Рішення

від 09.08.2024 по справі 440/5939/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5939/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Оболонської сільської ради та Полтавської обласної державної (військової) адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Полтавської обласної прокуратури /надалі прокурор/ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оболонської сільської ради /надалі відповідач-1/ про:

- визнання протиправною бездіяльності Оболонської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язання Оболонської сільської ради відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості) /а.с. 1-19/.

Позов обґрунтований тим, що постановою Ради Міністрів УРСР від 16 грудня 1982 року №617 оголошено Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне", що знаходиться в межах Семенівського району неподалік с. Наталенки. Положенням про Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне", затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №58/ДС від 14 квітня 2003 року та охоронним зобов`язанням №232 від 27 травня 2001 року, зазначено цінність створення, існування та здійснення охоронних заходів Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" загальною площею 400 га, що знаходиться в заплаві річки Сули біля села Наталенки на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області. У порушення вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" відповідачем-1 не забезпечено проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості). Відсутність встановлених меж в натурі Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу. Державною екологічною інспекцією Центрального округу не вживалися заходи контролю щодо Оболонської сільської ради та неналежним чином здійснено захист інтересів щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного значення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 92-95/ зазначив, що відповідно до чинного законодавства на органи місцевого самоврядування покладено лише обов`язок сприяти охороні та збереженні територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а не обов`язок здійснювати таку охорону, а тим більше проводити роботи з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості). Подане до суду позивачем охоронне зобов`язання, зареєстроване в Держуправлінні екоресурсів в Полтавській області за №232 від 27 травня 2001 року, є неналежним доказом та не може вважатися таким, що підтверджує взяття на себе охоронного зобов`язання Оболонською сільською радою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року клопотання Керівника Полтавської обласної прокуратури про залучення співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Полтавську обласну військову адміністрацію /надалі відповідач-2/ та розгляд справи №440/5939/24 розпочато спочатку.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 132-134/ зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Солоне» заказник розташований в заплаві річки Сула, біля села Наталенки на території Погребняківської сільської ради (далі Землевласник) Семенівського району Полтавської області, територія Заказника не вилучається у її землевласника. Таким чином, обов`язок із встановлення меж Заказника наявний саме у Оболонської сільської ради, як правонаступника Погребняківської сільської ради. Оболонська сільська рада, посилаючись на норми права, які регулюють питання розпорядження земельними ділянками, закладає це як мотив для того, щоб зняти із себе відповідальність щодо бездіяльності в частині невиготовлення землевпорядної документації на Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Солоне».

У поясненнях /а.с. 160-162/ прокурор зазначив, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Погребняківської сільської ради є Оболонська сільська рада, а тому дотримання зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" є обов`язком Оболонської сільської ради.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 16 грудня 1982 року № 617 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР" прийнято пропозицію Державного комітету УРСР по охороні природи, Академії наук УРСР, Вінницького, Івано-Франківського, Полтавського, Сумського і Тернопільського облвиконкомів та Севастопольського міськвиконкому, погоджену з заінтересованими міністерствами і відомствами УРСР, про доповнення переліку державних заказників Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 р. № 500 ( 500-74-п ), згідно з додатком.

Так, у вказаному додатку до Переліку державних заказників, що створюються в Українській РСР, додано Гідрологічний державний заказник "Солоне", площа 400 га, місцезнаходження: Семенівський район, с. Оболонь; коротка характеристика державного заказника: типове для лісостепу болото в заплаві р. Сули, яке є стабілізатором мікроклімату, регулятором водного режиму ріки, місцем масового гніздування багатьох водоплавних і болотних птахів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" затверджено зміни, що вносяться до рішень Уряду України, зокрема у назві і тексті постанови Ради Міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 р. № 500 (00-74-п) "Про створення державних заказників в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1974 р., N 11, ст. 71) і додатку до цієї постанови посилання "державні заказники" замінено посиланням "заказники загальнодержавного значення".

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.6 та 1.12 Положення про Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №58/ДС від 14 квітня 2003 року /а.с. 30-35а/, Гідрологічний заказник "Солоне" (далі - Заказник) оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР від 16 грудня 1982 року № 617. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Заказник визначено, як гідрологічний заказник загальнодержавного значення.

Заказник займає площу 400 га.

Заказник розташований в заплаві річки Сули, біля села Наталенки на території Погребняківської сільської ради (далі-Землевласник) Семенівського району Полтавської області. Територія Заказника не вилучається у її Землевласника.

Територія Заказника має велике значення як типовий водно-болотний комплекс в заплаві річки Сули з багатою флорою та фауною.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Місцезнаходження Землевласника: с. Погребняки, Семенівський район, Полтавська обл., 38200.

Відповідно до охоронного зобов`язання Держуправління екоресурсів в Полтавській області Міністерства екології та природних ресурсів України №232 від 27 травня 2001 року /а.с. 46/ Погребняківська сільська рада дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збережння оголошеного (організованого) Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" відповідно до постанови РМ УРСР від 16 грудня 1982 року №617 в межах Семенівського району неподалік с. Наталенки загальною площею 400 га.

Листом Полтавської обласної прокуратури №12-432вих-24 від 14 березня 2024 року /а.с. 25/ Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено про те, що прокуратурою встановлено, що межі земельної ділянки площею 19,2 га, яку передано в оренду фізичній особі, накладаються на територію Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне", та у листі викладено прохання проінформувати чи встановлені межі Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне".

Листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15 квітня 2024 року №10-16-0.63-1821/2-24 /а.с. 27-28/ Полтавській обласній прокуратурі на лист №12-432вих-24 від 14 березня 2024 року повідомлено про те, що за інформацією відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, враховуючи відомості Національної кадастрової системи, відомості про межі території природно-заповідного фонду, зокрема Гідрологічного заказника "Солоне", не внесені. Відомості про обмеження у використанні земель в межах території Гідрологічного заказника "Солоне" не зареєстровані. Станом на 15 квітня 2024 року до регіонального фонду документації із землеустрою та оцінки земель, копія документації із землеустрою на Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне" її розробником не передавалась.

Листом Полтавської обласної прокуратури №12-602вих-24 від 24 квітня 2024 року /а.с. 23-24/ Оболонській сільській раді повідомлено про те, що прокуратурою встановлено, що дотримання зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження режиму охорони та збереження гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" є обов`язком Оболонської сільської ради та у листі викладено прохання повідомити про причини незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості) та вжити заходи на усунення виявлених порушень.

Листом Полтавської обласної прокуратури №12-603вих-24 від 24 квітня 2024 року /а.с. 20-21/ Державній екологічній інспекції Центрального округу повідомлено про те, що прокуратурою встановлено, що дотримання зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження режиму охорони та збереження гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" є обов`язком Оболонської сільської ради та у листі викладено пропозицію звернутися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Оболонської сільської ради та зобов`язання забезпечити проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Листом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 02 травня 2024 року №07-08/2120 /а.с. 22/ Полтавській обласній прокуратурі повідомлено про те, що станом на 02 травня 2024 року інспекція не зверталась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Оболонської сільської ради та зобов`язання останню забезпечити проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Солоне» та закріплення їх в натурі (на місцевості) та викладено прохання до прокуратури вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Листом Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №515 від 10 травня 2024 року /а.с. 26/ Полтавській обласній прокуратурі на лист №12-602вих-24 від 24 квітня 2024 року повідомлено про те, що Гідрологічний заказник "Солоне" має статус загальнодержавного значення. У бюджеті сільської ради на 2024 рік кошти на проведення робіт з внесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості) не закладалися.

Листом Полтавської обласної прокуратури №12-679вих-24 від 14 травня 2024 року /а.с. 71/ Державній екологічній інспекції Центрального округу повідомлено, що Полтавською обласною прокуратурою прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу та звернення до суду із позовом до Оболонської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Вважаючи протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості), прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III /надалі ЗК України/ передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 44 ЗК України передбачено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 45 ЗК України визначено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно з приписами статті 46 ЗК України до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року №2456-XII /надалі - Закон №2456-XII/.

Згідно із преамбулою вказаного Закону природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із статтею 25 Закону №2456-XII заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Статтею 26 Закону №2456-XII встановлено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Частинами третьою та п`ятою статті 53 Закону №2456-XII передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до частин другої та третьої статті 60 Закону №2456-XII охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Як встановлено судом, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 16 грудня 1982 року № 617 та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Гідрологічний заказник "Солоне" площею 400 га є заказником загальнодержавного значення.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.6 та 1.12 Положення про Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №58/ДС від 14 квітня 2003 року /а.с. 30-35а/, Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне" займає площу 400 га та розташований в заплаві річки Сули, біля села Наталенки на території Погребняківської сільської ради (далі-Землевласник) Семенівського району Полтавської області. Територія Заказника не вилучається у її Землевласника. Територія Заказника має велике значення як типовий водно-болотний комплекс в заплаві річки Сули з багатою флорою та фауною. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно до охоронного зобов`язання Держуправління екоресурсів в Полтавській області Міністерства екології та природних ресурсів України №232 від 27 травня 2001 року /а.с. 46/ Погребняківська сільська рада дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" відповідно до постанови РМ УРСР від 16 грудня 1982 року №617 в межах Семенівського району неподалік с. Наталенки загальною площею 400 га.

Частиною четвертою статті 7 Закону №2456-XII визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV /надалі Закон № 858-IV/, землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 2 Закону № 858-IV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до пункту "в" частини другої статті 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Частинами першою - четвертою статті 47 Закону № 858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Згідно із частинами дев`ятою та десятою вказаної статті рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Пунктом 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 01 липня 2021 року, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема: в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2025 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2025 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

При цьому, як визначено частиною першою статті 26 Закону України "Про землеустрій", замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

За змістом підпунктів 34, 37 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з пунктами 4, 9 частини 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту; юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 721-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області" відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Полтавської області згідно з додатком, зокрема, до Оболонської територіальної громади входять території Оболонської, Горошинської, Іванівської, Наріжанської, Погребняківської, Пузирівської та Худоліївської територіальних громад.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 квітня 2024 року /а.с. 61-64/ Оболонська сільська рада є правонаступником Погребняківської сільської ради (код ЄДРПОУ 22548537).

Таким чином, станом на час розгляду справи судом на території Оболонської сільської ради знаходиться Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Солоне".

До суду не надано доказів на підтвердження того, що межі території Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" на місцевості виносилися та встановлювалися.

За змістом пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 65 "Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду" охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними та не підлягають переоформленню, крім випадків, передбачених пунктом 3.4 розділу ІІІ Інструкції, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

Згідно із пунктом 3.4 розділу ІІІ Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 65, охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об`єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

Враховуючи те, що форма власності Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне", що знаходиться в межах Семенівскього району неподалік с. Наталенки, не змінювалася, до правонаступника землевласника перейшли його права та обов`язки, зміни до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження не вносилися, охоронне зобов`язання №232 від 27 травня 2001 року у встановленому законодавством порядку недійним не визнавалося, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду" від 25 лютого 2013 року № 65 охоронне зобов`язання №232 від 27 травня 2001 року підлягає виконанню Оболонською сільською радою.

Охоронні зобов`язання покладають на відповідача обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення.

З огляду на викладене, на Оболонську сільську раду покладено обов`язок із забезпечення режиму охорони території та збереження Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та із вчинення дій по замовленню проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне".

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача-1 на відсутність у нього обов`язку щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Відсутність встановлених меж в натурі Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" фактично унеможливлює охорону та збереження у природному стані цього заказника, а також унеможливлює здійснення контролю за дотриманням режиму заборони певних видів діяльності.

Частиною першою статті 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є: здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, зважаючи на невиконання відповідачем-1 вимог законодавства в частині організації проведення робіт із винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості), а також невиконання Державною екологічною інспекцією Центрального округу повноважень, встановлених щодо державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора до суду з цим позовом, що обумовлено необхідністю захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.

Таким чином, адміністративний позов Керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36020) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 42149108) до Оболонської сільської ради (вул. Позена, буд. 1/2, с. Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 22543563) та Полтавської обласної державної (військової) адміністрації (ідентифікаційний код 00022591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Оболонську сільську раду забезпечити проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Солоне" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк