Постанова

від 07.08.2024 по справі 820/3056/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 820/3056/18

касаційне провадження № К/9901/10963/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Лях О.П, Яковенко М.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петроль-РЗС» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петроль-РЗС» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення контролюючим органом порядку розгляду поданої ним в порядку адміністративного оскарження скарги, в межах якої він оскаржував рішення, прийняті контролюючим органом. Позивач зазначає, що за позивачем рахується заборгованість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, а також на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.04.2017 №0000244000, №0000254000, №0000264000, №00000274000, від 31.08.2016 №00001124000, №0001114000. Також, позивач зазначив, що згодом позивачу стало відомо, що податкові повідомлення - рішення від 06.04.2017 №0000244000, №0000254000, №0000264000, №00000274000 мають інші номери, а саме №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003. Водночас, позивач зазначив, що податкові зобов`язання, що нараховані на підставі податкових повідомлень - рішень від 31.08.2016 №00001124000, №0001114000 були сплачені позивачем до бюджету. При цьому, податкові повідомлення - рішення від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000 були оскаржені ним в адміністративному та в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Петроль-РЗС" про скасуванні вказаних податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000. Разом з тим, рішенням податкового органу за результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення були скасовані, відтак, визначений відповідачем податковий борг має фактично здвоєння сум податкового зобов`язання, через що позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.11.2018 позов задовольнив частково: визнав протиправними дій Управління щодо включення до інтегрованої картки платника податків Товариства суми заборгованості, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000; зобов`язав Управління виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства заборгованість, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000. У задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003 - відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначені судом першої інстанції частині, суд з посиланням на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що ані за результатами адміністративного оскарження, ані за результатами судового розгляду, Товариством по суті не спростовано висновки акту перевірки стосовно порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року на суму акцизного податку 383356,09 грн.

Суд першої інстанції застосував положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправними дії Управління щодо включення до інтегрованої картки платника податків Товариства суми заборгованості, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, а також зобов`язав Управління виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства заборгованість, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.03.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що порушення контролюючими органами порядку та строків прийняття спірних рішень є безумовною підставою для скасування таких рішень.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 19-1.16 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порушення норм процесуального права, зокрема, статті 242 КАС України, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неврахування судами наданих ним доказів та доводів. Скаржник доводить, що рішенням контролюючого органу розглянуто скаргу позивача, за результатами розгляду якої скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки та прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003, які були надіслані позивачу з дотриманням вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254 (далі - Порядок №1204). Відповідач зауважує, що позивач знав про прийняття контролюючим органом цих податкових повідомлень-рішень, водночас своїм правом на зміну предмета позову не скористувався.

Скаржник також зазначає про неврахування судами практику Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2018 у справі №820/1975/17, в якій суд дійшов висновку про те, що порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення само по собі не впливає на його законність. Зауважує про неврахування судом апеляційної інстанції наявності постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, якою було відмовлено Товариству у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, в межах розгляду якої встановлено правомірність висновків акта перевірки, на підставі якого відповідачем прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.05.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою 06.08.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з питань своєчасності реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за квітень вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2016 №3973/20-31-40-09/21193656 (далі - акт перевірки), яким встановлено несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року.

На підставі висновків акта перевірки Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.01.2017:

№0000124000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2% у сумі 504,20 грн;

№0000134000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 10% у сумі 3011,22 грн;

№0000144000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 20% у сумі 13199,61 грн;

№0000154000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 30% у сумі 36623,90 грн;

№0000164000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 40% у сумі 55976,06 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем як в адміністративному, так і в порядку судовому порядку.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, було відмовлено у задоволенні позову Товариства до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, № 0000154000, №0000164000.

Разом з тим, за результатами адміністративного оскарження цих податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення від 21.03.2017 №2499/10/20-40-10-01-14 (раніше, ніж прийнято рішення в порядку судового розгляду), яким скарга Товариства була задоволена, скасовані зазначені вище податкові повідомлення-рішення. При цьому, у рішенні контролюючим органом вказано, що дані порушення не спростовують по суті висновок акту перевірки стосовно порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року, на суму акцизного податку 383356,09 грн.

На підставі рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.03.2017 №2499/10/20-40-10-01-14 відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення рішення, а саме від 06.04.2017:

№0000244003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2% у сумі 504,20 грн;

№0000254003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 10% у сумі 3011,22 грн;

№0000264003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 20% у сумі 13199,61 грн;

№0000274003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 30% у сумі 36623,90 грн;

№0000284003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 40% у сумі 55976,06 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд, враховуючи межі касаційної скарги, виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Так, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Зазначене свідчить, що встановлений перевіркою факт заниження платником податків податкових зобов`язань є підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.3 статті 41 ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) ПК України доповнено статтею 19-3, відповідно до якої: державні податкові інспекції:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

19-1.1.34. забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

19-1.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом.

Натомість, відповідно до статті 19-3 ПК України з 01.01.2017 року податковим інспекціями залишені повноваження лише зі здійснення сервісного обслуговування платників податків, зареєстрованих у відповідній податковій інспекції, а саме: 19-3.1. Державні податкові інспекції:

19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

З наведеного вбачається, що Законом №1797-VІІІ, внесені зміни до ПК України, в тому числі і в частині розмежування з 01.01.2017 обов`язків державних податкових інспекцій та контролюючих органів обласного рівня щодо проведення перевірок та складання рішень за результатами проведених перевірок, зокрема, функцію контрольно-перевірочної роботи та складання рішень за результатами проведених перевірок закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який розроблено відповідно до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства з урахуванням рішення контролюючого органу (пункт 6 Порядку); податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання (пункт 7 Порядку).

При цьому статтею 102 ПК України встановлений строк давності для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків, який складає 1095 днів.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів враховує, що перевірку проведено Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до 01.01.2017, а рішення за результатами такої перевірки прийнято контролюючим органом після 01.01.2017, та зазначає, що не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем строку прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевірка відбулась 23.12.2016, то її проведення посадовими особами Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області є правомірним та таким, що відповідало вимогам ПК України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, однак, податкові повідомлення-рішення №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000 були прийняті 16.01.2017 у період дії нової редакції ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VІІІ, яким виключені повноваження державних податкових інспекцій щодо винесення податкових повідомлень-рішень. Саме на цій підставі податкові повідомлення-рішення від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000 були скасовані за результатами адміністративного оскарження згідно рішення Головного управління ДФС у Харківській області від21.03.2017 № 2499/10/20-40-10-01-14.

Суд касаційної інстанції приймає до уваги встановлені судом першої інстанції обставини про те, що позивач не оскаржував податкові повідомлення-рішення по суті виявлених порушень. Підстави позову Товариства стосуються лише строків складання податкових повідомлень - рішень.

Разом з цим, у даному випаду процедурні порушення, допущені контролюючим органом, який згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України здійснює контроль за сплатою усіх податків, щодо строків складання податкових повідомлень - рішень, що передбачені Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не звільняє платника від обов`язку сплатити грошові зобов`язання, нараховані контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, правомірність яких встановлена судовим рішенням у справі №820/1516/17.

За таких обставин, ураховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, зокрема, що підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень слугували висновки акта перевірки, за результатами якого контролюючим органом своєчасно було прийнято податкові повідомлення-рішення від від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, які у подальшому скасовані за результатами адміністративного оскарження згідно рішення Головного управління ДФС у Харківській області від21.03.2017 № 2499/10/20-40-10-01-14 саме з підстав прийняття неуповноваженим органом, та у цій справі позивач не порушує питання правомірності висновків акта перевірки, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003, які є предметом розгляду у цій справі.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 підлягає скасуванню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 - залишенню в силі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 скасувати, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк