Рішення

від 08.08.2024 по справі 187/244/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/244/24

2/0187/161/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій позивач просить суд: прийняти позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до провадження; визначити причини пропуску для прийняття спадщини гр. ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 поважними; визначити гр. ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці після вступу рішення в законну силу, для подання до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимаря Єгора Володимировича заяви про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько по лінії матері ОСОБА_4 . Після смертідядька залишиласьспадщина,яка складаєтьсяіз земельнихділянок,загальною площею 5,8572га:кадастровий номер-1223757100:01:039:0379,загальною площею 4,1754га (рілля),що розташованана територіїМиколаївської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті;загальною площею 0,7942га (кормовіугіддя),що розташованана територіїМиколаївської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті. Після померлого ОСОБА_4 , шляхом спільного проживання фактично вступили в спадщину, але юридично не оформили свої спадкові права ОСОБА_1 та її бабуся по лінії матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті якої також залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, загальною площею 4,4367 га: кадастровий номер - 1223757100:01:039:0380, загальною площею 3,1877 га (рілля), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; загальною площею 1,249 га (кормові угіддя), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. При зверненні до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, листом приватного нотаріуса Лимаря Є.В. відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що позивач не подала заяву про отримання спадщини в установлений 6-ти місячний строк з дня смерті спадкодавця.

Оскільки позивачка не може оформити за собою право власності на спадкове майно, тому звертається із позовною заявою до суду.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 первісного відповідача Петриківську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області замінено належним відповідачем Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ: 04338339, адреса місцезнаходження: вулиця Центральна, буд. 35, село Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області).

Ухвалою Петриківськогорайонного судуДніпропетровської областівід 04.06.2024залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Обухівськоїселищної радив судовезасідання нез`явився.Про місцета часрозгляду справиповідомлений належнимчином.Відзив табудь-якіінші клопотанняна адресусуду ненадано, в зв`язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність з винесенням заочного рішення, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Як передбачено ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.12.2015 року, серія НОМЕР_1 . (а.с. 17)

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, загальною площею 5,8572 га, з них: 1) Кадастровий номер - 1223757100:01:039:0379, загальною площею 4,1754 га (рілля), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; 2) загальною площею 0,7942 га (кормові угіддя), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності за № 220. (а.с. 25)

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, дата видачі 10.07.2019 року серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, загальною площею 4,4367 га, з них: Кадастровий номер - 1223757100:01:039:0380, загальною площею 3,1877 га (рілля), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; загальною площею 1,249 га (кормові угіддя), що розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності за № 221. (а.с. 8)

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 являється матір`ю ОСОБА_5 (а.с. 15). В свою чергу, відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , являються батьками позивачки ОСОБА_1 . (а.с. 14)

Факт зміни прізвища позивачки з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » підтверджується, копією свідоцтва про одруження від 07.09.2002 року, актовий запис № 513. (а.с. 21)

Отже, померла ОСОБА_3 є бабусею позивачки по лінії матері.

Згідно відомостей зі спадкової справи № 19/2020, заведеної після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявами про прийняття спадщини після встановленого строку звертались ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від ОСОБА_5 надійшла заява про те, що вона спадщину в установлений законом строк не прийняла і за продовженням цього до суду звертатись не буде. Заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувались. При цьому, ОСОБА_2 подав вказану заяву після встановленого строку для прийняття спадщини. (а.с. 40)

На початку грудня 2023 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимаря Єгора Володимировича щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском з боку позивача передбаченого законодавством шестимісячного строку, про що приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Єгором Володимировичем було винесено відповідний Лист про відмову від 14.12.2023 року № 311/02-14 та було рекомендовано звернутися для оскарження вказаного вище листа про відмову нотаріуса до суду Петриківського районного суду Дніпропетровської області. (а.с. 11)

За змістом позовної заяви слідує, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що покійна бабуся і дядько, передала їй оригінали Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки зазначені вище, і тому позивач вважала, що при наявності документів, вказаних вище, а також, враховуючи той факт спільного проживання позивача з бабусею до моменту її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , може звернутися до нотаріуса в будь-який час, і норми чинного законодавства не порушує.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, наведених ним на підтвердження позовних вимог, судом враховується наступне.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦКУкраїнипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі №703/4978/19 зазначив, щозаконодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа №6-1486цс15), Верховного Суду України від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) відповідно до частини третьої етапі 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст. 1272 ЦК Українивизначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Таким чином,враховуючи,щопіслясмерті ОСОБА_3 за наявності спадкоємців попередньої черги, які так у визначений законом строк спадщину і не прийняли, маючи у фактичному володінні спадкове майно та проживаючи зі спадкодавцем спільно до її смерті, позивач виправдано сподівалася на наявність підстав для визнання її спадкоємцем, що належним чином прийняв спадщину, з врахуванням того, що спадкоємці попередньої черги не прийняли спадщину.

При цьому, суд приймає до уваги і враховує, що відповідно до довідки Миколаївського старостинського округу Обухівської селищної ради на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 проживала позивач, отже вона у відповідності до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем.

Даний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) який вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці після вступу рішення в законну силу, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., яка на їх відшкодуванні з відповідача не наполягає, тому суд вказані витрати з відповідача не стягує.

Керуючись ст.ст.4,12,13,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.1218,1261, 1268, 1270,1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк тривалістю два місяці з часу набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результаті апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. О. Говоруха