Рішення

від 06.08.2024 по справі 761/47028/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47028/23

Провадження № 2/761/4791/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» про стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни про стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» безпідставно стягнуті кошти у розмірі 1 434 гривень 73 копійок, а з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни безпідставно стягнуті кошти у розмірі 3 685 гривень 82 копійок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2021 Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі під № 107721, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА ГОТІВКА» заборгованість за Кредитним договором 112518 від 11.12.2019 року у сумі 23 430, 88 грн. 03.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4. Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2022 року по справі № 210/1153/22, виконавчий напис Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі під № 107721 визнано таким, що не підлягає виконанню. За вищевказаних фактичних обставин, Позивач вважає, що з дати набуття рішенням законної сили, у Відповідача виник обов`язок із повернення безпідставно набутих грошових коштів, примусово стягнутих з Позивача на підставі Виконавчого напису, який в подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

13 березня 2024 року на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до яких просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_2 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 1 434 гривень 73 копійок та судові витрати.

13 березня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, у якому просили суд відмовити у задоволенні позову.

14 березня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

25 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» про зменшення витрат на професійну допомогу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року було вирішено закрити провадження у цивільній справі в частині позовних вимог до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни.

22 травня 2024 року на адресу суду надійшла заява про стягнення судових витрат від представника Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни.

25 липня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) від представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, свого представника в судове засідання не направив, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, поважність причин неявки не повідомляли, відзив не надсилали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 15.07.2021 року Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі під № 107721, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА ГОТІВКА» заборгованість за Кредитним договором 112518 від 11.12.2019 року у сумі 23 430, 88 грн.

03.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, а 14.12.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою, окрім боргу за кредитним договором - 23 430,88 грн., підлягають стягненню з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 500,00 грн., основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2 343,09 грн., копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2022 року по справі № 210/1153/22, яке набрало законної сили 14 липня 2022 року, виконавчий напис Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі під № 107721 визнано таким, що не підлягає виконанню,

22 червня 2023 року було направлено адвокатський запит до Відлілу освіти виконкому Металургійної районної у місті ради про надання довідки про стягнення з заробітної плати позивача, ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Файна готівка» в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4.

У відповідь на адвокатський запит Відділ освіти виконкому Металургійної районної у місті ради надав сканкопії звітів про здійснені відрахування та виплати із заробітної плати стосовно боржника, яким є ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 року по 31.03.2022 року на користь ТОВ «Файна готівка» в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4, та повідомив, що з квітня 2022 року, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2022 року виконавчий напис № 107721 від 15.07.2021 р. припинено стягнення із заробітної плати боржника, яким є ОСОБА_2 . Зі звітів вбачається, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 були здійснені відрахування з заробітної плати позивача за січень 2022 року - 2078,20 грн, лютий 2022 року - 1492,16 грн, березень 2022 року - 2193,66 грн.

30 серпня 2023 року було направлено адвокатский запит Приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівні щодо надання інформації про суми грошових коштів, які були стягнуті з ОСОБА_2 та перерахованих стягувачу в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Згідно розподілу, здійсненого приватним виконавцем на суму 2078,20 грн. з даних коштів перераховано:

- 500,00 грн. - в рахунок сплати витрат виконавчого провадження;

- 143,47 грн. - в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця;

- 1434,73 грн. - в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Файна готівка».

У відповідь на адвокатський запит від 10 листопада 2023 року Державна казначейська служба повідомила, що реєстраційний рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім?я Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (ЄДРПОУ 02142313) в Управлінні Державної казначейської служби України в Кривому Розі Дніпропетровської області Органом казначейства на підставі платіжних доручень, наданих Металургійним РВО, забезпечено перерахування коштів на користь Сидорук Л.В. :

- 25.02.2022 в сумі 1492,16 гривень;

- 01.04.2022 в сумі 2193,66 гривень.

Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тобто, якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховується відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття та збереження грошових коштів. У разі стягнення безпідставно- набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України, що унеможливлює стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491 цсі 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «Файна готівка» коштів в розмірі 1 434,73 грн., став оспорюваний виконавчий напис нотаріуса № 107721 від 15.07.2021 року.

Тому вважається, що правова підстава для отримання TОВ «Файна готівка» коштів в розмірі 1 434,73 грн. від позивача відпала і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, як безпідставно одержані відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, а також того, що вказані розрахунки не було спростовано відповідачем, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме: з відповідача TOB «Файна готівка» підлягають стягненню на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 1 434,73 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник Позивача просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що витрати вказані позивачем є занадто завищеними, оскільки виходячи із предмету позову, справа не є складною та розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, є стала судова практика з розгляду даної категорії спорів, заявлений розмір витрат правничої допомоги є необґрунтованим та являється завищеним в розмірі консультації, складенні позовної заяви та заяви про усунення недоліків, заяви про стягнення витрат на правничу правову допомогу.

Сума витрат на правничу правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн. є неспівмірною з ціною позову, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру та підлягає зменшенню.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. є завищеними, неспівмірними з ціною позову та підлягають зменшенню до 3 000,00 грн.

Щодо стягнення інших судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом із відзивом відповідачем також подано докази понесення таких судових витрат, а саме:

- копія договору про надання правничої допомоги від 07.03.2024р.;

- копія рахунку на оплату правничої допомоги №27 від 07.03.2024р.;

- копія платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №152630 від 07.03.2024р. про оплату гонорару;

- копія виписки із ЄДР про реєстрацію АБ «Верба і партнери».

У п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги від 07.03.2024р. сторони узгодили, що за надання правничої допомоги за цим Договором Клієнт виплачує Адвокату гонорар в розмірі 2.000 (дві тисячі) грн. 00 коп., який Клієнт зобов`язаний сплатити повністю незалежно від результатів розгляду справи.

Тобто, сторони визначили фіксований розмір гонорару незалежний від результатів розгляду справи. Дана обставина підтверджується вказаним Договором, копія якого наявна в матеріалах справи.

Гонорар адвокату було сплачено в повному обсязі безготівково на рахунок адвокатського бюро «Вербі партнери» (код ЄДРПОУ 43204467), відкритий в АТ «АБ «Радабанк». Дана обставина підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Приватбанк» №152630 від 07.03.2024р.

За таких обставин, враховуючи доведеність і документальне підтвердження понесених приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу, такі витрати слід стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 536, 625 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_2 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 1 434 гривень 73 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 300 гривень 60 копійок, що складаються з: судовий збір у розмірі 300 гривень 60 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», адреса місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10А, код ЄДРПОУ 42269456,

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса місцезнаходження - 49083, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, оф. 400, РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлений 07 серпня 2024 року.

Суддя: