Ухвала

від 07.08.2024 по справі 520/21894/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

про забезпечення позову

07 серпня 2024 року № 520/21894/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (пров. Подільський, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003), Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович (вул. Богдана Хмельницького, 25, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001,) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду через представника адвоката Шумейка Я.В. та просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича від 31.08.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66652585.

- стягнути з АТ Сенс Банк (Код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 безпідставно стягнуті кошти у сумі 4 601,37 грн.

- стягнути з Відповідачів судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу.

Також, до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, в якій позивачка просить суд забезпечити її позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса № 13339 від 22.06.2021 року, який був виданий приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О) до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивачки, в разі задоволення позову, адже грошові кошти, які знаходяться на рахунках позивачки, можуть бути списані / перераховані в рамках спірного виконавчого провадження №66652585 від 31.08.2021 згідно з виконавчим написом № 13339 від 22.06.2021 року виданим приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. на користь АТ "«Сенс Банк", який за твердженням позивачки є правонаступником АТ "Альфа-Банк».

Позивачка також зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження № 66652585 відсутні як сам виконавчий документ, так і заява стягувача про примусове виконання рішення. Тоді як відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. Отже відсутність цих документів у матеріалах виконавчого провадження № 66652585 свідчить про незаконність винесення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. оскаржуваної постанови.

У ч. 1 ст. 154 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд розглядає вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з такого.

Норми права, які застосовує суд

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.ч. 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3) наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В розрізі наведених акцентів варто зауважити, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 Закону №1404-VIII за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Обставини, встановлені судом та висновки суду

Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд зазначає таке.

З доданих до позову документів вбачається, що 31.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляковим В.В. винесено постанову про:

- відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса КМНО Бригіди В.О. № 13339 від 22.06.2021 про стягнення з позивачки на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості у розмірі 36 942,77 грн., а також

- стягнення з боржника (позивачки) основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3694,28 грн.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження є предметом спірних правовідносин згідно з позовними вимогами.

В той же день виконавець виніс постанову про стягення з боржника основної винагороди у розмірі 3694,26 грн.

Згідно даних інформації про виконавче провадження № 66652582 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Ю.Д. 30.09.2023 виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження за виконавчим написом № 13339 від 22.06.2021, згідно якої для позивачки визначений розмір додаткових витрат виконавчого провадження - 1057,00 грн.

При цьому заборгованість по виконавчому провадженні становить 41853,05 грн, а 30.09.2023 виконавче провадження було передано на виконання до спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 207, код ЄДРПОУ 03598721.

Згідно з платіжними інструкціями № 195 від 31.07.2024 року та № 173 від 13.07.2024 в рамках виконавчого провадження було стягнуто 3 257,29 грн та 1344,08 грн. відповідно. Вказане свідчить, що на даний час виконавчий документ (на підставі якого було винесена оскаржувана постанова) знаходиться в стані примусового виконання, а тому за викладених обставин є очевидними ознаки подальшого стягнення з позивачки всієї суми боргу у розмірі 41853,05 грн. із можливою періодичністю два рази на місяць.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення про які просить позивачка може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду (п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України), а у разі не вжиття заходів забезпечення для їх відновлення позивачці необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як вже зазначалось, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 вказаного Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Інформація позивачки про те, що матеріали виконавчого провадження не містять ані заяви стягувача, ані, власне, самого виконавчого документу можуть свідчити про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення (постанови про відкриття виконавчого провадження) і потребують перевірки під час розгляду позову.

Враховуючи викладене суд вважає, що є ознаки протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивачки (п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України).

Отже суд вважає, запропоновані позивачкою заходи забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірними з позовними вимогами.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (від 06.12.2022 у справі №240/37865/21, від 25.11.2022 у справі №240/24146/21, від 14.12.2023 у справі № 240/26583/23).

Тому суд приймає до уваги і те, що ст. 34 Закону №1404-VIII не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за виконавчим документом (який був підставою для винесення постанови про відкриття провадження) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

У ч. 1 ст. 35 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п.п.1,4,6,8,11 ч.1 ст.34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п.п. 2, 3 і 5 ч.1 ст.34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

З огляду на наведене та, враховуючи відсутність у Законі №1404-VIII механізму зупинення виконання виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса) до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

А тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 13339, який виданий 22.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. про стягнення з позивачки на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості у розмірі 36 942,77 грн до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 520/21894/24.

При цьому обраний захід забезпечення позову, який полягає у зупиненні стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса № 13339, який виданий 22.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. про стягнення з позивачки на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості у розмірі 36 942,77 грн, зупиняє вчинення приватним виконавцем будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження №66652585 з примусового виконання.

Керуючись ст.ст.150, 151, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву про забезпечення позову.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66652585 з примусового виконання виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса № 13339, який видав 22.06.2021 приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О. про стягнення з позивачки на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості у розмірі 36 942,77грн, - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №520/21894/24.

3. Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею і може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 07.08.2024.

Cуддя А.А. Ширант