Рішення

від 05.08.2024 по справі 908/710/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/66/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 Справа № 908/710/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» (вул. Південноукраїнська, буд. 9, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний номер юридичної особи 24513402)

про стягнення 16 389 грн 55 коп.

представники сторін

від позивача: Шикун В.О., довіреність № 803/20-24 від 08.05.2024

від відповідача: Марущак О.О., довіреність №б/н від 24.04.2024, Тігов С.Д., директор, Комишон Г.Д., довіреність № б/н від 09.05.2024

вільний слухач: Щербина Д.А., паспорт серія НОМЕР_1 виданий 17.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» 16 389 грн 55 коп. основного боргу за період з січня 2019 року по квітень 2021 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 позовні матеріали № 908/710/24 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/710/24, присвоєно справі номер провадження 27/66/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

27.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2024 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 25.04.2024 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 25.04.2024 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошена протокольна ухвала про перерву в судовому засіданні до 14.05.2024 о 10 год. 30 хв.

09.05.2024 через підсистему «Електронний суд» Концерном «Міські теплові мережі» подані до суду письмові пояснення від 08.05.2024 за вих. № 1622/20-1.

Ухвалою суду від 14.05.2024 викликані у судове засідання 19.06.2024 спеціалісти Концерну «Міські теплові мережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день», для надання суду пояснень щодо стану системи опалення у приміщенні офісі Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 9. Продовжено строк підготовчого провадження в порядку статті 177 ч.3 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 19.06.2024.

19.06.2024 через підсистему «Електронний суд» Концерном «Міські теплові мережі» подано до суду клопотання про долучення доказів: акту обстеження системи тепло споживання та ГВП від 13.06.2024 та фото таблиці із фіксуванням опалювальних приладів, наявних в нежитловому приміщенні відповідача.

19.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий день» подано до суду клопотання про долучення доказів: фотографій приміщення № 60 по вулиці Південноукраїнська, будинок 9 та план приміщення у поперековому розрізі будівлі № 60.

В судовому засіданні 19.06.2024 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошена протокольна ухвала про перерву в підготовчому судовому засіданні до 25.06.2024 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 25.06.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 10.07.2024.

В судовому засіданні 10.07.2024 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово позивача та відповідача, та в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 05.08.2024 о 12 год. 30 хв.

Судове засідання 05.08.2024 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Представник Концерну «Міські теплові мережі» підтримав позовні вимоги. Зазначає, що не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, Концерн «Міські теплові мережі» у період з січня 2019 року по квітень 2021 року відпустив Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий день» теплову енергію в сумі 16 389 грн. 55 коп. до частини нежитлового приміщення 60, підвального поверху (літ.А-5) розташованого за адресою: Україна, 69126, місто Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, будинок 9. Вказує, що не дивлячись на відсутність між Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий день» укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, фактичні дії сторін (передача продавцем товару, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки. Зазначає, що відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Просить врахувати, що відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання ГВП від 13.06.2024 та фототаблиці наданої до клопотання про долучення додаткових доказів від 18.06.2024 система опалення нежитлового приміщення за адресою місто Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, будинок 9 спільна з житловим будинком, трубопроводи опалення проходять під стелею зашиті підвісною стелею є наявність оглядових віконець.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що жодного договору про надання послуг із постачання теплової енергії, який був підготовлений позивачем на основі типового договору, відповідачу на підписання надано не було у зв`язку із тим, що відповідач знаходиться у підвальному приміщенні будинку по вул. Південноукраїнська, 9 у м. Запоріжжя, у якому відсутня система опалення приміщення. Вказує, що до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували кому належить особистий рахунок № 204422, згідно якого позивачем здійснюється облік відпущеної теплової енергії. Звертає увагу на те, що позивачем не доведено встановлення фактичних відносин із відповідачем з приводу послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом відкриття особового рахунку № 204422. Зазначає, що позивачем до не надано жодного акту наданих послуг, який був би підписаний з боку ТОВ «Новий день» - останні не були виписані навіть в односторонньому порядку позивачем та не надано жодного доказу направлення Актів щомісяця, починаючи з січня 2019 року відповідачу. Звертає увагу на те, що до позовної заяви лише додано один зведений Акт приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, що складений позивачем без підпису відповідача та без надання доказів виставлення цього Акту відповідачу. Вважає, що позивач має надати суду докази надання послуг у відповідності зі зведеним Актом приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, а саме Акти наданих послуг помісячно та докази відмови відповідача від підписання останніх. Зазначає, що позивачем не додано детального розрахунку заборгованості із розшифруванням помісячних, нарахувань, що були здійснені позивачем. Звертає увагу на те, що сам по собі розрахунок основного боргу по особовому рахунку № 204422, вул. Південноукраїнська, 9, прим. 60, що доданий до позовної заяви не містить обов`язкових реквізитів розрахунку заборгованості, а саме відсутні: дата складання; зміст та обсяг господарської операцій одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операцій і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції. Вказує, що рахунку від 30.11.2021 ніби-то заборгованість відповідача перед споживачем складає 13 657,96 грн. без ПДВ, ПДВ становить 2 731,59 грн., у той же час розрахунок основного боргу по особовому рахунку № 204422, вул. Південноукраїнська, 9, прим. 60, що доданий до позовної заяви визначає суму заборгованості у розмірі 16 389,55грн., не вказуючи при цьому - із ПДВ остання чи без ПДВ. Вважає, що на усі ніби-то нарахування заборгованості помісячно позивачем мали б бути зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, які б засвідчували факт здійснення даних господарських операцій з постачання теплової енергії, і продавець мав би включити дані суми ПДВ до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (2019 - 2021роки), що останніми зроблено не було, оскільки до суду у якості доказів позивачем не надано жодної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН та не надано звітів за 2019 - 2021рокі, у яких було б видно, що суму ПДВ за 2019 2021 роки про господарським взаємовідносинам між: позивачем та ТОВ «Новий день» включені у податкові періоди. Зазначає, що Акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП від 24.01.2024 позивачем було складено самостійно, без відвідування самого об`єкту, про що свідчать відсутність підписів працівників ТОВ «Новий день» та/або Орендодавця, оскільки приміщення, яке ніби-то опалюється, орендується відповідачем у Департаменту комунальної власності Запорізької міської ради, що не може слугувати у якості доказу у даній справі та не свідчить про наявність або відсутність у споживача системи опалення, за яку ніби-то стягується заборгованість. Вказує, що відповідно до ст. 257 ЦК України, строк позовної давності майже по усім вимогам сплинув.

Згідно до статті 210 ГПК України, суд дослідив оригінали документальних доказів, які надано представниками сторін.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі», далі Позивач, у позовній заяві вказує на те, що він діє на підставі Статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води), одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Позивачем та Споживачами в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019 № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статті з урахуванням таких особливостей: 1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги; 3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, встановлено, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Отже, законом передбачено можливість укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, виключно за настання одночасно двох умов, а саме: якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Однак, Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що починаючи з січня 2019 року вчинялись будь-які з дій, які б були направлені на укладання договорів між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Новий день».

23.11.2000 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий день», далі Орендар, укладено Договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Укрграфіт», № 609/804/09140/12.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, яке знаходиться на балансі ВАТ «Укрграфіт» та не ввійшло до статутного фонду, а саме: вбудове в підвальне приміщення приміщення 1 28,3 кв.м., приміщення 2 86,7 кв.м., внутрішньою площею 115,0 кв.м., відповідно до плану.

В подальшому до Договору оренди вносилися численні зміни відповідними додатковими угодами.

Так, відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2003 Орендодавцем нерухомого орендованого майна визначено Управління житлового господарства Запорізької міської ради, а Балансоутримувачем Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 13».

Додатковою угодою від 01.06.2011 Орендодавцем нерухомого орендованого майна визначено Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 21.02.2017 Договір оренди № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 викладено в новій редакції.

Так, п. 1.1 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 21.02.2017 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 50,60 кв.м., а саме: кімнати № 1-1 площею 15,1 кв.м., № 1-6 площею 3,30 кв.м., № 2-3 площею 19,50 кв.м., № 2-4 площею 12,70 кв.м. в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі, яке перебуває на балансі Комунального підприємства «Наше місто» запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку та становить за висновком про його вартість 205 295,00 грн. станом на 31.10.2016.

Майно використовується Орендарем на правах оренди для розміщення виставки непродовольчих товарів без здійснення торгівлі. (п. 1.2 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 21.02.2017)

Додатковою угодою від 01.10.2018 Балансоутримувачем нерухомого орендованого майна визначено Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7».

Додатковою угодою від 11.03.2020 внесено зміни до предмету Договору оренди та визначено, що предметом оренди є нежитлове приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 51,20 кв.м., а саме: кімнати № 1-1 площею 15,6 кв.м., № 1-6 площею 3,40 кв.м., № 2-3 площею 19,50 кв.м., № 2-4 площею 12,70 кв.м. в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 11.03.2020 сторони погодили, що Договір оренди вважається продовженим на 2 роки 11 місяців до 23.10.2022.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі № 908/494/24.

У позовній заяві Позивач зазначає, що не дивлячись на відсутність між Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий день» укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, фактичні дії сторін (передача продавцем товару, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Позивач вказує, що враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий день», всупереч вимогам законодавства не уклав з Концерном «Міські теплові мережі» договір «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води», облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 204422.

Враховуючи відсутність у відповідача власного приладу обліку теплової енергії, нарахування здійснювались розрахунковим способом відповідно до Правил користування теплової енергією № 1198, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007, пропорційно до теплового навантаження споживача.

Відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради:

- від 24.10.2019 № 441 «Про початок опалювального періоду 2019-2020 років у м. Запоріжжя», від 06.04.2020 № 147 «Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя» опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 28.10.2019 і закінчено 07.04.2020;

- від 28.10.2020 № 425 «Про початок опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя», від 16.04.2024 № 139 «Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя» опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 02.11.2020 і закінчено 19.04.2021.

Також, як вбачається із матеріалів справи у будинку 9 по вулиці Південноукраїнська міста Запоріжжя встановлений теплолічильник Pollustat EX № 65160183, та працівниками Концерну «Міські теплові мережі» знімались показання приладів обліку теплової енергії, що підтверджується актами від 29.12.2018, 26.03.2019, 19.11.2019, 07.04.2020, 30.11.2020, 31.03.2021.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією; споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

У статті 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

З огляду на викладені норми права, поставка теплової енергії без договору не допускається.

Між тим, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії згідно до пунктів 1-2, 4 Правил користування тепловою енергією визначаються і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

З аналізу положень зазначених Правил, зокрема, пункту 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Проаналізувавши надані сторонами докази в обґрунтування їх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у спірному періоді в заявленому розмірі позивачем не доведений, виходячи з такого.

Листом № 1989/44 від 10.04.2023 Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про надання інформації щодо осіб які займають нежитлове приміщення по вул. Південноукраїнська, буд. 9 станом на 01.04.2023, при цьому зазначає, що відповідно до договору оренди № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 нежитлове приміщеннях № 60 підвального поверху (літ. А-5) знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день».

Листом від 18.04.2023 за № 1087 Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» повідомило Концерну «Міські теплові мережі» відповідно до договору оренди від 23.11.2000 № 609 Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий день» передано в орендне користування частину нежитлового приміщення № 60 підвального поверху (літ. А-5) у складі кімнат №№ 1-1, 1-6, 2-3, 2-4 загальною площею 51,20 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 9, акт прийому-передачі про повернення комунального майна з орендного користування не підписувався.

Концерном «Міські теплові мережі» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» надіслана вимога щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 20.12.2023, у якій позивач вимагає терміново вирішити питання погашення заборгованості і добровільно сплатити заборгованість у сумі 16 389 грн 55 коп. за відпущену теплову енергію у період з січня 2019 року по квітень 2021 року.

До зазначеної вимоги позивачем додані рахунок від 30.11.2021 за спожиту теплову енергію за період січень 2019 р. квітень 2021 р. згідно особового рахунку № 204422 на суму 16 389 грн 55 коп. у т.ч. ПДВ 2 231 грн 59 коп., та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2021 на суму 16 389 грн 55 коп. у т.ч. ПДВ 2 231 грн 59 коп.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 від 31.01.2020 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачене.

Пунктом 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019 № 830, у редакції з січень 2019 року по квітень 2021 року, визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги(особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати; Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем був сформований рахунок від 30.11.2021 на оплату спожитої теплової енергії за період січень 2019 року квітень 2021 року згідно особового рахунку № 204422 за:

- січень 2019р. на суму 1347,18 грн;

- лютий 2019р. на суму 959,19 грн;

- березень 2019р. на суму 832,22 грн;

- квітень 2019р. на суму 244,32 грн;

- листопад 2019р. на суму 669,17 грн;

- грудень 2019р. на суму 1322,25 грн;

- січень 2020р. на суму + 490,52 грн. та - 332,68грн., - 108,59грн., - 46,11 грн;

- лютий 2020р. на суму 1081,00 грн;

- березень 2020р. на суму 711,60 грн,

- квітень 2020р. на суму 135,13 грн;

- листопад 2020р. на суму 514,93 грн;

- грудень 2020р. на суму 1130,10 грн;

- січень 2021р. на суму 1196,90 грн;

- лютий 2021р. на суму 1381,10 грн;

- березень 2021р. на суму 1098,95 грн;

- квітень 2021р. на суму 503,63 грн.

При цьому, рахунок не містить показники теплолічильника Pollustat EX № 65160183, якій встановлений у будинку 9 по вулиці Південноукраїнська міста Запоріжжя, та інформацію щодо площі опалювальних приміщень, враховуючи те, що умовами Додаткової угоди від 11.03.2020 до Договору оренди № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 замінювалась площа орендованого нежитлового приміщення.

Вказаний рахунок містить найменування послуги опалення.

Належних та допустимих доказів надання (надсилання, відправлення) вказаних рахунків Відповідачу Позивач суду не надав. До матеріалів позовної заяви доданий фіскальний чек від 21.12.2023, із змісту якого не можливо встановити, що саме було надіслано відповідачу.

Надсилання цього рахунку разом з позовною заявою у цій справі є виконанням процесуального обов`язку Позивача як сторони у господарському процесі і не може бути розцінено судом як виконання умов цивільного законодавства.

Як стверджує Позивач, Відповідач за період січня 2019 року по квітень 2021 року не виконав свої обов`язки по сплаті поставленої теплової енергії, у зв`язку з чим за у Відповідача виникла грошова заборгованість в сумі 16 389 грн 55 коп.

Відповідачем до справи наданий акт від 30.01.2003, складеного начальником Комунального підприємства «Теплові мережі» Орджонікідзевського району Левенец В.Р. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» Тіговим С.Д., яким встановлено, що в приміщенні за адресою Південноукраїнська, 9 прилади опалення відсутні, стояки ізольовані, офіс опалюється переносними електрокамінами.

Також, Відповідач зазначає, що відповідно до п. 5.13 Договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Укрграфіт», № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 в редакції Додаткової угоди від 21.02.2017, орендар зобов`язаний укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг, або з Балансоутримувачем на компенсацію витрат за комунальні послуги (крім витрат на теплову енергію), експлуатаційних витрат, витрат на спільне утримання прилеглої території та елементів благоустрою, своєчасно вносити платню за ці послуги.

Також під час судового розгляду на вимогу суду сторонами здійснено огляд спірного приміщення за адресою: нежитлового приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 51,20 кв.м., в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі., про що складено Акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП від 13.06.2024:

«Житловий будинок 5-ти поверховий, приєднання до теплових мереж через елеваторний вузол. Джерело теплоносія котельна по вул. А Бойка,4. В житловому будинку встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії Pollustat EX № 65160183, дата останньої повірки 05.09.23 р. Система опалення житлового будинку однотрубна з верхнім розподілом теплоносія. Нежитлове приміщення ТОВ «Новий день» розташоване в підвалі житлового будинку 9 по вул. Південноукраїнська. Система опалення нежитлового приміщення спільна з житловим будинком. Трубопроводи опалення проходять під стелею, зашиті підвісною стелею, є наявність оглядових віконець».

Також, зазначений акт містить зауваження представника відповідача:

« У нежитловому приміщенні система опалення відсутня. Приміщення утеплено по типу «Термос». Так як трубопровід проходить під стелею, то концепція тепла відсутня. По приміщенню проходить тільки трубопровід зворотного теплоносія».

Також, сторонами надані фототаблиці, з яких вбачається, що трубопровід у нежитлового приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 51,20 кв.м., в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі, обмотані фальгірованим ізоляційним матеріалом та зашиті у гіпсокартонний короб.

Відповідно до п. п. 20, 23 Правил користування теплової енергії облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

З аналізу вказаних пунктів Правил користування теплової енергії вбачається, що облік обсягу теплової енергії здійснюються або за приладами обліку, або у разі їх відсутності розраховується відповідно до теплового навантаження (розрахунковим способом).

Стосовно алгоритму розрахунку вартості та обсягу опалення із зазначенням конкретної формули яка використовувалась Позивачем для цього відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, які зазначені в рахунках за постачання теплової енергії за спірний період (по кожному місяцю), Позивач письмових пояснень суду не надав.

З інформації щодо нарахування за спожиту теплову енергію по особовому рахунку № 204422 споживач ТОВ «Новий день» за адресою вул. Південноукраїнська, 9 за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, наданої Позивачем можна дійти висновку, що обсяг спожитої теплоенергії визначався пропорційно площі опалювального приміщення орендованого відповідачем 50,60 кв.м. від загальної площі приміщень будинку 3815,68 кв.м., на підставі даних про спожиту теплоенергію загальнобудинкового приладу обліку (а.с. 63). Проте із змісту вказаного розрахунку не можливо встановити яка компетентна організація його складала, а рахунок від 30.11.2021 та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2021 не містять показники теплолічильника Pollustat EX № 65160183, якій встановлений у будинку 9 по вулиці Південноукраїнська міста Запоріжжя, та інформацію щодо площі опалювальних приміщень.

При цьому Позивачем не було враховано, що система опалення стояки, приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі ізольована, експертні висновки підтверджуючі, що ізоляція пропускає теплову енергію у приміщення не надані, а тому такий метод розрахунку не може до нього застосовуватися, а здійснені Позивачем розрахунки обсягу та вартості спожитої Відповідачем у спірному приміщенні теплоенергії не можуть бути прийняті судом як достовірні.

Позивачем не надано суду належних, допустимих, вірогідних та достовірних доказів на підтвердження визначеного ним обсягу помісячного постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі, яке орендується відповідачем, та доказів на підтвердження її вартості.

Саме споживання відповідачем теплової енергії за адресою вул. Південноукраїнська,9 м. Запоріжжя, є недоведеним, а визначення відповідачу обсягу споживання теплової енергії по приладу обліку будинку по вул. Південноукраїнська,9 м. Запоріжжя, виходячи з всієї площі орендованих відповідачем приміщень, є неправомірним.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в приміщеннях, які орендовані відповідачем, наявні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо з`єднанні з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами. Згідно з поясненнями відповідача, орендовані приміщення (підвал) відокремлені від житлового будинку по вул. Південноукраїнська,9 глухою стіною, що не має дверних отворів чи проходів до під`їзду, та має окремий вхід.

Сам факт надсилання відповідачу рахунків за спірний період за відсутності доказів на підтвердження зобов`язань відповідача щодо їх оплати в заявленому розмірі не створює правових підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК)

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» відмовити.

Повний текст рішення оформлено та підписано 09.08.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.