Ухвала

від 06.08.2024 по справі 766/8010/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 (врежимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (врежимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12023231040001779, за апеляційною скаргою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2024 року щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванковці Знам`янського району Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

- обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Цвітне Чернігівського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

- обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від11березня 2024року засуджені:

ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з 21.08.2023.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3 824 грн, на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта в розмірі 130 грн.

ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з 21.08.2023.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3 824 грн, на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта в розмірі 130 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від15березня 2024року внесено виправлення до резолютивної частини вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Постановлено вважати вірним: 1) «Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 18.08.2023»; 2) «Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з 18.08.2023». Ухвала про виправлення описки апелянтом не оскаржується.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінити.

У резолютивній частині вироку зазначити, що строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з 18.08.2023 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Cтрок відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з 18.08.2023 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати у розмірі 3 107 грн на залучення експертів для проведення судових експертиз № СЕ-19/122-23/2799-ТВ від 28.08.2023, № СЕ-19/122-23/3060-ТВ від 14.09.2023, № СЕ-19/122-23/2739-Д від 21.08.2023 та № СЕ-19/122-23/2993-Д від 21.08.2023.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь судового експерта ОСОБА_11 (свідоцтво № 1886 від 09.06.2017, розрахунковий рахунок ІВАN НОМЕР_1 ) витрати у розмірі 130 грн на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 4212/23 від 15.09.2023.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати у розмірі 3 107 грн на залучення експертів для проведення судових експертиз № СЕ-19/122-23/2799-ТВ від 28.08.2023, № СЕ-19/122-23/3060-ТВ від 14.09.2023, № СЕ-19/122-23/2739-Д від 21.08.2023 та № СЕ-19/122-23/2993-Д від 21.08.2023.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь судового експерта ОСОБА_11 (свідоцтво № 1886 від 09.06.2017, розрахунковий рахунок ІВАN НОМЕР_1 ) витрати у розмірі 130 грн на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 4212/23 від 15.09.2023.

Процесуальні витрати у розмірі 1 434 грн за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/122-23/3088-ТВ від 19.09.2023 віднести на рахунок держави.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор просить вирок змінити з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що у резолютивної частини оскаржуваного вироку, суд першої інстанції зазначив, що строк відбування покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 рахувати з 18.08.2023. Однак, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 затримано 18.08.2023 та ухвалами слідчого судді від 21.08.2023 обвинуваченим обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Вважає, що суд першої інстанції у резолютивній частині вироку помилково зазначив, що строк відбування покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відраховується з 18.08.2023, тобто з моменту їх затримання на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, а не набрання вироком законної сили, а також безпідставно не зарахував обвинуваченим, в порушення вимог ч. 5 ст. 72 КК України та п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період часу з 18.08.2023 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Також зазначає, що судом першої інстанції неправильно вирішено питання щодо процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Зі змісту обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнані винними у тому, що 16.08.2023 вчинили крадіжку майна: плоскошліфувальної машинки торгової марки «Элпром» моделі «ЭПШМ-210», вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/2799-ТВ від 28.08.2023 становить 533,33 грн; електричного дриля торгової марки «Ехрегt» моделі «КРID 0507», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/2799-ТВ від 28.08.2023 становить 583,33 грн; електролобзика торгової марки «Soma» моделі «SМ-6503», вартість якого відповідно до висновку експерта № 4212/23 від 15.09.2023 становить 717,27 грн; електричного дриля торгової марки «Арсенал» моделі «Д-10/500», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/2799-ТВ від 28.08.2023 становить 566,67 грн; будівельного степлера «Sigma», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/3060-ТВ від 14.09.2023 становить 165,19 грн.

Зазначає, що під час досудового розслідування також проведено судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/122- 23/3088-ТВ від 19.09.2023, витрати на проведення якої склали 1 434 грн, результати якої не використовувались для оцінки вартості викраденого майна у цьому кримінальному провадженні. Проте, суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/122-23/3088- ТВ від 19.09.2023, яка не містить доказової інформації у цьому кримінальному провадженні за змістом пред`явленого обвинувачення. Вважає, що суд першої інстанції не проаналізував надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування необхідності призначення та проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/122-23/3088-ТВ від 19.09.2023, яка не відносяться до обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні

.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

16 серпня 2023 року ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи обставини щодо дії воєнного стану в Україні, маючи спільний прямий умисел та корисливий мотив і мету, спрямовані на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження вікна, проникли до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки умисно, таємно, викрав: плоскошліфувальну машинку торгової марки «Элпром» моделі «ЭПШМ-210» вартістю 533,33 грн; електричного дриля торгової марки «Expert» моделі «KPID 0507» вартістю 583,33 грн; електролобзика торгової марки «Soma» моделі «SM-6503» вартістю 717,27 грн; електричного дриля торгової марки «Арсенал» моделі «Д-10/500» вартістю 566,67 грн; будівельний степлер «Sigma» вартістю 165,19 грн, які належать потерпілому ОСОБА_12 . Після чого залишив місце події та розпорядився незаконно отриманим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 2 565,79 грн.

Судом першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та його дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

16 серпня 2023 року ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час разом та за попередньою змовою, з ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи обставини щодо дії воєнного стану в Україні, маючи спільний прямий умисел та корисливий мотив і мету, спрямовані на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження вікна, проникли до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки умисно, таємно, викрав: плоскошліфувальну машинку торгової марки «Элпром» моделі «ЭПШМ-210» вартістю 533,33 грн; електричного дриля торгової марки «Expert» моделі «KPID 0507» вартістю 583,33 грн; електролобзика торгової марки «Soma» моделі «SM-6503» вартістю 717,27 грн; електричного дриля торгової марки «Арсенал» моделі «Д-10/500» вартістю 566,67 грн; будівельний степлер «Sigma» вартістю 165,19 грн, які належать потерпілому ОСОБА_12 . Після чого залишив місце події та розпорядився незаконно отриманим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 2 565,79 грн.

Судом першої інстанції ОСОБА_10 визнано винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та його дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили вирок суду залишити без змін.

Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, про щосвідчать їхрозписки. Заяви про бажання брати участь при апеляційному розгляді не надіслали, їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При ухваленні вироку зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався. Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, а також кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК України є правильними.

З огляду на межі вимог апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, що їм інкримінується, та щодо призначеного покарання апелянтом не оспорюються. Тому вирок в цій частині, відповідно до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України, не переглядається.

Щодо доводів прокурора в частині неправильного визначення судом першої інстанції рахування строку відбування покарання обвинуваченим, колегія суддів не погоджується з цими доводами, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається початок строку відбування покарання, рішення про залік досудового тримання під вартою.

Згідно ч.5ст.72КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Суд першої інстанції у вироку зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання обвинуваченим ухвалено рахувати з 21.08.2023.

Згідно ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.

З протоколу затримання на підставі п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України вбачається, що підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 затримано 18 серпня 2023 року (т. 1 а.с. 212-219). Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 серпня 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с. 157-162, 178-183).

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд, визначенийчастиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, після проголошення оскаржуваного вироку суд першої інстанції з метою усунення сумніву під час виконання вироку щодо правильності рахування початку строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дійшов висновку про необхідність внесення виправлення у резолютивну частину вироку.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року внесено виправлення до резолютивної частини вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Постановлено вважати вірним: 1) «Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 18.08.2023»; 2) «Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з 18.08.2023» (т.1, а.с.222).

Зазначена ухвала набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржена.

Отже, хоча в резолютивній частині оскаржуваного вироку помилково зазначена дата початку строку відбування покарання кожному з обвинувачених з моменту застосування стосовно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не з дати затримання, але підстави для зміни вироку в цій частині відсутні, оскільки після проголошення вироку суд ухвалив рішення про виправлення описки, і це рішення набрало законної сили та наразі не оскаржено прокурором в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для зміни вироку в частині визначення початку строку відбування покарання обвинуваченими, про що просить апелянт.

Щодо доводів прокурора про неправильне вирішення питання щодо процесуальних витрат судом першої інстанції у даному кримінальному провадженні, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Згідно ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням спеціалістів та експертів.

Частиною 2 ст. 122 КПК України передбачено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.

Статтею 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення дня кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

З матеріалів провадження вбачається, що згідно звіту про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, виконавцем якої була судовий експерт ОСОБА_11 , вартість виконаних робіт складає 260 грн (т. 1 а.с. 189).

Згідно довідок про витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні, сума загальних витрат становить 7648 грн (т. 1 а.с. 184-188).

Колегія суддів наголошує, що прокурором, який брав участь в суді першої інстанції при розгляді кримінального провадження, не надавалися висновки усіх проведених експертиз, а надані лише довідки на підтвердження витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні №12023231040001779 (т.1, а.с. 184-188).

Надавши ці довідки, в тому числі довідку про проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/122-23/3088-ТВ від 19.09.2023 у даному кримінальному провадженні №12023231040001779, прокурор просив суд першої інстанції стягнути з обвинувачених усі понесені витрати на проведення експертиз.

В суді першої інстанції обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вину визнали, та в подальшому ані обвинувачені, ані їх захисники вирок не оскаржили, тобто погодилися в тому числі і з рішенням суду щодо стягнення процесуальних витрат.

Під час апеляційного розгляду захисники обвинувачених також заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що витрати на залучення експертів стягнуто відповідно до наданих прокурором довідок, і рішення в цій частині просили залишити без змін.

За оскаржуваним вироком стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3824 грн, на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта в розмірі 130 грн, з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3824 грн, на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта в розмірі 130 грн. Тобто, зазначене рішення прийнято з урахуванням наданих прокурором довідок про фактично понесені витрати на проведення експертиз.

В резолютивній частині апеляційної скарги прокурор просить вирок змінити та стягнути з кожного обвинуваченого на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта в розмірі 130 грн. Однак, судом першої інстанції саме це рішення прийнято.

Окрім того, в апеляційній скарзі прокурор зазначив, що стягненню за проведені експертизи підлягають усі витрати, окрім як за проведену судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/122- 23/3088-ТВ від 19.09.2023, витрати на проведення якої склали 1 434 грн, та результати якої не використовувались для оцінки вартості викраденого майна у цьому кримінальному провадженні.

Проте, колегія суддів наголошує, що ці доводи прокурора є голослівними. Ані під час судового розгляду в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не надано жодної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12023231040001779. Надавши довідки щодо понесених витрат на проведення судових експертиз, кожна довідка є аналогічною за змістом, та не відображає дані щодо того, що було предметом дослідження даних експертиз.

Не наведено таких даних і в апеляційній скарзі, зокрема, не зазначено, чому усі довідки, окрім довідки щодо витрат за експертизу № СЕ-19/122- 23/3088-ТВ від 19.09.2023, підлягають врахуванню при підрахунку вартості понесених процесуальних витрат.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з обвинувачених на користь держави, а також на залучення експерта, усіх процесуальних витрат на проведення експертиз, з урахуванням поданих під час судового розгляду довідок про фактично понесені витрати у кримінальному провадженні.

За такого, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 424, 425, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3