Постанова

від 23.07.2024 по справі 657/1122/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 657/1122/19 Головуючий в суді І інстанції Максимович І.В.

Провадження № 22-ц/819/110/24 Доповідач Кутурланова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кутурланової О.В.,суддів:Воронцової Л.П., Майданіка В.В.,СекретарОлійник К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області у складі судді Максимовича І.В. від 08 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» до Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва Олександра Олеговича, третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року представник ТОВ «Таврида-Плюс» звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О.про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.11.2008 року між ТОВ «Таврида-Плюс» та ОСОБА_1 строком на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6523282200:06:009:0033, площею (га): 8.919, яка належить Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за номером 456, земельна ділянка зареєстрована Гаврилівською сільською радою 03.10.2002 року.

Договір оренди зареєстрований в Херсонській регіональній філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2008 року за № 040883300172.

Зазначений договір продовжено шляхом укладення додаткової угоди від 29.05.2019 року, яку 30.05.2019 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 31826040.

Позивач зазначив, що весь час використовував земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, однак у березні 2019 року йому стало відомо про те, що 22.04.2013 року за зверненням власника земельної ділянки відділом Держземагенства у Каланчацькому районі вдруге здійснено реєстрацію зазначеної земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 6523282200:03:001:0019, що призвело до того, що одна й та сама земельна ділянка має два різні кадастрові номери і це дало змогу орендодавцю ОСОБА_1 укласти ще й з ТОВ «Агро-Тріус» договір оренди зазначеної земельної ділянки (кадастровий номер 6523282200:03:001:0019) строком на 35 років, що порушує його права первісного орендаря.

Крім того, 13.02.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45582963 від 19.02.2019 року, державним реєстратором Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білобровим О.О. проведено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

На підставі наведеного, з урахуванням заяв представника позивача ОСОБА_2 від 17.09.2019 року та від 25.06.2020 року про зміну предмету позову, позивач остаточно просив суд:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 8.919 га, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 6523282200:03:001:0019, проведену відділом Держземагенства у Каланчацькому районі 22.04.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45582963 від 19.02.2019 року державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого прав;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45653659 від 22.02.2019 року державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О. щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого права.

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 10.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Агро-Тріус».

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 червня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Таврида-Плюс» задоволено частково, ухвалено:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 8.919 га, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 6523282200:03:001:0019, проведену, відділом Держземагенства у Каланчацькому районі 22.04.2013 року;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45582963 від 19.02.2019 року державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45653659 від 22.02.2019 року державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019.

В задоволенні іншої частини позивних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Агро-Тріус», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У письмовому відзиві на скаргу представник Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області, посилаючись на обґрунтованість доводів апеляційної скарги та незаконність рішення, просив скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області про визнання протиправною та скасування Державної реєстрації земельної ділянки площею 8,919 га з кадастровим номером 6523282200:03:001:0019.

На розгляд справи до суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Інші сторони по справі будь-яких клопотань не подавали.

Відповідно до ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Цивільне-процесуальне законодавство встановлює обов`язок учасників процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (ч.1 ст.131 ЦПК України).

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та Державний реєстратор Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білобров О.О., а також третя особа ТОВ «Агро-Тріус» зареєстровані та проживають на тимчасово окупованій території України, електронного кабінету не мають, заяв про зміну місця проживання або місяця реєстрації відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України не подавали.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII (в редакції Закону№ 2217-IXвід21.04.2022 р. та № 3200-IXвід29.06.2023 р.)визначено,що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликаєабо повідомляєтаких учасниківсправи продату,час імісце іншихсудових засіданьчи провчинення відповідноїпроцесуальної діїчерез оголошенняна офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни,яке повиннобути розміщенене пізнішеніж задесять днівдо дативідповідного судовогозасідання абовчинення відповідноїпроцесуальної дії і з опублікуванням такого оголошення вони вважається повідомленними про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно достатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачів ОСОБА_1 та Державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О., а також третю особу ТОВ «Агро-Тріус» повідомлено про розгляд справи в порядку, визначеному ст.12-1 Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»,інші учасникисправи також належним чином повідомленні про день, час та місце судового засідання і з огляду на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим провести розгляд справи у їх відсутність, оскільки їх явка не є обов`язковою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимогстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення права позивача на вільне користування орендованою земельною ділянкою і таке право підлягає відновленню у зазначений позивачем спосіб, а саме шляхом визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 8.919 га, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 6523282200:03:001:0019, проведену відділом Держземагенства у Каланчацькому районі 22.04.2013 року, а також шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності та права оренди на земельну ділянку із зазначеним кадастровим номером.

При цьому судом зазначалося, що за встановлених обставин укладення договору оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агро-Тріус», а також проведення державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря, оскільки на час його укладення та на час реєстрації був чинним договір оренди земельної ділянки № б/н від 13.11.2008 року, укладений між ТОВ «Таврида-Плюс» та ОСОБА_1 .

Судом встановлено факт одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку, що суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося, і тому позовні вимоги ТОВ «Таврида-Плюс» є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з зазначеним висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі та в межах компетенції.

Статтею 152 ЗК Українивизначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2ст. 125 ЗК України, в редакції від 16.03.2010 року, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно зістаттею 18 Закону України « Про оренду землі», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. За змістомстатті 20 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 року «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за № 408/7729, який діяв до 01.01.2013 року, було встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Тобто повноваження щодо ведення державного реєстру земель були покладені на ДП «Центр ДЗК».

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 6523282200:06:009:0033, площею (га): 8.919 (т.1 а.с.29).

13.11.2008 року між ТОВ «Таврида-Плюс» та ОСОБА_1 строком на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6523282200:06:009:0033, площею (га): 8.919, яка належить Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 456 , земельна ділянка зареєстрована Гаврилівською сільською радою 03.10.2002 року. Договір оренди зареєстрований в Херсонській регіональній філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2008 року за № 040883300172 (т.1 а.с.34-47).

29.05.2019 року зазначений договір продовжено, про що між сторонами укладено додаткову угоду, яку 30.05.2019 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 31826040 (т.1 а.с.30-31).

22.04.2013 року відділом Держземагенства у Каланчацькому районі вдруге здійснено реєстрацію зазначеної земельної ділянки, площею 8.919 га, яка належить орендодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, та присвоєно кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 (т.1 а.с.17).

Під час отримання витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався про те, що Орендодавцем ( ОСОБА_1 ) з ТОВ «Агро-Тріус» укладено договір оренди заначеної земельної ділянки (кадастровий номер 6523282200:03:001:0019) строком на 35 років, право оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав 20.02.2019 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45653659 від 22.02.2019 року, державним реєстратором Білобровим О.О., Виконавчий комітет Каланчацької селищної ради Херсонської області, номер запису про інше речове право : 30412084 (т.1 а.с.18-20).

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45582963 від 19.02.2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білобровим О.О. проведено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку (т.1 а.с.32-33).

З технічної документації, кадастрового плану земельної ділянки площею 8.919 га, яка належить орендодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності з кадастровими номерами 6523282200:06:009:0033 та 6523282200:03:001:0019 вбачається, що ця земельна ділянка є одна і та ж, має один і той же кадастровий план, контури та розташування, проте має два різні кадастрові номери (т.1 а.с.20-21, 26-28).

З листа ТОВ «Агро-Тріус» на адресу ТОВ «Таврида-Плюс» вбачається, що ТОВ «Агро-Тріус» визнає ту обставину, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні позивача, на ній проводилися сільськогосподарські роботи і станом на час укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 і ТОВ «Агро-Тріус» земельна ділянка знаходилася у користуванні ТОВ «Таврида-Плюс» і на ній перебували посіви позивача (т.1 а.с.48-49).

Відповідно до ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та обтяжень.

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01.01.2013 року регулюєЗакон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 року.

Крім того, згідно з п.п.1,3 ч.3ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ст.16 зазначеного Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до п.п.29 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051 (далі Порядок), кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно п.115 Порядку державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що розробляється для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з метою передачі її в оренду в порядку управління спадщиною, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території, або іншої визначеної законом особи в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Тобто, кадастровий номер земельної ділянки присвоюється один раз, зберігається за нею і не може змінюватися в подальшому.

Із наведеного вище вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , маючи у володінніна підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, земельну ділянку площею (га): 8.919 з присвоєним кадастровим номером 6523282200:06:009:0033, уклав 13.11.2008 року з ТОВ «Таврида-Плюс» договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років.

В подальшому ОСОБА_1 повторно здійснив державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки з присвоєнням нового кадастрового номеру, що не передбачено чинним законодавством, та, достовірно знаючи про перебування земельної ділянки в користуванні позивача, уклав новий договір оренди даної земельної ділянки з іншим орендарем - ТОВ «Агро-Тріус».

За таких обставин, колегія суддів вважає наведені дії відповідача ОСОБА_1 недобросовісними та такими, що порушують права позивача ТОВ «Таврида-Плюс» на вільне використання земельної ділянки, договір на оренду якої укладено у відповідності до норм чинного законодавства, а намір сторін у його пролонгації втілено в згоді відповідача на продовження користування позивачем земельною ділянкою та укладення додаткової угоди до договору оренди землі, якою продовжено строк його дії.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц (провадження № 61-1936св21) зазначено, що «у частині другій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Отже, у розумінні положень наведеної норми, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) зазначено, що «з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 545/1883/20, про те, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22) зазначено, що «згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги».

У даній справі, що переглядається, позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 8.919 га, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту про право приватної власності на землю 1V-XC N022087, виданого 03.10.2002 року Каланчацькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 6523282200:03:001:0019, проведену відділом Держземагенства у Каланчацькому районі 22.04.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45582963 від 19.02.2019 року державного реєстратора Білоброва О.О., Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого прав;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45653659 від 22.02.2019 року державного реєстратора Білоброва О.О., Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області, щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого права.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку заявленим позивачем позовним вимогам, правильно виходив із того, що права позивача підлягають захисту та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимогпро скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку без зазначення про припинення такого права, оскільки відновлення порушених прав особи відбудеться і без застосування цих додаткових способів захисту.

Разом з тим, позивач звернувся з вимогою про визнаня протиправним та скасуваня рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого права до Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва Олександра Олеговича.

Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» залучено до участі у справі лише в якості третьої особи на стороні відповідача.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20 (провадження № 61-10017св22), зазначено, що «спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.

Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19 (провадження № 61-19598св20).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21)».

У даній справі, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанціями обставини справи, підтверджують, що цей спір безпосередньо стосується орендаря ТОВ «Агро-Тріус», яке залучене до участі у справі не у якості відповідача, а у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

За таких обставин, в задоволенні позову ТОВ «Таврида-Плюс» до Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області Білоброва О.О. про визнання протиправним та скасуваня рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 з одночасним припиненням такого права необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в іншій частині не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції в тій частині норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених вище обставин, апеляційна скарга ТОВ «Агро-Тріус» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Керуючись статтями 367-369, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» задовольнити частково.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45653659 від 22.02.2019 року державного реєстратора Білоброва Олександра Олеговича, Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області, щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6523282200:03:001:0019 скасувати і постановити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 8 серпня 2024 року.

Головуючий О.В.Кутурланова

Судді: Л.П.Воронцова

В.В.Майданік