Рішення

від 07.08.2024 по справі 756/19790/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

07.08.2024 Справа № 756/19790/21

Унікальний № 756/19790/21

Провадження № 2/756/204/24

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.‚

за участю секретаря - Атаманюка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ УКРАЇНА», про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ УКРАЇНА», у якому просить ???стягнути з ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 142 804,00 грн. 00 коп. та покласти на відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у січні 2020 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до ФОП ОСОБА_2 , для замовлення туристичних послуг для трьох осіб: позивача, чоловіка позивача - ОСОБА_3 та їх сина ОСОБА_4 у складі послуг: проживання цих трьох осіб в готелі Sani Club-5 stars, Sani Resort, Kassandra, Chalkidiki, Greece 23741107844 (10 ночей/Double Room (Garden View), 2Ad+ 1ad/HB (сніданок/вечеря) в період: 20.06.2020 року - 30.06.2020 року (назва туру - {UA)КИЕВ_{Y) Promo Trf_2020 Греція_с.г. Халкидики Кассандра_Sani Resort {о 01.06; (K1); перельоту цих же трьох осіб за маршрутом Салоніки (Грецька Республіка) - Київ (Україна) 30.06.2020 року.

Позивач зазначає, що вказане вище замовлення було виражене позивачем у формі усної заяви, яка була нею озвучена в момент замовлення у відповідача телефоном, та отримала від відповідача в електронній формі проект Договору на туристичне обслуговування №M3T/14-531 від 23.01.2020 року.

ОСОБА_1 зазначає, що на виконання вищевказаного договору із 25.01.2020 року по 27.01.2020 року оплатила відповідачу 154 500,00 грн. чотирма платежами.

Однак позивач зазначає, що згодом, ретельно ознайомившись із умовами договору на туристичне обслуговування №M3T/14-531 від 23.01.2020 року, відмовилася його підписувати (тобто укладати).

Таким чином, позивач зазначає, що договір на туристичне обслуговування №M3T/14-531 від 23.01.2020 року є неукладеним між його сторонами та не призводить, відповідно, до набуття відповідних юридичних наслідків для сторін.

Позивач зазначає, що у зв`язку з пандемією COVID-19, за відповідною усною домовленістю між позивачем та відповідачем терміни надання оплачених в повному обсязі туристичних послуг (у 2020 році) було перенесено для трьох осіб на період: 19.06.2021 року - 29.06.2021 року.

09.06.2021 року від відповідача було отримане електронне повідомлення разом із Ваучерем/Voucher №KSD20060EI від 23.01.2020 року.

Позивачем сплачена відповідачу додаткова сума у розмірі 18 636,00 грн.

Позивач вказує, що 19.06.2021 року при пред`явлені Ваучера/Voucher №KSD20060EI від 23.01.2020 року (частини примірника, що пред`являється в місці тимчасового проживання в готелі Sani Club-5 stars, Sani Resort, Kassandra, Chalkidiki, Greece 23741107844, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відмовлено в наданні замовлених та оплачених в повному обсязі туристичних послуг на підставі відсутності станом на 19.06.2021 року отриманої цим готелем оплати за проживання та харчування у вказаному готелі за період із 19.06.2021 до 29.06.2021 року.

23.06.2021 року на вимогу позивача адміністрацією готелю було надано офіційного листа, яким підтверджується відсутність станом на 19.06.2021 року оплати за проживання та харчування позивачки, її чоловіка та сина у вказаному готелі.

В подальшому, офіційний лист відмови направлений позивачем відповідачу разом із письмовою вимогою щодо повернення грошових сум в розмірі 173 136,00 грн.

Позивач у позовній заяві наголошує, що відповідач вступила у правовідносини із нею не як Турагент, а від власного імені, за свій рахунок і без укладення позивачем договору як від імені ТОВ «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38113950) так само і від імені ТОВ «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 39173811).

За твердженням позивача 04.08.2021 року та 30.09.2021 року ФОП ОСОБА_2 було перераховано на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 600 грн. та 11 732 грн. в рахунок погашення заборгованості за вказані вище не надані туристичні послуги.

Таким чином, з урахуванням повернутих коштів, станом на дату подання цього позову загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 за ненадані туристичні послуги становить 142 804,00 грн.

Представник позивача надав суду заяву, у якій підтримав позовні вимоги, просив здійснювати розгляд за його відсутності.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлялися належним чином, матеріали справи містять пояснення в яких останні заперечують проти позову, вказуючи що позивач пред`явив позовну вимогу про стягнення грошових коштів до неналежного відповідача, оскільки ФОП ОСОБА_2 не є стороною правовідносин з надання туристичного продукту, а тільки посередник.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2019 року між ФОП ОСОБА_2 (субагент) та ТОВ «Море Турів» було укладено Субагенський договір виходячи з укладеного Агенського договору ТОВ «Море турів» та ТОВ „Музенідіс Тревел Україна" (Принципал), який діє від імені та в інтересах туристичних компаній MOUZENIDIS TRAVEL A.E., MOUZENIDIS TRAVEL CYPRUS LTD, MOUZENIDIS TRAVEL TBILISI LTD, MOUZENIDIS HUNGARY TRAVEL AGENCY Kft було укладено договір на реалізацію туристичного продукту (далі - Агентський договір) за умовами якого Агент зобов`язується за винагороду за дорученням, від імені, в інтересах і за рахунок Принципала вчинити юридичні та/або інші дії з реалізації туристичного продукту, сформованого Принципалом, та/або окремих туристичних послуг принципала у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.5 Агентського договору цей договір є формою підтвердження повноважень Агента на реалізацію турпродукту, сформованого Принципалом.

Відповідач будучи туристичним субагентом ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» (Туроператор), який діє від імені та в інтересах туристичних компаній MOUZENIDIS TRAVEL A.E., MOUZENIDIS TRAVEL CYPRUS LTD, MOUZENIDIS TRAVEL TBILISI LTD, MOUZENIDIS HUNGARY TRAVEL AGENCY Kft (Туроператор) на підставі субагентського договору, діючи за його дорученням, та в його інтересах уклала від його імені з позивачем (ЗАМОВНИК) договір на туристичне обслуговування далі - Туристичний договір.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ ДНІПРОПЕТРОВСЬК» що діє від імені та в інтересах Mouzenidis Travel A.E., іменоване в подальшому виконавець, та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №МЗТ/14-531 на туристичне обслуговування, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов`язання за плату забезпечити надання замовнику та/або туристам тур до Греції на період з 20 червня 2020 року по 30 червня 2020 року, який включає в себе комплекс туристичних послуг: розміщення в готелі, авіапереліт, харчування сніданок/вечеря.

На підтвердження оплати послуг за договором на туристичне обслуговування №МЗТ/14-531 позивачем надані квитанції до прибуткового касового ордеру №46 від 23.01.2020 року, №48 від 24.01.2020 року, №51 від 25.01.2020 року, №54 від 27.01.2020 року, всього на загальну суму 154 500,00 грн.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 87/2020 від 13.03.2020 року введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинено корона вірусом SARS-CoV-2», на виконання якого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.

Зазначені обмеження були введені до 03.04.2020 року, проте надалі продовжені відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2020 № 239 до 24.04.2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 23.03.2020 року № 228 заборонено з 12 год 00 хв 24.03.2020 року до 22.05.2020 року прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою.

Карантинні обмеження щодо перевезення було продовжено до 15.06.2020 року.

З огляду на зазначене сторонами погоджено перенести терміни надання оплачених в повному обсязі позивачем туристичних послуг (у 2020 році) для трьох осіб на період: 19.06.2021 року - 29.06.2021 року, в тому числі із перельотом.

09.06.2021 року відповідачем надано позивачу Ваучер/Voucher №KSD20060EI від 23.01.2020 року про надання туристичних послуг у період з 19.06.2021 року - 29.06.2021 року, який включає в себе комплекс: розміщення в готелі, авіапереліт, харчування сніданок/вечеря.

Позивачем сплачена додаткова сума у розмірі 18 636,00 грн. на підставі прибуткового касового ордеру № 54 від 09.06.2021 року

Ваучер/Voucher №KSD20060EI від 23.01.2020 року виданий від імені ТОВ «Музенідіс Тревел Україна».

На виконання умов договору позивачем було оплачено вказаний турпродукт у повному обсязі.

Вказані грошові кошти за тур прийняті ФОП ОСОБА_2 як турагентом були передані ТОВ «Море турів» що в свою чергу перерахували їх ТОВ «Музенідіс Тревел Україна», яке в свою чергу передало кошти грецькій компанії (нерезиденту) - MOUZENIDIS TRAVEL A.Е., що підтверджується листом ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» вих №46 від 22.08.2020 року, та не заперечується останніми.

Враховуючи викладене встановлено, що:

- ФОП ОСОБА_2 являється туристичним субагентом ТОВ «Музенідіс Тревел Україна», який діє від імені та в інтересах туристичних компаній MOUZENIDIS TRAVEL A.E., MOUZENIDIS TRAVEL CYPRUS LTD, MOUZENIDIS TRAVEL TBILISI LTD, MOUZENIDIS HUNGARY TRAVEL AGENCY Kft;

- ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» являється туристичним оператором;

- Туристична компанія MOUZENIDIS TRAVEL A.E., являється туристичним оператором;

- ОСОБА_1 являється туристом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Відповідно до Постанови Верховного суду у справі №569/16256/19 від 27.01.2021 «оскільки відповідно до частини першої статті 296, частини першої статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок, то ФОП ОСОБА_2 діючи від імені та в інтересах відповідача - ТОВ «Тревел Профешнл Груп» та укладаючи договір про надання туристичних послуг від 06 червня 2018 року № TR27011222, створила відповідні права та обов`язки для відповідача. Такий висновок підтверджується і прямим зазначенням про це у частині першій статті 20 Закону України «Про туризм», відповідно до якої за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. Таким чином, правовідносини з надання туристичних послуг виникають безпосередньо між замовником (туристом) і виконавцем (туроператором) незалежно від того, чи укладався такий договір безпосередньо з туроператором або через посередників.…

За змістом частин першої, другої, десятої, дванадцятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої, другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року «Про туризм», частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», статей 610, 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Отже, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор, яким у цій справі є ТОВ «Музенідіс Тревел Україна».

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки, відповідач, уклавши договір про надання туристичних послуг діяла від імені та за дорученням туроператора та інших компаній, які безпосередньо надають послуги, тому не може нести відповідальність за порушення істотних умов договору.

Статтею 638 ЦПК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦПК якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконувала істотні умови договору №МЗТ/14-531 від 13.01.2020 року, а саме щодо його оплати, змінювала дати відпочинку у зв`язку із карантином, вчиняла інші дії на його виконання.

Тому, твердження позивача що договір про надання туристичних послуг між сторонами не укладався не відповідають дійсності, та спростовуються вчиненими позивачем діями на його виконання.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, вказана стаття ЦК України визначає поняття безпідставного набуття, збереження майна (безпідставного збагачення) і встановлює умови його виникнення.

З аналізу глави 83 ЦК України вбачається, що зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) має мати місце набуття або збереження майна, б) щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи, в) щоб були вiдсутнi правові підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із ч.1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З огляду на зазначене, суд вважає, що передані позивачем відповідачу кошти не є безпідставно отриманими, оскільки оплата здійснювалась на виконання умов договору про надання туристичних послуг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 20 Закону України «Про туризм», ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ УКРАЇНА», про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2024 року.

Суддя А.В. Шевчук