Постанова

від 07.08.2024 по справі 580/824/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/824/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЛАСОЩІВ» до Головного управління державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЛАСОЩІВ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.01.2024 №3465 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відніс позивача до платника податку, який відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Стверджує, що надіслав на вимогу відповідача всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій, проте вони безпідставно не враховані під час прийняття оскаржуваного рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у Черкаській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що Комісією ГУ ДПС у Черкаській області прийнято оскаржуване рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з наданням недостатньої кількості документів необхідних для підтвердження можливості проведення господарських операцій.

Апелянт зазначає, що платником не спростовано відповідність критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Звертає увагу, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 та від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» до суду 24.06.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що наявна у контролюючого органу податкова інформація щодо накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень податкового законодавства та не підтверджують ризиковість платника податків.

Представник зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодних відомостей щодо конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації щодо кількісних і вартісних показників залишків, їх товарної номенклатури, перевірки відсутності (недостатності) місць для їх зберігання та джерела їх походження з посиланням на конкретні докази, а відтак, відсутність такої інформації унеможливлює самостійне визначення позивачем обсягу та переліку документів, необхідних для спростування вказаного висновку.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, з урахуванням чого судова колегія вирішила продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» є юридичною особою, місцезнаходження якої зареєстроване за адресою: 18006, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2022.

Відповідно до відомостей вказаного реєстру видами господарської діяльності позивача є: «Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання», код КВЕД 10.71 (основний), «Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання» (код КВЕД 10.72), «Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (код КВЕД 46.17), «Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами» (код КВЕД 46.36).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №2023014500343 з реєстру платників податків на додану вартість від 03.09.2020.

Відповідач 14.12.2023 року прийняв рішення №135096 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності позивача до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Позивач в електронній формі засобами електронного зв`язку направив відповідачу інформацію від 25.12.2023 №25/12 та копії документів про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, для розгляду питання виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується відповідним повідомленням від 25.12.2023 №25.

За результатами розгляду вказаної вище інформації та копій документів, відповідач повторно прийняв рішення від 03.01.2024 №527, яким позивача визнав таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника, в якому зазначені аналогічні підстави, а додатковою підставою для його прийняття вказано недостатність наданих позивачем документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач в електронній формі засобами електронного зв`язку направив відповідачу інформацію від 04.01.2024 №04/01 та копії документів про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, для розгляду питання виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується відповідним повідомленням від 04.01.2024 №04/01.

За результатами розгляду вищезазначеної інформації та копій документів відповідач втретє прийняв рішення від 15.01.2024 №3465, яким визнав позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника, в якому зазначені аналогічні вказаним вище підстави, а саме код 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, у графі «Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» оскаржуваного рішення від 15.01.2024 №3465 вказано:

- тип операції «постачання», період здійснення господарської операції - з 16.08.2023 по 30.11.2023, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1701991000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 31082518;

- тип операції «постачання», період здійснення господарської операції - з 30.06.2023 по 30.11.2023, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1905329900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42784646.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.01.2024 №3465 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою для прийняття вищезазначеного оскаржуваного рішення від 15.01.2024 №3465 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: « 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Водночас, рішення від 15.01.2024 не містить жодної розшифровки яка саме інформація є підставою для висновку про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішення від 15.01.2024 №3465 містить посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення, а саме: п. 11 та п.12.

Водночас, платником податків в електронній формі засобами електронного зв`язку направлена відповідачу інформація від 25.12.2023 року №25/12 та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а також інформація від 04.01.2024 року №04/01 та копії документів.

У ній позивач серед іншого пояснив, що йому на праві власності належить майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11 , що підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.10.2007 у справі №13/4899 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.10.2007 №16484906.

ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» зазначило, що вищезазначені об`єкти нерухомого майна використовуються ним у власній господарській діяльності з метою виробництва, зберігання і реалізації всіх належних платнику податків товарно-матеріальних цінностей, в тому числі і залишків нереалізованих товарів, що в повній мірі спростовує зазначену у рішенні від 03.01.2024 року №527 податкову інформацію за кодом 11 щодо відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) накопичених залишків нереалізованих товарів.

Позивач на підтвердження наявності в нього достатньої кількості трудових ресурсів (персоналу) для здійснення господарської діяльності, в тому числі спірних господарських операцій, надало до пояснень штатні розписи працівників станом на 01.01.2023.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів, що аналізував отримані від позивача документи в контексті наведених підстав критеріїв ризиковості платника.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 15.01.2023 №3465 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, у графі «Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» оскаржуваного рішення від 22.03.2023 №18896 вказано:

- тип операції «постачання», період здійснення господарської операції - з 16.08.2023 по 30.11.2023, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1701991000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 31082518;

- тип операції «постачання», період здійснення господарської операції - з 30.06.2023 по 30.11.2023, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1905329900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42784646.

Тобто висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів-постачальників.

Суд зазначає, що сам по собі факт включення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Отже, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення від 15.01.2024 №3465, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2024 №3465, відповідно до якого позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Черкаській області виключити ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №580/824/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

Л.О. Костюк