Рішення

від 08.08.2024 по справі 560/8028/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8028/24

РІШЕННЯ

іменем України

08 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000313/2 від 26.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000946 від 26.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації №23UA400040042422U9 від 26.12.2023 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000946 від 26.12.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000313/2 від 26.12.2023 в сторону збільшення за другорядним методом. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суд відкрив провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач подав до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040042422U9 на товар. Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом (1) визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - шляхом додавання до фактурної вартості 1210331,47 грн транспортних витрат у розмірі 140017,17 грн. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією №23UA400040042422U9 від 26.12.2023 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості задекларованого товару. В результаті опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000946 від 26.12.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000313/2 від 26.12.2023. Оскаржені рішення та картка винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень. Просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій зазначив, що у відзиві відповідач не спростовує фактів: 1) надання позивачем необхідного пакету документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості за основним методом і підтвердження складових митної вартості, а також безпідставності висновку відповідача в рішенні про коригування про те, що заявлений позивачем рівень митної вартості не підтверджений документально; 2) відсутності нормативно обґрунтованих і документально підтверджених підстав для ствердження про існування послуг і їх оплати (чи обов`язку з їх оплати в майбутньому), що мали б, але не були включені до заявленої позивачем митної вартості товару; 3) відсутності правових підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, окрім основного за ціною контракту (стаття 57 МК) із додаванням до неї витрат на транспортування товару, як це передбачено п.5 ч.10 ст.58 МК; 4) протиправності прийняття рішення про коригування і оформлення картки відмови. Просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У поданих запереченнях на відповідь та додаткових поясненнях на відзив, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Суд встановив, що між приватним підприємством "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" (покупець) та юридичною особою-резидентом Китайської Народної Республіки - NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. укладено контракт №NK243JY202305W від 18.05.2023, умовами якого передбачено:

- у порядку і строки визначені контрактом продавець (NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD.) зобов`язується поставити покупцю (позивач) товар, як зазначено в Додатку №1, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар (п.1.1. контракту);

- асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до контракту (п.1.2. контракту).

В укладеному до контракту Додатку №1 від 18.05.2023 передбачено поставку Галоп БТ. Але зміст Додатку №1 було викладено у новій редакції згідно з Додатковою угодою №2 від 09.10.2023, і, з урахуванням передбачених вказаною додатковою угодою змін, NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. зобов`язувалось поставити позивачу 2070 літрів Форзац БТ (товар) ціною 13,78 доларів США за 1 літр і 18 300 літрів Євро БТ ціною 4,02 долари США за 1 літр. Загальна ціна вказаного обсягу товарів становила 102 090,60 доларів США, з яких 28 524,60 доларів США за Форзац БТ і 73 566 доларів США за Євро БТ. Вказану в цьому абзаці загальну ціну позивач сплатив згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті № 24 від 01.08.2023, № 38 від 11.10.2023 та № 48 від 07.12.2023.

Передбачена ціна в контракті (додатках до нього) включала у т.ч. вартість виробництва, упакування і маркування товарів, їх поставку на умовах FOB у морський порт Шанхай (Китай) (пункти 3.1., 3.4. і його підпункти 3.4.1. і 3.4.2., пункт 5.2. контракту з урахуванням Додаткової угоди №2 від 09.10.2023, надана NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. калькуляція на товар від 30.11.2023).

На виконання досягнутих домовленостей продавець доставив товар у пункт відвантаження у контейнері № CAIU2746541.

Транспортно-експедиторські послуги щодо транспортування товару із порту Шанхай до місця вивантаження забезпечено ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ», залучене позивачем в якості експедитора згідно з укладеним між ними договором № 42/25/11/2022/1 від 25.11.2022 про транспортно-експедиторські послуги.

Витрати позивача, пов`язані із транспортуванням товару із порту Шанхай до митної території України (п/п Порубне), склали 140 017,17 грн, з яких:

- 65 191,14 грн морський фрахт за маршрутом Шанхай (Китай) - Констанца (Румунія) (згідно з наданого ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ» рахунку на оплату № 102651 від 28.11.2023);

- доставка товару із порту Констанца (Румунція) до митної території України 74 826,03 грн (згідно з наданого ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ» Рахунку на оплату № 104230 від 18.12.2023, в якому враховуються тільки рядки 1, 2 і 4, оскільки рядок 3 вказаного рахунку стосується вартості доставки товару вже від місця його ввезення на митну територію України (п\п Порубне) до місця вивантаження товару (Хмельницький), додавання якої до митної вартості МК не передбачено).

Розрахована позивачем митна вартість товару (2070 літрів вагою брутто 2914,56 кг і нетто - 2 256,3 кг) була заявлена позивачем у митній декларації № 23UA400040042422U9 від 26.12.2023, що була надана відповідачу разом із пакетом документів, необхідних для митного оформлення вказаних товарів.

До митної декларації позивач подав такі документи:

- рахунок фактура - інвойс від 05.11.2023 (0380);

- коносамент - Bill of lading № 232797999 (0705);

- домашній коносамент - Bill of lading № KH3942310261635 (0714);

- автотранспортна накладна - CMR 1812391 (0730);

- декларація про походження товару інвойс від 05.11.2023 (0862);

- банківський платіжний документ, що стосується товару, а саме його оплати - платіжні інструкції в іноземній валюті 24 від 01.08.2023, № 38 від 11.10.2023 та № 48 від 07.12.2023 (3001);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги - надані ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» рахунок на оплату № 102651 від 28.11.2023 року та Рахунок на оплату №104230 від 18.12.2023 (3004);

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно експедиційних послуг - платіжні інструкції № 4440 від 14.12.2023 року і № ІК30004629 від 19.12.2023 (3005);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товарів надана ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» Довідка про транспортні витрати вих.№ 18-1223/4 від 18.12.2023 (3007);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок Державного підприємства «Держаний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/801 від 07.12.2023 (3016);

- розрахунок ціни надана NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. калькуляція від 30.11.2023 (3021);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - контракт (4104);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - укладені до контракту додаткова угода №2 від 09.10.2023 та Додаткова угода №3 від 29.10.2023 (4103);

- договір (контракт) про перевезення Договір № 42/25/11/2022/1 від 25.11.2022 про транспортно-експедиторські послуги між позивачем і ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» (4301);

- доповнення до внутрішнього договору Додаткова угода № 00047473 від 27.10.2023 і додаткова угода №00047473/1 від 15.12.2023, що укладені до договору №42/25/11/2022/1 від 25.11.2022 (4203);

- договір № 220801 від 01.08.2022 між ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» і ТОВ «ТК «ЄВРОПА» (4301);

- договір № 11-03/23 від 10.03.2023 на перевезення вантажів між ТОВ «ТК «ЄВРОПА» і ФОП ОСОБА_1 (4301);

- заявка на перевезення №02\05-23 між ТОВ «ТК «ЄВРОПА» і ФОП ОСОБА_1 (9000);

- складена NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. комерційна пропозиція від 25.09.2023 (9000);

- прибуткова накладна № 3276 від 05.11.2023 (9000);

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 25.12.2023 (9105);

- експортна декларація 223120230003933881 від 04.11.2023 (9610).

Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000313/2 від 26.12.2023.

Обставинами прийняття рішення стало те, що "Документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- МД країни відправлення оформлена раніше, ніж виписаний рахунок-фактура;

- в банківських платіжних документах зазначено додатки, не подані до митного оформлення.

- вартість в банківських платіжних документах не відповідає вартості товару в рахунку;

- калькуляція собівартості містить розбіжності в частині кількості сировини;

- пункт вивантаження а вартість послуг з доставки в рахунку на перевезення не відповідає вартості в заявках;

- відправник товару, зазначений в коносаменті інший ніж виробник товарів.

Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару (14,3 дол. США/кг) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару (22,27 дол. США/кг).

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів .

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 21.11.2022 №22UA408020057243U0 (22,27 дол. США/кг). Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.55 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ».

Хмельницька митниця 26.12.2023 прийняла картку відмови №UA400040/2023/000946 якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: "Порушення статі 257 МКУ та неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3 статті 53 МКУ. Винесено рішення про коригування митної вартості від 26.12.2023 UA400000/2023/000313/2. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено, а також роз`яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення і випуску "Необхідно задекларувати митну вартість визначену в рішенні про коригування митної вартості від 26.12.2023 №UA400000/2023/000313/2".

Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Суд враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості за однією поставкою товару визначив те, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу, зважаючи на наступне.

Щодо посилання позивача на те, що митна декларація країни відправлення оформлена раніше, ніж виписаний рахунок-фактура та перевізні документи, а також на те, що в банківських платіжних документах зазначено додатки, не подані до митного оформлення, суд вважає їх безпідставними, та звертає увагу, що зазначені обставини не впливають на ціну товару чи його митну вартість і не створюють перешкод у її визначені, перевірці. Окрім того, ці обставини не порушують вимог законодавства України та законодавства країни відправлення товару, адже документи на товар перевірялись і компетентними органами Китаю.

Щодо твердження відповідача про те, що вартість в банківських платіжних документах не відповідає вартості товару в рахунку. Згідно з наданими платіжними інструкціями в іноземній валюті, позивачем здійснена оплата не тільки товару, але й Євро БТ, поставка якого також була передбачена контрактом. Ціна передбаченого контрактом загального обсягу товарів складає 102 090,60 доларів США (з яких 73 566 доларів США за Євро БТ і 28 524,60 доларів США за товар) і така ж сума була сплачена позивачем продавцю згідно з наданими при митному оформлені платіжними інструкціями в іноземній валюті №24 від 01.08.2023, №38 від 11.10.2023 та №48 від 07.12.2023.

Щодо твердження відповідача про те, що калькуляція собівартості містить розбіжності в частині кількості сировини. У листі від 17.05.2024 року NANJING BIOAGRILAND CROP CARE CO., LTD. зазначило, що у калькуляції від 30.11.2023 на товар кількість діючої речовини флорасулам округлена до цілого числа. При цьому у вказаній калькуляції і вартість використаного обсягу цієї речовини визначена саме за 155 кг цієї речовини (58,1440 * 155 = 9 012,32).

Позивач сплатив за 2070 літрів товару саме 28524,60 доларів США - сума, яка відображена і контракті, і у вказаній калькуляції, і в інвойсі.

Щодо посилання позивача на те, що «пункт вивантаження а вартість послуг з доставки в рахунку на перевезення не відповідає вартості в заявках». Різниця між вартістю послуг автодоставки у додатковій угоді № 00047473/1 від 15.12.2023 (і як наслідок у рахунку на оплату №104230 від 18.12.2023) та в заявці на перевезення вантажу №02/05-23 зумовлена тим, що в останній враховано автодоставку не тільки Форзацу БТ, але й інших товарів до іншого місця.

Щодо посилання на те, що відправник товару, зазначений в коносаменті інший ніж виробник товарів, то при митному оформлені товару позивач надав відповідачу два коносаменти. Наявність цих двох коносаментів є сталою міжнародною практикою морських перевезень. Зв`язок цих двох коносаментів підтверджується тим, що і в коносаменті №232797999 є посилання на номер домашнього коносаменту HBL №КН3942310261635 (HBL це скорочена назва англійською мовою House Bill of Lading), і в домашньому коносаменті зазначено номер лінійного коносаменту 232797999.

Окрім того, посилання відповідачем на те, що заявлений рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару, суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМитним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Суд враховує, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З урахуванням наведеного, рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними, а позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: додаток №17 до договору №ЮО-44000701-У від 15.11.2023, за змістом якого гонорар сплачується готівкою або через безготівковий розрахунок протягом 2 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням у справі та перерахування клієнту стягнутих судом у справі витрат на правову допомогу.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг №9 від 05.07.2024 загальна ціна наданих послуг становить 23625,00 грн. та включає таке:

- написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у т.ч. ознайомлення з документами, що стосуються предмету спору і долучаються до позову, аналіз законодавства, добірка судової практики) - затрачено 8 годин та складає 12000,00 грн.;

- написання відповіді на відзив затрачено 5 год. та складає 7500,00 грн.;

- ознайомлення з поданим Хмельницькою митницею у справі запереченням - затрачено 3/6 год. та складає 1000,00 грн.;

- написання додаткових пояснень - затрачено 2 год. та складає 3000,00 грн.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Ознайомлення з запереченнями не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною підготовки, зокрема, відповіді на них.

Крім того, предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у справі вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ.

Такий вид правничої послуги, як написання позовної заяви включає в себе і ряд інших супутніх послуг, зокрема, ознайомлення з документами, що стосуються предмету спору і долучаються до позову, аналіз законодавства.

Отже, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, а також зміст позовної заяви, суд вважає, що даний спір не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.

По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спір у даній справі, у зв`язку з чим підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Вивчення та правовий аналіз матеріалів у типовій справі для професійного досвідченого адвоката, наслідками чого є більш технічний підхід (викладення фактичних обставин справи та посилання на відповідні норми, з чого фактично і складається наявні в матеріалах справи позов та відповідь на відзив, без проведення складного та глибокого правового аналізу у їх відповідному взаємозв`язку та, як наслідок, відповідні висновки), не вимагали за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її складність, суд вважає, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5000,00 грн за всіма визначеними у акті прийому-передачі виконаних робіт складовими професійних правничих послуг.

При цьому, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості №UA400000/2023/000313/2 від 26.12.2023.

Визнати протиправним і скасувати картку відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000946 від 26.12.2023.

Стягнути на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" судові витрати в розмірі 9844 (дев`ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" (вул. Юлії Здановської, 71Г, м. Київ, 03189 , код ЄДРПОУ - 44000701) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Я.В. Драновський