Постанова

від 28.10.2024 по справі 908/710/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/710/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 (суддя Дроздова С.С., повний текст якого підписаний 09.08.2024) у справі № 908/710/24

за позовом: Концерну Міські теплові мережі м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день м. Запоріжжя

про стягнення 16 389 грн 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день про стягнення 16 389 грн 55 коп. основного боргу за період з січня 2019 року по квітень 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, Концерн Міські теплові мережі у період з січня 2019 року по квітень 2021 року відпустив Товариству з обмеженою відповідальністю Новий день теплову енергію в сумі 16 389 грн. 55 коп. до частини нежитлового приміщення 60, підвального поверху (літ.А-5) розташованого за адресою: Україна, 69126, місто Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, будинок 9. Вказує, що не дивлячись на відсутність між Концерном Міські теплові мережі та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий день укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, фактичні дії сторін (передача продавцем товару, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки. Зазначає, що відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Просить врахувати, що відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання ГВП від 13.06.2024 та фототаблиці, наданої до клопотання про долучення додаткових доказів від 18.06.2024, система опалення нежитлового приміщення за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, будинок 9, спільна з житловим будинком, трубопроводи опалення проходять під стелею, зашиті підвісною стелею, є наявність оглядових віконець.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 у справі №908/710/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Концерн Міські теплові мережі, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що приміщення Відповідача приєднане до внутрішньобудинкової системи житлового будинку по вул. Південноукраїнській, 9, порядок обліку та оплати послуг визначається Правилами №630, а саме у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі. А у разі його відсутності за нормативами (нормами) споживання. Нормативи (норми) споживання для нежитлових приміщень визначаються згідно з річною питомою нормою споживання теплової енергії на 1 кв. м. опалювальної площі у відповідності до «Норм та вказівок по нормуванню палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» Керівного технічного матеріалу (КТМ) 204 Україна 244-94 та Державним будівельним нормам України В.2.5-67:2013.

Щомісячні нарахування за використану теплову енергію здійснювались за показами будинкового приладу пропорційно опалювальній площі відповідача (докази знятих показів будинкового приладу обліку, були надані суду).

У зв`язку з тим, що система опалення в приміщенні Відповідача відноситься до загальної системи централізованого опалення житлового будинку, відсутність радіаторів та трубопроводів не означає відсутність споживання комунальних послуг з опалення, так як теплова енергія передається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції, і поширюється тепло не тільки від радіаторів, а й від інших елементів системи опалення (розподільчі трубопроводи, стояки тощо).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Зазначає, що жодного договору про надання послуг із постачання теплової енергії, який був підготовлений позивачем на основі типового договору, відповідачу на підписання надано не було у зв`язку із тим, що відповідач знаходиться у підвальному приміщенні будинку по вул. Південноукраїнська, 9, у м. Запоріжжя, у якому відсутня система опалення приміщення. Вказує, що до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували кому належить особистий рахунок № 204422, згідно якого позивачем здійснюється облік відпущеної теплової енергії.

Звертає увагу на те, що до позовної заяви лише додано один зведений Акт приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, що складений позивачем без підпису відповідача та без надання доказів виставлення цього Акту відповідачу. Вважає, що позивач має надати суду докази надання послуг у відповідності зі зведеним Актом приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, а саме Акти наданих послуг помісячно та докази відмови відповідача від підписання останніх.

Вказує, що рахунку від 30.11.2021 нібито заборгованість відповідача перед споживачем складає 13 657,96 грн. без ПДВ, ПДВ становить 2 731,59 грн., у той же час розрахунок основного боргу по особовому рахунку № 204422, вул. Південноукраїнська, 9, прим. 60, що доданий до позовної заяви визначає суму заборгованості у розмірі 16 389,55грн., не вказуючи при цьому - із ПДВ остання чи без ПДВ.

Вважає, що на усі нібито нарахування заборгованості помісячно позивачем мали б бути зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, які б засвідчували факт здійснення даних господарських операцій з постачання теплової енергії, і продавець мав би включити дані суми ПДВ до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (2019 - 2021роки), що останніми зроблено не було, оскільки до суду у якості доказів позивачем не надано жодної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН та не надано звітів за 2019 - 2021рокі, у яких було б видно, що суму ПДВ за 2019 2021 роки про господарським взаємовідносинам між: позивачем та ТОВ Новий день включені у податкові періоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.09.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.09.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 відхилено, як передчасне, клопотання скаржника про поновлення строку; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 у справі № 908/710/24; з урахуванням суми спору, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий час на подачу відзиву, заяв, клопотань.

Втім, після відкриття апеляційного провадження, з`ясовано про наявний недолік скарги, а саме не подання апелянтом доказів оплати судового збору за оскарження рішення суду, внаслідок чого ухвалою суду від 16.09.2024 скаргу позивача залишено без руху, із надання апелянту 10-денного строку на усунення недоліків.

25.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду апелянтом подано заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 11439 від 17.09.2024 про оплату 3633,60 грн судового збору, який зараховано до державного бюджету.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2024 продовжено розгляд справи №908/710/24 за апеляційною скаргою Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну "МТМ" (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну "МТМ", предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Концерн "Міські теплові мережі", відповідно до положень Закону України "Про природні монополії", є суб`єктом природної монополії та діє на підставі виданих ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, тому у своїй основній діяльності таке підприємство повинно дотримуватися законодавства, яке регулює відносини у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії).

23.11.2000 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий день, далі Орендар, укладено Договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ Укрграфіт, № 609/804/09140/12.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, яке знаходиться на балансі ВАТ Укрграфіт та не ввійшло до статутного фонду, а саме: вбудове в підвальне приміщення 1 28,3 кв.м., приміщення 2 86,7 кв.м., внутрішньою площею 115,0 кв.м., відповідно до плану.

В подальшому до Договору оренди вносилися численні зміни відповідними додатковими угодами.

Так, відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2003 Орендодавцем нерухомого орендованого майна визначено Управління житлового господарства Запорізької міської ради, а Балансоутримувачем Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 13.

Додатковою угодою від 01.06.2011 Орендодавцем нерухомого орендованого майна визначено Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 21.02.2017 Договір оренди № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 викладено в новій редакції.

Так, п. 1.1 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 21.02.2017 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 50,60 кв.м., а саме: кімнати № 1-1 площею 15,1 кв.м., № 1-6 площею 3,30 кв.м., № 2-3 площею 19,50 кв.м., № 2-4 площею 12,70 кв.м. в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Наше місто запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку та становить за висновком про його вартість 205 295,00 грн. станом на 31.10.2016.

Майно використовується Орендарем на правах оренди для розміщення виставки непродовольчих товарів без здійснення торгівлі. (п. 1.2 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 21.02.2017)

Додатковою угодою від 01.10.2018 Балансоутримувачем нерухомого орендованого майна визначено Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7.

Додатковою угодою від 11.03.2020 внесено зміни до предмету Договору оренди та визначено, що предметом оренди є нежитлове приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) загальною площею 51,20 кв.м., а саме: кімнати № 1-1 площею 15,6 кв.м., № 1-6 площею 3,40 кв.м., № 2-3 площею 19,50 кв.м., № 2-4 площею 12,70 кв.м. в будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 11.03.2020 сторони погодили, що Договір оренди вважається продовженим на 2 роки 11 місяців до 23.10.2022.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі № 908/494/24.

У позовній заяві Позивач зазначає, що не дивлячись на відсутність між Концерном Міські теплові мережі та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий день укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, фактичні дії сторін (передача продавцем товару, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Позивач вказує, що враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Новий день, всупереч вимогам законодавства не уклав з Концерном Міські теплові мережі договір Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 204422.

Враховуючи відсутність у відповідача власного приладу обліку теплової енергії, нарахування здійснювались розрахунковим способом відповідно до Правил користування теплової енергією № 1198, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007, пропорційно до теплового навантаження споживача.

Відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради:

- від 24.10.2019 № 441 Про початок опалювального періоду 2019-2020 років у м. Запоріжжя, від 06.04.2020 № 147 Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 28.10.2019 і закінчено 07.04.2020;

- від 28.10.2020 № 425 Про початок опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя, від 16.04.2024 № 139 Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 02.11.2020 і закінчено 19.04.2021.

Також, як вбачається із матеріалів справи у будинку 9 по вулиці Південноукраїнська міста Запоріжжя встановлений теплолічильник Pollustat EX № 65160183, та працівниками Концерну Міські теплові мережі знімались показання приладів обліку теплової енергії, що підтверджується актами від 29.12.2018, 26.03.2019, 19.11.2019, 07.04.2020, 30.11.2020, 31.03.2021.

Листом № 1989/44 від 10.04.2023 Концерн Міські теплові мережі звернувся до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 про надання інформації щодо осіб які займають нежитлове приміщення по вул. Південноукраїнська, буд. 9 станом на 01.04.2023, при цьому зазначає, що відповідно до договору оренди № 609/804/09140/12 від 23.11.2000 нежитлове приміщеннях № 60 підвального поверху (літ. А-5) знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день.

Листом від 18.04.2023 за № 1087 Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 повідомило Концерну Міські теплові мережі відповідно до договору оренди від 23.11.2000 № 609 Товариству з обмеженою відповідальністю Новий день передано в орендне користування частину нежитлового приміщення № 60 підвального поверху (літ. А-5) у складі кімнат №№ 1-1, 1-6, 2-3, 2-4 загальною площею 51,20 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 9, акт прийому-передачі про повернення комунального майна з орендного користування не підписувався.

Концерном Міські теплові мережі на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день надіслана вимога щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 20.12.2023, у якій позивач вимагає терміново вирішити питання погашення заборгованості і добровільно сплатити заборгованість у сумі 16 389 грн 55 коп. за відпущену теплову енергію у період з січня 2019 року по квітень 2021 року.

До зазначеної вимоги позивачем додані рахунок від 30.11.2021 за спожиту теплову енергію за період січень 2019 р. квітень 2021 р. згідно особового рахунку № 204422 на суму 16 389 грн 55 коп. у т.ч. ПДВ 2 231 грн 59 коп., та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2021 на суму 16 389 грн 55 коп. у т.ч. ПДВ 2 231 грн 59 коп.

Несплата відповідачем суми вартості наданих послуг з теплопостачання у розмірі 16 389 грн 55 коп. і стала причиною виникнення спору.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд зазначив, що Позивачем не надано суду належних, допустимих, вірогідних та достовірних доказів на підтвердження визначеного ним обсягу помісячного постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 60 підвалу (літ. А-5) будинку № 9 по вул. Південноукраїнська в м. Запоріжжі, яке орендується відповідачем, та доказів на підтвердження її вартості.

Саме споживання відповідачем теплової енергії за адресою вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя, є недоведеним, а визначення відповідачу обсягу споживання теплової енергії по приладу обліку будинку по вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя, виходячи з всієї площі орендованих відповідачем приміщень, є неправомірним.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в приміщеннях, які орендовані відповідачем, наявні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо з`єднанні з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами. Згідно з поясненнями відповідача, орендовані приміщення (підвал) відокремлені від житлового будинку по вул. Південноукраїнська, 9, глухою стіною, що не має дверних отворів чи проходів до під`їзду, та має окремий вхід.

Сам факт надсилання відповідачу рахунків за спірний період за відсутності доказів на підтвердження зобов`язань відповідача щодо їх оплати в заявленому розмірі не створює правових підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом діяльності Концерну Міські теплові мережі є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.

Концерн Міські теплові мережі відповідно до положень Закону України Про природні монополії є суб`єктом природної монополії та діє на підставі виданих ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, тому у своїй основній діяльності таке підприємство повинно дотримуватися законодавства, яке регулює відносини у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії).

Для створення умов перебування та проживання осіб у жилих і нежилих приміщеннях, зокрема, шляхом забезпечення їх опаленням, законодавством України передбачено регулювання у сферах виробництва, транспортування постачання теплової енергії.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Господарський кодекс України; Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «;Про природні монополії»; «Про ліцензування видів господарської діяльності»; «Про житлово-комунальні послуги»; Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією».

Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У статті ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який набрав законної сили 10.12.2017, визначено:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Згідно п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги "Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (з урахуванням змін внесеними Законом №1060-ІХ від 03.12.2020).

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити введення в дію нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію цього Закону, з дня введення його в дію.

Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.

02.10.2021 Концерном «МТМ» на офіційному сайті розміщено текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії. Тобто враховуючи норми чинного законодавства та численні зміни внесенні протягом періоду з січня 2019 року, а також дату розміщення тексту договору на сайті Концерну «МТМ» новий договір(за Правилами №830) буде чинним з 01.11.2021.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, до моменту укладення нових договорів діють договори укладені відповідно до Правил №630. У зв`язку з відсутністю укладеного договору між Позивачем та Відповідачем, відносини регулюються Правилами №630.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Даною постановою також затверджено форму та зміст (умови) Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи договірні відносини між сторонами у справі відсутні, нарахування за теплову енергію здійснювалося на підставі особового рахунку № 204422.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15).

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц).

Верховний Суд у постанові від 25.03.2019 року у справі № 910/12510/17 зазначив, що "укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".

Отже, у разі відсутності договору, проте з доведенням та належним підтвердженням матеріалами справи факту поставки споживачу теплової енергії, останній не звільняється від оплати наданої послуги.

Нежитлове приміщення, користувачем якого є відповідач, є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Зокрема, в розумінні Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.20218 №315, неопалюване приміщення - приміщення у будівлі, яка забезпечується тепловою енергією від централізованого або автономного джерела теплопостачання та у якому не нормується температура внутрішнього повітря і відсутні опалювальні прилади будь-якого типу та трубопроводи внутрішньобудинкової системи теплопостачання та постачання гарячої води.

Як вбачається з матеріалів справи, трубопроводи внутрішньобудинкової системи теплопостачання проходять у приміщенні відповідача; 20.12.2023, разом із вимогою щодо погашення заборгованості позивач направив рахунки за період з січня 2019 рік по квітень 2021 рік (а.с. 16).

Рахунки на оплату є належно оформленими та містять повну інформацію стосовно видів наданих послуг, тарифів, загальну вартість місячних нарахувань та ін.

Пунктом 20 Правил №630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

У платіжному документі передбачені графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Згідно з пп. 18 Правил №630 сплата послуг та дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг є зобов`язанням Споживача.

Згідно з п. 30 Правил №630 Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п. 31 Правил №630 Виконавець зобов`язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів.

Тобто, з моменту набуття права власності (користування) нерухомим майном, сторона несе зобов`язання з утримання майна, вчасності - обов`язок з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Факт отримання послуги підтверджується, у тому числі, рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради: - від 24.10.2019 № 441 Про початок опалювального періоду 2019-2020 років у м. Запоріжжя, від 06.04.2020 № 147 Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 28.10.2019 і закінчено 07.04.2020; - від 28.10.2020 № 425 Про початок опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя, від 16.04.2024 № 139 Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 02.11.2020 і закінчено 19.04.2021.

Проте, відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг у розмірі 16 389 грн 55 коп.

Згідно з приписами ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно до абзацу 6 пункту 40 Правил користування тепловою енергією, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Відповідно до пункту 2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання припинення споживання теплової енергії повинно бути виконано з дозволу компетентного органу та в порядку, визначеному законодавством: з дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії, яка створена органом місцевого самоврядування, за умови отримання технічних умов, роботи по відключенню повинні проводитись монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача квартири. Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період.

Відповідачем не надано доказів відключення від системи централізованого теплопостачання, не надано звернення до теплопостачальної організації щодо повідомлення про відключення, на підставі дозволу компетентного органу, як не надано і будь-яких доказів на підтвердження інформації щодо неспоживання відповідачем послуг з теплопостачання, зокрема проєкт, технічні умови тощо.

Системи опалення приміщення відповідача є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку, в якому воно розташоване, при цьому, апеляційний суд враховує, що теплопостачання - це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов`язаних частин, що складають систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов`язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища. Теплова енергія передається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання в конвекції, і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо). Відповідно до законів термодинаміки тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих, а теплова енергія, що міститься в повітрі, в елементах інтер`єру приміщення, передається, в тому числі, і в сусідні приміщення через внутрішні стіни, перегородки та перекриття.

Внутрішньобудинкова система опалення проєктується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

При цьому, відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення.

Отже, багатоквартирний будинок в цілому є об`єктом теплопостачання, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Враховуючи що належне на праві користування відповідачу нежитлове приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку, що неспростовно відповідачем, відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відключення від мережі опалення у встановленому законом порядку, судова колегія вважає, що належні відповідачу приміщення є опалювальними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

З урахуванням невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості відпущеної теплової енергії у розмірі 20 601,94 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів звертає увагу на те, що укладення договору з теплопостачання відповідно до ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Відтак, сам факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період. Не виконуючи вимоги чинного законодавства щодо укладення зазначеного договору, споживач фактично сам створює ситуацію, в якій він позбавлений права впливати на якість, ціну, вибір постачальника послуг тощо, а також користуватись іншими правами, передбаченими Правилами користування тепловою енергією.

З огляду на викладене, колегія зазначає, що відповідачем не спростовано обов`язку здійснити оплату наданих послуг з теплопостачання, які були надані позивачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1,3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями (ухвали і рішення суду), згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 у справі № 908/710/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 у справі №908/710/24 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день про стягнення 16 389 грн 55 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день на користь Концерну Міські теплові мережі 16 389 грн 55 коп. заборгованості за надану послугу з централізованого опалення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день на користь Концерну Міські теплові мережі 2422,40 грн судового збору за подачу позову, 3633,60 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков