Постанова

від 08.08.2024 по справі 560/12496/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12496/23

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

08 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невключення ОСОБА_1 при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення за вересень 2018 року та премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2018 року та премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 №255 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 24.09.2018.

Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахував та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 121940,00 грн.

Відповідно до інформації про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні останнього в розмірі 121940,00 грн розрахована з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 2950,00 грн; оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн; надбавка за стаж служби - 1840,00 грн (40%); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 260,00 грн (10%); премія - 5494,00 грн (84%).

Не погоджуючись з вказаною сумою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, дійшов висновку, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо невключення позивачу до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення є протиправною. Як наслідок, суд першої інстанції зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Крім того, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив нараховану та виплачену позивачу премію в розмірі 1483,60 грн (94,9%) за вересень 2018 року в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні останнього.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-III (далі Закон № 2017-III), Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (частина 5 статті 94 Закону № 580-VIII).

Положеннями статі 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Згідно з абзацом 1 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 23 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад;

оклад за спеціальним званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

премії;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ).

Як визначено у статті 1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Виключно цим Законом регулюються питання виключення об`єктів індексації грошових доходів населення, визначених статтею 2 цього Закону.

Згідно з статтею 9 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 1540/4324/18 вказав, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Позивачу розрахована сума одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, які мають однакову правову природу з поліцейськими, зокрема по справі № 820/5286/17 від 19.03.2020.

Верховний Суд в постанові від 03.04.2019 по справі №638/9697/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Підстави вважати виплату індексації одноразовим видом грошового забезпечення також відсутні.

Враховуючи викладене, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відтак, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення позивачу до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення та, як наслідок, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Щодо висновків суду першої інстанції про розмір премії, включеної до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалася одноразова грошова допомога позивача при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 23 розділу І Порядку №260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Матеріалами справи стверджується, що на момент звільнення премія позивачу виплачувалася в розмірі 3113,27 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 82,0% (наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 21.09.2018 року № 963 ), та саме такий розмір премії було враховано відповідачем під час нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні.

Суд першої інстанції не звернув на такі обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними і обґрунтованими, такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про протиправність зазначених дій відповідача, а також необхідність врахувати премію в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року, яку позивач отримував до 07 вересня 2018 року, оскільки такі висновки не відповідають вищенаведеним нормам, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невключення ОСОБА_1 при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невключення ОСОБА_1 при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням премії щомісячної в розмірі 1483,60 грн, що у відсотковому співвідношенні становило 94,9%, нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.