Постанова

від 22.10.2024 по справі 420/15960/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р. Категорія 108010000м. ОдесаСправа № 420/15960/24Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису, мотивуючи його тим, що 14.05.2024 р. уповноваженими посадовими особами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки № 05-3-3/16, зі змісту якого вбачається, що Постачальником порушено положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в частині проведення нарахувань плати побутовому споживачу ОСОБА_1 за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. (за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади) за наступною адресою: м. Херсон, пр. Кутузова, буд. 8, кв. 81. Того ж дня, на підставі вказаного Акту, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Відповідачем винесений припис № 05-3-4/10 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого зобов`язано Товариство привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови № 205 нарахування за відповідну комунальну послугу за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не погоджується з винесеним Приписом, посилаючись на те, що абзацем 4 Постанову № 206 доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг». Тобто, до моменту внесення вищевказаних змін до Постанови № 206 у Товариства не було жодних правових підстав для зупинення розрахунків за вже поставлену Споживачу електричну енергію за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. На думку позивача, такі зміни до законодавства не створюють можливість застосування дії останніх у зворотному часі. При цьому, як стверджує позивач, відсутній механізм практичної реалізації виконання положень Постанови № 206 у частині заборони нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області № 05-3-4/10 від 14.05.2024 року, складений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі N 1- 7/99, визначено, що положення частини перше статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині обґрунтування неможливості застосування положень Постанови КМ України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», прямо суперечить рішенню Конституційного Суду України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що до моменту внесення вищевказаних змін до Постанови № 206 у Товариства не було жодних правових підстав для зупинення розрахунків за вже поставлену Споживачу електричну енергію за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. (тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади). Інакше кажучи, такі зміни до законодавства не створюють можливість застосування дії останніх у зворотному часі.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» є юридичною особою, зареєстрованою 08.05.2018 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991020000021480.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є торгівля електроенергією (35.14).

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», статей 6,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2024 №191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг" та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 29.04.2024 року №Н/165-14, на підставі направлення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з 02.05.2024 року по 14.05.2024 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів в частині скарги споживача від 15.04.2024 року №О-21.

Проведенню вказаної перевірки передувало звернення громадянина ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача зі скаргою щодо порушення його прав, у якій скаржник посилався на відмову посадових осіб «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» здійснити перерахунок оплати за послугу електропостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022 за особовим рахунком НОМЕР_1 . При цьому, у скарзі ОСОБА_1 посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, згідно якої забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації.

За результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено Акт перевірки № 05-3-3/16 (далі Акт), зі змісту якого вбачається наявність у позивача порушень вимог законодавства, а саме: порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

В описі фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначено: проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 №309.

Згідно останнього аркушу Акт перевірки № 05-3-3/16 керівником ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» отримано примірник цього Акту 14.05.2024 року під підпис із запереченнями.

Так, у розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» Акту перевірки № 05-3-3/16 керівником позивача зазначено наступне: «Відповідні нарахування за спожиту електричну енергію були здійснені згідно діючого законодавства на той час. На сьогоднішній момент згідно Постанови №206 відсутній обов`язок здійснювати перерахунок за період окупації, а також відсутній будь-який механізм та джерела компенсації витрат, понесених після 24.02.2022 за відповідний період окупації виконавцям комунальних послуг. Виходячи з цього, ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» не погоджується із зазначеними порушеннями та вважає їх безпідставними.».

На підставі вказаного Акту перевірки № 05-3-3/16, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з метою припинення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області винесено Припис № 05-3-4/10 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів (далі Припис), відповідно до якого, зобов`язано Товариство привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення у формі припису № 05-3- 4/10 від 14.05.2024 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання її чинності (з опублікуванням в газеті «Урядовий кур`єр» 30.12.2023). Таким чином, оскільки у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, не діяли, та пункт 4 у Постанови №206 був відсутній, позивач не мав застосовувати дану норму. З огляду на викладене, нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року без застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», є правомірним, а відтак вимога відповідача у Приписі про зобов`язання Товариства привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 , не є законною.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Водночас, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 (далі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022 року.

Так, згідно п.п. 1, 4-1 Постанови № 303 (у редакції 12.03.2024, що була чинною в період проведення спірної перевірки) постановлено:

Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно ч.ч.1-2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами другого речення ч.7 статті 6 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 6 Закону № 877-V).

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (ч. 9 ст. 6 Закону № 877-V).

Отже, проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абзацу 5 частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно пункту 4-1 Постанови №303, предметом позапланового заходу є дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Акт перевірки складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).

За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вище викладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

Оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області складено Акт перевірки, відповідно означений орган державного нагляду наділений повноваженнями на складення припису за результатами проведеної перевірки.

В Акті перевірки № 05-3-3/16 зафіксовано порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Правовідносини, які виникли між споживачем та електропостачальною організацією врегульовано Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311.

За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 2 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У відповідності до вимог глави 3.2 розділу ІІІ та глави 3.3 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до ПРРЕЕ) який є публічним договором та укладається в установленому ПРРЕЕ порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2019 р. між ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» та Споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № 37391356 (далі Договір) (до якого споживач приєднався шляхом сплати рахунка за спожиту електричну енергію, споживання електричної енергії та підписання відповідного договору) у розумінні приписів Закону № 2019-VIII та Правил (додаток 3).

За вказаним договором, зокрема, Енергопостачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачеві електричну енергію відповідної якості, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим Договором.

Пунктом 4.12. розділу IV ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Спірним питанням в даній справі є нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Кутузова, 8, кв. 81 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 №309.

При цьому, факт тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 не є спірним.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова №206), пунктом 1 якої (у редакції, що діяла у період з 01.03.2022 по 11.11.2022) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

У пункті 2 Постанови №206 вказано, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» доповнено абз. 4 Постанови № 206 згідно якої, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п. 4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування.

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що в постанові Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023 року чітко зазначено, що: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території».

Отже, хоча і на момент окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, не діяли, однак до спірних правовідносин необхідно застосовувати постанову від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, як такої, в якій чітко зазначено, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги забороняється після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, оскільки вказана Постанова діяла на момент проведення перевірки відповідачем та підлягала пріоритетному застосуванню.

Таким чином суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» про визнання протиправним та скасування припису належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року по справі № 420/15960/24, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький