Вирок

від 08.08.2024 по справі 554/4744/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 08.08.2024Справа № 554/4744/22 Провадження № 1-кп/554/410/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2024 року м. Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

захисника - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кулиничі Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, -

встановив:

І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

ОСОБА_8 25квітня 2022року,приблизно о14годині 35хвилин,поблизу будинку АДРЕСА_2 побачивраніше знайомихйому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,між нимипочалася розмова,яка змотивів раптововиниклих неприязнихвідносин,зумовлених агресивноюповедінкою ОСОБА_8 та нецензурнимивисловлюваннями убік потерпілих,переросла условесний конфлікт,в ходіякого у ОСОБА_8 виник прямийумисел навбивство ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

З цією метою ОСОБА_8 дістав зі своєї сумки ніж, яким з прямим умислом та метою вбивства наніс ОСОБА_11 один удар в область життєво важливих органів живота зліва, заподіявши йому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у виді непроникаючого колото-різаного поранення у ділянці лівої бічної черевної стінки. Однак останній почав втікати, а ОСОБА_8 його переслідувати, після чого перед ним став ОСОБА_10 та прохав його припинити протиправні дії.

На це ОСОБА_8 , з мотивів раптово виниклого конфлікту, маючи єдиний намір на вбивство двох осіб, з прямим умислом та великою силою наніс ОСОБА_10 два цілеспрямовані удари ножем в область життєво важливих органів грудної клітини зліва, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, у виді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з розвитком відкритого лівобічного гемопневмоторакса та колото-різаної рани по передній поверхні лівої половини грудної клітини в 6 міжребер`ї по середній ключичній лінії, від яких останній впав та знепритомнів. Після чого ОСОБА_8 втік з місця події.

Тим самим ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця умисного вбивства ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , але їх смерть не настала з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку з тим, що потерпілим своєчасно була надана невідкладна медична допомога.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб.

ІІІ. ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА

Обвинувачений ОСОБА_8 свою провину за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України визнав частково. Зазначив, що потерпілих не хотів вбивати, проте так вийшло. 25.04.2022 року він у місті Харкові йшов вулицею Ювілейною у бік річки. Дорогою побачив раніше знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які почали кричати на нього, махати кулаками та чіплятись до нього. Тоді він дістав ножа, яким хотів їх налякати. Але при цьому наніс прямий удар ножем ОСОБА_11 в лівий бік тулуба та один удар ножем ОСОБА_10 в область грудей. Останні залишались у свідомості. Після чого пішов звідти додому та переховувався у підвалі, а в подальшому його затримала поліція. Вважає свої дії захистом.

ОСОБА_12 обвинуваченого доводиться такими доказами.

25.04.2022 року заявниця ОСОБА_13 та потерпілий ОСОБА_11 повідомили поліцію про заподіяння потерпілим відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень цього ж дня по АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 108-109).

Під час огляду місця події 25.04.2022 року о 18.26 годин між будинками № 6 та АДРЕСА_2 , на асфальті виявлено краплі бурого кольору, діаметром приблизно 10 мм, з яких зроблено змиви (т. 1 а.с. 105-107).

Потерпілий ОСОБА_11 показав суду, що у квітні 2022 року він з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_14 були в гостях та випивали горілку по АДРЕСА_2 . Коли вийшли з будинку зустріли ОСОБА_8 і ОСОБА_15 та з ними виник конфлікт на побутовому ґрунті, оскільки ОСОБА_8 раніше висловлювався нецензурною лайкою. Під час сварки ОСОБА_8 витягнув ножа та наніс ним йому удар в ліву частину живота. При цьому він відбігав, тому отримав незначне поранення. Далі, коли озирнувся, побачив, що й ОСОБА_10 , який був поряд, лежить під бордюром з ножовими пораненнями. Після чого ОСОБА_16 , який спостерігав за подією з балкона будинку, викликав швидку, а ОСОБА_8 утік. Інших мотивів на його вбивство з боку ОСОБА_8 , крім виниклого конфлікту, не наводить. Крім нього, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 інші особи участі в конфлікті не приймали.

Його показання в частині механізму та обставин спричинення йому тілесних ушкоджень ретельно перевірені під час проведеного з його участю слідчого експерименту (т. 1 а.с. 158-159).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09/260-С/2022 від 30.05.2022 року в потерпілого ОСОБА_11 виявлено легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у виді непроникаючого колото-різаного поранення у ділянці лівої бічної черевної стінки. Це ушкодження могло виникнути в результаті однієї дії гострого предмета з колюче-ріжучими властивостями і могло бути отримано 25.04.2022 року.

Показання ОСОБА_11 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 10.05.2022 року в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 156-157).

Потерпілий ОСОБА_10 показав суду, що проживає по АДРЕСА_3 та у весною 2022 року він з ОСОБА_11 та ОСОБА_14 вживали спиртні напої, ОСОБА_8 цього ж дня напередодні теж з ними сидів, випивав, але кудись відійшов. Після чого вони неподалік місця свого проживання збирались пожарити м`ясо. Тоді до них підійшов ОСОБА_8 та між ним та ОСОБА_11 виникла обопільна нецензурна лайка й вони вже збирались битися. При цьому ОСОБА_8 своїм ножем одразу вдарив ОСОБА_11 в область живота та останній, тримаючись за живота, відбігав. ОСОБА_10 був поряд та швидко став перед ОСОБА_8 й попередив, що за таке його чекає «тюрма», після чого ОСОБА_8 наніс йому ножем прямі проникаючі удари: два - в область лівої легені, один в область серця, один в область живота. Від цих ударів він ( ОСОБА_10 ) одразу впав та втратив свідомість. Прийшов до тями вже в лікарні у реанімаційному відділенні. Лікувався кілька тижнів та йому проводились оперативні втручання. Наразі претензій до обвинуваченого не має. Доповнив, що свідок ОСОБА_17 кілька днів тому помер. На запитання суду уточнив, що ОСОБА_8 завадило продовжувати нанесення ударів ножем ОСОБА_11 те, що останній втікав та він ( ОСОБА_10 ) став перед обвинуваченим. Вважає, що дії ОСОБА_8 вчинені «згарячу» в запалі попередньої конфліктної ситуації. Свідок ОСОБА_17 помер.

Показання цього потерпілого в частині механізму та обставин спричинення йому тілесних ушкоджень ретельно перевірені під час проведеного з його участю слідчого експерименту. Він пояснив та показав присутнім як ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 25.04.2022 року наніс йому з розмаху два удари металевим ножем. Перший в область живота зліва, а другий в область грудної клітини зліва, від чого він впав та втратив свідомість. Прийшов у себе вже в реанімаційному відділенні (т. 1 а.с. 163-164).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09/261-С/2022 від 30.05.2022 року потерпілому ОСОБА_10 спричинено тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення: проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини з розвитком відкритого лівобічного гемопневмоторакса та колото-різану рану по передній поверхні лівої половини грудної клітини в 6 міжреберрі по середній ключичній лінії. Кожне ушкодження могло виникнути в результаті однієї дії гострого предмета з колюче-ріжучими властивостями і могло бути отримано 25.04.2022 року. Показання ОСОБА_10 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 10.05.2022 року в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 161-162).

О 19 годині 25.04.2022 року по вулиці Ювілейній, 8 м. Харкова ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні закінченого замаху на вбивство двох осіб (т. 1 а.с. 110-113).

Під час особистого обшуку, у ОСОБА_8 вилучено його особистий одяг, зокрема, синю спортивну кофту, світло-сині джинси зі слідами бурого кольору та розривами в районі колін, а також: сумку, телефон Хуавей Y6 (імеі1 НОМЕР_1 ) з пошкодженим екраном, металевий ніж із залишками речовини бурого кольору, паспорт ОСОБА_8 ( т. 1 а.с. 112-125, 174-175).

У ході слідчого експерименту, проведеного 26.04.2022 року ОСОБА_8 на пропозицію слідчого розповісти та вказати обставини кримінального правопорушення, пояснив, що потерпілі перебували біля будинку та вживали спиртні напої. Коли побачили його, ОСОБА_11 побіг до нього та зі словами : «я тебе вб`ю», «тобі буде торба» й почав розмахувати руками. На це обвинувачений схопив ножа та при захисті заподіяв ним удар ОСОБА_11 в область живота. Потім до нього підбіг ОСОБА_18 й теж почав махати руками, намагаючись нанести йому ударів, але це в нього не вийшло, бо він ухилявся та наніс потерпілому удар ножем в область тулубу, після чого повідомив про конфлікт матері ОСОБА_11 , а по дорозі додому біля ставку заснув (т. 1 а.с. 132-133).

За данимисудово-медичнихекспертиз №09/272-С/2022,№09/2732-С/2022від 03.06.2022року,показання ОСОБА_8 даніним підчас проведенняслідчого експериментувід 26.04.2022року вцілому несуперечать наявнимсудово-медичнимданим вчастині механізмуутворення встановлениху ОСОБА_11 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень(т. 1 а.с. 166-167).

Під час судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/4722-Д від 06.05.2022 року визначено, що ніж, вилучений у ОСОБА_8 , в розкладеному стані має загальну довжину 217 см, клинок металевий, довжиною 90 мм. На його поверхні виявлено нашарування бурого кольору (т. 1 а.с. 135-141).

Свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_10 , пояснила суду, що 25.04.2022 року була на роботі. Після обіду їй зателефонували з лікарні та повідомили про ножове поранення сина ОСОБА_19 . Коли вона прийшла до лікарні, останній та ОСОБА_20 повідомили, що їх порізав ОСОБА_8 . Внаслідок поранення, стан здоров`я сина погіршився, він став непридатним до військової служби.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Суд при цьому перевірив версію захисту про те, що обвинувачений не мав умислу на вбивство потерпілих. Ця версія суперечить встановленим фактичним обставинам, спростовується показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_13 , протоколами слідчих експериментів і висновками судових експертиз, які в сукупності дають підстави вважати, що в цьому випадку обвинувачений діяв із прямим умислом на вбивство обох потерпілих.

Відповідно до ч. 1ст. 15 КК Українизамахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння , безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину , якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин , що не залежали від її волі. Згідно з ч. 2ст. 24 КК Україниумисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого (легкого) тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча і свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

Згідно з п. 22постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки.

Як убачається з матеріалів справи, обоє потерпілих майже одночасно саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 отримали ножові поранення в області життєво важливих органів живота та грудної клітини та завдяки наданню їм екстреної медичної допомоги залишились живі.

ОСОБА_11 врятувався ще й тому, що ухилявся від удару ножем, завданого обвинуваченим й ОСОБА_10 став перед ним на заваді, внаслідок чого отримав серйозне поранення грудної клітини від якої одразу втратив свідомість.

Обвинувачений використав власне небезпечне знаряддя гострий, достатньо довгий металевий ніж, яким нещадно наносив потерпілим сильні, цілеспрямовані удари, перебував в агресивному стані.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_10 втратив свідомість та лежав закривавлений, заходів щодо надання йому допомоги не надав, а пішов звідти, що свідчить про те, що він вочевидь бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті потерпілого. Інший потерпілий із пораненням втік.

Отже обвинувачений вочевидь діяв із прямим умислом на заподіяння смерті. Він усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настає смерть потерпілих. В ситуації, що розглядається, їх смерть не настала незалежно від волі обвинуваченого.

Ознак необхідної оборони чи перевищення її меж у діях ОСОБА_8 теж не встановлено.

З урахуванням роз`яснень, викладених упостанові Пленуму Верховного Суду Українивід 26 квітня 2002 року №1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», при розгляді справ даної категорії судам необхідно враховувати, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії судам необхідно з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

З огляду на встановлені обставини справи, ОСОБА_8 сам підійшов до потерпілих, нецензурно висловлювався та вступив із ними у конфлікт, після чого раптово завдав першому потерпілому удар в область живота та майже одночасно став наносити удари в область грудей другому потерпілому, який у цей час став перед ним. У потерпілих при цьому жодних знарядь не було, вони обвинуваченому ударів не наносили, тілесних ушкоджень не спричинили, загрози його життю та здоров`ю не створювали.

IV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, але не є завершеним та невідворотні наслідки не настали.

Враховуються судом і дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується задовільно, ніде не працює, в період воєнного стану суспільно-корисною працею не займався, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Сукупність цих відомостей з конкретними обставинами кримінального правопорушення та даними про особу обвинуваченого дають підстави для висновку, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, на рівні мінімальної межі.

V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

У відповідності до ч. 10 ст. 615 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Означена норма, чинна станом на час отримання цього кримінального провадження судом, тому право обвинуваченого на суд присяжних обмежено законодавчо.

Після заміни складу суду вмотивованою ухвалою колегії суддів від 13.03.2024 року (т. 2 а.с. 88-89), за згодою учасників провадження та з метою розгляду справи в розумні строки постановлено продовжувати розгляд справи за відсутності підстав розпочинати його спочатку.

Долю речовихдоказів необхідновирішити впорядку ст.100КПК України,у зв`язкуз чимарешт майнаобвинуваченого ОСОБА_8 , накладений постановою прокурора від 26.04.2022 року, підлягає скасуванню, оскільки у ньому відпала потреба.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Цивільні позови відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу, уникнення ризиків ухилення його від суду, виконання процесуальних рішень, а також продовження злочинної діяльності, з огляду на викладені вище обставини справи.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_21 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з 25.04.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1716(однутисячу сімсотшістнадцять)грн 20коп.витратна залучення експертів.

Арешт майна обвинуваченого ОСОБА_8 , накладений постановою прокурора від 26.04.2022 року скасувати.

Речові докази: диски з відеозаписами зберігати при матеріалах справи, змиви речовини бурого кольору, ніж знищити, інші речові докази: мобільний телефон Huawei Y6 (імеі1 НОМЕР_1 ), спортивну сумку «Сhaff Sport Wear», джинси світло-синього кольору, сумку «Aoguan» - повернути власнику ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Октябрський районний суду м. Полтави, а обвинуваченим, який утримується під вартою протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Судді:

ОСОБА_22