Ухвала

від 09.08.2024 по справі 200/5481/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

09 серпня 2024 року Справа №200/5481/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України (місцезнаходження адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

УСТАНОВИВ:

08 серпня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат Годунов В.С., представник позивача ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у неправильному розрахунку посадового окладу при перерахунку грошового забезпечення позивача з 01.01.2023 по 07.12.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24,

- зобов`язати відповідача нарахувати позивачу грошове забезпечення з 01.01.2023 по 07.12.2023 з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 з урахуванням посадового окладу в сумі 4295 грн., з урахуванням раніше виплачених сум,

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні позивачу відсоткового розміру премії за період з 27.02.2022 по 07.12.2023 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24,

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, в тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби 07.12.2023, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні 07.12.2023 в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 та з обов`язковим урахуванням премії: - в розмірі 275% від посадового окладу 3970 грн. за період з 27.02.2022 по 31.12.2022, - в розмірі 275% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.01.2023 по 31.01.2023; - в розмірі 730% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.02.2023 по 07.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху […].

Ознайомившись з позовною заявою, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі на підставі даної позовної заяви не може бути відкрито з огляду на таке.

Викладаючи обставини, якими обґрунтовується зміст позовних вимог, позивач зазначив, що при здійсненні перерахунку його грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 відповідач «заднім числом» зменшив розмір фактично отриманої премії позивача.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24, що набрало законної сили.

В адміністративному судочинстві існують два механізми спонукання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, все ж таки виконати судове рішення:

1) судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах (стаття 382 КАС України);

2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, п. п. 24-27, від 13.06.2006, п. п. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Так, позивач стверджує, що згідно з наданими розрахунками відповідач зменшив відсотки розміру премії при перерахунку грошового забезпечення, а отже ці доводи свідчать про те, що позивач не згоден з виконанням відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що вони фактично спрямовані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24.

Суд зауважує, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також процесуальними положеннями КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 Закону №1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, постанові Верховного Суду від 06.02.2023 у справі №140/559/22.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювало питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у цьому випадку в рамках адміністративної справи №200/314/24.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд уважає, що спір у даній справі є тотожним спору у справі №200/314/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення у справі №200/314/24, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Керуючись статтями 2, 3, 14, 170, 171, 248, 251, 256, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій, які полягають у неправильному розрахунку посадового окладу при перерахунку грошового забезпечення позивача з 01.01.2023 по 07.12.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24, зобов`язання нарахувати грошове забезпечення з 01.01.2023 по 07.12.2023 з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 з урахуванням посадового окладу в сумі 4295 грн., з урахуванням раніше виплачених сум, визнання протиправними дій, які полягають у зменшенні відсоткового розміру премії за період з 27.02.2022 по 07.12.2023 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення, в тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби 07.12.2023, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні 07.12.2023 в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 та з обов`язковим урахуванням премії: в розмірі 275% від посадового окладу 3970 грн. за період з 27.02.2022 по 31.12.2022, в розмірі 275% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.01.2023 по 31.01.2023; в розмірі 730% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.02.2023 по 07.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, відмовити.

Ухвала постановлена, складена та підписана 09 серпня 2024 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко