Ухвала

від 09.08.2024 по справі 420/24950/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24950/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування висновку, у якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-03-28-009462-а від 29 липня 202 року Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області.

За приписами п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що даний позов подано без дотримання приписів ч.3 ст.161 КАС України, виходячи наступного.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року на рівні 3028,00 грн.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вказане, розмір судового збору, який мав сплатити позивач за подання цього позову становить 2422,40 грн. (3028,00*0,8).

Проте, указаних коштів позивачем не сплачено.

При цьому, позивач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого, посилаючись на приписи ст.8 ЗУ «Про судовий збір» вказує на відсутність на даний час у КЕВ м. Херсона коштів, призначених для сплати судового збору. На підтвердження вказаної обставини, позивач надав виписку з рахунка за 01.08.2024 з системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства Казначейство».

Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, сплата судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду, в силу вимог КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Позивач не відноситься до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір», а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена вище норма кореспондується з приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір», яка при цьому визначає умови для відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку та спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

При цьому, з викладених норм слідує, що законодавством передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення стороні сплати судового збору.

Крім того законодавець ставить у залежність право суду відстрочити сплату судового збору саме від майнового стану сторони. Тобто, єдиною підставою для такого відстрочення є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 18 червня 2024 року у справі 420/26369/23 вказав, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Водночас, заявник відповідного клопотання має обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заявив в частині також щодо сплати судового збору за подання позовної заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Також, суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник не підтвердив документально неможливості сплати судового збору за подання даної позовної заяви, не підтвердив існування обставин для відстрочення оплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». Надана виписка по рахунку наявність таких обставин не засвідчує, оскільки з неї неможливо об`єктивно встановити майновий стан сторони.

Окрім того, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для відстрочення сплати судового збору, передбачені п.3 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» відсутні.

З огляду на викладене вище, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відтак, з метою усунення виявленого судом недоліку позовної заяви, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн та надати до суду підтверджуючий таку сплату документ.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом доплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн та надання суду відповідного доказу.

Судовий збір у розмірі 2422,40 грн за подачу цього позову до Одеського окружного адміністративного суду має бути перерахована або внесена на рахунок за наступними реквізитами: банк Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; рахунок UA468999980313171206084015756; отримувач - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва

нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного та керуючись ст.8 ЗУ «Про судовий збір», ст.132, 133, 160, 161, 169 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду доказу сплати судового збору.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА