Ухвала

від 08.08.2024 по справі 520/36229/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 520/36229/23

адміністративне провадження № К/990/29851/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Саніним Арсенієм Олександровичем на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №520/36229/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Устімова Валерія Галіновича , державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Кучеренка Євгена Олександровича , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Устімова Валерія Галіновича , державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Кучеренко Євгена Олександровича , в якому просила:

- визнати протиправними дії старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Устімова Валерія Галіновича та державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Кучеренка Євгена Олександровича щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель земельної ділянки, орієнтовною площею 0,27 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:01:001:0029 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.01.2022 №10-ДК, за результатами якого складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки від 20.01.2022 № 10-ДК/17/АП/09/01/-22.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.04.2024 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024) у задоволенні позову відмовив.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 31.07.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Саніним Арсенієм Олександровичем, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Твердження ж відповідача про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду - є необґрунтованим.

Слід наголосити, що самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права - недостатньо, позаяк обов`язковою умовою є також обґрунтування подібності правовідносин.

У касаційній скарзі не вказано, що правовідносини у справах є подібними, натомість скаржник лише зазначає 18 постанов Верховного Суду, висновки у яких, на думку скаржника, не враховано судом апеляційної інстанції.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

А отже, у разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Саніним Арсенієм Олександровичем на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №520/36229/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Устімова Валерія Галіновича , державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Кучеренка Євгена Олександровича , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа