Рішення

від 07.08.2024 по справі 420/15960/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15960/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 178; код ЄДРПОУ: 42117825) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73002, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17; код ЄДРПОУ: 40408678) про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, прийняте у формі припису № 05-3-4/10 від 14.05.2024 р. про усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ: 42117825 привести у відповідність абз. 4 п. 1 Постанови № 205 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: м. Херсон, пр. Кутузова, буд. 8, кв. 81 за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р.;

стягнути з Відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, код ЄДРПОУ: 40408678, адреса місцезнаходження: 73002, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17 сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ: 42117825, адреса місцезнаходження: 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 178, поточний рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_1 відкритий в ТВБВ № 10021/01 Філія Херсонське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК», МФО: 352457.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.05.2024 р. уповноваженими посадовими особами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки № 05-3-3/16, зі змісту якого вбачається, що Постачальником порушено положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова № 205) в частині проведення нарахувань плати побутовому споживачу ОСОБА_1 за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. (за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади) за наступною адресою: м. Херсон, пр. Кутузова, буд. 8, кв. 81.

Того ж дня, на підставі вказаного Акту, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Відповідачем винесений припис № 05-3-4/10 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого зобов`язано Товариство привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови № 205 нарахування за відповідну комунальну послугу за адресою: м. Херсон, пр. Кутузова, буд. 8, кв. 81.

Позивач не погоджується з винесеним Приписом, посилаючись на те, що абзацем 4 Постанову № 206 доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг». Тобто, до моменту внесення вищевказаних змін до Постанови № 206 у Товариства не було жодних правових підстав для зупинення розрахунків за вже поставлену Споживачу електричну енергію за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. На думку позивача, такі зміни до законодавства не створюють можливість застосування дії останніх у зворотному часі.

При цьому, як стверджує позивач, відсутній механізм практичної реалізації виконання положень Постанови № 206 у частині заборони нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Додатково позивачем зауважено, що відповідачем всупереч положенням абз. 1 ч. 2 ст. 8 Закону № 877-V не надано жодної правової оцінки обставинам, що викладені у графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та складеного акту перевірки», що є невід`ємною частиною Акту в силу ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V.

З підстав викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 28.05.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.06.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» та 07.06.20224 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що фахівцями Головного управління у терміни з 23.04.2024 року по 02.05.2024 року (відповідно до зазначених вище Наказу та Направлення) проведено позапланову перевірку ТОВ «ХОЕК» на предмет додержання вимог законодавства України сфері надання житлово4комунальних послуг за фактом, викладеним у зверненні громадянина ОСОБА_1 , про що 14.05.2024 року складено відповідний Акт № 05-3-3/16. За результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ «ХОЕК» Головним управлінням встановлено порушення вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а саме всупереч положенням вказаного абзацу проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 з дати початку (01.03.2022р.) по дату завершення (11.11.2022р.) тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309. (у загальній сумі 2 914.34 грн).

Не погоджуючись з доводами позовної заяви, відповідач посилається на п.2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, у якому зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Крім того, відповідачем повідомлено, що подібна ситуація спостерігається і в інших сферах надання житлово-комунальних послуг. У зв`язку з чим, наприклад, ПП «Херсонтеплогенерація» отримала відповідні роз`яснення з цього питання. Так, у своєму листі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, зазначає наступне: «Так, абзацом п`ятим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 передбачено заборону до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території (тобто, в даному випадку не нараховується плата за житловокомунальні послуги за період окупації та не стягується заборгованість утворена після 24.02.2022 за відповідний період окупації). Таким чином, виконавцям комунальних послуг, управителям багатоквартирних будинків та іншим організаціям, які нараховують плату за житлово-комунальні послуги споживачам, необхідно привести рахунки на оплату житлово-комунальних послуг у відповідність до вищезазначених вимог постанови Уряду. Також необхідно впорядкувати здійснені нарахування за житлово-комунальні послуги (за період окупації) та облік заборгованості, що виникла за відповідний період. При цьому для списання плати за житлово-комунальні послуги, нарахованої раніше споживачам (за період окупації), чи заборгованості за ці послуги, наразі відсутні законодавчі підстави. Відповідна сума заборгованості за послуги продовжує обліковується поза балансом. При цьому необхідно провести відповідне коригування доходів від споживачів за весь період окупації. Питання щодо врегулювання відповідної заборгованості споживачів за період окупації вирішуватиметься додатково шляхом прийняття окремого законодавчого акту. У свою чергу, розмір плати, який наразі не виставляється до оплати споживачам у зв`язку із окупацією території (фактичне нарахування згідно діючих тарифів), обліковується відповідними підприємствами окремо та відображається поза балансом…».

05.06.2024 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, доводи якої тотожні доводам позовної заяви.

Додатково у відповіді на відзив звернуто увагу, що підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою № 206) ані в імперативні норми Закону № 2019-VIII, ані в приписи ПРРЕЕ зміни внесені не були, жодним чином не передбачено процедуру (механізм) компенсації відповідним підприємствам критичної інфраструктури збитків в умовах воєнного стану тощо. Іншими словами, наразі є правова колізія щодо застосування імперативних норм Закону № 2019-VIII (які у свою чергу безумовно наділені вищою юридичну силу) та положень Постанови № 206.

Щодо посилання Відповідача на листроз`яснення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України позивач зазначив, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України не є уповноваженим органом державної влади на надання роз`яснень щодо застосування законодавства у галузі енергетики. Таким чином, на думку позивача, вищевказаний листроз`яснення на звернення ПП «Херсонтеплогенерація» в силу ст. 73 КАС України є неналежним доказом, тобто таким, який не стосуються предмета доказування у даній справі.

Крім того, позивач у відповіді на відзив підкреслив, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву підтверджує, що для списання плати за житлово-комунальні послуги, нарахованої раніше споживачам (за період окупації), чи заборгованості за ці послуги, наразі відсутні законодавчі підстави (абз. 3 стр. 6 Відзиву).

Враховуючи зазначене, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.06.2024 року до суду від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 28.05.2024 року матеріали справи щодо виявлених порушень та заходів державного контролю щодо ТОВ ХОЕК у інтересах громадянина ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті справи, пояснень та клопотань станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» є юридичною особою, зареєстрованою 08.05.2018 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991020000021480.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є торгівля електроенергією (35.14).

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», статей 6,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2024 №191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг" та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 29.04.2024 року №Н/165-14, на підставі направлення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з 02.05.2024 року по 14.05.2024 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів в частині скарги споживача від 15.04.2024 року №О-21.

Проведенню вказаної перевірки передувало звернення громадянина ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача зі скаргою щодо порушення його прав, у якій скаржник посилався на відмову посадових осіб «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» здійснити перерахунок оплати за послугу електропостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022 за особовим рахунком НОМЕР_2 . При цьому, у скарзі ОСОБА_1 посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, згідно якої забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації.

За результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено Акт перевірки № 05-3-3/16 (далі Акт), зі змісту якого вбачається наявність у позивача порушень вимог законодавства, а саме: порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

В описі фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначено: проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 №309.

Згідно останнього аркушу Акт перевірки № 05-3-3/16 керівником ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» отримано примірник цього Акту 14.05.2024 року під підпис із запереченнями.

Так, у розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» Акту перевірки № 05-3-3/16 керівником позивача зазначено наступне: «Відповідні нарахування за спожиту електричну енергію були здійснені згідно діючого законодавства на той час. На сьогоднішній момент згідно Постанови №206 відсутній обов`язок здійснювати перерахунок за період окупації, а також відсутній будь-який механізм та джерела компенсації витрат, понесених після 24.02.2022 за відповідний період окупації виконавцям комунальних послуг. Виходячи з цього, ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» не погоджується із зазначеними порушеннями та вважає їх безпідставними.».

На підставі вказаного Акту перевірки № 05-3-3/16, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з метою припинення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області винесено Припис № 05-3-4/10 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів (далі Припис), відповідно до якого, зобов`язано Товариство привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення у формі припису № 05-3- 4/10 від 14.05.2024 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Водночас, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 (далі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022 року.

Так, згідно п.п. 1, 4-1 Постанови № 303 (у редакції 12.03.2024, що була чинною в період проведення спірної перевірки постановлено:

Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно ч.ч.1-2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами другого речення ч.7 статті 6 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 6 Закону № 877-V).

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (ч. 9 ст. 6 Закону № 877-V).

Отже, наявними у матеріалах справи доказами, дослідженими судом, підтверджується, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абзацу 5 частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно пункту 4-1 Постанови №303, предметом позапланового заходу є дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Акт перевірки складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Так, суд зазначає, що відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).

За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд доходить висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

Оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області складено Акт перевірки, відповідно означений орган державного нагляду наділений повноваженнями на складення припису за результатами проведеної перевірки.

Як вже було зазначено судом, в Акті перевірки № 05-3-3/16 зафіксовано порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Щодо виявленого в Акті порушення, суд зазначає таке.

Правовідносини, які виникли між споживачем та електропостачальною організацією врегульовано Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311.

За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 2 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У відповідності до вимог глави 3.2 розділу ІІІ та глави 3.3 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до ПРРЕЕ) який є публічним договором та укладається в установленому ПРРЕЕ порядку.

Як встановлено судом, у січні 2019 р. між ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» та Споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № 37391356 (далі Договір) (до якого споживач приєднався шляхом сплати рахунка за спожиту електричну енергію, споживання електричної енергії та підписання відповідного договору) у розумінні приписів Закону № 2019-VIII та Правил (додаток 3).

За вказаним договором, зокрема, Енергопостачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачеві електричну енергію відповідної якості, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим Договором.

Пунктом 4.12. розділу IV ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Спірним в межах даної справи є нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 №309.

При цьому, факт тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 не є спірним.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова №206), пунктом 1 якої (у редакції, що діяла у період з 01.03.2022 по 11.11.2022) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

У пункті 2 Постанови №206 вказано, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» доповнено абз. 4 Постанову № 206 згідно якої, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Відповідач вважає, що до спірних правовідносин постанова №206 має бути застосована з 24 лютого 2022 року у редакції із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 року.

Між тим, постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023 року.

Так, у ч.1 ст.58 Конституції України вказано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.ч.2-3 ст.5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 містить положення про те, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання її чинності (з опублікуванням в газеті «Урядовий кур`єр» 30.12.2023).

Таким чином, оскільки у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, не діяли, та пункт 4 у Постанови №206 був відсутній, позивач не мав застосовувати дану норму.

З огляду на викладене, нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року без застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», є правомірним, а відтак вимога відповідача у Приписі про зобов`язання Товариства привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 , не є законною.

Відтак, спірний Припис є протиправним та підлягає скасуванню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 2422,40 грн., де 2422,40 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у період з 08.07.2024 року по 02.08.2024 року у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 178; код ЄДРПОУ: 42117825) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73002, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17; код ЄДРПОУ: 40408678) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області № 05-3-4/10 від 14.05.2024 року, складений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія».

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73002, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17; код ЄДРПОУ: 40408678) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 178; код ЄДРПОУ: 42117825) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук