Рішення

від 06.08.2024 по справі 904/1956/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1956/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 64В; ідентифікаційний код 40909288)

до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581)

про стягнення 932 598 грн. 24 коп.

Представники:

від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1882/24 від 02.05.2024) до відповідача - Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 932 598 грн. 24 коп. - заборгованості за комунальні послуги (спожиту електричну енергію).

Також просить стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 13 988 грн. 97 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому позивачем подано заяву (вх.№23800/24 від 14.05.2024) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 07.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 18.06.2024 о 15:00 год.

Відповідач у відзиві (вх.№27435/24 від 04.06.2024) на позовну заяву просить суд у задоволені позовних вимог КП "Оздоровлення та відпочинок" ДМР про стягнення заборгованості у розмірі 932 598,24 грн. відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що: - між Комунальним некомерційним підприємством оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської міської ради, Військовою частиною НОМЕР_1 та квартирно- експлуатаційним відділом м. Дніпро (стара назва відповідача) було укладено договір безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 25.07.2022 №01/08.2-22, відповідно до пункту 1.1 сторона1 надає стороні2 можливість на спільне безоплатне тимчасове користування нерухомим майном табору оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27000 кв. м., відповідно до пункту 2.3 договору розрахунки за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором здійснюються стороною 3, але виключно за погодженням з нею; - в позовній заяві та додатках до неї відсутні будь-які документи, які підтверджують погодження військовою частиною НОМЕР_1 обсягів та вартості використаних неї комунальних послуг за час дії договору №№01/08.2-22 від 25.07.2022, що суперечить вимогам пункту 2.3. договору; - матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення позивача за отриманням такого погодження; - відповідно до пункту 2.4. підставою для оплати стороною3 за сторону2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні2; - протягом строку дії договору позивач не направляв до Дніпровського КЕУ акти приймання передачі енергопослуг рахунки-фактури, виставлені ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та/або іншими постачальними організаціями, як того вимагає пункт 2.4. договору та не звертався з вимогою про погашення заборгованості; - відповідно до пункту 7.1. договору сторона3 має право вимагати від сторони1 та сторони2 надання необхідних документів та інформації з метою виконання умов цього договору; - у разі ненадання таких документів сторона3 звільняється від взятих на себе зобов`язань за цим договором; - з урахуванням того, що позивач протягом 2022 року на адресу відповідача не надавав протягом дії договору відомостей/розрахунків, необхідних для сплати комунальних послуг, відповідач на підставі пункту 7.1 договору звільняється від обов`язку по компенсації оплати вартості комунальних послуг, спожитих військовою частиною НОМЕР_1 ; - протягом 2022 року позивач не звертався до Дніпровського КЕУ з вимогою/пропозицією укласти договір про відшкодування комунальних послуг; - позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення Дніпровським КЕУ вимог договору №01/08.2-22 від 25.07.2022 в частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг особовим складом військової частини НОМЕР_1 .

Позивач у заяві (вх.№28659/24 від 12.06.2024) про відкликання позовної заяви просить розглянути та задовольнити заяву про відкликання позовної заяви по справі №904/1956/24, позовну заяву з додатками повернути КП "Оздоровлення та відпочинок", посилаючись на те, що: - пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; - вказане право позивача може бути реалізовано ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.

Відповідач у клопотанні (вх.№29220/24 від 17.06.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи просить суд відкласти розгляд справи №904/1956/24 на іншу зручну дату, повідомити про дату та час проведення наступного судового засідання на електронну пошту kev-dnipro@post.mil.gov.ua. або до електронного кабінету Дніпровського КЕУ в системі "Електронний суд", з огляду на те, що представник Дніпровського КЕУ у даній справі - Савченко О.Ю. немає можливості бути присутнім під час розгляду справи №904/1956/24 у зв`язку з участю у судових засіданнях, призначених на 18.06.2024 о 14:00 по справі №183/77/20 у приміщенні Дніпровського апеляційного суду та 18.06.2024 о 15:45 по справі №904/4110/23 у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду.

У судове засідання 18.06.2024 повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 задоволено клопотання Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (вх.№29220/24 від 17.06.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи, продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 10.07.2024 о 15:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№33203/24 від 10.07.2024) про відкладення розгляду справи просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням директора підприємства у відпустці.

У судове засідання 10.07.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (вх.№28659/24 від 12.06.2024) про відкликання позовної заяви, відмовлено у задоволені клопотання Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (вх.№33203/24 від 10.07.2024) про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 24.07.2024 о 16:30год.

У судове засідання 24.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, також був присутній вільний слухач.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 30.07.2024 о 15:00 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№35863/24 від 26.07.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи просить суд відкласти судове засідання по справі №904/1956/24 на іншу дату у зв`язку з відпусткою представника Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№36313/24 від 30.07.2024) по справі №904/1956/24 просить долучити дані додаткові пояснення до матеріалів справи, прийняти до уваги дані додаткові пояснення при розгляді справи та зазначає, що: - у своїй позовній заяві позивач вже наголошував, що в 2022 році відповідачем не було виконано умови укладено трьохстороннього договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, від 25.07.2022 за №01/08.2-22, а саме в порушення умов пункту 2.2. розділу 2 даного договору не уклав прямий договір на компенсацію витрат за комунальні послуги, які були отриманні стороною 2 за час дії договору, в даному випадку на компенсацію витрат за спожиту електричну енергію, за таких умов у позивача відсутні будь-які інструменти щодо виставлення рахунків відповідачу, фактично бездіяльність відповідача призвела до відмови взятих на себе зобов`язань в односторонньому порядку; - в процесі послідуючої реорганізації комунального підприємства, яке у 2022 році було стороною по договору від 25.07.2022 за №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном КП "Оздоровлення та відпочинок" ДМР прийняло на себе його усі права та зобов`язання, це також стосувалося заборгованості, яка була сплачена в повному розмірі за спожиту електричну енергію у розмірі 918 816,00 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію за період листопад-грудень 2022 року (платіжна інструкція №416 від 26.12.2023) та 13 782,24 грн. - судового збору (платіжна інструкція №417 від 26.12.2023); - сплачена позивачем сума у розмірі 932 598, 24 грн. за своєю правовою природою є саме понесеними ним збитками.

Також позивач у клопотанні (вх.№36315/24 від 30.07.2024) про розгляд справи без участі учасника судового процесу просить розглядати справу №904/1956/24 без участі представника.

У судове засідання 30.07.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 задоволено клопотання Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (вх.№35863/24 від 26.07.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи, відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 06.08.2024 о 16:00 год., до судового засідання запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо додаткових пояснень по справі Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради, направити пояснення позивачу, докази направлення надати до суду.

У судове засідання 06.08.2024 представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Комунальним некомерційним підприємством оздоровлення та відпочинок дітей "Ювілейне" Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради, як стороною 1, Військовою частиною НОМЕР_1 , як стороною 2, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро, правонаступником якого є відповідач - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, як стороною 3, було укладено Договір від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном (надалі - Договір) (а.с.18-23).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне тимчасове користування нерухомим майном табору оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" розташованого за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 27000 кв.м. Опалювання здійснюється, власною котельною, на твердому паливі - дровах.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сторона 1 надає стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб.

Згідно з пунктом 1.3 Договору сторона 2 вступає у спільне використання майна у термін, указаний у Договорі та акті передачі майна.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що спільне користування майном не тягне за собою виникнення у сторони 2 будь-якого права на це майно, крім права спільного тимчасового використання цього майна на умовах та праві, що передбачено цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що сторона 3 зобов`язана укласти прямі договори за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору розрахунки за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором здійснюються стороною 3, але виключно за погодженням із нею.

Відповідно до пункту 2.4 Договору підставою для оплати стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 2.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями сторони 2 крім тих зобов`язань, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до пункту 7.1 Договору сторона 3 має право вимагати від сторони 1 та сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору. У разі не надання таких документів сторона 3 звільняється від взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що сторона 3 зобов`язана здійснювати розрахунки з постачальниками комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору.

Згідно з пунктом 9.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі і діє до 31.12.2022 (включно). У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 01.04.2022.

Пунктом 9.4 Договору визначено, що у разі відсутності заяви сторони 2 про припинення чи дострокове розірвання договору, дія договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено і на тих самих умовах.

Як вбачається, сторонами було складено акт від 01.04.2022 приймання-передачі нерухомого майна в безоплатне тимчасове користування, за яким сторона 1 передала об`єкт безоплатного тимчасового користування - табір оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" загальною площею 27000 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 в належному для експлуатації стані. Відповідно до вказаного акту за домовленістю сторін, умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту підписання цього акту приймання-передачі (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради про стягнення боргу за поставлену електричну енергію за період листопад-грудень 2022 в розмірі 918 816 грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 13 782 грн. 24 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 у справі №904/2822/23 позов задоволено та стягнуто з Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 7, код 26369211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, код 42082379) 918 816 грн. 00 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 13 782 грн. 24 коп. - судового збору (а.с.42-46).

Вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 у справі №904/2822/23 встановлено, що:

- відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, 15.11.2022 відповідач приєднався до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 551/2022 (далі Договір), за п. 1.1. якого за цим Договором постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 1.1 Договору);

- найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (пункт 1.2 Договору);

- відповідно до пункту 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період листопад грудень 2022 року становить 16666 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи;

- обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків;

- строк (термін) поставки товару: листопад - грудень 2022 року (пункт 2.1 Договору);

- згідно з пунктом 4.2 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором;

- у випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін;

- розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (пункт 4.4 Договору);

- споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції (пункт 4.8 Договору);

- підпунктом 1 пункту 5.2. Договору сторони погодили, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору згідно з умовами цього Договору;

- цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до "31" грудня 2022р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з "01" листопада 2022 (пункт 12.1 Договору);

- споживачем обрана та підписана комерційна пропозиція "Тендерна-Ф" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", яка є Додатком 2 до Договору (далі Комерційна пропозиція);

- оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (пункт 4.2 Комерційної пропозиції);

- відповідно до пункту 5.1 Комерційної пропозиції споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду;

- в інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку;

- виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі "Особистий кабінет";

- розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника;

- у разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем;

- у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальника отриманого та підписаного з боку споживача акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень (пункт 5.2 Комерційної пропозиції);

- як стверджує позивач, на виконання умов Договору, в листопаді - грудні 2022 він поставив відповідачеві електричну енергію на загальну суму 918 816,00 грн., у зв`язку з чим відповідачеві виставлено рахунки: № 253501278490 від 30.11.2022 на суму 835 026,00 грн., № 251701013952 від 31.12.2022 на суму 83 790,00 грн.;

- 01.03.2023 позивач направив відповідачеві вимогу № 5942/КRMP від 14.02.2023 про сплату боргу за спожиту електричну енергію, в якій вимагав, сплатити борг за електроенергію протягом 7 календарних днів від дати отримання даної вимоги або надати безвідкличну і безумовну банківську гарантію шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком (іншою кредитною установою, страховою організацією) щодо здійснення своєчасної оплати за спожиту електричну енергію згідно умов договору та Комерційної пропозиції. Сума заборгованості 918 816,00 грн.;

- за даними позивача, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний наказ про примусове виконання від 08.11.2023.

В подальшому Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з завою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №904/2822/23.

Як вбачається, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/2822/23 визначено, що: - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 стягнуто з КП оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради на користь ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" 918 816,00 грн. - боргу, 13 782,24 грн. - судового збору, про що 08.11.2023 видано наказ; - від КП "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій останній просить замінити сторону (Боржника) виконавчого провадження - КП Оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 у справі № 904/2822/23, на його правонаступника КП "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради та видати новий наказ про стягнення боргу за поставлену електричну енергію за період листопад-грудень 2022 року в розмірі 918 816,00 грн. та 13 782,24 грн. судового збору з КП "Оздоровлення та відпочинок" Дніпропетровської міської ради; - заява мотивована тим, що відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради VIII скликання від 25.01.2023 № 54/33 "Про реорганізацію КП "Ювілейний" ДМР шляхом приєднання до КП "Оздоровлення та відпочинок" вирішено реорганізувати Комунальне підприємство оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпропетровської міської ради, код ЄДРПОУ 26369211, у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради; - 20.12.2023 від стягувача надійшли письмові пояснення на заяву КП "Оздоровлення та відпочинок" про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до яких стягувач не заперечує проти задоволення заяви (а.с. 47-48).

Вказаною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/2822/23 заяву Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково, постановлено замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2822/23 з Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 7, код 26369211) на його правонаступника Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинку" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 64В, код 40909288).

Як вбачається, 25.12.2023 позивачем - Комунальним підприємством "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 у справі №904/2822/23 виконано в повному обсязі та сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" заборгованість в розмірі 918 816 грн. 00 коп. та витрати на сплату судового збору в розмірі 13 782 грн. 24 коп., що підтверджується платіжними інструкціями від 25.12.2023 №416 на суму 918 816 грн. 00 коп. та №417 на суму 13 782 грн. 24 коп., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 49-50).

В матеріалах справи міститься копія договору від 15.11.2022 №551/2022 про постачання (закупівлю) електричної енергії з додатками (а.с. 27-41).

Відповідно до Переліку об`єктів та точок комерційного обліку споживача (1.1 Додаток до заяви-приєднання до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії) найменування об`єкту: ДОЛ "Ювілейний" за адресою: Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, 31а (а.с.34).

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 19.03.2024 №81 просив відповідача протягом 10 календарних днів з моменту отримання даного листа сплатити кошти у розмірі 918 816 грн. 00 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію за період листопад - грудень 2022 та 13 782 грн. 24 коп. - судового збору (а.с. 51-53).

Відповідач листом від 11.04.2024 №525/1425 на №81 від 19.03.2024 повідомив позивача, що документально підтверджена заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад - грудень 2022 може бути погашена виключно за рішенням суду (а.с. 54).

Позивач стверджує, що, оскільки відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за Договором від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, зокрема, щодо укладення прямих договорів на компенсацію комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії вказаного Договору, в даному випадку - на компенсацію витрат за спожиту електричну енергію, з позивача в судовому порядку було стягнуто суму боргу за поставлену електричну енергію за період листопад-грудень 2022 в розмірі 918 816,00 грн. та 13 782,24 грн. судового збору. Вказані суми були сплачені позивачем в повному обсязі, внаслідок чого позивачем було понесено збитки в розмірі 932 598 грн. 24 коп. (918 816 грн. 00 коп. + 13 782 грн. 24 коп.); відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається, між сторонами було укладено договір безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, яким на відповідача було покладено обов`язки укласти прямі договори за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії Договору (пункт 2.2 Договору) та здійснення розрахунків за отримані комунальні послуги сторони 2 за Договором (пункт 2.3 Договору).

Отже, підписуючи Договір відповідач був обізнаний про обов`язок щодо здійснення розрахунків за комунальні послуги.

Суд зауважує, що пунктом 2.3 Договору передбачено, що вказані розрахунки за комунальні послуги здійснюються відповідачем, виключно за погодженням з ним, проте умовами Договору не визначено форму та зміст такого погодження, а також порядок його отримання (хто з ким та що мав погоджувати).

Враховуючи викладене, суд не приймає, відхиляє аргументи відповідача, щодо того, що, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують погодження Військовою частиною НОМЕР_1 обсягів та вартості використаних нею комунальних послуг за час дії Договору, а також матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення позивача за отриманням такого погодження, а, отже, відповідач до моменту звернення позивача до суду не мав фактичної змоги здійснювати відшкодування за спожиті Військовою частиною комунальні послуги.

Також суд звертає увагу, що посилання відповідача на те, що позивач не звертався до нього з вимогою укласти договір про відшкодування комунальних послуг, а також на те, що і відповідач і позивач є державними органами, всі видатки, закупівлі, у тому числі оплата комунальних послуг здійснюється через Державну казначейську службу України, а відповідно до частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень, отже для відшкодування витрат за використані комунальні послуги необхідно укласти договір про відшкодування, однак вказані договори не укладалися, судом не спростовують факту невиконання відповідачем зобов`язання за Договором та не укладання останнім прямого договору за комунальні послуги.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Зі змісту статті 224 Господарського кодексу України, що кореспондується із статтею 22 Цивільного кодексу України, вбачається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у відповідності до частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що "збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача".

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, слід зазначити, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Збитками в даній справі є грошові кошти в розмірі 932 598 грн. 24 коп. (918 816 грн. 00 коп. - борг за поставлену електричну енергію за період листопад-грудень 2022 + 13 782 грн. 24 коп. - судового збору), що були сплачені позивачем на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 у справі №904/2822/23 (платіжні інструкції від 25.12.2023 №416 та №417).

Протиправною поведінкою відповідача у даному випадку є не виконання зобов`язань за Договором від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном щодо укладення прямих договорів за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, не проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію.

Причинний зв`язок між наявністю збитків та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме не укладення відповідачем прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, не проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію призвело до стягнення з позивача за рішенням суду суми боргу за спожиту військовою частиною електричну енергію та витрат на сплату судового збору, тобто за умови дотримання відповідачем вимог Договору та укладення прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію позивач міг би уникнути збитків.

Одночасно, відповідачем не надано, матеріали справи не містять доказів, які б спростували відсутність його вини у понесенні позивачем збитків, тобто відсутні докази, що відповідачем було вжито всіх заходів для належного виконання взятого зобов`язання при тому ступені турботливості й обачності, що вимагалася від нього за характером зобов`язання й умовами обороту.

На момент розгляду справи доказів відшкодування збитків позивачу відповідачем не надано.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи, будь-яких додаткових пояснень відповідачем на пропозицію суду щодо правової природи заявленої суми стягнення - не надано.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту завдання відповідачем збитків є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо завдання відповідачем збитків позивачеві, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення 932 598 грн. 24 коп. з інших, ніж визначено в позові правових підстав, суд зазначає наступне.

З точки зору процесуального закону, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в процесі вирішення спору проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Таким чином, застосування судом при вирішенні спору іншої правової норми, ніж та на яку посилався позивач при звернення з позовом до суду, не змінює підстав позову, та не свідчить про вихід суду за межі заявлених позовних вимог.

Отже, принцип "jura novit curia" ("суд знає закони") з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 02.11.2022 у справі №685/1008/20.

Як зазначалося вище, позивач у додаткових поясненнях (вх.№36313/24 від 30.07.2024) по справі №904/1956/24 просить долучити дані додаткові пояснення до матеріалів справи, прийняти до уваги дані додаткові пояснення при розгляді справи та зазначає, зокрема, що сплачена позивачем сума у розмірі 932 598, 24 грн. за своєю правовою природою є саме понесеними ним збитками.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 було запропоновано відповідачу - надати письмові пояснення щодо додаткових пояснень по справі Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради.

Отже, судом не було позбавлено відповідача права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Проте, як вбачається, своїм правом відповідач не скористався, пояснення відповідачем надано не було.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 932 598 грн. 24 коп. - збитків.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 13 988 грн. 97 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 64В; ідентифікаційний код 40909288) до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581) про стягнення 932 598 грн. 24 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581) на користь Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 64В; ідентифікаційний код 40909288) 932 598 (дев`ятсот тридцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 24 коп. - збитків та 13 988 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 97 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

08.08.2024