Рішення

від 06.01.2025 по справі 200/5481/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року Справа№200/5481/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у неправильному розрахунку посадового окладу при перерахунку грошового забезпечення позивача з 01.01.2023 до 07.12.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24;

2) зобов`язати відповідача нарахувати позивачу грошове забезпечення з 01.01.2023 до 07.12.2023 з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 з урахуванням посадового окладу в сумі 4295 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

3) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні позивачу відсоткового розміру премії за період з 27.02.2022 по 07.12.2023 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24;

4) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, в тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби 07.12.2023, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні 07.12.2023 в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 та з обов`язковим урахуванням премії: в розмірі 275% від посадового окладу 3970 грн. за період з 27.02.2022 по 31.12.2022, в розмірі 275% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.01.2023 по 31.01.2023, в розмірі 730% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.02.2023 по 07.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Проте, за час проходження служби отримував грошове забезпечення в меншому розмірі, ніж це встановлено нормами чинного законодавства. Як зазначає позивач, після проведення перерахунку на виконання рішення суду у справі №200/314/24 відповідачем зменшено розмір фактично отриманої премії за минулий період.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року у справі № 200/5481/24 за позовом Годунова Віталія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

28 жовтня 2024 року відкрито провадження із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлено відповідну ухвалу. Вказаною ухвалою позивачу поновлено строк для звернення до суду із вказаним позовом.

05 грудня 2024 року представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/314/24, щодо перерахунку грошового забезпечення позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, слід ураховувати, що розмір грошового забезпечення після перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру надбавки за особливості проходження служби та розміру щомісячної премії.

Окрім того, на думку представника відповідача розмір щомісячного преміювання військовослужбовців зазначається не у конкретному відсотку, а до максимально зазначеного розміру (відсотку).

У зв`язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 06 січня 2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у неправильному розрахунку посадового окладу при перерахунку грошового забезпечення позивача з 01.01.2023 до 07.12.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу грошове забезпечення з 01.01.2023 до 07.12.2023 з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/314/24 з урахуванням посадового окладу в сумі 4295 грн., з урахуванням раніше виплачених сум на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Згідно архівної відомості №914 від 28.11.2024 рокуза період з 27.02.2022 до 31.12.2022 року позивачу нарахована премія 275% від посадового окладу.

Згідно архівної відомості №915 від 28.11.2024 року за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 позивачу нарахована премія 275% від посадового окладу (виплата у лютому 2023), за період з 01.02.2023 до 07.12.2023 - 730% від посадового окладу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 200/314/24, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 27.02.2022 по 07.12.2023, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.) та встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення набралозаконної сили 17 квітня 2024 року.

При виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року у справі №200/314/24, відповідачем зменшений відсотковий розмір премії позивача з 275% до 1% в розрахунковий період з 27.02.2022 року до 28.02.2022 року, з 275% до 139% в розрахунковий період з 01.03.2022 року до 30.11.2022 року, з 275% до 131% в розрахунковий період з 01.12.2022 року до 31.12.2022 року, з 275% до 136% в розрахунковий період з 01.01.2023 року до 31.01.2023 року, з 730% до 452% в розрахунковий період з 01.02.2023 року до 31.10.2023 року, з 730% до 465% в розрахунковий період з 01.11.2023 року до 30.11.2023 року, з 730% до 519% в розрахунковий період з 01.12.2023 року до 07.12.2023 року, про що свідчить довідка про перерахунок грошового забезпечення №411 від 24.06.2024.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011) передбачено: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами частини першої статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011 встановлено: до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011 обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цієюпостановою, у розмірах, визначених затвердженими цієюпостановоюсхемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цієюпостановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року№ 704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі Інструкція).

Розділом XVII Інструкції визначено окремі питанняпреміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

Згідно пункту 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.

Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов`язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.

Згідно пункту 2 розділу XVII Інструкції премія не виплачується військовослужбовцям:

які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);

у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).

Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовуєст. 94 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з абз. 3ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оскільки спірними діями відповідача зменшено розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, вказане погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

Як вже зазначалось судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24, відповідачем зменшений відсотковий розмір премії позивача з 275% до 1% в розрахунковий період з 27.02.2022 року до 28.02.2022 року, з 275% до 139% в розрахунковий період з 01.03.2022 року до 30.11.2022 року, з 275% до 131% в розрахунковий період з 01.12.2022 року до 31.12.2022 року, з 275% до 136% в розрахунковий період з 01.01.2023 року до 31.01.2023 року, з 730% до 452% в розрахунковий період з 01.02.2023 року до 31.10.2023 року, з 730% до 465% в розрахунковий період з 01.11.2023 року до 30.11.2023 року, з 730% до 519% в розрахунковий період з 01.12.2023 року до 07.12.2023 року, про що свідчить довідка про перерахунок грошового забезпечення №411 від 24.06.2024.

Рішенням суду, що набрало законної сили, у вказаній вище судовій справі підтверджене порушення відповідачем права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно зіст.103 КЗпП Українипро нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановлені обставини свідчать, що спірне рішення прийняте без участі позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п. 4 ч. 4ст. 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.

Отже, відповідач, зменшивши позивачу відсотковий розмір премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.

Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума премії до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 27.02.2022 року до 07.12.2023 року є протиправним.

Разом з цим, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період 27.02.2022 року до 07.12.2023 року та зобов`язання відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення (одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні) позивача за період 27.02.2022 року до 07.12.2023 року з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 27.02.2022 року до 07.12.2023 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок складових грошового забезпечення (одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні) ОСОБА_1 за період 27.02.2022 року до 07.12.2023 року з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №200/314/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв