МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2024 р. № 400/6078/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕКС САНРАЙС", вул. Болсуновська, 6, оф.413,м. Київ,01104, до відповідачаМиколаївської митниці, вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації,ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендекс Санрайс" звернулося з позовом до Миколаївської митниці про:
- визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA504180/2024/000001/2 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000003/2 від 23.02.2024, № UA504180/2024/000004/2 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000005/2 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000001/2 від 02.04.2024;
- визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2024/000014 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000016 від 23.02.2024, № UAА504180/2024/000020 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000021 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000005 від 02.04.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при ввезення товару застосував при визначенні митної вартості товару основний (перший) метод за ціною договору (контракту). Натомість відповідач необґрунтовано прийняв спірні рішення, застосувавши резервний метод визначення митної вартості. Інформація, зазначена у рішеннях, не відповідає дійсності. Крім того, відповідачем протиправно прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
12.07.2024 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказав, що при митному оформленні Позивачем надані лише автотранспортні накладні (далі - CMR), які складені у порту Константа (Румунія) та порту Гданськ (Польща) та свідчать про маршрут перевезення з зазначених портів до Києва (Україна). Заявлені у графі 20 «Умови поставки» митних декларацій умови поставки СРТ Київ викликають сумнів та потребують документального підтвердження шляхом надання договорів на перевезення. З урахуванням вищевикладеного, наявний ймовірний ризик значного заниження бази оподаткування, що, як наслідок, веде до зменшення перерахування митних платежів до державного бюджету. Також слід зазначити, що в процесі опрацювання заявленої митної вартості товарів, яка базується на аналізі оскаржених 5 рішень про коригуванні митної вартості (зазначена інформація відображена у таблиці, яка додається до Заперечення), встановлено, що заявлений Позивачем рівень митної вартості 3,05 дол. США/кг є стабільним за всіма 5 митними деклараціями (від 16.02.2024 № 24UA504180000750U8, від 23.02.2024 № 24UA504180000868U2, від 07.03.2024 № 24UА504180001118U2, від 18.03.2024 № 24UA504180001266U4, від 02.04.2024 № 24UA504080000753U9). Позивачем, посилаючись на конфіденційність, відмовлено у наданні договорів перевезень та бухгалтерської документації про вартість транспортних витрат, незважаючи, що Митним кодексом України передбачено виконання положень статті 11 «Додержання вимог щодо конфіденційності інформації». З урахуванням наявності права митного органу, передбаченого частиною 5 статті 54 Кодексу, та запобігання безпідставного зменшення надходження коштів до державного бюджету, вважаю за доцільне витребування договорів перевезення, бухгалтерської документації щодо транспортних витрат та витрат, пов`язаних з перевезенням оскаржуваних товарів, у судовому порядку. Позивач не скористався своїм правом, передбаченим частиною 8 статті 55 Кодексу «протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються».
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
29.09.2023позивачем укладено контракт№ LS-A-2023 з AVENKO TRADING L.L.C. Dawood Building, office M28, Dubai, United Arab Emirates на поставку товарів, зазначених у інвойсах до контракту на кожну поставку «полотно трикотажне» в асортименті.
Пунктом 5.2 контракту обумовлено, що на кожну партію Товару Продавець зобов`язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс - реліз (морський коносамент).
Відповідно до пункту 6.1 контракту поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.
Пунктом 6.2 контракту передбачено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
Згідно з пунктом 7.1 контракту оплата здійснюється по факту поставки товару у доларах США, на банківський рахунок Продавця, чи за іншими реквізитами, зазначеними у додаткових угодах до Контракту.
Пунктом 7.2 контракту визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту, Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
Пунктом 7.3 контракту обумовлено, що всі податки, мито та інші збори по виконанню даного Контракту на території країни Продавця несе Продавець, а на території країни Покупця Покупець.
До митного оформлення уповноваженою особою декларанта подано такі митні декларації:
- від 16.02.2024 № 24UA504180000750U8;
- від 23.02.2024 № 24UA504180000868U2;
- від 07.03.2024 № 24UA504180001118U2;
- від 18.03.2024 № 24UA504180001266U4;
- від 02.04.2024 № 24UA504080000753U9.
Митну вартість було заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До митного оформлення було надано до кожної митної декларації пакувальні листи, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні, декларації про походження товару, контракт з додатковою угодою, договори комісії, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів.
По кожній митній декларації відповідачем витребувано додаткові документи.
На запити митниці позивачем було надано пояснення, що всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості було надано, зокрема, декларації митної вартості, зовнішньоекономічний контракт, інвойси. Банківських платіжних документів немає, оскільки оплата за партії товару не проводилась (умова відстрочки платежу передбачена п. 7.2 контракту). Страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна інформація в інвойсі. Додатково було надано прайс-листи.
Проте відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
- від 16.02.2024 р. № UA504180/2024/000001/2;
- від 23.02.2024 р. № UA504180/2024/000003/2;
- від 07.03.2024 р. № UA504180/2024/000004/2;
- від 18.03.2024 р. № UA504180/2024/000005/2;
- від 02.04.2024 р. № UA504080/2024/000001/2.
Митну вартість скориговано із застосуванням резервного (шостого) методу.
У рішеннях вказано, що відсутня документальна інформація щодо наявності/відсутності страхових витрат з урахуванням заявлених умов поставки СРТ Київ. Також Миколаївська митниця в рішенні № UA504180/2024/000001/2 від 16.02.2024 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що "відповідно до інвойсу від 13.12.2023 М 33190-SOP товар заявлений до митного оформлення на умовах поставки СРТ Київ. Відповідно до Правил Інкотермс, ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного місця призначення (Київ), що не відповідає інформації, зазначеній в графі 4 (місце і дата погрузки) та графі 21 (місце складання) CMR 12.02.2024 № 1797; відсутня документальна інформація стосовно витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, з урахування логістичної інформації".
Крім того, в рішеннях № UA504180/2024/000003/2 від 23.02.2024, № UA504180/2024/000004/2 від 07.03.2024, № UA504080/2024/000001/2 від 02.04.2024 відповідач вказав на те, що "декларантом заявлена торгівельна країна - Об`єднані Арабські Емірати, країна походження оцінюваного товару - Китай, країна відправлення - Румунія. Відповідно до інвойсів від 05.01.2024 № 05124-LRR, від 08.01.2024 M33447-PRM, від 01.01.2024 № 26480-PRM товар заявлений до митного оформлення на умовах поставки СРТ Київ. Відповідно до Правил Інкотермс, ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) від Продавця до зазначеного місця призначення (Київ), тобто до ціни включається фрахт та вартість завантаження та розвантаження на борт та з борту в портах відправлення та призначення. При митному оформленні декларантом надана CMR від 20.02.2024 №3640, від 05.03.2024 № 16986, від 15.03.2024 №5829, які містять інформацію щодо місця навантаження та місця складання - Румунія. При митному оформленні відсутні транспортні документи, які підтверджують шлях прямування вантажу".
У рішенні № UA504180/2024/000005/2 від 18.03.2024 в якості підстави для коригування митної вартості товарів визначено "декларантом заявлена торгівельна країна - Об`єднані Арабські Емірати, країна походження оцінюваного товару - Китай, країна відправлення - Польща. Відповідно до інвойсу від 30.01.2024 № 34189-NRA товар заявлений до митного оформлення на умовах поставки СРТ Київ. Відповідно до Правил Інкотермс, ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) від Продавця до зазначеного місця призначення (Київ), тобто до ціни включається фрахт та вартість завантаження та розвантаження на борт та з борту в портах відправлення та призначення. При митному оформленні декларантом надана CMR 25.03.2024 б/н, яка містить інформацію щодо місця навантаження та місця складання - Польща. При митному оформленні відсутні транспортні документи, які підтверджують шлях прямування вантажу, відсутня документальна інформація стосовно витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням з урахуванням логістичної інформації".
Однією з підстав для коригування митної вартості в рішеннях № UA504180/2024/000001/2 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000003/2 від 23.02.2024, № UA504180/2024/000004/2 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000005/2 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000001/2 від 02.04.2024 зазначено те, що "декларантом не наданий коносамент, передбачений п. 5.2 договору від 29.09.2023 № LS-A-2023".
Крім того, відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2024/000014 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000016 від 23.02.2024, № UAА504180/2024/000020 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000021 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000005 від 02.04.2024.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч. 1 - 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товару, який був задекларований позивачем.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту №LS-А-2023 від 29.09.2023 року.
Крім того, у митних деклараціях зазначена вартість товару окремо і його вартість співпадає з інвойсами. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували пов`язаність позивача з постачальником.
Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, митницею вмотивовано рішення про коригування тим, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять усіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та мають розбіжності та неточності. Тобто, декларантом документально не підтверджена заявлена митна вартість.
Щодо відсутності інформації щодо страхових витрат, суд виходить з того, що згідно з п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються витрати на страхування цих товарів лише у тому випадку, коли ці витрати раніше не включалися до ціни.
Контрактом №LS-A-2023 від 29.09.2023 року не передбачено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу.
В інвойсах наведені умови поставки та вказано, що страхування товарів не проводилось. Таку ж інформацію підтвердив позивач у листах на запит митниці.
Тому, вимога до позивача надати документ щодо страхування товару є безпідставною.
Щодо ненадання коносаменту, передбачений п.5.2 договору від 29.09.2023 року №LS-A-2023, суд зазначає, що згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
В інвойсах наведені умови поставки СРТ - Київ.
У відповідності до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий с у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається".
На запит митниці позивач повідомляв, що за законодавством України митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону. Умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення. В інвойсах місцем призначення визначено Київ (умови поставки СРТ - Київ).
Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Київ, Україна, продавець (компанія LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C., Об`єднані Арабські Емірати) зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Київ, Україна).
Покупець (позивач) не здійснював будь-яких витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Київ, Україна).
Таким чином, твердження Миколаївської митниці в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів про наявність таких витрат є необґрунтованими.
Суд зауважує, що позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна на товари установлюється у доларах США на умовах СРТ - Київ ІНКОТЕРМС-2000.
Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Таким чином суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
В свою чергу, Митницею не надано доказів на підтвердження того, яким чином зазначені розбіжності вплинули на митну вартість та правильність обраного методу її визначення.
Суд зауважує, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
У розумінні ч.3 ст.53 МК України сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Однак Митниця при витребуванні додаткових документів не вказала: які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів та відомостей (наявність ознак підробки, розбіжностей), які саме обставини мають підтвердити додатково надані документи.
Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною 10 ст. 58 МК України встановлено виключні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2)належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до п. 11 ст. 58 МК України - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Судом встановлено, що позивачем було надано митниці зовнішньоекономічний контракт, де чітко визначено ціну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсах. Також, відсутні розбіжності між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки.
Отже, позивачем надано митному органу всі необхідні документи у відповідності до ст. 53 МК України.
Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, оскільки іншим імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.
Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.
Суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.
За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною договору, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.
Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.
Митниця не надала суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
В оскаржуваних рішеннях відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.
Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості.
Таким чином, відповідач не спростував ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за резервним методом. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, що є підставою для їх скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 32944,50 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лендекс Санрайс" (вул. Болсуновська, 6, офіс 413, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 45110801) до Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код ВП 44017652) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA504180/2024/000001/2 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000003/2 від 23.02.2024, № UA504180/2024/000004/2 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000005/2 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000001/2 від 02.04.2024; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2024/000014 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000016 від 23.02.2024, № UAА504180/2024/000020 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000021 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000005 від 02.04.2024 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів від № UA504180/2024/000001/2 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000003/2 від 23.02.2024, № UA504180/2024/000004/2 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000005/2 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000001/2 від 02.04.2024.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2024/000014 від 16.02.2024, № UA504180/2024/000016 від 23.02.2024, № UAА504180/2024/000020 від 07.03.2024, № UA504180/2024/000021 від 18.03.2024, № UA504080/2024/000005 від 02.04.2024.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код ВП 44017652) судовий збір у сумі 32944,50 грн (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири грн 50 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лендекс Санрайс" (вул. Болсуновська, 6, офіс 413, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 45110801).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 09.08.2024 р.
СуддяН.В. Лісовська
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120919144 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Лісовська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні