Рішення

від 07.08.2024 по справі 500/2824/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2824/24

07 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою приватного малого підприємства "Люкс" до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Люкс" (далі позивач, ПМП "Люкс") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним рішення тридцять другої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 03.11.2023 №8/32/135, яким відмовлено ПМП "Люкс" у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4052 га (кадастровий номером 6110100000:01:009:0072), наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та обслуговування існуючої будівлі кемпінгу з закладом громадського харчування за адресою вул. Тернопільська 8а, м. Тернопіль;

зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ПМП "Люкс" від 16.08.2022 і прийняти рішення про надання ПМП "Люкс" дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,4052 га, з кадастровим номером 6110100000:01:009:0072, за адресою: м. Тернопіль, вул. Тернопільська.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що земельна ділянка, яку бажає виділити з існуючої позивач, обґрунтовано має бути виділена із вже сформованої земельної ділянки та їй має бути присвоєний інший кадастровий номер. Звернення позивача ґрунтується на вимогах закону та спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання дозволу на поділ земельної ділянки відповідно до існуючих прав щодо подальшого отримання в користування саме тієї ділянки, на якій розміщено нерухоме майно позивача, і яка необхідна для його обслуговування. В свою чергу, відмова відповідача в наданні дозволу на виготовлення технічної документації поділу земельної ділянки, перешкоджає реалізації такого права позивача, а також порушує його права як користувача земельної ділянки (зокрема, з урахуванням тієї обставини, що частина земельної ділянки площею 0,3529 га, фактично ним не використовується і апріорі не може використовуватись, оскільки на ній знаходяться вже збудовані і передані в управління ОСББ "Монако" багатоквартирні будинки). Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не обґрунтував його жодною з підстав для відмови, що вичерпно визначені у законі. Водночас, посилання в оскаржуваному рішенні на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:009:0072 перебуває в оренді ПМП "Люкс" згідно договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі в Тернопільській міській раді від 27.05.2013 за №4836, в будь-якому випадку не може бути законною підставою для відмови у наданні дозволу позивачу на її поділ.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською міською радою подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 16.08.2022 ПМП "Люкс" звернулось до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 0,4052 га за адресою: вул. Текстильна, 8А для будівництва (обслуговування) багатоквартирного житлового будинку з об`єктом торгової та ринкової інфраструктури. Однак, вказана мета поділу земельної ділянки не відповідатиме цільовому призначенню новоутворених земельних ділянок, оскільки після запропонованого позивачем поділу на одній із них буде розташовуватись виключно належна позивачу на праві власності будівля кемпінгу із закладом громадського харчування. Відтак, у цьому випадку цільове призначення земельної ділянки, згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок має бути для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, 03.07. Також при поданні заяви від 16.08.2022 позивач не надав відповідних документів, які підтверджують введення в експлуатацію житлового комплексу, який складається з двох багатоквартирних житлових будинків, яким присвоєно адреси: АДРЕСА_1 , та документів про те, що власниками квартир та нежитлових приміщень в цих будинках стали фізичні та юридичні особи, які з метою забезпечення і захисту своїх прав, належного утримання та використання спільного майна створили та 16.11.2017 зареєстрували ОСББ "Монако". Згідно актів приймання-передачі житлового комплексу або його частини на баланс від 01.08.2017, вказані багатоквартирні будинки передано на баланс ОСББ "Монако".

Тернопільська міська рада приймаючи оспорюване рішення від 03.11.2023 №8/32/135, яким відмовила позивачу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки діяла у спосіб та порядку визначеному Конституцією та Законами України, у зв`язку з чим позов до задоволення не підлягає.

Ухвалою суду від 08.07.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що ПМП "Люкс" є власником нерухомого майна нежитлової будівлі, будівлі кемпінгу з закладом громадського харчування загальною площею 701,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.08.2012 виконкомом Тернопільської міської ради.

25.04.2013 між ПМП "Люкс" та Тернопільською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду позивачу надана земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:009:0072 площею 0,40522 га на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, будівля кемпінгу з закладом громадського харчування, інженерні мережі вода, каналізація, газ, телефон, електрокабель. Договір укладено терміном на 10 років з 22.03.2013 до 22.03.2023.

В подальшому, на земельній ділянці було збудовано та у 2016 році введено в експлуатацію житловий комплекс, який складається з двох багатоквартирних житлових будинків, яким присвоєно адреси: АДРЕСА_1 . Власниками квартир та нежитлових приміщень в цих будинках стали фізичні та юридичні особи, які з метою забезпечення і захисту своїх прав, належного утримання та використання спільного майна створили та 16.11.2017 зареєстрували ОСББ "Монако" (код ЄДРПОУ 41740917, адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Тернопільська 8Б). Згідно актів приймання-передачі житлового комплексу або його частини на баланс від 01.08.2017 вказані багатоквартирні будинки передано на баланс ОСББ "Монако".

16.08.2022 ПМП "Люкс" звернулось до Тернопільської міської ради із заявою, в якій просило надати дозвіл на поділ (об`єднання) земельної ділянки площею 0,4052 га, наданої для будівництва (обслуговування) багатоквартирного житлового будинку з об`єктом торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою вул.Тернопільська.

До вказаної заяв були долучені: 1) витяг з ДЗК на земельну ділянку; 2) оновлені графічні матеріали (викопіювання з чергового плану міста 1:2000, кадастровий план земельної ділянки та план поділу земельної ділянки, виготовлені ПП "Тергеоземпроект"); 3) нотаріально засвідчена заява ПМП "Люкс", як користувача земельної ділянки, про надання згоди на поділ земельної ділянки; 4) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців щодо ПМП "Люкс"; 5) документи, що засвідчують право користування земельною ділянкою (копії договору оренди землі від 25.04.2013 з додатками, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права); 6) лист Головного управління ДПС У Тернопільській області щодо відсутності заборгованості з орендної плати; 7) документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.08.2012.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №500/5297/23, яке набрало законної сили, позов ПМП "Люкс" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неналежного розгляду 03.03.2023 заяви ПМП "ЛЮКС" від 16.08.2022 щодо надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 0,4052 га за кадастровим номером 6110100000:01:009:0072, за адресою: м.Тернопіль, вул Тернопільська. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 03.11.2023 №8/32/135, розглянувши звернення ПМП "Люкс" від 16.08.2022, керуючись ст.12, 79-1, 120, 122, 123 Земельного кодексу України, Законами України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про державний земельний кадастр", "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології, прийнято рішення "Про розгляд звернення ПМП "Люкс", відповідно до якого вирішено відмовити у наданні дозволу ПМП "Люкс" на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4052 га (кадастровий номер 6110100000:01:009:0072), наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського харчування за адресою вул.Тернопільська, 8а, яка перебуває в оренді, згідно договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі в Тернопільській міській раді від 27.05.2013 за №4836, на дві окремі земельних ділянки площами 0,3529 га та 0,0523 га.

Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Приписами ч.1 ст.123 ЗК України обумовлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

У ч.3 ст.123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Серед видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд наголошує, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.04.2021 у справі №0640/4182/18.

З матеріалів справи видно, що ПМП "Люкс" є власником нерухомого майна нежитлової будівлі, будівлі кемпінгу з закладом громадського харчування загальною площею 701,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.08.2012 виконкомом Тернопільської міської ради.

25.04.2013 між ПМП "Люкс" та Тернопільською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду позивачу надана земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:009:0072 площею 0,40522 га на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, будівля кемпінгу з закладом громадського харчування, інженерні мережі вода, каналізація, газ, телефон, електрокабель. Договір укладено терміном на 10 років з 22.03.2013 до 22.03.2023.

16.08.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на поділ (об`єднання) земельної ділянки площею 0,4052 га, наданої для будівництва (обслуговування) багатоквартирного житлового будинку з об`єктом торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою вул.Тернопільська.

Таким чином, звернення ПМП "Люкс" ґрунтується на вимогах Закону та спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки, у спосіб передбачений законодавством.

Разом з тим, рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 03.11.2023 №8/32/135, розглянувши звернення ПМП "Люкс" від 16.08.2022, керуючись ст.12, 79-1, 120, 122, 123 Земельного кодексу України, Законами України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про державний земельний кадастр", "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології, прийнято рішення "Про розгляд звернення ПМП "Люкс", відповідно до якого вирішено відмовити у наданні дозволу ПМП "Люкс" на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4052 га (кадастровий номер 6110100000:01:009:0072), наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського харчування за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває в оренді, згідно договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі в Тернопільській міській раді від 27.05.2013 за №4836, на дві окремі земельних ділянки площами 0,3529 га та 0,0523 га.

Однак визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні підстава для відмови позивачу наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:009:0072 не узгоджується з вимогами положень ЗК України.

Наявність договору оренди земельної ділянки на момент звернення не може слугувати законною підставою для відмови користувачу такої земельної ділянки у наданні дозволу на її поділ.

Крім цього, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення строк дії договору оренди закінчився, що згідно п. 37 цього договору, а також ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" вказує на припинення його дії.

Про не відповідність поділу земельної ділянки цільовому призначенню новоутворених земельних ділянок, оскільки після запропонованого позивачем поділу на одній із них буде розташовуватись виключно належна позивачу на праві власності будівля кемпінгу із закладом громадського харчування, відповідач зазначав вже в суді у відзиві на позовну заяву, проте посилань на такі підстави оскаржена відмова відповідача не містить.

При цьому, адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні відповідача, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту.

Отже, оскільки аргумент, що досліджується, у тексті оскаржуваного рішення не зазначений відповідачем, то такий аргумент у подальшому не може братися судом до уваги під час розгляду спору щодо оскарження відмови.

Також необґрунтованим є посилання відповідача і на те, що при поданні заяви від 16.08.2022 позивач не надав відповідних документів, які підтверджують введення в експлуатацію житлового комплексу, який складається з двох багатоквартирних житлових будинків, яким присвоєно адреси: АДРЕСА_1 та документів про те, що власниками квартир та нежитлових приміщень в цих будинках стали фізичні та юридичні особи, які з метою забезпечення і захисту своїх прав, належного утримання та використання спільного майна створили та 16.11.2017 зареєстрували ОСББ "Монако". Згідно актів приймання-передачі житлового комплексу або його частини на баланс від 01.08.2017, вказані багатоквартирні будинки передано на баланс ОСББ "Монако". Суд вважає, що ЗК України вищевказані обставини не передбачені, як перешкода для задоволення заяви ПМП "Люкс" про складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини та законодавчі положення, що регулюють спірні правовідносини свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення тридцять другої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 03.11.2023 №8/32/135 "Про розгляд звернення ПМП "Люкс" критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначеної норми, у взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Тому, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були наведені у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №821/925/18, від 28.07.2021 року у справі №580/1643/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17, оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву), зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Враховуючи вищевказане, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає належним способом захисту необхідність зобов`язати Тернопільську міську раду повторно внести на розгляд сесії звернення ПМП "Люкс" від 16.08.2022 про надання дозволу ПМП "Люкс" на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4052 га (кадастровий номер 6110100000:01:009:0072), наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського харчування за адресою вул.Тернопільська, 8а, на дві окремі земельних ділянки площами 0,3529 га та 0,0523 га., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Суд наголошує, що обсяг обов`язків, які виникли у відповідача на виконання судового рішення у цій справі включає: 1) повторний розгляд заяви позивача; 2) дотримання вимог чинного законодавства; 3) врахування висновків суду при його розгляді; 4) прийняття рішення за результатом повторного розгляду заяви.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1514 грн. згідно платіжної інструкції №3785 від 25.04.2024.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 03.11.2023 №8/32/135 "Про розгляд звернення ПМП "Люкс".

Зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути звернення ПМП "Люкс" від 16.08.2022 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4052 га (кадастровий номер 6110100000:01:009:0072), за адресою вул.Тернопільська, 8а, на дві окремі земельних ділянки площами 0,3529 га та 0,0523 га., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відмовити у задоволенні інших вимог.

Стягнути з Тернопільської міської ради на користь приватного малого підприємства "Люкс" сплачений судовий збір у розмірі 1514 (тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень) 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Приватне мале підприємство "Люкс" (місцезнаходження: вул.Тернопільська, 8А, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46012, код ЄДРПОУ: 14027899);

відповідач: - Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул.Листопадова, 5, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305).

Головуючий суддяМандзій О.П.