Ухвала

від 09.08.2024 по справі 916/1543/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

09 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1543/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 (складено та підписано 25.06.2024, суддя Нікітенко С.В.)

у справі №916/1543/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АВТО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ"

про стягнення 960753,46 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 по справі №916/1543/24, яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором перевезення вантажів № 10072023-1 від 10.07.2023 у розмірі 758050,15 грн, з яких: 611940,40 грн заборгованість зі сплати послуг з перевезення вантажів, 115721,20 грн пеня, 10549,33 грн 3% річних та 19839,62 грн інфляційні втрати та заборгованість Договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 19/07/23-1 від 19.07.2023 у розмірі 202703,31 грн, з яких: 166500,00 грн заборгованість зі сплати орендної плати, 28968,03 грн пеня, 2692,42 грн 3% річних та 4542,86 грн інфляційні втрати.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" на вищевказане рішення суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що отримав повний текст оскаржуваного рішення лише 05.07.2024, що підтверджується даними з офіційного веб-сайту Укрпошта.

Апелянт вважає, що пропущений строк є незначним, а саме один день. Також просить врахувати такі обставини, як критичний стан електроенергетичної галузі України під час воєнного стану (відсутність електроенергії) та необхідність у зв`язку з цим більшої кількості часу на підготовку апеляційної скарги.

З огляду на таке, апелянт вважає, що пропустив строк звернення з апеляційною скаргою з поважних причин.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АВТО" подано до суду апеляційної інстанції заяву в якій позивач просить визнати пропуск строку на апеляційне оскарження неповажним та відмовити у відкритті апеляційного провадження по справі.

Позивач зазначає, що апелянт вводить суд в оману, оскільки насправді пропуск строку на апеляційне оскарження складає три дні, а не один, як про те зазначає скаржник. При цьому, останній був достеменно обізнаний про розгляд цієї справи у суді першої інстанції, а апеляційна скарга не містить значного обсягу документів.

До того ж, як вважає позивач, скаржник грубо порушує норми чинного процесуального законодавства, оскільки не зареєстрував електронного кабінету.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1543/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 по справі №916/1543/24 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

До суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/1543/24 від Господарського суду Одеської області.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 25.06.2024.

Відповідно останнім днем звернення з апеляційною скаргою на таке рішення є 15.07.2024.

В свою чергу, апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції лише 29.07.2024

Тобто скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 у цій справі.

За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із наданих скаржником доказів, та не заперечується останнім, оскаржуване рішення було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" 05.07.2024.

Частиною 6 ст. 256 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно, мав визначене чинним процесуальним законодавством право на поновлення строку на апеляційне оскарження до 25.07.2024, з урахуванням отримання повного тексту оскаржуваного рішення 05.07.2024.

Проте, скаржником такий строк було пропущено та подано апеляційну скаргу лише 29.04.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, також зазначає наступне.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В свою чергу апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що запровадження воєнного стану об`єктивно унеможливило подання цієї апеляційної скарги в межах передбачених ГПК України строків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

При цьому, жодного доказу з приводу об`єктивної неможливості направлення апеляційної скарги з наведених підстав скаржником не надало.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Також, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, приписами частини п`ятої стаття 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" такий електронний кабінет відсутній, що підтверджується відповіддю з підсистеми Електронний Суд.

При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що п. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України визначає застосування процесуальних наслідків, передбачених цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, тобто навіть якщо представник сторони має електронний кабінет, а сторона, яку представляє представник ні.

Відповідно частини 2 статті 260 до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Також, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так з урахування ціни даного позову, який судом першої інстанції було задоволено у повному обсязі, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складає 14 411,30 грн (1,5 % від 960753,46).

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Відтак розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 21 616,95 грн (14 411,30 * 150 %).

Проте, скаржником до апеляційної скарги надано квитанцію до платіжної інструкції від 29.07.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 17 293,60 грн.

Отже, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, недоплата складає 4323,35 грн.

Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 по справі №916/1543/24, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 по справі №916/1543/24 залишити без руху.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 по справі №916/1543/24, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ", що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяФілінюк І.Г.