Позивач посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України просив суд стягнути із відповідача на його користь 3% річних в розмірі 8995 грн. 53 коп. за період з 16.06.2020 року по 15.06.2023 року, а також інфляційні збитки в розмірі 48728 грн. 04 коп.

20 червня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03 жовтня 2023 року.

28 вересня 2023 року до суду надійшов відзив на позов у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відзив обґрунтований тим, що відповідно до п. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Правова позиція,висловлена Судовоюпалатою уцивільних справахВерховного СудуУкраїни 20січня 2016року посправі №6-2759цс15:Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження, до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов язання (стаття 625 ЦК України).

У відповідностідо ч.1ст.614Цивільного кодексуУкраїни,особа,яка порушилазобов`язання,несе відповідальністьза наявностіїї вини(умислуабо необережності),якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Так, згідно інформації про виконавче провадження 67442196 від 15.06.2023, долученої позивачем до позовної заяви, 13.07.2022 державним виконавцем Шкред І.Ю. винесено постанову про арешт коштів КСП Красилівське.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій.

Проте, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві стверджує, що на момент звернення до суду рішення суду № 361/1283/21 від 09.09.2021 р. не виконане, грошові кошти у розмірі 101000 грн. 00 коп. позивачу не сплачені.

Відтак, об`єктивно вбачається, що затримка у виконанні рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2021 виникла виключно з вини третьої особи -Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не проведенні списанні коштів з рахунку КСП Красилівське, і в діях відповідача відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки затримка у виконанні виникла не з вини відповідача.

Також представник відповідача зазначила, що 10 березня 2021 року на засіданні комісії з припинення КСП Красилівське, серед іншого розглядалось питання Про розгляд вимоги громадянина ОСОБА_1 про сплату грошових коштів за Договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16.04.2018р., який укладений між ним та КСП Красилівське в особі ОСОБА_2 на суму 100 тисяч гривень.

Зокрема, ОСОБА_3 повідомила членів комісії, що 14 січня 2021 року на адресу КСП Красилівське від громадянина ОСОБА_1 , надійшла вимога про сплату грошових коштів за Договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16.04.2018р., який від імені КСП Красилівське нібито був підписаний ОСОБА_2 .

На сьогодні на підприємстві відсутня будь-яка інформація про отримання будь-якої фінансової допомоги, її облік, оподаткування та повернення чи неповернення від ОСОБА_1 .. Відсутні також пояснення самого ОСОБА_4 з приводу того, чи підписувалися ним договір від 16.04.2018 та квитанції, копії яких додані до вимоги та його пояснення щодо фактичного отримання/не отримання ним коштів, оскільки на підприємстві відсутня посада касира та головного бухгалтера, нібито від імені яких підписані квитанції самим же ОСОБА_5

19 січня 2021 року КСП Красилівське підготувало та надіслало цінним листом відповідь ОСОБА_1 № Б. 01/21 від 19.01.2021 (поштове відправлення 0740028088551), в якій повідомило останнього, що підприємство не володіє інформацією та документами, які б підтверджували дійсність укладення ОСОБА_2 договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, оскільки жодного рішення засновників нашого підприємства та уповноваження ОСОБА_4 для його укладення не приймалось, а положення Статуту не надавали йому права на вчинення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

09 лютого 2021 поштове відправлення 0740028088551 було повернуто КСП Красилівське у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Паралельно з цим, 02 лютого 2021 року КСП Красилівське звернулось до Броварської місцевої прокуратури із заявою від 25 січня 2021 року щодо перевірки фактів на наявність ознак кримінального правопорушення щодо шахрайських дій, можливого зловживання ОСОБА_2 своїм службовим становищем з корисливих мотивів та заволодіння майном підприємства без фактичного підписання й укладання правочинів і притягнення винних до відповідальності.

Станом на 10 березня 2021 року інформації про стан розгляду заяви та прийняті рішення КСП Красилівське так і не отримало.

За результатами розгляду даного питання, членами комісії було прийнято рішення: Голові комісії з припинення КСП Красилівське ОСОБА_3 звернутися до правоохоронних органів та Броварської місцевої прокуратури з приводу надання інформації про стан розгляду заяви від 25.01.2021 та за результатами отримання відповідей повідомити комісію, задля можливого прийняття подальших рішень з цього питання.

Проте, станом на 28.09.2023 інформації від правоохоронних органів щодо стану досудового розслідування по вище вказаному злочинному факту, як і по ряду інших кримінальних провадженнях КСП Красилівське так і не отримано, незважаючи на неодноразові звернення до Броварського управління поліції та Броварської окружної прокуратури Київської області.

Правова позиція, висловлена Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 р. по справі №922/1163/18: прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку.

У КСП Красилівське приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів (каса) відсутнє, бухгалтера та касира не має, позаяк всі працівники звільнені в зв`язку з оголошенням процедури ліквідації ще в 1998 році.

Жодних договорів з ОСОБА_1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги КСП Красилівське не укладало.

Відтак, ОСОБА_1 , стверджуючи в своєму позові про те, що згідно Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги 16.04.2018 року та 17.04.2018 року ОСОБА_2 були виписані квитанції до прибуткового касового ордеру № 01 і № 02 відповідно, тим самим вводить суд в оману, маніпулюючи інформацією, не наводячи усіх обставин справи та посилаючись на документи, які мають іншу природу та іншу суть, не таку, як викладено в позовній заяві.

В своючергу, ОСОБА_2 ,діючи умисноз позивачем,вчинив юридичнідії,якими КСПКрасилівське вжезавдано збиткив сумі101000,00гри -неповернена сумагрошових коштівза Договоромпро наданняпро наданнябезпроцентної поворотноїфінансової допомогивід 16.04.2018року,укладеного ОСОБА_1 з ОСОБА_2 нібито відімені КСПКрасилівське тасудовий збір,що єпрямим наслідкомвчинення саме ОСОБА_5 неправомірних танедобросовісних дій,оскільки віндіяв зперевищенням повноваженьта завідсутності погодженнятаких дійз вищиморганом управлінняпідприємства -Загальних зборів.

Наразі, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про стягнення з КСП Красилівське ще 57723, 57 грн 3% річних та інфляційних збитків, які ним нараховані за неповернення суми грошових коштів за Договором про надання про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, укладеного з ОСОБА_2 , нібито від імені КСП Красилівське 16.04.2018.

Верховний Суду складіколегії суддівКасаційного господарськогосуду упостанові від04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Отже, в разі задоволення позову в даній справі, КСП Красилівське буде змушене звертатися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою в порядку ст. 89 Господарського кодексу України, ст.ст. 92, 1166 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, а також враховуючи те, що позивач обґрунтовує заявлений позов обставинами, котрі, насамперед виникли у зв`язку з перевищенням ОСОБА_2 своїх повноважень щодо укладання Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16 квітня 2018 року від імені КСП «Красилівське», а також недобросовісністю дій позивача у спірних правовідносинах, об`єктивно вбачається необхідність оцінки судом зазначених обставин у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством задля підтвердження чи спростування преюдиційних обставин, встановлених рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2021 у справі № 361/1283/21, на які посилається позивач.

Одночасно слід зауважити, що позивачем здійснено невірний Розрахунок 3% річних та Розрахунок інфляційних збитків, позаяк при здійсненні такого розрахунку слід було виходити з того, що трирічна позовна давність до вимог про стягнення коштів на підставі частини другої статті 625 ЦК України починає свій перебіг після набрання законної сили рішенням суду про стягнення заборгованості за договором.

В свою чергу, позивач надав до суду розрахунок суми 3% річних та інфляційних збитків, який охоплює період з 16.06.2020 року по 15.06.2023 року.

Оскільки позивачстверджує,що Договірпро наданнябезпроцентної поворотноїфінансової допомогинібито бувукладений зКСП Красилівське16.04.2018(термінповернення неможе перевищувати365календарних днівз моментунадання сумифінансової допомоги),а рішенняБроварського міськрайонногосуду Київськоїобласті від09.09.2021у справі№ 361/1283/21набрало законноїсили 12.10.2021року,тому поданіпозивачем розрахунки3%річних таінфляційних збитківпідлягають перевірцісудом узагальному порядкуза правилами,визначеними процесуальнимзаконодавством,позаяк єнеобґрунтованими.Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним та необґрунтованими з підстав, наведених у відзиві.

12 грудня 2023 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області клопотання задовольнити частково, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське про стягнення грошових коштів, залучено як третю особу без самостійних вимог ОСОБА_2 , Броварський відділ Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відмовлено представнику Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське у переході із спрощеного позовного провадження до розгляду справи в загального позовного провадження із призначенням справи у підготовче засідання, а також відмовлено в задоволенні клопотання про допит як свідка ОСОБА_2 .

10 квітня 2024 року позивач подав заяву у якій зазначив про те, що боржник - КСП Красилівське сплатив йому мені 26.03.2024 року грошові кошти у розмірі 101000 (сто одна тисяча) гривень 00 коп., що підтверджується банківською довідкою АТ КБ Приватбанк від 10.04.2024 року, тому просив врахувати вказану обставину при постановленні рішення суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимог позивача, вважає, що із наведених обставин із наданими доказами, позов підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши позивача, третю особу, дослідивши письмові докази у справі та виниклі правовідносини, встановив обставини у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 вересня 2021 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за № 361/1283/21 позов ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське про стягнення грошових коштів задоволено, стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100000 (сто тисяч ) гривень та судовий збір у розмірі 1000 гривень.

Рішенням суду встановлено, що 16 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Колективним сільськогосподарським підприємством Красилівське укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 100000, 00 гривень.

Згідно п.4.1 договору в будь-якому разі, термін повернення позичальником фінансової допомоги не може перевищувати 365 календарних днів з моменту надання позикодавцем суми фінансової допомоги.

16.04.2018 року позикодавець передав позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01 від 16.04.2021 року.

17.04.2018 року позикодавець передав позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02 від 17.04.2021 року.

12 жовтня 2021 року вказане рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається із Інформації про виконавче провадження № 67442196, виконавчий лист у справі № 361/1283/21 виданий 21 жовтня 2021 року, виконавче провадження відкрито 19.11.2021 року.

13 липня 2022 року винесена постанова про арешт коштів боржника КСП Красилівське.

25 березня 2024 року головним державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сірош Альоною Василівною при примусовому виконанні встановлено, що заборгованість та витрати виконавчого провадження погашені в повному обсязі. Виконавчий збір винесений у виконавчому провадженні № 67442196 та виділений в окреме виконавче провадження № 74120698 погашений. Рішення згідно з виконавчим документом фактично виконане в повному обсязі. Виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа 361/1283/21 виданого 21.10.2021 року закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст.625ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

Норми ст.625ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов`язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов`язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов`язання.

Твердження відповідача про те, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат повинно здійснюватися від суми основного боргу, а не від суми задоволених позовних вимог у справі про стягнення заборгованості за договором, є безпідставним. Передбачені ст.625ЦК України мають здійснюватися на усю суму заборгованості, прострочення якої допускає боржник.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду здійснював розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, виходячи із суми задоволених позовних вимог за період з 16.06.2020 року по 15.06.2023 року.

Як зазначено у висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625ЦК України виникає у кредитова з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином , позивач має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликане недобросовісною поведінкою боржника та недосконалістю системи виконання судових рішень у державі.

Суд дійшов висновку, щоу відповідача якборжникавиник обов`язоксплатити 3% річнихта інфляційні втратиза весь період простроченнявиконання рішення Броварського міськрайоного суду Київської області від 09 вересня 2021 року виходячи із суми, встановленоїсудовими рішеннями.

Таким чином 3% річних за період з 09.09.2021 до 15.06.2023 року склала 5301 грн. 37 коп. = 100000,00 x 3 % x 645 : 365 : 100, а інфляційні втрати склали 36008, 13 грн., що розраховано наступним чином ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Тому за вказаний період IIc (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) = 1.36008125. Інфляційне збільшення: 100000,00 x 1.36008125 - 100000,00 = 36008, 13 грн. інфляційні втрати.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, надані докази та наведені норми, суд дійшов висновку про часткове задоволенні заявлених вимог.

Відповідно ст.141ЦПК Українисудовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернення до суду із вказаним позовом сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3051151509.1., а тому вказана сума оскільки позов був задоволений підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 76-83, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське на користь ОСОБА_1 за не виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року 3 % річних за період з 09.09.2021 року по 15.06.2023 року у розмірі 5301 грн. 37 коп., інфляційні збитки за період з 09.09.2021 року по 15.06.2023 року у розмірі 36008грн.13коп.,а також судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.