Ухвала

від 09.08.2024 по справі 295/10164/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/10164/24

Категорія 79

2/295/2545/24

У Х В А Л А

09.08.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський молочний завод» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ТОВ «Житомирський молочний завод» на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 64372,00 грн, 100000,00 грн моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 04.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. Копію ухвали було направлено позивачу, яку отримала її представник адвокат Шолодько М.М. згідно розписки про її отримання від 01.08.2024, та на її виконання нею направлено до суду заяву з доданою до неї квитанцією про оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, що надійшла до суду 08.08.2024.

Водночас в іншій частині вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви ухвала залишилися невиконаною, оскільки позивачем не надано до суду квитанції про сплату судового збору ще за одну позовну вимогу, враховуючи, що при поданні позову судовий збір оплачено не було, а в ухвалі від 04.07.2024 про залишення позовної заяви без руху зазначено про необхідність сплати судового збору за дві різні вимоги майнового характеру в розмірі по 1211,20 грн за кожну з них.

Таким чином, у визначений ухвалою судді строк позивачем недоліки позовної заяви належним чином у повному обсязі не усунуті.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З огляду на те, що позивачем не виконано належним чином ухвалу про залишення позовної заяви без руху, визначений строк для усунення недоліків позовної заяи сплив, від позивача не надійшло клопотання про його продовження, тому за вказаних обставин позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.

Згідно ч. 3 ст.185ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 7 ст.185ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Житомирський молочнийзавод» простягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу тавідшкодування моральноїшкодивважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Семенцова