Постанова

від 07.08.2024 по справі 922/4940/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/4940/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача -адвокат Батракова О.Ю., свідоцтво від 29.11.2017 року №ДН4923; адвокат Смолякова І.О., свідоцтво від 27.12.2017 року №ДН4925;

відповідача -Пушкар Н.Б. керівник;

третьої особи не з`явився;

прокурора Ковальова І.І., посвідчення від 01.03.2023 року №072865;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ адвоката Батракової О.Ю. (вх. №1464/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року у справі № 922/4940/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Лаврова Л.С.), повний текст якого складено 22.05.2024 року

за позовом Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ, м. Харків до Комунального закладу КУП`ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, Харківська область, місто Куп`янськ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, місто Харків про за участю стягнення коштів Харківської обласної прокуратури, м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року у справі №922/4940/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ.

Представник Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ адвокат Батракова О.Ю. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Положеннями Кодексу ГРС та Типового договору визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці; сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Внаслідок військової агресії проти України у Харківській області була пошкоджена газорозподільна станція "Куп`янськ-1"; АТ "Харківгаз" здійснило перерахунок вартості потужності по об`єкту КЗ "Куп`янська СШ" ХОР; зменшення вартості потужності по цьому об`єкту відбулося за рахунок днів, протягом яких АТ "Харківгаз" не забезпечувало цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу, тому об`єм (обсяг) замовленої потужності об`єкта КЗ "Куп`янська СШ" ХОР в актах наданих послуг у серпні, вересні та жовтні 2022 року зазначено меншим, ніж визначено розмір замовленої потужності на місяць.

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором розподілу природного газу споживачеві КЗ "Куп`янська СШ" ХОР, розподіляв його попри наявні обставини, самостійно проводив перерахунки обсягів природного газу в періоди пошкоджень газорозподільної системи та неможливості його розподіляти в обсягах та об`ємах, визначених умовами договору розподілу.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно тієї обставини, що сторонами не укладено Додаткову угоди на 2023 рік, а відтак, договір розподілу природного газу № 09420МІ2МDB016/42DВ610-478-22 від 13.01.2022 року нібито припинив свою дію.

З метою розірвання договірних відносин з АТ "Харківгаз" як Оператором ГРМ та припинення нарахування вартості послуги розподілу природного газу з певної (чітко визначеної) дати, КЗ "Куп`янська СШ" ХОР мав би звернутись із відповідною письмовою заявою до АТ "Харківгаз", чого ним здійснено не було.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі № 922/193/23, від 07.06.2023 року у справі №912/750/22, від 07.06.2023 року у справі № 906/540/22.

Лист ТПП від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, не відповідає нормам Закону і Регламенту і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим ТПП України позивачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили.

Також, апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваного рішення отримано апелянтом 22.05.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ адвоката Батракової О.Ю. на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року у справі №922/4940/23 залишено без руху; останню зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

24.06.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2024 року (вх.№8433), яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ адвоката Батракової О.Ю. на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року у справі № 922/4940/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "07" серпня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги не розглядалось, оскільки строк ним пропущений не був; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4940/23.

26.06.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи (вх.№ 8613).

03.07.2024 року на адресу суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 8901), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що про заборгованість за розподіл природного газу позивач вказує на період з початку повномасштабного вторгнення по червень 2023 року, тобто за період протягом якого заклад освіти не здійснював свою діяльність у зв`язку з обставинами непереборної сили; нездійснення своєї діяльності позивачем на території Куп`янського району підтверджується довідкою Куп`янської міської військової адміністрації від 08.01.2024 року №32; відсутність користування газом з боку відповідача обумовлена обставинами непереборної сили; позивачу достеменно відомо, що при наявності укладеного публічного договору, форма якого однакова для всіх споживачів, існування безстрокових договірних відносин з комунальною установою, фінансування якої здійснюється за бюджетні кошти, неможливе без укладення додаткових угод, якими щорічно узгоджуються обсяги замовленої потужності, ціну газу та строки надання послуг з його розподілу.

12.07.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 9284), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що з моменту повномасштабного вторгнення по червень 2023 року, тобто за період протягом якого заклад освіти не здійснював свою діяльність у зв`язку з обставинами непереборної сили; відсутність користування газом з боку відповідача обумовлена обставинами непереборної сили; з актів наданих послуг за період з березня 2022 року по червень 2023 року слідує, що вони підписані лише оператором ГРМ, підпис відповідача відсутній, що у розумінні умов Типового договору не є підтвердженням надання послуг; враховуючи те, що з початку повномасштабного вторгнення, відповідач припинив здійснювати свою діяльність за місцем юридичної адреси, внаслідок обставин непереборної сили, шляхи доставки природного газу до території, на якій розташований заклад освіти пошкоджений, відсутні договірні відносини та зобов`язання з постачання та розподілу газу.

У судовому засіданні 07.08.2024 року представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити; представник відповідача та прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

У судове засідання 07.08.2024 року представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи; розгляд справи здійснювався за його відсутності.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У зв`язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, з метою дотримання розумного балансу між реалізацією права на апеляційне оскарження і принципу юридичної визначеності, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 25.06.2024 року було надіслано на вказану офіційну електронну адресу: Комунальному закладу КУП`ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ - internatkh.org.ua. та отримано за цією електронною адресою: Комунальним закладом КУП`ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ - internatkh.org.ua, що підтверджується роздруківкою електронного листування, яка міститься у матеріалах справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Разом з цим, ухвалу суду від 25.06.2024 року було надіслано АТ ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ, Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації та Харківській обласній прокуратурі до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.06.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Комунальним закладом КУП`ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року, за якою відповідач приєднався до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року. Також, сторонами підписано Типовий договір розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року.

Згідно п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу Послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Відповідно до пункту 6.1. договору (зі змінами) оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ). Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 14.01.2022 року до договору № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року та становить: 91 997,97 м3 величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 7 666,50 м3 величина замовленої потужності на місяць.

Обсяг річної замовленої потужності на 2023 рік було визначено АТ "Харківгаз" на підставі актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2021 року - вересень 2022 року (акти № ХА00042971 від 31.10.2021року, № ХА00044389 від 30.11.2021року, № ХА00045857 від 31.12.2021 року, № ХА00046335 від 31.01.2022 року, № ХА00048644 від 28.02.2022 року, № ХА00049492 від 31.03.2022 року, № ХА00050933 від 30.04.2022 року, № ХА00051832 від 31.05.2022 року, № ХА00052415 від 30.06.2022 року, № ХА00052627 від 31.07.2022 року, № ХА00053369 від 31.08.2022 року, № ХА00053971 від 30.09.2022 року.

Позивач посилається на те, що АТ "Харківгаз" надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точці комерційного обліку, яка визначена Додатком № 4 до договору, яка додається до заяви-приєднання, а саме: м. Куп`янськ, вул. Харківська, 101.

Загалом об`єм розподіленого позивачем відповідачу природного газу за попередній період склав 82 076,75 м. куб., згідно актів приймання-передачі газу: № ХА00042971 від 31.10.2021 року об`єм розподіленого природного газу у жовтні 2021 року склав 3 597,39 м. куб.; № ХА00044389 від 30.11.2021 року об`єм розподіленого природного газу у листопаді 2021року склав 12 779,27 м. куб.; № ХА00045857 від 31.12.2021 року об`єм розподіленого природного газу у грудні 2021 року склав 18 686,09 м. куб.; № ХА00046335 від 31.01.2022 року об`єм розподіленого природного газу у січні 2022 року склав 19 735,89 м. куб.; № ХА00048644 від 28.02.2022 року об`єм розподіленого природного газу у лютому 2022 року склав 13 353,84 м. куб; № ХА00049492 від 31.03.2022 року об`єм розподіленого природного газу у березні 2022 року склав 11 578,79 м. куб; № ХА00050933 від 30.04.2022 року об`єм розподіленого природного газу у квітні 2022 року склав 0,87 м. куб; № ХА00051832 від 31.05.2022 року об`єм розподіленого природного газу у травні 2022 року склав 1 254,39 м. куб; № ХА00052415 від 30.06.2022 року об`єм розподіленого природного газу у червні 2022 року склав 1 089,27 м. куб.; № ХА00052627 від 31.07.2022 року об`єм розподіленого природного газу у липні 2022 року склав 0,89 м. куб; № ХА00053369 від 31.08.2022 року об`єм розподіленого природного газу у серпні 2022 року склав 0,06 м. куб.

За розрахунками позивача, обсяг місячної замовленої потужності у 2023 році складає: 82 076,75 м. куб. / 12 = 6 839,73 м. куб.

АТ "Харківгаз" було складено Додаткову угоду до Типового договору розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року, у якій, на підставі викладеного, Оператором ГРМ визначено обсяг річної замовленої потужності на 2023 рік та складає 82 076,75 м.куб., яка направлена споживачу разом з листом № СЛ-62К від 13.03.2023 року.

Відповідно до п. 6.8. договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. АТ Харківгаз було складено акти наданих послуг: № ХАЯ82002980 від 28.02.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у лютому 2022 року склав 7 666,50 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ82005491 від 31.03.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у березні 2022 року склав 7 666,49 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,58 грн.; № ХАЯ82007164 від 30.04.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у квітні 2022 року склав 7 666,5 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ82008786 від 31.05.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2022 року склав 7 666,5 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ82010434 від 30.06.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у червні 2022 року склав 7 666,5 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ82012226 від 31.07.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у липні 2022 року склав 7 666,49 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,48 грн.; № ХАЯ82013912 від 31.08.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у серпні 2022 року склав 494,61 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 181,12 грн.; № ХАЯ82015531 від 30.09.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у вересні 2022 року склав 2 044,4 м. куб., вартість наданих послуг складає 4 882,03 грн.; № ХАЯ82017230 від 31.10.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у жовтні 2022 року склав 1 236,53 м. куб., вартість наданих послуг складає 2952,83 грн. (обсяг розподіленого природного газу у серпні-жовтні 2022 було відкориговано АТ "Харківгаз" у зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії проти України, яка почалася 24.02.2022 року у Харківській області, були пошкоджені деякі ГРС. Тому, АТ "Харківгаз" керуючись вимогами пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по об`єкту споживача, що було враховано у актах); № ХАЯ82018702 від 30.11.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у листопаді 2022 року склав 7 666,5 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ82020597 від 31.12.2022 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у грудні 2022 року склав 7 666,5 м. куб., вартість наданих послуг складає 18 307,61 грн.; № ХАЯ50033 від 31.01.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у січні 2023 року склав 6839,735 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.; № ХАЯ50321 від 28.02.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у лютому 2023 року склав 6839,73 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.; № БХ000004659 від 31.03.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у березні 2023 року склав 6839,73 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.; № БХ000006339 від 30.04.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у квітні 2023 року склав 6839,73 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.; № БХ000008149 від 31.05.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2023 року склав 6839,73 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.; № БХ000011300 від 30.06.2023 року згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у червні 2023 року склав 6839,73 м. куб., вартість наданих послуг складає 16 333,27 грн.

Акти було направлено споживачу листами № 610-Сл-15811-1222 від 21.12.2022 року, № СЛ-62К від 13.03.2023 року, № СЛ-763К від 11.09.2023 року.

Позивач посилається на те, що АТ "Харківгаз" у повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу згідно умов договору розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року, в свою чергу, відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість за надані АТ Харківгаз послуги з розподілу природного газу за період березень 2022 року червень 2023 року в сумі 235 168,81 грн. залишається неоплаченою Комунальним закладом "Куп`янська спеціальна школа" Харківської обласної ради. Враховуючи умови договору № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року та норми ЦК України, АТ "Харківгаз" здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість відповідача за договором № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому останній просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року за період березень 2022 - червень 2023 у сумі 235 168,81 грн.; 3 % річних в сумі 4 146,50 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 660,01 грн.: визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати: нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року боргу у розмірі 4 146,50 грн. за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення; нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року боргу у розмірі 4 660,01 грн. за такою формулою: сума залишку боргу х індекси інфляції за кожний місяць (за весь період) - сума залишку боргу, на який нараховуються інфляційні, за період з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.

15.05.2023 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення , з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 617 ЦК України звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало в результаті форс-мажору.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, відповідно до зазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 912/3323/20).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Так, відповідно до п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 10.2 договору). Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 10.3 договору). Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (п. 10.4 договору).

Так, даний спір виник під час таких загальновідомих обставин, як широкомасштабна воєнна агресія на територію України.

Зі змісту листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, який є загальнодоступним, зокрема, слідує, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, лист ТПП України від 28.02.2022 року не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 року у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 року у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор, суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими. Водночас, відсутність такого доказу не позбавляє сторону доводити наявність обставин непереборної сили будь-якими іншими належними та допустимими доказами.

У постанові від 29.06.2023 року у справі № 922/999/22 Верховний Суд вказав, зокрема, на таке: лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку; сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання; той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії проти України. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Не приймаються аргументи апелянта на те, що лист ТПП від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, не відповідає нормам Закону і Регламенту і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим ТПП України позивачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, оскільки сертифікат ТПП, як зазначає апелянт, не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, у постанові від 13.09.2023 у справі №910/7679/22 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень стаття 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звернув увагу, зокрема, на те, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За матеріалами справи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Комунального закладу КУП`ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Харківська, будинок 101.

Згідно Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 09420MIO2MDB016/42DB610-478-22 від 13.01.2022 року адресою об`єкта споживача (точки комерційного обліку) також є: місто Куп`янськ, вулиця Харківська, будинок 101.

Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року, Куп`янську міську територіальну громаду Куп`янського району Харківської області віднесено до таких територіальних громад.

Зокрема, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих , затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, Куп`янська міська територіальна громада Куп`янського району Харківської області з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року була визнана територією, тимчасово окупованою; в період з 09.09.2022 року по 17.09.2022 року - територією активних бойових дій; з 17.09.2022 року - є територією можливих бойових дій.

Враховуючи місце розташування відповідача, школа опинилася з початку широкомасштабної військової агресії на територію України в тимчасовій окупації, а після деокупації і по цей час знаходиться в зоні близькій до лінії фронту та проведення активних бойових дій. Загальновідомими також є факти майже щоденних обстрілів та бомбардування Куп`янського району.

Вказані факти доводять обставини неможливості в таких умовах здійснення відповідачем діяльності та виконання умов договору. З огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач має право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу невиконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем.

Вище вказано, що відповідно до п. 10.2 договору строк виконання зобов`язання відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Разом з цим, є непідтвердженими позивачем обставини надання відповідних послуг відповідачу щодо розподілу природного газу у спірний період.

Аргументи апелянта на те, що положеннями Кодексу ГРС та Типового договору визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці; сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ; внаслідок військової агресії проти України у Харківській області була пошкоджена газорозподільна станція "Куп`янськ-1"; АТ "Харківгаз" здійснило перерахунок вартості потужності по об`єкту КЗ "Куп`янська СШ" ХОР; зменшення вартості потужності по цьому об`єкту відбулося за рахунок днів, протягом яких АТ "Харківгаз" не забезпечувало цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу, тому об`єм (обсяг) замовленої потужності об`єкта КЗ "Куп`янська СШ" ХОР в актах наданих послуг у серпні, вересні та жовтні 2022 року зазначено меншим, ніж визначено розмір замовленої потужності на місяць; позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором розподілу природного газу споживачеві КЗ "Куп`янська СШ" ХОР, розподіляв його попри наявні обставини, самостійно проводив перерахунки обсягів природного газу в періоди пошкоджень газорозподільної системи та неможливості його розподіляти в обсягах та об`ємах, визначених умовами договору розподілу; суд першої інстанції, на думку апелянта, дійшов хибного висновку стосовно тієї обставини, що сторонами не укладено Додаткову угоди на 2023 рік, а відтак, договір розподілу природного газу № 09420МІ2МDB016/42DВ610-478-22 від 13.01.2022 року нібито припинив свою дію; з метою розірвання договірних відносин з АТ "Харківгаз" як Оператором ГРМ та припинення нарахування вартості послуги розподілу природного газу з певної (чітко визначеної) дати, КЗ "Куп`янська СШ" ХОР, як зазначає апелянт, мав би звернутись із відповідною письмовою заявою до АТ "Харківгаз", чого ним здійснено не було, не приймаються з огляду на таке.

Наявні в матеріалах справи акти наданих послуг були складені позивачем в односторонньому порядку.

При цьому, зазначена в них інформація про об`єми розподіленого природного газу відповідачу (тобто факт надання позивачем відповідних послуг) не підтверджена жодними первинними документами, як-то даними комерційного вузла обліку (лічильника газу), отриманими в порядку, передбаченому розділом V договору, даними Інформаційної платформи, до якої мають доступ сторони, тощо.

Також, відповідач заперечує отримання відповідних послуг від позивача з посиланням на обставини проведення військових дій, зокрема, в Куп`янському районі та пошкодження об`єкту газоспоживання.

Такі заперечення відповідача підтверджуються довідкою Куп`янської міської військової адміністрації від 08.01.2024 року № 32 про період окупації міста, проведення активних бойових дій на території, відсутність комунікацій, нездійснення державними органами своєї діяльності тощо.

Після деокупації територія та приміщення закладу освіти двічі зазнавало пошкоджень внаслідок обстрілів з боку держави-агресора. За вказаними фактами зареєстровані кримінальні провадження (№ 12022221100000498 від 22.09.2022 року та № 12023221100000161 від 19.01.2023 року за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України обидва).

До матеріалів справи долучені акти комісійного обстеження пошкоджених приміщень від 12.02.2024 року (2 акти), від 13.02.2024 року (2 акти), затверджених головою комісії Куп`янської міської військової адміністрації та 4 витяги від 13.02.2024 року з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією проти України.

В акті комісійного обстеження пошкоджених приміщень від 12.02.2024 року (приміщення з літерою Б) вказано про пошкодження системи опалення та газопостачання внаслідок обстрілів у вересні 2022 року. Аналогічна інформація міститься у витязі з реєстру пошкодженого майна. Про заборгованість за розподіл природного газу, позивач вказує на період з початку повномасштабного вторгнення по червень 2023 року, тобто за період, протягом якого заклад освіти не здійснював свою діяльність у зв`язку з обставинами непереборної сили, а саме: окупація, руйнування приміщень та здійснення по теперішній час масованих обстрілів, у зв`язку з чим перебування цивільного населення на території Куп`янського району є вкрай небезпечним.

Також, фактом, який спростовує обставину споживання газу закладом освіти, є документальне підтвердження руйнування газового обладнання та газової труби у 2022 році, що унеможливлює постачання газу до відповідача взагалі: відсутність додаткової угоди, якою продовжений строк дії договору на розподіл природного газу у 2023 році, припинення у лютому 2022 року договірних відносин відповідача щодо постачання природного газу: непроведения відповідачем тендеру із закупівлі газу (на розподіл та постачання) у 2023 році.

А отже, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що посилання позивача на існування договірних зобов`язань у 2023 році лише на підставі безстроковості типового договору, за відсутності укладення додаткової угоди або нового договору, відсутності підтвердження надання послуг з розподілу газу та документального підтвердження його споживання є таким, що суперечить обставинам справи, а наявність в матеріалах справи суперечливої та не підтвердженої об`єктивними даними інформації позивача щодо факту та обсягів надання послуг з розподілу природного газу відповідачу, унеможливлює визнання обґрунтованими відповідних позовних вимог АТ Харківгаз.

Окрім того, відповідно до глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.

Таким чином, у позивача було достатньо підстав для припинення розподілу природного газу відповідачу, водночас, він продовжував здійснювати відповідні нарахування.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі № 922/193/23, від 07.06.2023 року у справі №912/750/22, від 07.06.2023 року у справі № 906/540/22, де, зокрема, вказано на те, що лист ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин, враховуються колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", зокрема щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин, мають загальний характер та підлягають застосуванню у тому числі й щодо спірних правовідносин.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц та у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.

"17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний."

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика Європейського суду з прав людини, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 року, суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 року суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам."

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у позові відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ адвоката Батракової О.Ю. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2024 року у справі №922/4940/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.08.2024року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов