Рішення

від 06.08.2024 по справі 509/678/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/678/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання: Степанової Н.С.,

за участю учасників судового провадження:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу № 509/678/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БРИЗ-5» про стягнення заборгованості при розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БРИЗ-5» 1342,88 грн. заборгованості при розрахунку при звільнення та середній заробіток за затримку по день фактичного розрахунку у розмірі 142131 грн., всього 143473,88 грн.

Позивач посилається на те, що 20 грудня 2011 року рішенням правління ОСББ «Бриз-5» вона була обрана головою правління.

20 листопада 2016 р. загальні збори ОСББ «Бриз-5» вирішили припинити повноваження раніше обраних членів правління та обрати правління у складі трьох осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6

11 грудня 2017 р. рішенням правління було обрано головою правління ОСОБА_3

20 грудня 2017 р. ОСОБА_3 видав наказ №1/2017, на підставі якого приступив до виконання обов`язків голови правління.

22 грудня 2017 р. ОСОБА_3 видав наказ №2/2017, на підставі якого звільнив позивача з посади голови правління на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області у справі 509/287/18 від 03 січня 2023 р, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 червня 2023 р. та постановою Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 04 жовтня 2023 р.

Під час розрахунку при звільненні відповідач не провів повний розрахунок з позивачем, а саме не виплатив їй заробітну плату за другу половину грудня 2017 р.

Позивачем у позові зазначено, що середній заробіток за два місяці до звільнення складав 1947 грн за відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача, на який надходила заробітна платня від ОСББ «Бриз-5». Остання виплата заробітної плати відбулась 18 грудня 2017 р. у розмірі 604,32 грн за першу половину грудня 2017 р.

На момент звільнення заборгованість складала 1342,88 грн.

Затримка з виплат при звільненні триває з 22 грудня 2017 р. по лютий 2024 р. , тобто 73 місяці.

Таким чином, як вказано у позові, із дня звільнення позивача без законної підстави на день виготовлення цих змін до позову відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки у розмірі 1947 х 73 = 142131 грн.

Позивачем до позову у підтвердження викладених у ньому обставин додані довідка банку та судові рішення господарських судів апеляційної і касаційної інстанцій по справі 509/287/18.

Ухвалою суду від 06.02.2024 р. відкрите провадження за вказаною позовною заявою в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.02.2024 року відповідач через систему «Електронний суд» надав до суду та позивачу відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач ОСББ «Бриз-5» зазначає, що 11 грудня 2017 року рішенням правління ОСББ «Бриз-5» головою правління був обраний ОСОБА_3

13.12.2017 року відомості про нового керівника ОСББ були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою.

З 13.12.2017 року по день свого звільнення ОСОБА_1 на роботі жодного дня не була, з`явилася на прибудинковій території лише 22.12.2017 р.

Наказом від 22.12.2017 року №2/2017 позивач ОСОБА_1 була звільнена.

ОСОБА_1 оскаржувала рішення правління від 11.12.2017 року про обрання нового голови правління та наказ від 22.12.2017 р. про її звільнення у судовому порядку у справі 509/287/18, однак судовими рішеннями судів всіх інстанцій у справі їй у позові було відмовлено.

При розгляді справи №509/287/18 позивачка ОСОБА_1 заявила, що вона з 11.12.2017 року до 22.12.2017 року перебувала у відпустці за власний рахунок та у підтвердження цього надала суду наказ від 01.12.2017 року КД №07/2017 та довідку готельного комплексу «ТуСтань» від 19.12.2017 року про те, що з 09.12.2017 року по 19.12.2017 року вона перебувала в цьому готельному комплексі за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, період перебування позивачки у готельному комплексі та у відпустці за власний рахунок з 9 по 22 грудня 2017 року включно повністю охоплює другу половину грудня 2017 року до дня звільнення включно, тому ОСОБА_1 заробітна плата за другу половину грудня, коли вона була у відпустці за власний рахунок, не могла бути нарахована та не могла бути виплачена.

Заявляючи у справі 509/287/18 про перебування у другій половині грудня 2017 р. до дня звільнення у відпустці на відпочинку у Львівській області та вимагаючи у цій справі заробітну плату за другу половину грудня, ОСОБА_1 суперечить сама собі, оскільки вона не могла бути одночасно на роботі у с. Лиманка Одеської області та у відпустці у Львівській області.

Поведінка позивачки ОСОБА_1 суперечить також принципу добросовісності, а цей принцип характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони відповідного правовідношення та є складовою верховенства права.

Позовні вимоги ОСОБА_1 направлені не на захист власного права, а є зловживанням правом з метою порушення прав інших осіб, а саме ОСББ Бриз-5, з якого вона неправомірно вимагає виплату заробітної плати за період, протягом якого була у відпустці, тобто не виконувала жодної роботи, за яку могла б претендувати на виплату заробітної плати.

Позовні вимоги у цій справі ОСББ Бриз-5 вважає зловживанням ОСОБА_1 своїми правами, з метою завдати шкоди всім співвласникам будинку.

Відповідач зазначає, що позивачкою не надано доказів перебування на роботі у другій половині грудня 2017 року та не надано доказів у підтвердження свого середньомісячного заробітку

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 взагалі не має права на заробітну плату за другу половину грудня з наведених вище підстав, тому будь-які інші розрахунки не надаються.

До того ж, розрахунки можуть бути виконані на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема табелів обліку робочого часу, які позивач об`єднанню не передала та неправомірно переховує у себе. Відповідно, не повинно ОСББ Бриз-5 сплачувати позивачу і середнього заробітку за будь-який строк.

Відповідач заперечує також проти стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні, оскільки вважає відсутність своє вини в цьому, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при звільненні не передала первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких може бути здійснено нарахування та виплата належних працівникові при звільненні виплат.

Не передання позивачкою документації ОСББ «Бриз-5» новообраному голові правління підтверджується актами, зверненнями до поліції, листами з поліції, актом інспекційної перевірки Держпраці.

З приводу викрадення та утримання документації ОСББ «Бриз-5» зверталося до поліції. Ухвалою слідчого судді був наданий доступ до документів первинного бухгалтерського обліку ОСББ, але ухвала суду ОСОБА_1 не була виконана та доступ до документів не був наданий.

Відповідач також посилається на те, що відповідальність роботодавця при наявності його вини щодо невиплати належних працівникові сум та при відсутності спору про їх розмір обмежується виплатою середнього заробітку за весь час затримки, але не більше шести місяців, оскільки зміни до законодавства щодо пом`якшення відповідальності мають зворотну дію у часі.

До відзиву на позов відповідачем надані накази, акти, довідки, заяви в поліцію та відповіді з поліції, акт та відповідь Держпраці, ухвали слідчого судді.

17.03.2024 року ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» надала до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, у якій зазначає, що при звільненні їй не у повному розмірі була виплачена заробітна плата не за другу, а за першу половину грудня і заборгованість складає 83,04 грн.

Також зазначає, що їй при звільненні не була виплачена компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1947 грн.

Затримка виплат при звільненні триває з 22 грудня 2017 р. по березень 2024 р., тобто 74 місяці, тому відповідач має сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки у розмірі 144078 грн. Зазначає, що строки звернення до суду нею не пропущені.

Ухвалою суду від 20.03.2024 р. заява ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог була прийнята, відповідачу був наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням змін.

03.04.2024 р. відповідач через систему «Електронний суд» надав до суду та позивачу відзив на позовну заяву з урахуванням змін.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1 фактично змінила не лише розмір позовних вимог, але і підстави, оскільки змінені позовні вимоги стосуються виплати заробітної плати за першу половину грудня 2017 р., а в первинному позові вона заявляла про невиплату заробітної плати за другу половину грудня 2017 р. Також у заяві про збільшення позовних вимог заявлено нову вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Проти позовних вимог з урахуванням їх змін відповідач повністю заперечує. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів у підтвердження зазначених у заяві про збільшення позовних вимог обставин. Позивачкою не надано до суду будь-яких доказів і не зазначено у позові, скільки саме днів відпустки вона не використала у 2017 р.

Відповідно до банківської виписки за листопад 2017 р., позивачці 03.11.2017 р. були виплачені відпускні за листопад 2017 р. у розмірі 1606,88 грн. Отже, відпустку у 2017 р. вона використала.

Згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п/п 7 п.4.5 Статуту ОСББ Бриз-5, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ належить встановлення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління.

Позивачка не надала до суду рішення загальних зборів ОСББ «Бриз-5» про встановлення їй як голові правління будь-якого розміру заробітної плати.

Надана до позову та заяви виписка з банківського рахунку позивачки не може бути належним і допустимим доказом її середнього заробітку, оскільки у виписці не зазначено, що ця заробітна плата виплачена саме в ОСББ «Бриз-5». В період, за який заявлено позовні вимоги, позивачка була керівником ОСББ «Бриз-5» і фактично неправомірно самостійно встановила сама собі заробітну плату, сама собі її нараховувала і виплачувала.

Тому банківська виписка не може бути доказом встановленої позивачці заробітної плати. Розмір середнього заробітку є недоведеним, у зв`язку з чим всі розрахунки безпідставні і неправильні.

Крім цього, при виплаті заробітної плати за першу половину грудня 18.12.2017 р. позивачці було виплачено не лише заробітну плату за першу половину грудня 2017 р., а й компенсацію за невикористану відпустку, що зазначено у наданій позивачкою виписці з банку і що також може свідчити, що позивачка 18.12.2017 р. припинила трудові відносини і здійснила розрахунок сама з собою, оскільки виплата компенсації за невикористану відпустку здійснюється виключно у випадку звільнення працівника.

Таким чином, позивачка 03.11.2017 р. отримала відпускні і 18.12.2017 р. компенсацію за невикористані дні відпустки, у зв`язку з чим її вимоги про виплату компенсації за невикористану відпустку є очевидно безпідставними.

Зазначає, що позивачем невірно зазначено, що у грудні 2017 р. було 17 робочих днів, у зв`язку з чим розрахунок позивача невірний.

18.12.2017 р. позивачка ОСОБА_1 здійснювала нарахування і виплату собі заробітної плати з першу половину грудня 2017 р., і з урахуванням того, що у грудні 2017 р. фактично було 20 робочих днів, то навіть за обставин зазначених у позові, за першу половину грудня їй було виплачено зайвих 20,04 грн.

Відповідач зазначає, що виплаті підлягають лише нарахована, але не виплачена, заробітна плата. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі первинних документів бухгалтерського і податкового обліку.

Позивачка заявила вимогу про стягнення не нарахованої і не виплаченої заробітної плати за період, коли вона сама була керівником ОСББ «Бриз-5» і була відповідальна за ведення і збереження первинних документів бухгалтерського обліку, та повинна була їх передати новообраному керівникові ОСББ після свого переобрання і звільнення, чого вона не зробила.

Тому відповідач вважає, що відсутня його вина у не нарахуванні і не виплаті будь-яких виплат позивачу, навіть якщо позивач мала на них право, оскільки позивачка не передача відповідні документи, тобто вела себе недобросовісно.

З аналогічних підстав вважає, що ОСББ «Бриз-5» не повинно виплачувати позивачці середній заробіток за час затримки розрахунків при звільненні.

05.08.2024 р. через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі з додатковими доказами, з клопотанням поновити строк на їх подання і долучити до справи.

У підтвердження неможливості надати докази разом з позовом позивач зазначає підстави свого перебування за кордоном з 22 лютого 2022 р. по 18 червня 2024 р. У судовому засіданні позивач зазначила, що була в Україні останній раз у листопаді 2023 р., але на той час позов ще не був поданий.

Відповідач 05.08.2024 р. через систему «Електронний суд» надав заперечення на приєднання до справи додаткових пояснень та додаткових доказів, посилаючись на те, що свої пояснення сторони можуть надавати виключно у заявах по суті, додаткові пояснення не є заявою по суті і можуть бути подані з дозволу суду з окремого питання, а докази позивач повинен був подати разом з позовом. Позивачка після 22 лютого 2022 р. неодноразово була в Україні, приймала безпосередню участь у судових засіданнях у іншій справі, на підтвердження чого надав протокол судового засідання по справі №509/287/18, тому у неї не було перешкод подати всі докази разом з позовом.

Під час розгляду справи 06.08.2024 року судом постановлено відмовити позивачу у прийнятті додаткових пояснень і додаткових доказів у зв`язку з порушенням строків їх подання і відсутністю поважних причин для їх поновлення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримала у повному обсязі та пояснила обставини, наведені у позовній заяві. Зазначила, що до 22.12.2017 працювала головою правління ОСББ «Бриз-5» і при звільненні з нею не було здійснено розрахунок з виплати компенсації за невикористану відпустку у 2017 р. Позивач пояснила, що позовна вимога про стягнення недоплаченої заробітної плати за першу половину грудня 2017 р. нею заявлена помилково, що вона просить стягнути лише компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунків. Документи ОСББ «Бриз-5» знаходяться у неї на законних підставах, відповідач мав доступ до банківських виписок, на підставі яких міг здійснити розрахунки.

Представник позивача адвокат Судаков В.В. пояснив обставини, наведені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник ОСББ «Бриз-5» адвокат Можин О.В. проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позов. Пояснив, що ОСОБА_1 у період перебування головою правління ОСББ та при звільненні вела себе недобросовісно, відмовлялась від отримання наказу про звільнення, відмовлялась передати новообраному голові правління документацію ОСББ «Бриз-5», документи первинного бухгалтерського обліку новообраному голові правління не передала, неправомірно утримує їх у себе до цього часу, а заявила позовні вимоги про стягнення заробітної плати за той період, коли вона сама була керівником ОСББ і була відповідальною за ведення первинних документів бухгалтерського обліку, кадрової документації. Вважає цей позов зловживанням позивачкою своїм правом з метою спричинити шкоду ОСББ «Бриз-5» та співвласникам будинку.

Тому при відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, таких як табелі обліку робочого часу, відомості нарахування і виплати заробітної плати, кадрові накази, рішення загальних зборів про встановлення розміру заробітної плати голові правління, рішення правління про укладення з головою правління трудового договору та його умов неможливо було здійснити будь-які нарахування позивачці при звільненні. Вона сама винна у тому, що їй не були здійснені нарахування та виплати при звільненні, вини ОСББ в цьому не має. ОСББ не володіє документами щодо використання позивачкою відпусток в період її перебування на посаді керівника ОСББ, а позивачка такі документи об`єднанню не передала і не надала до суду.

Представник ОСББ «Бриз-5» Смірнов С.Г. проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позов.

Заслухавши учасників судового провадження , дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 р. по справі № 545/3678/16-ц виснував, що правила нарахування заробітної плати трудовим законодавством не регламентовано. У cт. 115 КЗпП України визначено лише порядок її виплати, - не рідше двох разів на місяць. Організація обліку нарахування та виплати заробітної плати відображається в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 11 вказаного Закону документи фінансової звітності підписують керівник і бухгалтер підприємства. Згідно з ч. 3 ст. 8 зазначеного Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону. Тобто керівник як уповноважена особа власника, несе відповідальність за оформлення і зберігання первинних бухгалтерських документів та за організацію обліку.

Відповідно до п. 2.2 Порядку №4 визначено, що податковий розрахунок (форма №1ДФ) подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи (заробітна плата) платникам податку податковий агент протягом звітного періоду. У разі, якщо сума заробітної плати не була отримана працівником з каси підприємства в установлений строк, вона підлягає депонуванню. Йдеться про те, що при нарахуванні заробітної плати (брутто) працівнику з неї автоматично сплачуються податки і збори. Тільки після сплати останніх, заробітна плата (нетто) виплачується працівнику. Тобто, якщо заробітна плата нарахована, але не виплачена, з неї все одно сплачуються податки та збори, про що залишаються відповідні письмові докази у формі податкової звітності.

Якщо заробітна плата після сплати податків не виплачена, то вона у податковій звітності фіксується як заборгованість по заробітній платі і подається до Державної фіскальної служби. З вказаного слідує, що стягненню підлягає тільки нарахована на підставі первинних документів, але невиплачена заробітна плата.

У постанові від 03.11. 2021 року у справі № 387/326/20 Верховний Суд зазначив, що у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором. Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов`язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.12.2017 року була звільнена з посади голови правління ОСББ «Бриз-5».

Однак умови трудового договору позивачем до суду не надано.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення недоплаченої за першу половину грудня 2017 р. заробітної плати у розмірі 83,04 грн., позивачем до суду не надано жодного доказу у підтвердження вказаної заборгованості, не надано доказів перебування на роботі у першій половині грудня 2017 р. протягом 6 робочих днів.

Доводи позивача про те, що у грудні 2017 р. було 17 робочих днів, суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами та спростовуються відповідачем. Фактично у грудні 2017 р. було 20 робочих днів. Цей факт є загальновідомим.

Тому розрахунки позивача про заборгованість із заробітної плати за першу половину грудня у розмірі 83,04 грн. суд вважає необґрунтованими.

З урахуванням наведеного та пояснень позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні, що вимоги про стягнення заробітної плати за першу половину грудня 2017 р. були заявлені помилково, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення додаткової заробітної плати у вигляді компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1947 грн. позивачем не зазначено, яка кількість днів відпустки нею не була використана та чим це підтверджено. Жодного доказу у підтвердження цієї обставини позивачем до суду не надано.

Позовні вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 заявлені за період до свого звільнення, тобто за період, протягом якого вона була керівником ОСББ «Бриз-5» і відповідальною за ведення первинних документів бухгалтерського обліку, кадрової, фінансової та іншої документації ОСББ «Бриз-5» і була зобов`язаною складати первинні документи і регістри бухгалтерського обліку, а також організовувати та вести облік кадрової документації, зокрема облік робочого часу та використання відпусток штатними працівниками, при звільненні зі своєї керівної посади, позивачка зобов`язана була передати новообраному керівнику ОСББ кадрову, бухгалтерську, податкову, статутну та іншу документацію ОСББ «Бриз-5», підстави для зберігання та утримання якої у себе після звільнення у неї відпали.

Судом встановлено, що згідно п.2 наказу голови правління ОСББ «Бриз-5» від 22.12.2017 р. №2/2017, ОСОБА_1 наказано протягом трьох робочих днів передати матеріальні цінності, технічну, фінансову, бухгалтерську, податкову, кадрову, звітну, статутну та іншу документацію за актом прийому-передач голові правління ОСББ «Бриз-5» ОСОБА_3 .

Наказ в частині передачі документації ОСББ «Бриз-5» ОСОБА_1 не оскаржувала.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що ОСОБА_1 вказану у п.2 вказаного наказу документацію новообраному голові правління не передала, у підтвердження чого надав письмові докази, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом у судовому засіданні досліджені акти від 22.12.2017 р. за підписами членів правління ОСББ «Бриз-5» ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , співвласників та мешканців будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про те, що 22.12.2017 р. ОСОБА_7 двічі повідомила ОСОБА_1 про її звільнення і необхідність передати документи ОСББ новообраному голові правління, їй було запропоновано отримати копію наказу і розписатися про це, але ОСОБА_1 на це не відреагувала. Наказ від 22.12.2017 р. №2/2017 був відправлений ОСОБА_1 рекомендованим листом та отриманий не. 17.01.2018 р.

Згідно акту від 28.12.2017 р., ОСОБА_1 не передала новообраному голові правління статутну, реєстраційну, фінансову, кадрову, бухгалтерську та іншу документацію, не передала трудові книжки працівників, печатку та інші матеріальні цінності ОСББ «Бриз-5».

Судом у судовому засіданні досліджені звернення ОСББ «Бриз-5» до органів поліції від 18.12.2017 р., від 05.01.2017 р. про викрадення ОСОБА_1 з приміщення ОСББ «Бриз-5» документів ОСББ, неправомірні нарахування і виплати заробітної плати, а також досліджені відповіді Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 19.12.2017 р. №48/М-365 та від 15.01.2018 р. №48/204 про отримання від ОСББ «Бриз-5» звернень про викрадення ОСОБА_1 документів ОСББ «Бриз-5» і долучення цих звернень до кримінального провадження №1201716038000550 від 18.03.2017 р. за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.05.2018 р. у справі 509/1741/18 слідчому Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області надано тимчасовий доступ до протоколу загальних зборів ОСББ «Бриз-5» від 23.07.2016 р. №7, виписок з банків про рух коштів ОСББ «Бриз-5» починаючи з 01 січня 2012 р., первинних бухгалтерських документів щодо надходження та витрати коштів об`єднання, у т.ч. резервного фонду, протоколів загальних зборів, рішень місцевої влади про затвердження тарифів, внесків, платежів, штатного розкладу, табелів обліку робочого часу працівників ОСББ «Бриз-5», відомостей про нарахування та виплату заробітної плати працівникам ОСББ «Бриз-5» починаючи з 01 січня 2012 р., що зберігаються за місцем проживання ОСОБА_1 .

Судом у судовому засіданні досліджено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 04.07.2018 р. №ОД 439/136/НВ та відповідь Головного управління держпраці в Одеській області від 12.07.2018 р. №15М-912/03-13-6361 про здійснення перевірки щодо невиплати компенсації за невикористану відпустку працівнику ОСББ «Бриз-5» ОСОБА_12 , згідно яких інспектором праці ОСОБА_13 зазначено про неможливість встановити правильність обчислення заробітної плати та компенсації з вини колишнього керівника ОСОБА_1 , яка не передала новобраному керівникові ОСББ документацію та трудові книжки, і який не мав об`єктивної можливості нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку, якщо працівник дійсно її не використав, що достеменно невідомо за відсутності документації.

Позивач ОСОБА_1 та її представник не надали суду доказів про те, що ОСОБА_1 після свого переобрання і звільнення передала новообраному голові правління ОСББ «Бриз-5» всю документацію ОСББ «Бриз-5», у т.ч. трудові книжки, табеля обліку робочого часу, відомості про нарахування і виплату заробітної плати, штатні розклади, накази та інші рішення статутних органів ОСББ «Бриз-5» про встановлення позивачці заробітної плати та укладення з нею трудового договору у будь-якій формі, які були необхідні для визначення чи дійсно позивачка не використала відпустку і чи дійсно має право на компенсацію при звільненні, а також для нарахування і виплати такої компенсації.

Тому суд вважає, що не передавши після свого переобрання і звільнення первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема такі як табеля обліку робочого часу, трудові книжки, трудові накази, табеля нарахування і виплати заробітної плати, штатні розклади, рішення загальних зборів та правління ОСББ «Бриз-5» про умови трудового договору з позивачем та встановлення їй розміру заробітної плати тощо за період до свого переобрання і звільнення 22.12.2017 р., позивачка ОСОБА_1 вела себе недобросовісно, що унеможливлювало нарахування відповідачем їй будь-яких виплат і компенсацій при звільненні за відсутності документів.

Недобросовісною поведінкою, яка полягає у не переданні документації ОСББ при своєму звільненні, позивачка умисно створила юридичну невизначеність щодо її трудових відносин в ОСББ та права на отримання будь-якої виплати при звільненні.

До подібного висновку прийшов і Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 р. по справі № 545/3678/16-ц, зазначивши, що «ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора та головного бухгалтера за сумісництвом та будучи зобов`язаним складати первинні документи і регістри бухгалтерського обліку згідно з вимогами встановленими законодавством, нехтував цими посадовими обов`язками, що як наслідок призвело до порушення його права на заробітну плату, тому така поведінка ОСОБА_1 є недобросовісною. Враховуючи безпідставність позовних вимог про стягнення заробітної плати, похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати та моральної шкоди також є безпідставними та задоволенню не підлягають. Як було встановлено судами під час розгляду справи, ОСОБА_1 обіймав дві посади директора та головного бухгалтера товариства, чим уособлював керівний орган товариства. Відповідно до законодавства ОСОБА_1, будучи зобов`язаним складати первинні документи і регістри бухгалтерського обліку, а також організовувати та вести облік кадрової документації, зокрема облік трудових книжок у товаристві, при звільненні з вказаних посад, ОСОБА_1 мав передати кадрову документацію, зокрема трудові книжки, Товариству».

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що згідно ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та підпункту 7 п.4.5 статуту ОСББ «Бриз-5», до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься вирішення питання про встановлення заробітної плати голові правління та членам правління, а тому належним доказом встановлення голові правління розміру заробітної плати є виключно рішення загальних зборів ОСББ.

Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що згідно п.4.7 Статуту ОСББ «Бриз-5» голову правління обирає правління зі свого складу, відповідно, повноваження укладати трудовий договір з головою правління має саме правління як колегіальний виборний статутний виконавчий орган управління об`єднання, з визначенням умов трудового договору.

Позивачем до суду не надано рішення загальних зборів ОСББ «Бриз-5» про встановлення їй як голові правління ОСББ будь-якої заробітної плати, та не надано укладеного правлінням ОСББ «Бриз-5» з нею трудового договору.

Тому суд вважає наведені у позові обставини не доведеними належними і допустимими доказами, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Усправі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі ухвалення рішення про відмову у позові судові витрати покладаються на позивача.

Позивачем при зверненні з позовом не був сплачений судовий збір за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, який не належить до структури заробітної плати і від сплати якого позивач не звільнений, тому судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з позивача на користь держави.

Відповідно до ст. ст.12, 13,76, 77,141,259,263,264,265,268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БРИЗ-5» про стягнення заборгованості при розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку, - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.08.2024 року.

Головуючий: Є.М. Панасенко